Рішення № 140742099, 19.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6154/26

Провадження № 2-а/201/73/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

27.04.2026 ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Довженка Олександра Вадимовича через підсистему «Електронний суд» звернулася до Соборного районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІД № 01627439 від 02.04.2026 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що 02.04.2026 стосовно неї було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІД № 01627439, згідно з якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 300,00 грн. Зі змісту зазначеного документа вбачається, що 02.04.2026 за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 72А, зафіксовано порушення правил паркування транспортних засобів, а саме неоплату вартості послуг з паркування.

Позивачка зазначила, що 02.04.2026 вона дійсно здійснила паркування належного їй автомобіля NISSAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , за вказаною адресою, проте одразу після паркування, о 09 год. 55 хв., сплатила вартість послуг з паркування за вісім повних годин за допомогою відповідного сервісу в мобільному застосунку «Приват24», зазначивши адресу паркування, яка повністю збігається з адресою, зазначеною в оскаржуваному рішенні, що підтверджується квитанцією. Натомість відповідачем лише об 11 год. 31 хв. було зафіксовано нібито неоплату паркування автомобіля позивачки за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 72А.

З метою досудового врегулювання спору позивачка через свого представника звернулася до відповідача зі скаргою (адвокатським зверненням від 08.04.2026) про закриття провадження у зв`язку з оплатою послуг з паркування, однак 15.04.2026 отримала відповідь про відмову у скасуванні оскаржуваного рішення.

Позивачка вважає, що плата за користування майданчиком для платного паркування була здійснена нею належним чином та у встановленому законодавством порядку, відповідач не має доказів на обґрунтування прийнятого рішення, а факт вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, є недоведеним.

Предмет позову

скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІД № 01627439 від 02.04.2026 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити в порядку ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Від представника відповідача Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Алдушина М.М. надійшов відзив від 20.05.2026 № 6/9-43 з доданими до нього доказами (а.с. 26-53), в якому відповідач не погодився із доводами позивачки та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що 02.04.2026 інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а саме неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортним засобом Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 72 А, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342.

Керуючись вимогами ст. 14-2 КУпАП, інспектор з паркування здійснив фотофіксацію обставин порушення правил паркування в режимі фотозйомки, на якій зафіксовано: дату порушення 02.04.2026; місце розташування транспортного засобу та майданчика для платного паркування по відношенню до нерухомого об`єкта м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, в районі будинку 72 А; географічні координати 48.4696717, 35.0375483; час вчинення порушення з 11:21:13 по 11:31:58. Оскільки технічних можливостей встановити відповідальну особу на місці вчинення правопорушення не було, інспектором відповідно до ст. 279-1 КУпАП на лобовому склі транспортного засобу було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІД № 01627439. Після встановлення відповідальної особи інспектором з паркування винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 752417 від 13.05.2026 до повідомлення серії ІД № 01627439 від 02.04.2026 згідно з ч. 5 ст. 279-1, ст. 283 КУпАП без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Щодо предмета спору відповідач зазначив, що постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІД № 01627439 від 02.04.2026 не існує, за цим номером існує повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, яке носить інформаційний характер, не є актом суб`єкта владних повноважень, не породжує для позивачки жодних прав і обов`язків, а тому не підлягає оскарженню. Позивачкою невірно визначено предмет спору, оскільки вона мала оскаржувати постанову серії 1ДІ № 752417 від 13.05.2026. Крім того, всупереч ч. 7 ст. 161 КАС України до позову не додано копію оспорюваного акта, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.

Відповідач також зазначив, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.04.2024 № 4-9/4 оператором майданчика для платного паркування за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 72 А у м. Дніпрі (пункт 36 переліку) визначено КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради; рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 04.04.2023 № 5-4/4 встановлено, що вартість 1 години паркування на цьому майданчику становить 15 грн; рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.12.2018 № 1272 у межах міста Дніпра впроваджено автоматизовану систему контролю оплати вартості послуг з паркування (АСКОП). Згідно з листом КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради від 15.04.2026 № 9/9-90 у системі АСКОП відсутні відомості про оплату 02.04.2026 послуги з паркування транспортного засобу АХ0322YA на майданчику за адресою: просп. Дмитра Яворницького, буд. 72 А (код парковки ТІМ1006).

Щодо доводів позивачки про оплату послуг з паркування відповідач вказав, що з доданої до позову квитанції вбачається, що позивачка 02.04.2026 о 09 год. 55 хв. здійснила оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування за адресою: просп. Дмитра Яворницького, поблизу № 72 А по вул. Юліуша Словацького, оператором якого є ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ». Інспекція не відповідає за функціонування платіжних сервісів третіх осіб, зокрема АТ КБ «ПриватБанк». Задля уникнення плутанини щодо належності паркувального майданчика до певного оператора на майданчику за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 72 А, а також на паркоматі розміщено відповідні відомості; оплата на цьому майданчику здійснюється за допомогою паркомату, послуги «Мобільне паркування» та мобільного застосунку «Parking Dnipro». Здійснення оплати послуг за користування іншим паркувальним майданчиком, що належить іншому оператору, не може бути прирівняне до належної оплати за фактичне місце паркування.

