Ухвала суду № 140742108, 19.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 201/10870/26

Провадження № 2/201/6235/2026

УХВАЛА

про вирішення клопотань та заяв учасника справи

19 жовтня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Покопцевої Д.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання та заяви представника позивачки адвоката Гордєвської С.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відокремленого структурного підрозділу «Токмацький механічний фаховий коледж Національного університету «Запорізька політехніка» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває позовна заява ОСОБА_1 до відокремленого структурного підрозділу «Токмацький механічний фаховий коледж Національного університету «Запорізька політехніка» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 03.08.2026р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання позивачки про витребування доказів витребувано у відповідача документи, що стали підставою для прийняття наказів № 15 від 04.06.2026р. «Про накладення дисциплінарного стягнення» та № 17 від 05.06.2026р. «Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення працівника», в іншій частині клопотання відмовлено; відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Від представника позивачки адвоката Гордєвської С.В. через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли: 21.09.2026р. клопотання про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; 21.09.2026р. заява про виклик та допит свідків; 06.10.2026р. повторне клопотання про витребування доказів; 07.10.2026р. клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив; 12.10.2026р. заява про виклик свідків

З 05.10.2026р. по 16.10.2026р. головуюча суддя Покопцева Д.О. перебувала у відпустці, у зв`язку з чим зазначені клопотання та заяви вирішуються судом 19.10.2026р. у перший робочий день після виходу головуючої судді з відпустки.

Щодо клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження

В обґрунтування клопотання представник позивачки посилається на складність справи, її значення для позивачки, характер спірних правовідносин та обсяг доказів, необхідність заслухати пояснення сторін і допитати понад десять свідків для доведення фактів систематичного мобінгу (цькування) та визначення розміру моральної шкоди. Також зазначає, що органами Держпраці та Держаудитслужби перевірку за зверненням позивачки не проведено, а тому, на її думку, довести факти мобінгу можливо лише під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене, зокрема, для розгляду малозначних справ та справ, що виникають з трудових відносин (ч. 3 ст. 19 ЦПК України). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 4 ст. 19 ЦПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Вирішуючи питання про форму провадження, суд враховує критерії, визначені ч. 3 ст. 274 ЦПК України (ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, кількість учасників справи, наявність значного суспільного інтересу, думку сторін), а також принцип пропорційності (ст. 11 ЦПК України).

Ця справа виникає з трудових відносин, тобто належить до категорії справ, для розгляду яких законодавцем визначено спрощене позовне провадження, та не підпадає під жодну з категорій, перелічених у ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Предмет позову визначається змістом позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України). Позивачка просить визнати незаконними та скасувати накази № 15 від 04.06.2026р. та № 17 від 05.06.2026р., стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.06.2026р. по 05.06.2026р. у розмірі 2 010,95 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. Вимог про встановлення факту мобінгу (цькування) позивачкою не заявлено; посилання на мобінг є обґрунтуванням вимоги про відшкодування моральної шкоди. Отже, твердження представника позивачки про те, що предметом позову є встановлення факту систематичного мобінгу, не відповідає змісту заявлених вимог.

Законність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та звільнення перевіряється насамперед за письмовими доказами наказами, доповідними записками, актами, поясненнями працівника, документами обліку робочого часу, документами щодо дотримання процедури, визначеної ст.ст. 147-149 КЗпП України. Документи, що стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів, витребувано у відповідача ухвалою суду від 03.08.2026р. Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди, та інших обставин, що мають істотне значення, з урахуванням вимог розумності і справедливості (ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України), на підставі наявних у справі доказів, що само по собі не потребує розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Непроведення органами Держпраці чи Держаудитслужби перевірок за зверненнями позивачки не впливає на вибір форми судового провадження. Суд не є органом державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, а обов`язок кожної сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст. 12, 81 ЦПК України), є однаковим як у загальному, так і у спрощеному позовному провадженні. Розгляд справи у спрощеному позовному провадженні не обмежує права сторін подавати докази, заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення) та письмові пояснення, які досліджуються судом (ст. 279 ЦПК України).

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Щодо заяв про виклик та допит свідків

У заяві від 21.09.2026р. представник позивачки просить викликати та допитати як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а у заяві від 12.10.2026р. ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 для підтвердження обставин належного виконання позивачкою посадових обов`язків, систематичного психологічного та економічного тиску (мобінгу) щодо неї, застосування до неї дисциплінарних стягнень та звільнення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 90 ЦПК України). Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи, у якій зазначаються ім`я свідка, його місце проживання (перебування) або місце роботи та обставини, які він може підтвердити (ст. 91 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; у такому разі судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України), а суд досліджує письмові, електронні докази та письмові пояснення учасників справи. Підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд не встановив.

