Рішення № 140747548, 15.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2026Справа № 910/8120/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 400520,00 грн

за участю представників:

від позивача: Голоднюк О.Г.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС" про відшкодування витрат, заподіяних позивачу у сумі 400520,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останнім було виплачено страхове відшкодування на підставі договору страхування наземних транспортних засобів, що є предметом застави "КАСКО ALL RISKS" №0178/25-Тз/Ц7 від 21.02.2025, внаслідок настання страхової події - ДТП, винним у вчиненні якої визнано ОСОБА_1 , який на момент вчинення ДТП працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС", а тому відповідач в силу приписів ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати шкоду, завдану своїм працівником.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.

Ухвалою від 07.07.2026 Господарський суд міста Києва вказану позовну заяву залишив без руху.

08.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 14.07.2026 Господарський суд міста Києва прийняв вказану позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 13.08.2026, задовольнив клопотання позивача про залучення третьої особи (заявлене у позові), залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , задовольнив клопотання позивача про витребування доказів у Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві (заявлене у позові), витребував у Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві інформацію про те, з ким перебував у трудових відносинах ОСОБА_1 на момент ДТП - 31.12.2025.

29.07.2026 до відділу діловодства суду від Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві надійшла витребувана судом інформація.

31.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від 30.07.2026.

31.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли: клопотання про витребування доказів; клопотання про залучення третьої особи та клопотання про призначення експертизи.

У підготовчому засіданні 13.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи відзиву, відповіді на відзив, відповіді ГУ Пенсійного фонду України в м.Києві.

У підготовчому засіданні 13.08.2026 суд поставив на розгляд клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме:

Акціонерне товариство страхову компанію "Інго" (страховика, яким здійснено страхове відшкодування за страховим актом №006.00019126-1 від 16.02.2026, складеним ПрАТ "Арсенал Страхування");

Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" (вигодонабувача за договором страхування наземних транспортних засобів, що є предметом застави "Каско ALL RISKS" №0178/25-Тз/Ц7 від 21.02.2025);

Приватне підприємство "Квадріс-Н" (виконавець ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого транспортного засобу);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" (власник причепу Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork д.н.з. НОМЕР_1 );

Приватне підприємство "Укрпалетсистем" (орендар причепу Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork д.н.з. НОМЕР_1 , а також особа, на розрахунковий рахунок якої позивач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 650520,00 грн).

Розглядаючи клопотання про залучення третіх осіб, суд враховує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 р. у справі №201/2760/20 та від 27.02.2024 р. у справі № 912/164/20.

У розумінні ст.50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Таким чином, в силу положень наведеної вище норми умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов`язки.

Дослідивши наведені відповідачем у клопотанні обставини в обґрунтування можливості впливу судового рішення, ухваленого за результатом розгляду цієї справи по суті спору, на права або обов`язки АТ СК "Інго", АТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", ПП "Квадріс-Н", ТОВ "Юпіджі", ПП "Укрпалетсистем", суд дійшов висновку про те, що вирішення спору у цій справі на користь будь-якої зі сторін не може вплинути на права та обов`язки зазначених осіб. З урахуванням чого, правові підстави для залучення вказаних осіб до участі у справі саме в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору відсутні та у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.

Також суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки останнє не відповідає вимогам частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, заявником не наведено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

У підготовчому засіданні 13.08.2026, розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі, керуючись ст.99, 234, 235 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з таких підстав.

Так, відповідач просив у своєму клопотанні призначити судову автотехнічну та судову автотоварознавчу експертизи, проведення яких доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та поставити перед експертами наступні питання: 1) чи відбулося руйнування деталей причепу Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork д.н.з. НОМЕР_1 , вказаних в акті здачі-приймання (надання послуг) №45 від 20.03.2026року та протоколі технічного огляду КТЗ від 05.01.2026 року, до пригоди або стало її наслідком? (шкоди), завданий 2) який розмір матеріального збитку власнику транспортного засобу причепу Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди яка сталася 31.12.2025 року? 3) чи є причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженнями завданими в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31.12.2025 року, причепу Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork д.н.з. НОМЕР_1 та проведеними ремонтно-відновлювальними роботами?

Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Поряд з цим, у постанові від 06.07.2018 у справі №924/675/17 Верховний Суд надав правовий висновок, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (пункт 4.36).