Крім того, відповідач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на ненадання позивачкою доказів їх понесення та детального опису робіт (наданих послуг), незначну складність справи та неспівмірність заявленої суми у розмірі 5000,00 грн із розміром накладеного штрафу у 300,00 грн.

Позивачка не скористалася правом на надання відповіді на відзив.

Рух справи.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 04.05.2026 відкрито провадження у справі і ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 257, 262, 286 КАС України (а.с. 24).

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Категорія адміністративного позову підпадає під правила розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 257, 286 КАС України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з наданої відповідачем копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 752417 від 13.05.2026 до повідомлення серії ІД № 01627439, винесеної заступником начальника відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Терновим Євгенієм Юрійовичем, 02 квітня 2026 року об 11 год. 31 хв. транспортним засобом NISSAN LEAF, р.н. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, ТІМ1006 просп. Дмитра Яворницького, 72 А, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 № 1342. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн (а.с. 50-51).

У постанові зазначено, що фотозйомка здійснювалася за допомогою технічного засобу Sigma mobile TAB A1025 X-TREME 2.

Відповідно до доданих відповідачем фотознімків транспортний засіб NISSAN, д.н.з. НОМЕР_1 , зафіксовано за адресою: м. Дніпро, ТІМ1006 просп. Дмитра Яворницького, 72 А, 02.04.2026 у період з 11:21 по 11:31, з координатами 48.4696717, 35.0375483 (а.с. 41, 42).

Згідно з платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» (код документа P24A5711663866D9648) 02.04.2026 о 09 год. 55 хв. ОСОБА_1 здійснила платіж на користь отримувача «Паркування» у сумі 120,00 грн з призначенням платежу: «Оплата паркування, номер авто AX0322YA, дата паркування 2026-04-02 09:55:18, адреса паркування просп. Дмитра Яворницького, поблизу № 72 А по вул. Юліуша Словацького» (а.с. 12).

08.04.2026 представник позивачки адвокат Довженко О.В. звернувся до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради з адвокатським зверненням, в якому просив закрити провадження, розпочате повідомленням ІД № 01627439 від 02.04.2026, у зв`язку з оплатою послуг паркування, із доданням чека про сплату паркування (а.с. 14).

У відповіді на вказане звернення Інспекція листом від 15.04.2026 повідомила, що транспортний засіб позивачки 02.04.2026 знаходився на майданчику для платного паркування по просп. Дмитра Яворницького, в районі буд. 72А, без оплати вартості послуг з 11:21 до 11:31; відповідно до листа КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР від 15.04.2026 № 9/9-90 відомості про оплату відсутні; згідно з наданою квитанцією вартість послуг сплачено за майданчик «просп. Дмитра Яворницького, поблизу № 72А по вул. Юліуша Словацького», оператором якого є ТОВ «Паркт Сервіс Группе», у зв`язку з чим підстав для закриття провадження не вбачається (а.с. 16-18).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу на місці вчинення правопорушення).

Таким чином, повідомлення серії ІД № 01627439 від 02.04.2026 та постанова серії 1ДІ № 752417 від 13.05.2026, винесена саме «до повідомлення серії ІД № 01627439», є документами, складеними в межах одного й того самого провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо однієї і тієї ж події паркування транспортного засобу позивачки 02.04.2026 за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 72 А.

Зі змісту позовної заяви чітко вбачається, що позивачка не погоджується саме з притягненням її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП за подію 02.04.2026, просить скасувати рішення про накладення на неї адміністративного стягнення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Неточність у назві та реквізитах оскаржуваного документа не змінює суті спірних правовідносин та дійсного змісту позовних вимог.

Суд також враховує, що постанова серії 1ДІ № 752417 була винесена відповідачем 13.05.2026, тобто вже після звернення позивачки до суду 27.04.2026, а тому позивачка об`єктивно не мала можливості ані зазначити її реквізити у позовній заяві, ані додати її копію до позову. Копію зазначеної постанови надав суду сам відповідач, який у відзиві навів доводи щодо її правомірності, а отже право відповідача на захист своєї позиції щодо цього рішення жодним чином не обмежене.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, з метою ефективного захисту прав позивачки суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у частині визначення реквізитів оскаржуваного рішення та надати оцінку правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 752417 від 13.05.2026 до повідомлення серії ІД № 01627439, якою фактично завершено розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивачки.

Інший підхід, за якого позивачка була б позбавлена судового захисту лише з тих підстав, що підсумкове рішення у справі було ухвалене відповідачем після її звернення до суду, свідчив би про надмірний формалізм, неприпустимість якого неодноразово наголошувалась Європейським судом з прав людини.

Доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд відхиляє, оскільки зазначена норма застосовується у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, тоді як ухвала про залишення позовної заяви без руху у цій справі не постановлялася.

Положеннями ч. 1 ст. 152-1 КУпАП передбачено, що порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Згідно з приміткою до ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Відповідно до ст. 52-2 Закону України «Про дорожній рух» при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування. У разі впровадження у відповідному населеному пункті автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування оплата послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів здійснюється, зокрема, шляхом перерахування грошових коштів через установи банків, платіжні пристрої, паркувальні автомати, засоби мобільного зв`язку.

Абзацом другим п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342, передбачено обов`язок користувача сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Згідно з п. 29 Правил паркування транспортних засобів оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування здійснюється, зокрема, за допомогою засобів мобільного зв`язку; факт оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв`язку підтверджується захищеною комп`ютеризованою системою.

Таким чином, об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, у частині, за яку позивачку притягнуто до відповідальності, утворює саме неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.04.2026 о 09 год. 55 хв., тобто більш ніж за годину до фіксації транспортного засобу інспектором (з 11:21 до 11:31), позивачка здійснила оплату паркування за допомогою засобів мобільного зв`язку (мобільний застосунок банку) у сумі 120,00 грн із зазначенням державного номерного знака свого транспортного засобу АХ0322YA, дати і часу паркування та адреси паркування: «просп. Дмитра Яворницького, поблизу № 72 А».

Зазначена сума відповідає вартості восьми годин паркування за тарифом 15 грн за годину, на який посилається сам відповідач щодо майданчика за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 72 А, а отже оплачений позивачкою період охоплював час фіксації транспортного засобу інспектором.

Адреса паркування, зазначена позивачкою при здійсненні оплати, містить ту саму вулицю та той самий номер будинку, що й адреса місця вчинення правопорушення, зазначена в оскаржуваній постанові та у фотоматеріалах відповідача.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичного місцезнаходження, меж та облаштування майданчика «просп. Дмитра Яворницького, поблизу № 72 А по вул. Юліуша Словацького», рішення про визначення ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» його оператором, а також доказів того, що зазначений майданчик є відокремленим від майданчика ТІМ1006 об`єктом, розташованим в іншому місці, який водій міг би однозначно розмежувати на місцевості.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.04.2024 № 4-9/4 місцезнаходження майданчика, оператором якого визначено КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, описано лише як «Просп. Дмитра Яворницького, буд. 72 А», без визначення його меж чи коду (а.с. 44-45).

Твердження відповідача про розміщення на майданчику та на паркоматі інформації про оператора майданчика належними доказами не підтверджено, з наданих фотознімків зміст такої інформації не видно.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачка, діючи добросовісно, виконала покладений на неї обов`язок щодо оплати вартості послуг з паркування у спосіб, передбачений законодавством, за допомогою засобів мобільного зв`язку, із зазначенням номерного знака свого транспортного засобу та адреси місця паркування.

Існування за однією адресою (в районі одного будинку) майданчиків для платного паркування різних операторів зі схожими найменуваннями місцезнаходження у платіжних сервісах, а також відсутність у системі АСКОП відомостей про оплату, здійснену через сервіс іншого оператора, є питаннями організації паркувального простору та взаємодії операторів і платіжних систем, які належать до сфери відповідальності органу місцевого самоврядування та уповноважених ним осіб, а не громадянина.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, п. 70) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно, в належний спосіб та з максимальною послідовністю. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Сплата позивачкою вартості паркування до моменту фіксації транспортного засобу за адресою, яка збігається з адресою місця паркування, свідчить про відсутність у її діях як умислу, так і необережності щодо ухилення від оплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, а отже про відсутність вини як обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач, будучи обізнаним із фактом здійснення позивачкою оплати паркування ще до винесення постанови (з адвокатського звернення від 08.04.2026), не надав цій обставині належної оцінки, обмежившись формальним посиланням на відсутність відомостей в АСКОП, та не з`ясував обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність вини позивачки, як того вимагає ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а отже наявні підстави для скасування спірної постанови.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, № 303-A, 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір» суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради понесені нею витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,50 грн (а.с. 1).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачкою у позовній заяві зазначено лише попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, проте доказів фактичного понесення таких витрат (договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), документів про оплату тощо) суду не надано. За таких обставин підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу на час ухвалення цього рішення відсутні, що не позбавляє позивачку права подати відповідні докази у порядку та строки, визначені ч. 7 ст. 139 КАС України, для вирішення цього питання додатковим рішенням відповідно до ст. 252 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 152-1, 247, 251, 279-1, 280 КУпАП, суддя,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 752417 від 13 травня 2026 року до повідомлення серії ІД № 01627439, винесену заступником начальника відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Терновим Євгенієм Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42403446, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665,50 грн.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене) (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.С. Наумова