Крім того, значна частина обставин, на підтвердження яких заявлено свідків, виходить за межі предмета доказування у цій справі, визначеного заявленими позовними вимогами, зокрема: вимоги щодо виставлення оцінок здобувачам освіти, ставлення адміністрації коледжу до працівників, релокованих з м. Токмак, загалом, преміювання керівництва та інших працівників коледжу, обставини звільнення з посади в.о. директора ОСОБА_3 , припинення трудових відносин інших працівників, розгляд звернень позивачки керівництвом НУ «Запорізька політехніка» та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Обставини ж дотримання відповідачем порядку притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та звільнення, фіксації її відсутності на робочому місці, обліку робочого часу, складання доповідних записок та актів підлягають встановленню на підставі відповідних письмових доказів, які витребувано у відповідача, і показання свідків щодо змісту таких документів їх не замінюють.

Також заяви не відповідають вимогам ст. 91 ЦПК України: щодо більшості свідків не зазначено місце проживання (перебування) або місце роботи, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 не наведено жодних даних для їх виклику, а свідок ОСОБА_11 , за твердженням представника позивачки, проживає за межами України.

З огляду на наведене у задоволенні заяв про виклик та допит свідків слід відмовити.

Щодо повторного клопотання про витребування доказів

У повторному клопотанні від 06.10.2026р. представник позивачки просить витребувати у відповідача засвідчені копії: положень про оплату праці та преміювання, відповідних положень колективного договору та інших локальних актів за період з 01.01.2022р. по 05.06.2026р.; положення про відділ бухгалтерії; штатних розписів та посадових інструкцій за всіма посадами відділу бухгалтерії за період з 01.12.2022р. по 05.06.2026р.; наказів про преміювання позивачки та документів щодо ненарахування їй премій з липня 2025 року; довідки про нараховану та виплачену позивачці заробітну плату і її розрахункових листів за період з 01.01.2022р. по 05.06.2026р.; відомостей про помісячний фонд оплати праці відділу бухгалтерії, наказів про преміювання працівників бухгалтерії та зведеної інформації про нараховані їм премії. Повторність звернення обґрунтовує отриманням листа відповідача № 208 від 07.08.2026р. та відомостей Пенсійного фонду України про доходи позивачки, з яких, на думку заявника, вбачається безпідставне позбавлення позивачки премій з липня 2025 року як прояв економічного тиску (мобінгу) в розумінні ст. 2-2 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні, зокрема, має бути зазначено, які обставини, що мають значення для справи, може підтвердити доказ, та заходи, яких особа вжила для отримання цього доказу самостійно (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

Ухвалою суду від 03.08.2026р. вже було вирішено клопотання позивачки про витребування, зокрема, положення про відділ бухгалтерії, штатних розписів та посадових інструкцій відділу бухгалтерії, довідки про нараховану та виплачену заробітну плату позивачки, відомостей про фонд оплати праці відділу бухгалтерії, і в цій частині у його задоволенні відмовлено. Повторне клопотання за змістом значною мірою дублює раніше вирішене та доповнене вимогами про витребування ще більшого обсягу документів.

Позовні вимоги у цій справі не стосуються стягнення недонарахованої чи невиплаченої заробітної плати, премій або інших стимулюючих виплат за період з липня 2025 року, а також встановлення дискримінації в оплаті праці. Тому структура заробітної плати позивачки за 2022-2026 роки, умови преміювання, розміри премій та фонд оплати праці інших працівників відділу бухгалтерії, у тому числі головного бухгалтера, не входять до предмета доказування у межах заявлених позовних вимог. Посилання на ці обставини як на один із проявів мобінгу в обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди не зумовлює необхідності витребування документів за період понад чотири роки, значна частина яких містить відомості про оплату праці третіх осіб, що не відповідає принципу пропорційності (ст. 11 ЦПК України).

Обставини зменшення доходу позивачки з липня 2025 року представник позивачки обґрунтовує доказами, які вже є в її розпорядженні, відомостями Пенсійного фонду України та листом відповідача № 208 від 07.08.2026р., що свідчить про можливість самостійного подання доказів на підтвердження цих обставин. За таких умов відсутня передумова витребування доказів судом, визначена ч. 1 ст. 84 ЦПК України, неможливість самостійно надати докази.

За таких обставин у задоволенні повторного клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 19, 76-78, 81, 83, 84, 90, 91, 123, 124, 127, 179, 258-261, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Гордєвської С.В. від 21.09.2026р. про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

У задоволенні заяв представника позивачки адвоката Гордєвської С.В. від 21.09.2026р. та від 12.10.2026р. про виклик та допит свідків відмовити.

У задоволенні повторного клопотання представника позивачки адвоката Гордєвської С.В. від 06.10.2026р. про витребування доказів відмовити.

Розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).

Суддя: Д.О. Покопцева