Водночас у цій справі відповідач не надав належних доказів на спростування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та визначеної позивачем суми страхового відшкодування, а у матеріалах справи наявні докази фактичного проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, у зв`язку із чим, виходячи із системного аналізу обставин цієї справи у їх сукупності та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що для вирішення цього спору, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у цій справі необхідність у спеціальних знаннях відсутня.

У підготовчому засіданні 13.08.2026, суд керуючись ст.ст.177, 183, 234, 235 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 17.09.2026.

Ухвалою від 07.09.2026 Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 15.09.2026 Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому засіданні 17.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.10.2026.

У судовому засіданні 15.10.2026 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 15.10.2026 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі конференції №7090045 від 17.09.2026.

Представник третьої особи свого представника, чи особисто, у судове засідання, призначене на 15.10.2026, не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду від 17.09.2026 на відому суду адресу реєстрації третьої особи.

У судовому засіданні 15.10.2026, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово та пояснення представника позивача оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 15.10.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на таке:

- 31.12.2025 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_2 з причіпом "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля "Temsa Upalin Diamond", державний номерний знак НОМЕР_3 ;

- -транспортний засіб "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" відповідно до договору страхування наземного транспорту від 21.02.2025 №0178/25-Тз/Ц7, укладеним з ПП "Укрпалетсистем";

- вартість відновлювального ремонту транспортного засобу внаслідок ДТП становить 650520,00 грн;

- позивач відшкодував витрати на ремонт причепа у сумі 650520,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8390624 від 24.02.2026;

- відповідно до постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2026 у справі №362/434/26, винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія транспортного засобу "Temsa Upalin Diamond", державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 ;

- на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС";

- на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються автомобіля "Temsa Upalin Diamond", державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована в АТ "СК "ІНГО", відповідно до полісу №ЕР-234144160 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- АТ "СК "ІНГО" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 250000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5794 від 10.03.2026;

- оскільки вартість відновлювального ремонту (фактичний розмір) причепа "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв`язку з його пошкодженням перевищує розмір, який сплачений АТ "СК "ІНГО", то Товариство з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС" має відшкодувати позивачу 400520,00 грн (650520,00 грн (сума понесених збитків) - 250000,00 грн (сума, яка сплачена АТ "СК "ІНГО")).

Позиція відповідача.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позову, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність, позивач не підтвердив належними та достатніми доказами розмір матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач зазначає, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №45 від 20.03.2026 є неналежним на недопустимим доказом та не може бути прийнятий судом, оскільки не є належно оформленим - не містить посади відповідальної особи, особистий підпис та печатку.

Також відповідач звертає увагу, що згідно із заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, причіп "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 , зазнав наступних пошкоджень: задня частина балки з правого баку; два бампера; два ліхтарі; відбійник нижній; рама задня частина. Водночас у протоколі технічного огляду КТЗ відображено 23 найменування пошкоджених деталей. У зв`язку із чим, на переконання відповідача, пошкодження причіпу, які він реально зазнав під час ДТП та витрати на ремонт за який було сплачено кошти не мають жодного причинно-наслідкового зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Поряд з цим, відповідач у відзиві зазначив, що вважає за можливе врегулювання цього спору шляхом укладення мирової угоди.

Позиція третьої особи.

Третя особа правом на подання пояснень по суті спору не скористалася.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 31.12.2025 у Київській області на автодорозі М-05 50км відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Temsa Upalin Diamond", державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіля "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2026 у справі №362/434/26, водія транспортного засобу автомобіля "Temsa Upalin Diamond", державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до Звіту №06/01/26 від 20.05.2026 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 становить 650926,51 грн (з ПДВ).

Згідно із рахунком на оплату №3 від 15.01.2026 та актом здачі приймання робіт (надання послуг) №45 від 20.03.2026, підписаного станцією технічного обслуговування, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 становить 650520,00 грн (з ПДВ).

Транспортний засіб "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" відповідно до договору страхування наземного транспорту від 21.02.2025 №0178/25-Тз/Ц7.

Позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування (страховий акт №006.00019126-1 сума) на підставі рахунку СТО №3 від 15.01.2026 відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 650520,00 грн.

Позивач згідно із платіжною інструкцією №8390624 від 24.02.2026 сплатив на користь ПП "Укрпалетсистем" (орендар причепу Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork д.н.з. НОМЕР_1 , страхувальник за договором страхування наземного транспорту від 21.02.2025 №0178/25-Тз/Ц7) страхове відшкодування у сумі 650520,00 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Temsa Upalin Diamond", державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована в АТ "СК "ІНГО", згідно із поліса №ЕР-234144160 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Полісом №ЕР-234144160 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що ліміт за шкоду майну становить 250000,00 грн.

