Ухвала суду № 140750528, 20.10.2026, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/628/26

ЄУН : 714/1346/26

У Х В А Л А

20 жовтня 2026 року м. Герца

Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктами спільної сумісної власності подружжя, припинення права особистої власністю та виділу в натурі частки нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 через представника адвоката Боднарюк Г.В. звернулася до Герцаївського районного суду Чернівецької області із вказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі до 17 жовтня 2023 року.

За час шлюбу, подружжям, за спільні кошти зведено домоволодіння, яке складається з житлового будинку А загальною площею 41,30 кв.м житловою площею 31,70 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,106 га, що у АДРЕСА_1 . Житловий будинок не введений в експлуатацію, ступень готовності становить 72%.

Земельна ділянка на якій розташований житловий будинок належить їй позивачці та відповідачу на праві особистої власності, по частин, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 листопада 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Герцаївської державної нотаріальної контори Опришко С.І., зареєстрованого у реєстрі за № 1529.

Також, під час шлюбу сторони отримали у дар згідно договору дарування земельної ділянки від 27 листопада 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Герцаївської державної нотаріальної контори Опришко С.І., зареєстрованого у реєстрі за № 1531, земельну ділянку загальною площею 0,0548 га для особистого селянського господарства, яка розташована у АДРЕСА_1 .

Оскільки житловий будинок з господарськими спорудами зведено на земельній ділянці, яку сторони набули за час шлюбу, яка в натурі не виділена, з огляду на те, що між сторонами існує спір щодо користування житловим будинком та спірними земельними ділянками, то позивачка вважає що останні є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя. Тому, слід припинити право особистої приватної власності відповідача на вказане нерухоме майно та виділити позивачці частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок.

Позов надісланий на адресу суду через підсистему «Електронний суд».

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю за необхідне зазначити про наступне.

Реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, заяв клопотань і документів, які додаються до них, недотримання яких має негативні наслідки для позивача.

Про вимоги яким повинна відповідати позовна заява яка подається до суду, а також додані до позовної заяви документи йдеться у статтях, 175 та 177 ЦПК України.

За загальним правилом встановленому у ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна зокрема містити зміст позовних вимог : зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема, у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/380/21, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.

Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Однак, представник позивачки адвокат Боднарюк Г.В. звертаючись до суду із вказаним позовом не надав жодних доказів на підтвердження зазначених у позові обставин, щодо зведення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час шлюбу житлового будинку по АДРЕСА_1 .

За змістом договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 листопада 2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Герцаївської державної нотаріальної контори Опришко С.І. та зареєстрований у реєстрі за № 1529, сторони придбали у ОСОБА_3 у рівних частках земельну ділянку загальною площею 0,0513 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_2 .

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто сторонам, належить на праві спільною часткової власності 49/200 часток житлового будинку за вищевказаною адресою.

Також за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є власниками 1/2 земельної ділянки площею 0,0106 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7320710100:01:001:0403, що розташована в АДРЕСА_2 .

Та обставина, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7320710100:01:001:0403 розташовано будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який позивачка просить визнати об`єктом спільної власності подружжя підтверджується технічним паспортом, виконаний на замовлення позивачки.

Водночас, означений будинок є двоповерховим загальна площа забудови якого згідно з технічним паспортом становить 331 кв.м., з яких житлова площа становить 129,90 кв.м., ступень готовності якого становить 72%.

Разом із тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що на ім`я позивачки чи то відповідача за час їх шлюбу було видано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки та подано повідомлення про початок будівельних робіт щодо вказаного жилого будинку, представником позивача не надано.

Суд також зазначає, що цивільне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Заявляючи вимогу про припинення право особистої приватної власності відповідача на вказане нерухоме, представником позивачки не зазначено обставини, якими обґрунтовуються така вимоги та пов`язане із цим порушене право позивачки.

Окрім того, відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частина 5 ст. 43 ЦПК України передбачає, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При цьому згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Позивач реалізував своє право на звернення до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, однак в порушення вимог ст. 177, ч. 7 ст. 43 ЦПК України до позовної заяви представником позивач не додано доказів надіслання позовної заяви з додатками відповідачу.

Також, норма ст. 177 ЦПК України покладає обов`язок на позивача окрім позовної заяви подати до неї документи, а саме : 1) документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону - ч. 4 ст. 177 ЦПК; 3) у разі необхідності - додається клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо - ч. 3 ст. 177 ЦПК.

На думку представника позивача, вимоги за позовною заявою відноситься до немайнових.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Звертаючись до суду із вказаним позовом окрім формального посилання у позовній заяві на норми законодавства щодо судового збору не надано жодних доказів його сплати.

Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позову з урахуванням вартості спірного майна.

Отже позивачці слід зазначити ціну позову на день подання позовної заяви.

Згідно з підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 вищевказаного Закону).

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене, позивачці, необхідно визначити розмір судового збору з розрахунку 1 % але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням коефіцієнту 0,8 який підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна та сплатити судовий збір.

Судовий збір за позовною заявою має бути перераховано або сплачено за наступними реквізитами :

Одержувач: ГУК/Герцаївська ТГ/22030101

Код ЕДРПОУ: 37836095

Банк отримувача: Казначейство України

Рахунок одержувача:

UA068999980313181206000024355

Код платежу : 22030001

Призначення платежу : «судовий збір за позовом ПІБ ; Герцаївський районний суд»

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звернув увагу, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позовної заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позовної заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Без усунення недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачці (представнику) строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, ч.1 ст.185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктами спільної сумісної власності подружжя, припинення права особистої власністю та виділу в натурі частки нерухомого майна - залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :