Рішення № 140742275, 19.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4665/26

Провадження № 2/202/4399/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року представник позивача, адвокат Постольник О.С., в інтересах ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до Дніпровської міської ради.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді від 19.05.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року залучено по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у якості третьої особи ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначила, що 07.12.1991 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Індустріальним РАЦС м.Дніпропетровська було зареєтровано шлюб, актовий запис №1346.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла від тривалої важкої невиліковної хвороби. Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 06.09.2025 року, про що зроблено відповідний актовий запис №3880 (серія НОМЕР_1 ).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , однак спадкодавець була єдиною особою зареєстрованою за даною адресою.

Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Тобто такий строк після смерті ОСОБА_3 тривав з 03.09.2025 до 03.03.2026.

На випадок смерті ОСОБА_3 заповіту не складала, у встановлений строк для прийняття спадщини спадкоємці будь-якої черги з заявами про прийняття спадщини не зверталися.

З метою оформлення спадщини у квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся з усною заявою до приватного нотаріуса Дніпровьского нотаріального округу Буцьких О.О., однак відповідно до письмових пояснень №136/01-16 від 12.05.2026, йому було відмовлено в оформленні прав на спадщину, оскільки він пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому йому слід звернутися до суду.

У зв`язку із тим, що встановлений законодавством строк прийняття спадщини після смерті його дружини, на думку позивача, пропущено на незначний проміжок часу з поважної причини, останній вважає, що йому може бути наданий судом додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_3 .

Щодо причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини представник позивача зазначає, що строк ним було порушено з поважних причин та пояснюється наступними складними життєвими обставинами, що супроводжувались протягом останніх років їх спільного зі спадкодавцем сімейного життя, які об`єктивно унеможливили своєчасне вчинення ним відповідних дій.

Так, протягом значного проміжку часу після смерті спадкодавця позивач перебував у тяжкому психологічному та емоційному стані, обумовленому тривалим доглядом за тяжко хворою дружиною, а згодом переживанням її смерті та тяжкою хворобою сина.

Як вбачається із медичних документів, упродовж 2024 року дружина позивача страждала на важке прогресуюче захворювання нервової системи. Відповідно до консультативного висновку доцента, к.мед.н. ОСОБА_4 від 22.04.2024 року, у ОСОБА_3 було діагностовано хворобу рухового мотонейрона. Згідно з консультативним висновком невропатолога від 22.04.2024 року встановлено прогресуюче захворювання гіпертензивну енцефалопатію ІІ ст. з вестибуло-атактичним і цереброастенічним синдромом, гіпертонічну хворобу ІІ ст., ризик 23, нейропатію правого малогомілкового нерва, парез правої стопи. Подальший висновок лікаря-невропатолога, к.мед.н. ОСОБА_5 від 30.09.2024 року підтвердив прогресуючу хворобу рухового нейрона генералізованої форми із бульбарними порушеннями, трипарезом, вираженим дистальним парезом правої ноги, помірним парезом лівої ноги, легким парезом правої руки, а також тривожно-депресивний синдром та функціональну інсомнію. Виписка з медичної карти стаціонарного хворого №16713 засвідчує, що повний діагноз включав боковий аміотрофічний склероз із комбінованим ураженням периферійного та центрального мотонейрона, що спричинило значне погіршення життєвих функцій дружини позивача та потребувало постійного догляду.

26.07.2024 року дружині позивача встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії 12 ААД №087081 та індивідуальною програмою реабілітації інваліда №1463. Оскільки захворювання було доволі рідкісне та потребувало складного лікування та реабілітації увесь час ОСОБА_1 проводив з дружиною та постійно перебував у стресовому стані, що відобразилось також і на його психоемоційному стані. Вказані обставини спричинили значне емоційне виснаження, хронічний стрес та порушення нормального психологічного стану позивача.

Буквально за день до смерті дружини, 02.09.2025, у позивача з`явилися нові обставини, що поглибили його психологічний стан, а саме, ситуація ускладнилася тим, що у сина позивача було виявлено онкологічне захворювання. Так, згідно консультативного висновку спеціаліста, лікаря ОСОБА_6 , від 02.09.2025 року, ОСОБА_7 було встановлено діагноз - злоякісне новоутворення передміхурової залози, тож 08.09.2025 року було зроблено відповідне дослідження, а саме, біопсія надключичного л/вузла ліворуч, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 29.09.2025 року.

Окремо за наслідками лікування, у листопаді 2025 року, син позивача почав скаржитись на поганий зір, тож останньому за результатом дослідження було поставлено діагноз пресбіопія. Стан сина позивача також погіршується, що підтверджено у повторних лікарських висновках, що додаються до даної позовної заяви від 13.04.2026 року, 12.01.2026 року. Зазначена обставина стала додатковим сильним психологічним ударом для позивача та спричинила подальше погіршення його психоемоційного стану. У цей період позивач був повністю зосереджений на організації лікування сина, супроводі його до медичних закладів, вирішенні нагальних питань, пов`язаних із його станом здоров`я, що об`єктивно відволікало його від думки оформлення майнових прав на спадкове майно.

Представник позивача зазначає, що позивач перебував у депресивному стані тривалий час, що супроводжувалося апатією, пригніченістю, зниженням життєвої активності та неможливістю належної концентрації. Так, консультативні висновки спеціалістів від 18.04.2025 року, 16.02.2026 року, свідчать про те, що психоемоційний стан позивача у зазначений період не дозволяв йому своєчасно та повною мірою реалізовувати свої права та обов`язки.

Також представник позивача зазанчає, що позивач після смерті дружини був схильний до захворювань та звертався до лікаря, де йому у різні часи було відкрито лікарняний, що підтверджується листами непрацездатності (номер випадку непрацезданості 20001668) з датою відкриття 11.12.2025 року та датою закриття 19.12.2025 року, з датою відкриття 20.12.2025 року та датою закриття 23.12.2025 року, з датою відкриття 24.12.2025 року та датою закриття 07.01.2026 року. Ці всі обставини обтяжуються й віком позивача - 78 років.

Внаслідок тяжкого емоційного потрясіння, тривалої психоемоційної напруги, втрати найближчої людини та стану пригніченості позивач втратив здатність своєчасно реагувати на юридично значущі події, зокрема, на необхідність подання заяви про прийняття спадщини.

Такий безпорадний псіхоемоційний стан позивача протягом тривалого часу можуть підтвердити свідки, зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які для прискорення розгляду справи звернулись до приватного нотаріуса та зробили письмові пояснення свідка.

Таким чином, сукупність наведених обставин, а саме, тривала хвороба та смерть дружини, тяжка хвороба сина, а також підтверджений медичними документами депресивний стан ОСОБА_1 свідчать про наявність об`єктивних та поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Зазначені причини, на думку представника позивача, були непереборними та не залежали від волі ОСОБА_1 . Також зазначає, що строк пропущено на незначний період, що пов`язується із подоланням позивачем тяжких сімейних обставин та складнощів із власним здоров`ям.

З цих підстав представник позивача просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті дружини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці.

В судове засідання позивач не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Представник відповідача Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явилася, направила заяву про розгляд справи без участі представника Дніпровської міської ради та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства на підставі доказів, наявних у матеріалах справи. Також просила не стягувати з Дніпровської міської ради судові витрати, понесені позивачем у разі задоволення позовної заяви, оскільки міська рада жодним чином не порушила його права та інтереси.

Від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява, в котрій остання зазначила, що для звернення батька до суду нею подавалася заява свідка від 20.04.2026 року, засвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О., реєстровий номер №556. Зазначає, що обставини, викладені в цій заяві відомі їй особисто, заява про вступ у спадщину після смерті матері, ОСОБА_3 , нею не подавалася. Спір між нею та батьком щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Тому просила задовольнити позов ОСОБА_1 .

Суд, з`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, дійшов до наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24, 25).

