Рішення № 140743581, 20.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3412/26

2/154/1847/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

20 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 392790207 від 16 квітня 2019 року в розмірі 11 810,00 грн та судових витрат.

Стислий виклад позовних вимог.

Позов обґрунтовано тим, що 16 квітня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 392790207, за яким останньому надано 5 000,00 грн. Договір підписано одноразовим ідентифікатором K7E8R94X, а кредитні кошти перераховано на зазначену відповідачем банківську картку.

Унаслідок неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань утворилася заборгованість. Право вимоги за договором послідовно перейшло від первісного кредитодавця до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», надалі до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та зрештою до позивача на підставі відповідних договорів факторингу.

Загальний розмір облікованої заборгованості становить 16 324,00 грн, однак позивач просить стягнути 11 810,00 грн, з яких 5 000,00 грн - основний борг та 6 810,00 грн - проценти, а також судові витрати.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відомості щодо належності відповідачу платіжної картки й зарахування кредитних коштів.

15 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь банку від 06 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260831/55703-БТ із банківською випискою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання двічі не з`явився, хоча про дату, час і місце їх проведення повідомлявся належним чином. Причин неявки не повідомив, відзиву та доказів на спростування позову не подав.

За таких обставин суд відповідно до статей 223, 280 ЦПК України постановив провести заочний розгляд справи за наявними доказами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

16 квітня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 оформлено електронний кредитний договір № 392790207, відповідно до пункту 1.1 якого позичальнику надавався кредит у розмірі 5 000,00 грн.

Пунктами 1.2, 1.3 договору встановлено строк кредитування 30 днів, а пунктами 1.4, 1.5 - процентну ставку 0,01 % на день, або 3,65 % річних. Згідно з графіком розрахунків кінцевим терміном повернення кредиту визначено 16 травня 2019 року, а загальну суму платежу - 5 015,00 грн, з яких 15,00 грн становили проценти.

Пунктом 2.2.1.3 договору передбачено право позичальника звернутися з проханням про продовження строку кредитування або реструктуризацію зобов`язань. За пунктом 3.3 договору в разі порушення строків повернення кредиту кредитодавець мав право нараховувати пеню в розмірі 1,3 % від залишку кредиту за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 4.2 договору в разі користування кредитом понад погоджений строк, якщо первісна ставка є нижчою за 1,70 % на день, передбачено скасування первісного порядку нарахування процентів із моменту його застосування та перерахунок процентів за ставкою 1,70 % на день від дати укладення договору до повного повернення кредиту, з урахуванням раніше сплачених процентів.

Пунктом 4.3 договору визначено, що проценти, нараховані після закінчення строку кредитування відповідно до пункту 4.2, є процентами за понадстрокове користування коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Невід`ємною частиною договору згідно з пунктом 4.1 є Правила надання грошових коштів у позику, продукт «Смарт», у редакції від 01 лютого 2019 року. Пунктами 3.14-3.16 Правил передбачено укладення договору шляхом використання одноразового ідентифікатора та безготівкове перерахування коштів. Згідно з пунктом 4.4 Правил платежі позичальника спрямовуються спочатку на погашення пені, потім процентів та основної суми кредиту.

У заявці від 16 квітня 2019 року зазначено особисті дані ОСОБА_1 , номер телефону НОМЕР_1 , банківську картку з маскою НОМЕР_2 , суму кредиту 5000,00 грн, початковий дисконтний період 30 днів та строк кредитування 1827 днів.

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі заявку подано 16 квітня 2019 року о 12 год 25 хв, а договір підписано о 12 год 26 хв 43 с одноразовим ідентифікатором K7E8R94X, направленим на зазначений номер телефону. У довідці наведено строк кредитування 30 днів і ставку 1,70 % на день.

Згідно з довідкою первісного кредитодавця № 392790207/26052026/Э від 26 травня 2026 року кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн перераховано 16 квітня 2019 року на зазначену картку. Ідентифікатор платіжної операції - 1445ae6a-b6bc-4ffb-9042-d5f0137738d7, час її завершення - 12 год 26 хв 50 с.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у відповіді від 06 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260831/55703-БТ підтвердило, що картку № НОМЕР_3 , пов`язану з рахунком НОМЕР_4 , емітовано на ім`я ОСОБА_1 , а 16 квітня 2019 року на відповідний рахунок зараховано 5 000,00 грн.

