Рішення № 140742179, 19.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8024/26

2/212/5704/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

у складі: головуючого судді Хомченко Л.І.,

секретар судового засідання Сівак А.О.

за участю представника відповідача Рабко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків у відповідача,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача на його користь 720000 грн. моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Мотивуючи свої вимоги тим, що на протязі з 24.05.2004р. по 13.05.2025р. він виконував роботу у відповідача: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» за професіями: 24.05.2004р. по 01.10.2007р. помічник машиніста екскаватора на добувній екскаваторній дільниці №3 Петрівського кар`єру гірничого управління з правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1. з 01.10.2007р. по 13.05.2025р. машиніст екскаватора в Петрівському кар`єрі з правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. 13.05.2025р. звільнився з підприємства в зв`язку з виходом на пенсію. 14.01.2026р. він дізнався, що на протязі всього його робочого процесу у відповідача він підпадав під дію шкідливих виробничих факторів, що зазначено в Акті від 24.02.2026р.: Вібрація загальна транспортна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 12 дБ перевищував допустимий рівень та складав 6061 дБ при гранично допустимому 59 дБ. Як наслідок, його організм підпадав під дію зазначених шкідливих умов праці під час виконання трудових обов`язків, що спричинило його здоров`ю незворотних наслідків - отримання професійного захворювання. Діагноз профзахворювання: Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром церебрально-периферичної ангіодистонії з частими акроангіоспазмами та трофічними порушеннями на кистях у поєднанні з синдромом полірадикулонейропатії на шийному та попереково-крижовому рівнях з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі остеохондрозу у комбінації зі спондилоартрозом, протрузій дисків, килдисків, пролабування дисків, стійким больовим м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів і колінних суглобів, деф. артрозом дрібних суглобів кистей. Від профзахворювання в нього виникли суттєві зміни як в його житті так і в організмі, так: Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 03.04.2026р. йому первинно і безстроково було встановлено 60% втрати професійної працездатності. Також висновком експертної команди від професійного захворювання його визнано інвалідом III групи безстроково. З метою недопущення погіршення його стану здоров`я та підтримки свого здоров`я він змушений тепер постійно лікуватися в різних лікувальних закладах міста. Для не настання більш тяжких наслідків для його організму і стану здоров`я йому лікарями заборонено виконувати роботи пов`язані з: тривалою ходою, переохолодженнями, роботою в шкідливих умовах праці. Йому вже тривалий час приходиться переносити фізичні страждання: постійний біль в шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією в нижні кінцівки від чого його хода тепер утруднена, його турбує біль і обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, у нього з`явилися судоми в нижніх кінцівках, у нього з`явилися болі і оніміння в руках, почали мерзнути кисті рук, почали біліти на холоді пальці рук, він відчуває загальну слабкість у всьому тілі, його часто турбує головний біль, запаморочення, поганий сон вночі. І все це наслідки профзахворювання. Вказані ним факти ушкодження здоров`я (отримання профзахворювання), втрата великого відсотка працездатності, постійний процес лікування, постійні прийоми ліків, перенесення фізичних страждань, заборона виконувати роботу.

