Ухвала суду № 140754233, 16.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/9482/26

Провадження № 1-кс/0203/6482/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.08.2026,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.08.2026.

Подана скарга обґрунтована тим, що бездіяльність є протиправною, оскільки відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 28.08.2026 до ЄРДР в порушення ч.1 ст. 214 КПК України внесені не були.

У судове засідання скаржник не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі.

Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду справи у відсутності даної особи.

Слідчий суддя, ознайомившись з матеріалами скарги та доданими до неї доказами, приходить до наступних висновків.

З матеріалів скарги вбачається, що 28.08.2026 ОСОБА_3 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав заяву про вчинення кримінального правопорушення від 28.08.2026, проте відомості за цією заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення від 28.08.2026 зазначалось, що ОСОБА_3 є стягувачем за чотирма судовими рішеннями, що набрали законної сили та є обов`язковими до виконання, водночас рішення фактично не виконані в повному обсязі, належні кошти йому не виплачені, виконавчі провадження закінчені. З огляду на викладене, заявник стверджує, що викладені ним обставини можуть містити ознаки кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 382 КК України, що підлягає перевірці.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто сама заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

При дослідженні матеріалів скарги слідчим суддею не встановлено обґрунтованості її вимог, оскільки зі змісту заяви від 28.08.2026 не вбачається ознак вчинення кримінального правопорушення, в ній не викладено конкретних фактів та обставин будь-яких подій, що можуть свідчити про вчинення службовою особою кримінального правопорушення за ч.2 ст. 382 КК України. Фактично доводи заявника у заяві про вчинення кримінального правопорушення зводяться до непогодження з діями виконавців у зазначених ним виконавчих провадженнях, які можуть бути оскаржені ним як стягувачем у кожній конкретній справі.

Слідчий суддя, враховуючи, що кримінальне провадження здійснюється на основі принципу змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку, що скаржник не довів існування бездіяльності органу досудового розслідування, що, як наслідок, свідчить про необґрунтованість та безпідставність вимог заявленої скарги.

Керуючись ст. ст.2, 22, 60, 214, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.08.2026- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1