Після смерті останньої залишилося спадкове майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з усним зверненням до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. щодо подачі заяви про прийняття спадщини після смерті дружини, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідь на дане звернення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. ОСОБА_1 надані письмові пояснення від 12.05.2026 року за №136/01-16, в котрих приватний нотаріус зазначила, що ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановлений законом строк не подав. Згідно довідки №14/5-4801, виданої 27.04.2026 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, на час відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно разом зі спадкодавцем не проживав та не зареєстрований. Таким чином, строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустив, спадщину не прийняв, тому нотаріус запропонував останньому вирішити питання про прийняття спадщини у судовому порядку.

Представник позивача вказує, що у встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, скільки 26.07.2024 року дружині позивача встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії 12 ААД №087081 та індивідуальною програмою реабілітації інваліда №1463. Захворювання було доволі рідкісне та потребувало складного лікування та реабілітації увесь час ОСОБА_1 проводив з дружиною та постійно перебував у стресовому стані, що відобразилось також і на його психоемоційному стані. Вказані обставини спричинили значне емоційне виснаження, хронічний стрес та порушення нормального психологічного стану позивача.

За день до смерті дружини, 02.09.2025, у позивача з`явилися нові обставини, що поглибили його психологічний стан, а саме, у сина позивача було виявлено онкологічне захворювання. Так, згідно консультативного висновку спеціаліста, лікаря ОСОБА_6 , від 02.09.2025 року, ОСОБА_7 було встановлено діагноз - злоякісне новоутворення передміхурової залози (а.с.29 зворотня сторона). 08.09.2025 року було зроблено відповідне дослідження, а саме, біопсія надключичного л/вузла ліворуч, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 29.09.2025 року. Крім того, син позивача, ОСОБА_7 у листопаді 2025 року почав скаржитись на поганий зір, тож останньому за результатом дослідження було поставлено діагноз пресбіопія (а.с.32 зворотня сторона). Зазначена обставина стала додатковим сильним психологічним ударом для позивача та спричинила подальше погіршення його психоемоційного стану. У цей період, як зазначає представник позивача, останній був повністю зосереджений на організації лікування сина, супроводі його до медичних закладів, вирішенні нагальних питань, пов`язаних із його станом здоров`я, що об`єктивно відволікало його від думки оформлення майнових прав на спадкове майно.

Консультативні висновки спеціалістів від 18.04.2025 року, 16.02.2026 року свідчать про те, що психоемоційний стан позивача у зазначений період не дозволяв йому своєчасно та повною мірою реалізовувати свої права та обов`язки (а.с.26, 27 зворотня сторона).

Встновлено, що ОСОБА_1 звертався до лікаря, де йому у різні часи було відкрито лікарняний, що підтверджується листами непрацездатності (номер випадку непрацезданості 20001668) з датою відкриття 11.12.2025 року та датою закриття 19.12.2025 року, з датою відкриття 20.12.2025 року та датою закриття 23.12.2025 року, з датою відкриття 24.12.2025 року та датою закриття 07.01.2026 року. Ці всі обставини обтяжуються й віком позивача - 78 років (а.с.18-19).

Внаслідок тяжкого емоційного потрясіння, тривалої психоемоційної напруги, втрати найближчої людини та стану пригніченості позивач втратив здатність своєчасно реагувати на юридично значущі події, зокрема, на необхідність подання заяви про прийняття спадщини.

Такий безпорадний псіхоемоційний стан ОСОБА_10 протягом тривалого часу підстверджений також заявою свідка ОСОБА_11 , посвідченою 20.04.2026 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. та зареєстрованою в реєстрі за №565; заявою свідка ОСОБА_2 , посвідченою 20.04.2026 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. та зареєстрованою в реєстрі за №566; заявою свідка ОСОБА_9 , посвідченою 20.04.2026 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. та зареєстрованою в реєстрі за №567.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України, законодавець встановлює для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що в установлений законом шестимісячний строк позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 (абз.6) постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Отже, оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними, оскільки встановлено, що позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, через перебування на лікарняних, власний нестабільний психологічний стан, догляд за сином у зв`язку з онкологічним захворюванням та захворюванням зору останнього.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та вважає можливим встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, три місяці. Судові витрати позивач не просить відшкодовувати.

Керуючись ст. ст.4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у три місяці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного текстова судового рішення.

Суддя - Бєльченко Л.А.