У банківській виписці відображено зазначену операцію із сумою в валюті картки 4975,00 грн та комісією 25,00 грн, а також подальші видаткові операції за рахунком відповідача. Банк повідомив, що номер телефону НОМЕР_5 був або є фінансовим номером картки, хоча в анкетних даних відповідача не зазначався.

Згідно з розрахунком первісного кредитодавця за період до 16 травня 2019 року нараховано 15,00 грн процентів за ставкою 0,01 % на день. 20 травня 2019 року додатково відображено нарахування 3 070,00 грн, а надалі - щоденні нарахування по 85,00 грн.

У цьому ж розрахунку зазначено чотири платежі відповідача: 19 травня 2019 року - 5,00 грн, 27 травня 2019 року - 350,00 грн, 03 червня 2019 року - 50,00 грн та 07 червня 2019 року - 121,00 грн, загалом 526,00 грн.

При цьому 27 травня 2019 року нарахування процентів відображено в сумі 435,00 грн, 03 червня 2019 року - 135,00 грн та 07 червня 2019 року - 206,00 грн із одночасним зазначенням відповідних платежів.

Станом на 23 липня 2019 року первісний кредитодавець обліковував заборгованість у розмірі 13 520,00 грн, з яких 5 000,00 грн - основний борг та 8 520,00 грн - проценти.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 36 від 23 липня 2019 року під порядковим номером 2864 передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 392790207 на суму 13 520,00 грн. Передачу підтверджено протоколом від 23 липня 2019 року, а виконання фінансових зобов`язань між сторонами - актом звірки від 31 грудня 2019 року.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» нарахувало за період із 24 липня до 04 серпня 2019 року додатково 1 020,00 грн процентів. Розрахунком відображено зменшення процентної заборгованості 05 серпня 2020 року на 2 730,00 грн, після чого облікована заборгованість становила 11 810,00 грн, з яких 5 000,00 грн - основний борг та 6 810,00 грн - проценти.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Згідно з реєстром прав вимоги № 1 від цієї ж дати під порядковим номером 7772 передано право вимоги до відповідача на суму 11 810,00 грн. Платіжною інструкцією № 1 від 06 серпня 2020 року підтверджено перерахування фінансування за договором факторингу в сумі 4 840 736,97 грн.

05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е. У реєстрі боржників під порядковим номером 852 зазначено право вимоги до ОСОБА_1 на суму 16 324,00 грн, з яких 5 000,00 грн - основний борг, 6 810,00 грн - проценти та 4 514,00 грн - штрафні санкції.

Передачу реєстру підтверджено актом приймання-передачі від 05 червня 2025 року, а виконання фінансування - платіжною інструкцією № 345 від 10 вересня 2025 року на суму 2 004 222,05 грн.

Згідно з випискою ТОВ «ФК «ЕЙС» станом на 15 червня 2026 року облікована заборгованість становить 16 324,00 грн. Водночас позивач заявив до стягнення лише 11810,00 грн основного боргу та процентів, без штрафних санкцій.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою - третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів у їх сукупності.

Щодо укладення кредитного договору та надання кредиту.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідно до статті 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Досліджені судом кредитний договір, заявка та довідка щодо дій позичальника підтверджують оформлення відповідачем кредиту 16 квітня 2019 року й підписання договору одноразовим ідентифікатором K7E8R94X, направленим на номер телефону НОМЕР_1 .

Факт отримання кредиту підтверджується довідкою первісного кредитодавця від 26 травня 2026 року та відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06 вересня 2026 року з випискою, які узгоджуються за датою, сумою переказу, платіжним засобом та особою отримувача.

Банківська комісія 25,00 грн, відображена у виписці, не змінює розміру кредитної операції 5 000,00 грн та не є погашенням кредитного зобов`язання.

Отже, укладення кредитного договору № 392790207 від 16 квітня 2019 року та надання відповідачу 5 000,00 грн доведені належними і достатніми доказами.

Щодо правомірності процентних нарахувань.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду розмежувала проценти за правомірне користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України та проценти як міру відповідальності за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України, зазначивши, що сторони можуть погодити інший розмір останніх.

