Ухвала суду № 140763851, 20.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20278/26

Провадження № 1-кс/344/7614/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42026092780000003 від 14.01.2026, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42026092780000003 від 14.01.2026 стосовно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 332 КК України.

Розслідуванням установлено, що в період часу з 29.01.2026 по 11.02.2026 ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та особою на ім`я ОСОБА_9 , яка на даний час досудовим розслідуванням не встановлена, організували та сприяли незаконному переправленню ОСОБА_10 через державний кордон України, поза межами пунктів пропуску, за що ОСОБА_10 надав на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та особи на ім`я ОСОБА_9 , яка на даний час досудовим розслідуванням не встановлена, грошові кошти в загальній сумі 7200 тисяч Євро, що згідно курсу НБУ становило 368944,56 гривень.

21 липня 2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Івашківці, Новоушицького району Хмельницької області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , раніше не судимого, затримано в порядку ст. 615 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

23.07.2026 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.09.2026 та визначено заставу в розмірі 232 960 грн.

15.09.2026 керівником Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 21.10.2026.

15.09.2026 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20.10.2026 та визначено заставу в розмірі 232 960 грн.

До Івано-Франківського міського суду подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до 6-ти місяців, а саме до 21.01.2027 року.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків, протоколами обшуків за місцями проживання підозрюваних, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами огляду та вручення грошових коштів, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими узгодженими між собою матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Тримісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 21.10.2026 року, однак завершити досудове розслідування та прийняти законне процесуальне рішення у кримінальному провадженні до закінчення визначеного строку неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, необхідності проведення низки додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, а саме:

- розсекретити клопотання та ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД;

- отримати висновки судово-психіатричних експертиз підозрюваних

ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ;

- здійснити тимчасові доступи до речей та документів банківських установ, операторів мобільних зв`язку та провести огляд отриманої інформації;

- продовжити встановлення та допит свідків вчинення злочину шляхом надання доручень оперативному підрозділу;

- надати повну правову оцінку діянням підозрюваних та за необхідності повідомити останніх про нову підозру чи зміну раніше повідомленої підозри;

- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході подальшого досудового розслідування для повного та всебічного дослідження обставин кримінального правопорушення.

Зазначені слідчі та процесуальні дії матимуть суттєве значення для виконання завдань кримінального провадження, повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх фактичних обставин для того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, правильної кваліфікації дій підозрюваних та закінчення розслідування, впливатимуть на повноту і неупередженість суду під час розгляду справи по суті.

Обставинами, які перешкоджали завершити вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у тримісячний строк є особлива складність кримінального провадження, оскільки у ньому об`єднано матеріали досудових розслідувань 2 тяжких кримінальних правопорушень, учинених на території Івано-Франківської та Чернівецької областей, стосовно осіб, які є жителями Чернівецької області, значна кількість попередньо проведених першочергових слідчих та процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності, їх аналізі та оцінці, процесуальні порядки отримання дозволів на проведення слідчих дій, які обмежують конституційні права та свободи громадян, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності підозрюваних, тощо.

Розсекреченню ухвал слідчих суддів про надання дозволів на пров Розсекреченню ухвал слідчих суддів про надання дозволів на проведення НСРД передує розсекречення значної кількості клопотань слідчих та їх доручень, а також протоколів за результатами проведення НСРД та значна завантаженість експертної установи, що є обставинами, які призвели до неможливості завершення розсекречення ухвал слідчих суддів про надання дозволів на проведення НСРД та завершення проведення призначених необхідних експертиз.

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна.

Найбільш доцільним є продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

- незаконно впливати на свідка, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_5 , відомі повні анкетні дані інших підозрюваних, а після отримання додатків доданих до клопотання, стали також відомі і повні анкетні дані свідків, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, оскільки тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_5 з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб.

На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв`язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Інший вид запобіжного заходу заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Особисте зобов`язання, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення пов`язаного з незаконним позбавленням волі.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведені ризики, особу підозрюваного, вважаю, що обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_5 буде недостатнім, а тому виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного на 60 днів, в межах строку проведення досудового розслідування.

Крім того, у разі прийняття судом рішення про застосування як альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, прошу суд визначити її розмір у межах 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відтак просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник в судовому заперечила проти поданого клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Просила врахувати, що у підозрюваного є матрі похилого віку та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

21 липня 2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 615 КПК України.

21 липня 2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

23.07.2026 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.09.2026 та визначено заставу в розмірі 232 960 грн.

15.09.2026 керівником Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 21.10.2026.

15.09.2026 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20.10.2026 та визначено заставу в розмірі 232 960 грн.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами а саме: показаннями свідків, протоколами обшуків за місцями проживання підозрюваних, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами огляду та вручення грошових коштів, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими узгодженими між собою матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

В той же час 20.10.2026 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.10.2026 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42026092780000003 від 14.01.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України до шести місяців, тобто до 21.01.2027 року.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Вирішуючи дане клопотання враховую також наявність доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначених кримінальних правопорушень, міцність соціальних зв`язків, його вік, стан здоров`я, раніше не судимий.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обставини, на які посилається сторона захисту не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Відтак, беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 20.10.2026 року, відсутні обставини на достатню зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.12.2026 року, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає необхідно залишити раніше визначений розмір застави в межах 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На переконання слідчого судді застава в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, і такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобіганням згаданим ризикам.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, та продовжити строк тримання ОСОБА_5 під вартою до 16.12.2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, із визначенням відповідних обов`язків у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 16 грудня 2026 року, включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Залишити раніше визначений розмір застави - 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки на строк до 16 грудня 2026 року включно, а саме:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

2) без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись із території військової частини НОМЕР_1 ;

3) утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1