Рішення № 140766854, 20.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6915/26

Провадження №2/442/2772/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів, -

в с т а н о в и в :

02.09.2026 позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 надміру виплаченої субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 9450,80 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову послалась на те, що ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як одержувач житлової субсидії.

Вказує, що за результатами верифікації, проведеної Міністерством фінансів України, органам Пенсійного фонду надано рекомендації щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності. Відповідно до отриманих рекомендацій встановлено, що відповідач на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100000 грн.

У зв`язку з цим відповідачу припинено виплату житлової субсидії, однак за період з 01 жовтня 2025 року по 28 лютого 2026 року йому було надміру виплачено субсидію в сумі 9450,80 грн.

Зважаючи на вищевказане, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області області суму надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі в розмірі 9450,80 грн. та 3328,00 грн. сплаченого судового збору.

03.09.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача,/а.с.25/.

Ухвалою від 03.09.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 29.09.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.26/.

Ухвала надсилалась сторонам у справі. Позивачем отримана у системі "Електронний суд",/а.с.30/. Відповідачу ухвала була вручена особисто в приміщенні суду, що підтверджується відповідною розпискою,/а.с.27/.

18.09.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву та докази його направлення позивачу, у якому вказує, що він дійсно перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержував житлової субсидії та не мав наміру приховувати будь-які обставини, які могли б впливати на право на отримання субсидії. Пояснює походження коштів, на які зсилається позивач, особистими заощадженнями, сформованими для забезпечення майбутніх витрат на лікування. Водночас визначає, що внаслідок необізнаності щодо особливостей застосування законодавства про призначення житлових субсидій та неуважності ним не було належним чином відслідковано момент, коли загальна сума коштів на депозитних рахунках могла перевищити встановлений законодавством граничний розмір, однак, вважає, що зазначена обставина сама по собі не свідчить про умисне подання недостовірних відомостей або недобросовісності відповідача. На підставі цього, вважає, що позивачем недоведено факту щодо недобросовісності відповідача, конкретного порушення ним обов`язку щодо повідомлення позивача, причинного зв`язку між поведінкою відповідача та виникнення передплати, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Окрім цього, відповідач заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за його участю

29.09.2026 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповіді на відзив.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2026 в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом учасників відмовлено, розгляд справи відкладено на 20.10.2026.

16.10.2026 відповідачем подано додаткові письмові пояснення, в яких вказує на відсутність умислу щодо незазначення відомостей у декларації про наявність грошових коштів на рахунках в банку в сумі, що перевищує 100000 грн.

Відповіді на відзив станом на час розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Питання призначення житлових субсидії врегульоване Положенням «Про порядок призначення житлових субсидій», яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (далі - Положення).

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв`язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.

У відповідності до п. 90 Положення громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган (до 30 листопада 2022 р. включно - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, з 1 грудня 2022 р. - орган Пенсійного фонду України) про виникнення обставин, зокрема щодо настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення.

Відповідно до п. 119 Положення за рішенням уповноваженого органу надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється, у тому числі за поданням управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг у разі, коли громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у п. 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.

У відповідності до п. п. 4 п. 14 будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 100 тис. гривень

Судом встановлено, що ОСОБА_1 02.10.2025 звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення субсидії за адресою АДРЕСА_1 , на що надав декларацію про доходи і витрати від 02.10.2025, згідно якої останній отримує дохід - пенсію,/а.с.7-12/.

Відповідно до витягу з рішення Головного управління ПФУ у Львівській області №1176195351-2025-1 від 20.11.22025, ОСОБА_1 призначено субсидію з 01.10.2025 по 31.10.2025 у розмірі 1102,12 грн., 3 01.11.2025 по 31.03.2026 у розмірі 2087,17 грн., з 01.04.2026 по 30.04.2026 у розмірі 1069,28 грн. Вказано, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї 3722,18 грн.,/а.с.13/.

Відповідно до декларації про доходи і витрати осіб, що звернулися за призначенням житлової субсидії, яку підписано позивачем та надано до Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у підсистемі ІКІС ПФУ ЗВЕРНЕННЯ ОСОБА_3 в розділі VII зазначено, що у ОСОБА_1 на час звернення за призначенням субсидії відсутні депозитні кошти на рахункам в сумі, що перевищує 100000 грн.

Як вбачається із розрахунку переплати житлової субсидії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 01.10.2025 по 28.02.2026 переплата становить 9450,80 грн.,/а.с.14/.

18.05.2026 ОСОБА_1 надіслано лист - повідомлення щодо добровільного повернення надміру отриманої суми житлової субсидії на р/р ПФУ,/а.с.15/. Однак, станом на дату позову кошти не повернуті.

Відповідно до пункту 125 Постанови Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 № 848, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином.

Відповідно до пункту 127 вказаної Постанови, у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 14 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян України з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389, сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку. Відповідно до законодавства, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надмірно перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 727/5743/15-ц зробила правовий висновок про те, що "сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України. Суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що надмірно перерахована (виплачена) субсидія є шкодою. Застосування до спірних правовідносин приписів статей 1166 і 1231 ЦК України є помилковим". Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, пенсії, допомоги, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України). Отже, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії зокрема тоді, якщо позивач не доведе, що виплату здійснив добровільно, але внаслідок рахункової помилки з його боку чи недобросовісності з боку набувача субсидії. Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов`язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо".

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17, від 11 березня 2020 року у справі №328/1056/19.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Виходячи з аналізу вищевказаних норм закону, повернення житлової субсидії можливо у випадках, коли особа навмисно подала або не подала недостовірні відомості, тобто в діях зазначеної особи має бути наявний прямий умисел, а саме намір ввести в оману орган державної влади.

У даній справі позовна заява містить відомості про те, що згідно декларації про доходи і витрати осіб, що звернулися за призначенням житлової субсидії, яку позивач підписав та надав до Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у підсистемі ІКІС ПФУ ЗВЕРНЕННЯ в розділі VII вказано неправдиві відомості про те, що у ОСОБА_1 відсутні депозитні кошти на рахунку в сумі, що перевищує 100000,00 грн., що підтверджується рекомендаціями Міністерства фінансів України, а.с.17-19.

Наявність депозитних коштів на рахунку в сумі, що перевищує 100000,00 грн. не заперечується і позивачем, який зазначає, що накопичував кошти для лікування.

Щодо тверджень відповідача про те, що він є особою з ІІ групою інвалідності, пенсіонером, а кошти на його рахунках це заощадження для проходження лікування, суд зазначає наступне.

Так, згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №072617 ОСОБА_1 є особою ІІ групи інвалідності, призначеної довічно,/а.с.34/. ОСОБА_1 дійсно проходив лікування у 2015,2021,2022,2025,2026 роках, про що свідчать виписки із медичних карт амбулаторного (стаціонарного хворого),/а.с.35,40-45/.

Разом з тим, посилання відповідача на свій пенсійний вік, а також захворювання, суд до уваги не приймає, оскільки, як вже зазначалось судом, обов`язок щодо надання достовірної інформації з метою отримання субсидій покладено на отримувача субсидій, тобто на відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач не повідомив Головне управління ПФУ у Львівській області про обставини, які впливають на отримання житлової субсидії і це призвело до переплати коштів у виді житлової субсидії в розмірі 9450,80 грн., то суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки відповідач відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю II групи, питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263 - 266 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 9450,80 гривень (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят гривень, 80 копійок) надміру виплаченої субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Компенсувати позивачу за рахунок держави судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 3328,00 гривень у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ЄДРПОУ 13814885, адреса вул. Митрополита Андрея, 10 м. Львів, 79016.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Курус Р.І.