За пунктами 1.4, 1.5 договору первісна ставка становила 0,01 % на день протягом 30 днів. Водночас пунктом 4.2 сторони попередньо погодили зміну порядку визначення процентів у разі неповернення кредиту у встановлений строк із застосуванням ставки 1,70 % на день від початку кредитування. Пункт 4.3 прямо визначає проценти після закінчення строку кредитування як відповідальність за частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.

Суд установив, що ретроспективний порядок визначення процентів погоджено сторонами під час укладення договору, а його застосування пов`язано з настанням визначеної договором обставини - неповерненням кредиту у встановлений строк.

Така умова є заздалегідь погодженим сторонами способом визначення процентного зобов`язання залежно від своєчасності виконання договору, а не односторонньою зміною кредитодавцем його умов. При цьому ретроспективне коригування договірної плати за первісний період не ототожнюється судом із нарахуванням відповідальності за статтею 625 ЦК України до виникнення прострочення.

Отже, під час перевірки розміру заборгованості суд застосовує погоджену сторонами ставку 1,70 % на день із передбаченим пунктом 4.2 перерахунком та окремо враховує правову природу процентів після спливу строку кредитування, визначену пунктом 4.3 договору.

Щодо контрольного перерахунку заборгованості.

Відповідно до умов договору щоденний розмір процентів за ставкою 1,70 % від 5000,00 грн становить 85,00 грн.

За період із 16 квітня до 20 травня 2019 року включно, що становить 35 днів, нарахування за цією ставкою дорівнює 2 975,00 грн. Однак первісний кредитодавець відобразив 15,00 грн первісних процентів та додатково 3 070,00 грн, загалом 3 085,00 грн, тобто на 110,00 грн більше.

Крім того, 27 травня, 03 червня та 07 червня 2019 року кредитодавець відобразив процентні нарахування відповідно 435,00 грн, 135,00 грн та 206,00 грн, хоча звичайне щоденне нарахування становило 85,00 грн. Перевищення в сумі 521,00 грн точно відповідає платежам відповідача, внесеним у ці дні.

Отже, кредитодавець одночасно відобразив 521,00 грн як додатково нараховані проценти та як здійснені платежі, унаслідок чого вони не зменшили залишок заборгованості. Самостійної договірної підстави для таких додаткових нарахувань не доведено.

За період із 16 квітня до 23 липня 2019 року включно, що становить 99 днів, належне нарахування процентів за ставкою 85,00 грн на день становить 8 415,00 грн.

З урахуванням чотирьох платежів відповідача на загальну суму 526,00 грн залишок процентів станом на 23 липня 2019 року дорівнює 7 889,00 грн. Оскільки на дати здійснення платежів нараховані проценти перевищували суми оплат, платежі підлягають зарахуванню на погашення процентів, а основна сума боргу залишається незмінною - 5 000,00 грн.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період із 24 липня до 04 серпня 2019 року включно додатково нарахувало 1 020,00 грн процентів. Таким чином, їх залишок збільшився до 8909,00 грн.

05 серпня 2020 року зазначений кредитор зменшив обліковані проценти на 2 730,00 грн. Суд враховує це коригування, оскільки воно відображене самим кредитором і після нього право вимоги передано наступній фінансовій установі.

Отже, залишок процентів становить 6 179,00 грн (8 415,00 грн - 526,00 грн + 1020,00 грн - 2 730,00 грн), а разом із основним боргом 5 000,00 грн - 11 179,00 грн.

Різниця між заявленою та підтвердженою заборгованістю становить 631,00 грн, з яких 110,00 грн - необґрунтоване перевищення під час перерахунку 20 травня 2019 року та 521,00 грн - додаткові нарахування в дні внесення платежів.

Тому вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі 11 179,00 грн, з яких 5000,00 грн - основний борг та 6 179,00 грн - проценти. Решта заявлених процентів у розмірі 631,00 грн належними доказами не підтверджена.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Договорами факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року, відповідними реєстрами, актами та платіжними документами підтверджено послідовне відступлення права вимоги за кредитним договором № 392790207 від первісного кредитодавця до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС».

