Ухвала суду № 140738996, 20.10.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6419/26

Провадження № 2/496/4688/26

У Х В А Л А

20 жовтня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран Валерій Миколайович, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 496/6419/26 за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 496/6419/26 за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у зазначеній справі.

На офіційну електронну адресу суду від імені відповідачки ОСОБА_1 надійшло звернення, назване «Клопотання про ознайомлення із матеріалами справи», у якому заявниця зазначає, що не отримувала копії позовної заяви, та просить надіслати її разом із додатками на вказану нею адресу електронної пошти для ознайомлення і підготовки відзиву.

Водночас зазначене звернення надіслано засобами звичайної електронної пошти, без використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та без накладення кваліфікованого електронного підпису заявниці.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття та розгляду цього клопотання, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Разом із тим реалізація процесуальних прав здійснюється з дотриманням установленого законом порядку звернення до суду.

Частиною восьмою статті 43 ЦПК України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Отже, обов`язковим реквізитом письмового процесуального клопотання є підпис особи, яка його подає, або її належним чином уповноваженого представника.

У разі подання процесуального документа в електронній формі дотримання зазначеної вимоги забезпечується шляхом накладення електронного підпису в установленому законом порядку.

Наявність у тексті електронного документа прізвища та ініціалів заявника, а також графічного зображення рукописного підпису не є тотожною накладенню електронного підпису на процесуальний документ.

Зазначений підхід узгоджується з практикою Верховного Суду.

Так, у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на необхідність дотримання вимог щодо підписання процесуальних документів, які подаються в електронній формі, та навела практику повернення без розгляду клопотань, надісланих електронною поштою без електронного підпису.

Крім того, у постанові від 03 травня 2022 року у справі № 205/5252/19 Верховний Суд наголосив на необхідності перевірки наявності електронного підпису на процесуальному документі, поданому на електронну адресу суду. Вирішення питання про дотримання вимог до підписання документа має ґрунтуватися на фактичних даних щодо наявності або відсутності такого підпису.

У постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 944/6062/23 Верховний Суд також розглянув питання належного способу подання процесуальних документів в електронній формі та застосування вимог щодо використання підсистеми «Електронний суд».

Таким чином, вимоги процесуального закону щодо форми та підписання електронних процесуальних документів є обов`язковими для учасників справи.

Судом встановлено, що клопотання ОСОБА_1 надійшло на офіційну електронну адресу суду без накладення електронного підпису, що не дає можливості підтвердити дотримання встановленої законом вимоги щодо підписання процесуального документа особою, від імені якої його подано.

За таких обставин зазначене звернення не відповідає вимогам частини восьмої статті 43 та частини другої статті 183 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для повернення клопотання ОСОБА_1 без розгляду.

При цьому суд зазначає, що повернення клопотання з процесуальних підстав не є відмовою у реалізації передбаченого статтею 43 ЦПК України права відповідачки на ознайомлення з матеріалами справи та отримання відповідних копій документів.

Заявниця не позбавлена можливості повторно звернутися до суду з належним чином оформленим і підписаним клопотанням, подати його в паперовій формі або скористатися підсистемою «Електронний суд» у встановленому порядку.

Крім того, повернення зазначеного звернення не звільняє суд та інших учасників справи від виконання передбачених ЦПК України обов`язків щодо направлення копій процесуальних документів.

Керуючись ст. ст. 4, 43, 183, 258261, 353355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 496/6419/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, надіслане на офіційну електронну адресу суду без накладення електронного підпису повернути заявниці без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 право повторного звернення до суду з відповідним клопотанням після усунення недоліків його оформлення, а також право на ознайомлення з матеріалами справи в порядку, передбаченому ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо її постановлено без повідомлення учасників справи з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя В.М. Буран