АТ "СК "ІНГО" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 250000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5794 від 10.03.2026.

У наданій на запит суду відповіді Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві від 24.07.2026 №2600-0704-7/124397 станом на дату ДТП - 31.12.2025 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС".

Посилаючись на те, що винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_1 , працював на момент ДТП у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС" та під час дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов`язки, з огляду на те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв`язку з його пошкодженням перевищує розмір, який сплачений АТ "СК "ІНГО", позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" 400520,00 грн страхового відшкодування (650520,00 грн (сума понесених збитків) - 250000,00 грн (сума, яка сплачена АТ "СК "ІНГО")).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Умовами застосування цієї норми є завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

Разом з тим, глава 82 Цивільного кодексу України встановлює і правила спеціальних деліктів, які передбачають особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб).

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальними правилом, закріпленим у ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Вина водія автомобіля "Temsa Upalin Diamond", державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , встановлена постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2026 у справі №362/434/26.

Відповідно до акту здачі приймання робіт (надання послуг) №45 від 20.03.2026, підписаного станцією технічного обслуговування, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 становить 650520,00 грн (з ПДВ).

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 650520,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8390624 від 24.02.2026.

Оскільки станом на дату дорожньо-транспортної пригоди, цивільно правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Temsa Upalin Diamond", державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована в АТ "СК "ІНГО", згідно із поліса №ЕР-234144160 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, АТ "СК "ІНГО" здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 250000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5794 від 10.03.2026.

Відповідно до ч.2 ст.108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

За приписами статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15, зроблено висновок, який застосований Верховним Судом, зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19, про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Поряд з цим, згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

При цьому суд враховує, що за загальним правилом відповідальність є індивідуальною, і саме на особу яка завдала збитків покладено обов`язок їх відшкодування, однак не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується з приписами ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Так, розглядаючи спірні відносини, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 905/1391/19, відповідно до якої тлумачення частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 355/1394/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 426/16825/16-ц, у постанові від 05.12.2018 зазначає, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Як підтверджено листом Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві від 24.07.2026 №2600-0704-7/124397, станом на дату ДТП - 31.12.2025 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС". Факт перебування винної у ДТП особи у трудових відносинах з відповідачем останній не заперечує.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що саме відповідач несе відповідальність за шкоду завдану внаслідок ДТП, яка відбулася 31.12.2025, у цьому випадку різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, яка одержана позивачем від АТ "СК "ІНГО", а саме у сумі 400520,00 грн (650520,00 грн - 250000,00 грн).

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що позивач не підтвердив належними та достатніми доказами розмір матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження розміру завданих транспортного засобу "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 , збитків позивачем було надано:

- протокол технічного огляду КТЗ від 31.12.2025;

- ремонтну калькуляцію №3786 від 31.12.2025;

- Звіт №06/01/26 від 20.05.2026 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу;

- рахунок на оплату №3 від 15.01.2026;

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) №45 від 20.03.2026;

- платіжну інструкцію №8390624 від 24.02.2026 на суму 650520,00 грн.

Відповідач відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові та визначеної позивачем суми страхового відшкодування. У матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували визначену страховиком суму страхового відшкодування, сплаченої у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася з вини водія, який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем.

При цьому розмір фактичних витрат підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків (наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17).

Як встановлено вище вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Ali Riza Usta 3 Dingilli Yariromork" державний номерний знак НОМЕР_1 підтверджується рахунком на оплату №3 від 15.01.2026, актом здачі приймання робіт (надання послуг) №45 від 20.03.2026, складеними виконавцем ремонтних робіт. При цьому відсутність на акті підпису зі сторони замовника не спростовує факту виконання відновлювального ремонту та його вартості.

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вартість витрат позивача, понесених у зв`язку із пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, а водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 400520,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди у сумі 400520,00 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

У цій справі з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо інших аргументів відповідача, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС" страхового відшкодування у сумі 400520,00 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ААЗ ТРЕЙДІНГ-АВТОЛЮКС" (03039, м.Київ, вул.Голосіївська, буд.7, корпус 3, ідентифікаційний код 40784911) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (03056, м. Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, ідентифікаційний код 33908322) страхове відшкодування у сумі 400520,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 6007,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.10.2026.

Суддя С.О. Турчин