Від вищезазначених наслідків та змін в його житті він переносить моральні страждання і переживання: погіршення стану його здоров`я від профзахворювання, інвалідність, великий відсоток втрати працездатності, постійні лікування, неможливість працювати та реалізувати себе, неможливість надати фізичну та матеріальну допомогу своїй сім`ї, позбавлений можливості реалізувати свої звички (праця на городі, дачі, рибалка, охота ....), погіршення стосунків з оточуючими, оскільки змушений знаходитися то на лікуванні та вдома, саме головне - переживання за своє здоров`я, оскільки хочеться жити та радіти своїм дітям, онукам. Суму компенсації за спричинену моральну шкоду визначає в розмірі 720 000 гривень виходячи із наступного: стан його (51 річного чоловіка) здоров`я такий, що йому протипоказана важка фізична праця, робота в умовах впливу виробничої вібрації, підземно. Через оніміння рук та порушену ходу він не може переносити навіть порівняно легкі речі, не кажучи вже про те, щоб піднімати вантажі. У зв`язку з болями у суглобах і через порушення ходи він також дуже скрутний у підйомах по сходинках сходів будинків, громадського транспорту, чим з його вини сповільнюється посадка - висадка пасажирів і він змушений вислуховувати по даному приводі дорікання з боку водіїв і пасажирів, що заподіює йому значні моральні страждання, переживання. Він не може виконувати роботу, пов`язану з нахилами тулуба, підняттям і перенесенням вантажів, речей, у тому числі роботу на присадибній ділянці. Елементарний нахил тулуба (застелити ліжко, підняти що-небудь з поверхні підлоги і т.д.) викликає гострий фізичний біль. він не може тривалий час знаходитися в одній позі, наприклад, сидіти, лежати, у зв`язку з чим виникають проблеми при переїзді в транспорті і т.д. При ходьбі пече в області хребта. Усі вищевказані причини не дозволяють йому нормально користуватися послугами громадського транспорту через постійний страх пошкодити хворі місця, відвідувати місця великого скупчення людей. З усяких на перший погляд удаваним дріб`язкам, зв`язаним з підйомом і перенесенням ваги, тощо, він змушений звертатися по сторонньою допомогу, що його досить сильно морально пригнічує.

Ухвалою судді Хомченко Л.І. Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 18.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 30.09.2026 року постановлено :,, У задоволені клопотання представника відповідача визнати явку Позивача у судове засідання обов`язковою. та зобов`язати позивача надати до суду відповіді на поставлені у відзиві на позовну заяву запитання відмовити .У задоволенні клопотання представника відповідача визнати явку позивача у судове засідання обов`язковою. Витребувати у Позивача оригінал витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 125/26/523/В від 03.04.2026 номер рішення 125/26/523/Р. відмовити .У задоволенні клопотання представника відповідача Постановити ухвалу про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , що розглядається в межах справи № 212/8024/262.Зобов`язати Позивача надати суду: - інформацію про банківські реквізити позивача відмовити .

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та надав його до суду. У відзиві представник відповідача зазначив, що заперечує проти задоволення позову у повному обсязі. У відзиві представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими. Відповідач не винен у професійних захворюваннях позивача, оскільки умови праці, в яких працював позивач, не створювалися відповідачем. Причинний зв`язок між поведінкою відповідача та завданою позивачеві шкодою відсутній. Крім того позивач має захворювання які не пов`язані з працею на підприємстві, мають загальний характер. Крім того ід час проведення медичного огляду відповідач не повідомляв про ознаки наявного у нього профзахворювання. Також, відповідач не погоджується з заявленим розміром моральної шкоди. Окрім того, моральна шкода підлягає стягненню з урахуванням податків і зборів фізичних осіб і такі вимоги заявлені передчасно Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених вимог, надала пояснення аналогічно викладеним у відозві на позові.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працював на підприємстві відповідача, а саме: з 24.05.2004р. по 01.10.2007р. помічник машиніста екскаватора на добувній екскаваторній дільниці №3 Петрівського кар`єру гірничого управління з правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1. з 01.10.2007р. по 13.05.2025р. машиніст екскаватора в Петрівському кар`єрі з правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. 13.05.2025р. звільнився з підприємства в зв`язку з виходом на пенсію. Вказане підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Відповідно до копії Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24.02.2026 року (форми П-4) (далі Акт), позивачу було встановлено діагноз: Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром церебрально-периферичної ангіодистонії з частими акроангіоспазмами та трофічними порушеннями на кистях, у поєднанні з синдромом полірадикулонейропатії на шийному (C6, C7) та попереково-крижовому (L5, S1) рівнях з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі остеохондрозу у комбінації зі спондилоартрозом, протрузій дисків C3-C4, L4-L5, кил дисків C4-C5 та C5-C6, L5-S1, пролабування дисків на рівні L2-L4, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня) і колінних суглобів (ПФ другого ступеня), деф. артрозом дрібних суглобів кистей.