У кожному реєстрі ідентифіковано відповідача та його кредитний договір. Отже, позивач набув право вимоги за цим зобов`язанням, однак лише в обсязі фактично існуючої та належно підтвердженої заборгованості.

Висновок за результатами розгляду справи.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд установив, що відповідач отримав за кредитним договором 5 000,00 грн, належним чином зобов`язання щодо їх повернення не виконав, а право вимоги за договором перейшло до позивача.

Водночас заявлений розмір заборгованості підтверджений частково. За результатами контрольного перерахунку стягненню підлягають 11 179,00 грн, з яких 5000,00 грн - основний борг та 6 179,00 грн - проценти. У решті позову на суму 631,00 грн належить відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат суд враховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність до предмета спору, ціну позову, значення справи для сторін та інші передбачені законом обставини.

На підтвердження витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду № 25770955774 від 19 червня 2026 року, акт приймання-передачі послуг від 25 червня 2026 року та свідоцтво адвоката.

За актом вартість послуг становить 7 000,00 грн: складання позову - 5 000,00 грн за дві години, вивчення матеріалів - 1 000,00 грн за дві години, підготовка адвокатського запиту та клопотання щодо зарахування кредитних коштів - по 500,00 грн за кожну дію.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц наголосила на застосуванні критеріїв дійсності, необхідності та розумності витрат на правничу допомогу.

Аналогічний підхід застосовано Європейським судом з прав людини у рішеннях «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04) та «Lavents проти Латвії» від 28 листопада 2002 року (заява № 58442/00), відповідно до яких компенсації підлягають лише фактичні, необхідні й розумні за своїм розміром витрати.

Суд враховує, що справа стосується одного кредитного договору, належить до типової категорії спорів про стягнення заборгованості та розглянута у спрощеному провадженні без участі представника позивача в судових засіданнях.

Вивчення матеріалів кредитної справи є складовою підготовки позову, тому окреме визначення вартості цих робіт не свідчить про необхідність компенсації їх повної вартості додатково до складання позовної заяви. Адвокатський запит і клопотання були спрямовані на встановлення однієї обставини - зарахування кредитних коштів, причому відповідну інформацію суд отримав безпосередньо від банку на виконання ухвали.

Заявлені 7 000,00 грн становлять понад половину ціни позову 11 810,00 грн, що за встановлених обставин є непропорційним. Погоджений між позивачем та адвокатським бюро гонорар не визначає автоматично обсягу компенсації, яка має бути покладена на відповідача.

Суд розмежовує зменшення витрат за частиною п`ятою статті 137 ЦПК України, яке здійснюється за клопотанням іншої сторони, та визначення обґрунтованої суми компенсації при розподілі судових витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України.

Зважаючи на характер і типовість спору, обсяг фактично виконаної роботи, часткове дублювання послуг та критерії необхідності, розумності й пропорційності, суд визначає обґрунтований розмір витрат на правничу допомогу для цілей розподілу в сумі 4 000,00 грн.

Оскільки позов задоволено на 11 179,00 грн із заявлених 11 810,00 грн, що становить 94,6571 %, пропорційна сума компенсації правничої допомоги дорівнює 3 786,28 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 53607 від 14 серпня 2026 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, з якого пропорційно задоволеним вимогам відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню 2 520,15 грн.

Отже, загальна сума судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача, становить 6 306,43 грн, з яких 2 520,15 грн - судовий збір та 3 786,28 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 212, 512, 514, 526, 530, 612, 625, 626, 629, 638, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 392790207 від 16 квітня 2019 року в розмірі 11 179 (одинадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок, з яких 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - основний борг та 6 179 (шість тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок - проценти.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 631 (шістсот тридцять однієї) гривні 00 копійок процентів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати в розмірі 6 306 (шість тисяч триста шість) гривень 43 копійки, з яких 2 520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень 15 копійок - судовий збір та 3 786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 28 копійок - витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення повного рішення. Строк може бути поновлений також з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку після залишення його заяви про перегляд без задоволення. У цьому разі строк апеляційного оскарження обчислюється з дати постановлення відповідної ухвали суду.

Заочне рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 289 ЦПК України.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13; поточний рахунок IBAN НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя І.Р. Вітер