Рішення № 140764036, 19.10.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2775/26

Провадження № 2/346/2656/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р.м. КоломияКоломийський міськрайонний суд Івано-Франківської обла сті у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 07.10.2024 р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір про надання фінансового кредиту №06194-10/2024, відповідно до умов якого товариство повинно надати відповідачу грошові кошти в сумі 10000 грн. Строком на 120 днів із процентною ставкою 1% в день на залишок заборгованості, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші можливі штрафні санкції. ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання виконало, надавши позичальнику обумовлену ними суму кредиту. Проте, ОСОБА_1 своїх зобов`язань в обумовлені в договорі строки не виконав, кредитні кошти своєчасно не повернув, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої становить 27000 грн. та складається з: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12000 грн. заборгованість за відсотками, 5000 грн. заборгованість за штрафами. 27.01.2025р. ТОВ «Стар Файненс Груп» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір факторингу №27012025. За умовами даного договору та відповідно до ст.. 512 ЦК України, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 06194-10/2024 від 07.10.2024р. Таким чином, оскільки зобов`язання позичальника залишаються невиконаними, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з відповідача вищевказану суму кредитної заборгованості, а також понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Ухвалою від 03.06.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву. Витребувано у АТ «Універсал банк» інформацію щодо власника банківської картки № НОМЕР_1 , щодо надходження на рахунок вказаної банківської карти коштів в розмірі 10000,00 грн. в період з 07.10.2024 по 12.10.2024р.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання призначені на 17.07.2026, 19.10.2026, не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій він є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу його проживання та відсутності від нього повідомлень про зміну даної адреси.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07.10.2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» в особі генерального директора Кононенко Є.О., з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали між собою Договір про надання фінансового кредиту №06194-10/2024.

Підписання договору відповідачем було здійснено електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатораW0795, який був відправлений 07.10.2024 р. о 07.28 год. на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який вказаний позичальником в інформаційному повідомленні та заяві-анкеті Клієнта для отримання фінансового кредиту, що підтверджується довідкою генерального директора ТОВ «Стар Файненс Груп».

В даному договорі сторони погодили, що товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності. Платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1)

Кредит надається на строк 120 днів. Дата надання кредиту 07.10.2024, кінцева дата погашення кредиту 03.02.2025, (п.1.2)

За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1% на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тим процентної ставки фіксована (п.1.4)

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів), що є додатком №1 до договору (п.1.5)

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6)

З листа-повідомлення директора ТОВ «Пейтек» від 20.02.2026 про перерахування коштів по договору про надання фінансового кредиту №06194-10/2024 від 07.10.2024 слідує, що ТОВ «Стар Файненс Груп» перерахувало грошові кошти 07.10.2024 на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 в сумі 10000,00 грн.

Листом від 20.07.2026 №БТ/Е-31375 АТ «Універсал банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, повідомило, що банківська карта НОМЕР_1 не була емітована банком на імя ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), власником вказаної платіжної картки є ОСОБА_2 . На картковий рахунок вказаної платіжної карти був зарахований платіж у сумі 10000,00 грн. у період з 07.10.2024 по 12.10.2024.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором 06194-10/2024 від 07.10.2024 вбачається, що станом на 27.01.2025 року загальна сума заборгованості складає 26300,00 грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 11300,00 грн. заборгованість по відсотках та 5000,00 грн. штрафи.

27.01.2025р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Стар Файненс Груп» уклали між собою договір факторингу №27012025, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №06194-10/2024 від 07.10.2024 на суму 26300,00 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 27.01.2025 (набуття права вимоги) та до 03.02.2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило донарахування відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування і станом на 03.02.2025 року загальна сума заборгованості складає 27000,00 грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 12000,00 грн. заборгованість по відсотках та 5000,00 грн. штрафи.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1ст. 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію`передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК Українизазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України,договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1ст. 95 ЦПК України).

Відповідно дост. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

З наданих позивачем документів вбачається, що кредитний договір між первісними кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» із ОСОБА_1 укладався у електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора на телефонний номер НОМЕР_2 , де було обумовлено отримання кредиту на банківську карту № НОМЕР_3 . При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ОСОБА_1 належать номер телефону НОМЕР_2 та банківська карта № НОМЕР_3 . Тобто, суду, із наявних у справі доказів, не можливо встановити, що саме ОСОБА_1 , а не інші особа, підписував за допомогою одноразового ідентифікатора у електронному вигляді кредитний договір.

Судом на підставі відповіді АТ «Універсалбанк» встановлено, що банківська карта № НОМЕР_1 на ім`я відповідача ОСОБА_1 не емітувалася, та належить іншій особі. З цього слідує, що відповідач не міг отримати кредитні кошти на вказану кредитну карту, яка зазначена у кредитному договорі та анкеті-заяві.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526,527,530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі№161/16891/15-ц.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі№342/180/17та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р.№ 6-16цс15.

Таким чином, подані позивачем докази щодо заборгованості, не є підтвердженням виконаних банківських операцій. З поданих до суду доказів неможливо встановити взагалі факт укладення кредитного договору беззаперечно із відповідачем, наявні докази не підтверджують факту отримання кредитних коштів саме відповідачем.

Згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 №578/5до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і у податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно доЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність`є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Отже, надані позивачем документу про успішне зарахування грошових коштів, витяг з реєстру боржників та розрахунок боргу не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання кредитних коштів саме відповідачем, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаним кредитним договором.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору, відповідно до ст.144 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 626, 628, 638-640, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.10.2026 року.

Суддя:Третьякова І. В.