В пункту 17 Акту вказано, що хронічне професійне захворювання (отруєння) у позивача виникло за таких обставин: Працюючи в Петрівському кар`єрі машиністом екскаватора, керував одноковшовим екскаватором під час виконання навантажувальних робіт. Навантажував гірничу масу в автомашини, розробляв гірничу масу, здійснював селективну розробку забою. Внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку руди, мавших місце порушень режимів експлуатації екскаваторів, протягом тривалої дії підпадав під вплив підвищених рівнів виробничої загальної вібрації. Також, зазнавав впливу аналогічних шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, працюючи: 24.05.2004-30.09.2007 помічник машиніста екскаватора Петрівського кар`єру ПРАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

У п. 18 Акта зазначено, що причиною виникнення професійного захворювання стали: Вібрація загальна транспортна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 1-2 дБ перевищував допустимий рівень та складав 60-61 дБ при гранично допустимому 59 дБ згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 03.04.2026р., яким позивачу первинно та безстроково встановлено 60% втрати професійної працездатності та III групу інвалідності.

Крім того, встановлений діагноз хронічного професійного захворювання позивача підтверджується також Медичним документами.

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди

Суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на Відповідача (ПрАТ «Центральний ГЗК») обов`язку з відшкодування моральної шкоди Позивачеві, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Факт отримання позивачем професійного захворювання внаслідок тривалого впливу шкідливих виробничих факторів (зокрема, перевищення гранично допустимих рівнів загальної транспортної вібрації) підтверджується належними та допустимими доказами: Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.02.2026р., а також Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 03.04.2026р., яким Позивачу первинно та безстроково встановлено 60% втрати професійної працездатності та III групу інвалідності.

Згідно з ч. 1 ст. 237? КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 08.10.2008 № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), де зазначено, що право застрахованих громадян на відшкодування моральної шкоди за рахунок роботодавця не обмежене і підлягає реалізації на підставі положень КЗпП України та Цивільного кодексу України.

Оскільки ушкодження здоров`я позивача настало під час виконання ним трудових обов`язків у відповідача, суд доходить висновку про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між неналежними умовами праці та настанням негативних наслідків у вигляді моральних і фізичних страждань Позивача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин повідшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Так, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Отриманим професійним захворюванням позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки він постійно відчуває стійкий біль та інші негативні наслідки.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає що матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачу моральної шкоди в результаті ушкодження здоров`я.

Щодо обґрунтування розміру грошового відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України та роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру невідновлюваних втрат, ступеня вини відповідача та з урахуванням інших обставин. При цьому розмір компенсації не повинен призводити до збагачення позивача, але має бути достатнім для пом`якшення відчуття моральних втрат.

При оцінці розміру страждань Позивача суд враховує:

Тяжкість захворювання: Позивач страждає на незворотні ураження опорно-рухового апарату та нервової системи (вібраційна хвороба II ст., синдром полірадикулонейропатії, грижі та протрузії дисків хребта, двобічний плечолопатковий періартроз).

Невідновлюваність втрат: Наявність безстрокової втрати працездатності (60%) та безстрокове встановлення III групи інвалідності.

Істотність змін у способі життя: Позивач позбавлений можливості займатися звичною фізичною працею, побутовою діяльністю, відчуває постійний больовий синдром, оніміння кінцівок, порушення ходи та потребує постійного медикаментозного лікування.

Разом з тим, заявлена Позивачем сума у розмірі 720 000 грн є надмірною .

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд враховує тяжкість отриманого професійного захворювання, безстроковість встановлення ІІІ групи інвалідності, високий відсоток втрати професійної працездатності (60%), а також істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача. Разом з тим, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням глибини та тривалості фізичних і душевних страждань позивача, суд вважає справедливим та достатнім розмір компенсації моральної шкоди у розмірі 300 000 гривень

Стосовно питання про судові витрати суд зазначає, що позивача згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,137-141, 258-259, 263-265, 279, 354, 435 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків у відповідача задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», юридична адреса: 50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, 300 000 гривень без урахування утримання прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів ,а в іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», юридична адреса: 50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977, на користь держави судовий збір в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Вступна та резолютивна частина рішення ухвалена та проголошена 19.10.2026 року

У повному обсязі рішення буде складено 19.10.2026 року.

У повному обсязі рішення складено 19.10.2026 року.

Суддя: Л. І. Хомченко