Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 201/16685/25
Провадження № 2/201/1887/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
19 жовтня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
19.06.2021р. між ТОВ «Партнер Фінанс» та відповідачем було укладено договір позики № 91/156114366, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін, встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені у договорі.
ТОВ «Партнер Фінанс» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі та у строк, визначених умовами кредитного договору, однак відповідач не виконав умов кредитного договору.
28.12.2023р. між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 28122023, відповідно до умов якого ТОВ «Партнер Фінанс» відступило, а ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло права вимоги до боржників ТОВ «Партнер Фінанс», у тому числі до відповідача за кредитним договором № 91/156114366 від 19.06.2021р.
17.04.2025р. між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу №17-04/ФК-25, згідно до умов якого ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» набуло права вимоги до боржників ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», у тому числі до відповідача за кредитним договором № 91/156114366 від 19.06.2021р.
25.08.2025р. між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» відступило, а ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» набуло права вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», у тому числі до відповідача за кредитним договором № 91/156114366 від 19.06.2021р.
Відповідач не виконав умови договору і не повернув у повному обсязі грошові кошти, тому сума боргу перед Новим кредитором складає 33 200,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за сумою позики; 28 080,00 грн. заборгованість по нарахованим процентам; 1 120,00 грн. заборгованість за комісією.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за договором № 91/156114366 від 19.06.2021р. у розмірі 33 200,00 грн.
Заяви учасників процесу по суті справи.
Відповідач правом надання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України не скористався.
Рух справи.
22.12.2025р. ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1-10).
Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 16.03.2026р. відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено у спрощеному провадженні без виклику сторін (а.с. 115).
Враховуючи категорію спору (малозначна справа), справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 двічі повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання поштової кореспонденції на підтверджену адресу місця його реєстрації, конверти, якими направлялась поштова кореспонденція, отримані відповідачем 10.04.2026р. та 08.07.2026р.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 19.06.2021р. між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 91/156114366, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 365 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою ставкою 2 % від суми позики за кожен день користування позикою (а.с. 23-26).
З розрахунку заборгованості ТОВ «Партнер Фінанс» за договором позики № 91/156114366 від 19.06.2021р. вбачається, що відповідач станом на 18.06.2022р. має заборгованість у розмірі 33 200,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за сумою позики; 28 080,00 грн. заборгованість по нарахованим процентам; 1 120,00 грн. заборгованість за комісією (а.с. 18-21).
28.12.2023р. між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 28122023, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» право вимоги за кредитними договорами (а.с. 49-55).
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 28122023 від 28.12.2023р. ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 91/156114366 від 19.06.2021р. (а.с. 97-103).
На підтвердження оплати за договором факторингу № 28122023 від 28.12.2023р. представником позивача долучено копію платіжної інструкції №530 від 05.01.2024р. (а.с. 78).
17.04.2025р. між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу №17-04/ФК-25, за яким ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» право вимоги за кредитними договорами (а.с. 31-36).
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025р. ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 91/156114366 від 19.06.2021р. (а.с. 79-87).
На підтвердження оплати за договором факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025р. представником позивача долучено копію платіжної інструкції №488 від 24.04.2025р. (а.с. 77).
25.08.2025р. між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» відступив ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» право вимоги за кредитними договорами (а.с. 40-45).
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25.08.2025р. ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 91/156114366 від 19.06.2021р. (а.с. 88-96).
На підтвердження оплати за договором факторингу № 25-08/ФК-25 від 25.08.2025р. представником позивача долучено копію платіжної інструкції №11 від 12.11.2025р. (а.с. 76).
2. Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за договорами факторингу № 28122023 від 28.12.2023р., №17-04/ФК-25 від 17.04.2025р., № 25-08/ФК-25 від 25.08.2025р. права вимоги за кредитним договором № 91/156114366 від 19.06.2021р., укладеним між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та згодом до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс».
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс».
Розподіл судових витрат.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги № 45714110 від 10.12.2025р. (а.с. 58-62); додаткову угоду №3731211811 від 12.12.2025р. до договору про надання правової допомоги № 45714110 від 10.12.2025р. (а.с. 64); детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с. 22); акт №3731211811 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 12.12.2025р., в якому погоджено надання наступних правових послуг: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів «ЮрКонсалт Груп Плюс» (час на надання послуги 1,5 години) 2 250,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи, позивач (час на надання послуги 3 години) 3 000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (час на надання послуги 1 година) 750,00 грн. (а.с. 14).
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Суд вважає, що необґрунтованими та неспівмірними є витрати на правничу допомогу наведені у акті №3731211811 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 12.12.2025р., оскільки вказані витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З врахування наведеного та вимог ч. 2 ст. 141, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 108).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 282-283, 353 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» (ЄДРПОУ 45714110) суму заборгованості за договором позики № 91/156114366 від 19.06.2021р. в розмірі 33 200 (тридцять три тисячі двісті) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» (ЄДРПОУ 45714110) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., що разом становить 5 422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Наумова О.С.
Судове рішення № 140742107, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/16685/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: