Рішення № 140735488, 19.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/7225/26

провадження № 2/753/9515/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 жовтня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат,

У С Т А Н О В И В:

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Зміст позовних вимог, предмет та підстави позову

У лютому 2026 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із зазначеним позовом.

Позивач просив суд стягнути з відповідача нараховані 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість за кредитним договором № 49.41/42/08-НВз від 07.03.2008 станом на 23.02.2022 у розмірі 894 306,90 грн, яка складалася з: 186 772,28 грн - 3% річних та 707 534,62 грн - інфляційні втрати.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість за кредитним договором № 49.41/42/08-НВз від 07.03.2008 станом на 15.02.2021 у розмірі 219 477,91 грн, яка складалася з: 66 476,60 грн - 3% річних та 153001,31 грн - інфляційні втрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.03.2008 між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 49.41/42/08-НВз, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 1 287 750,00 грн. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір № 49.12/42/1209/08. Право вимоги за кредитним та іпотечним договорами було відступлено 26.06.2013 ПАТ «Дельта Банк», а 09.12.2019 - АТ «Альфа-Банк». Надалі, у 2022 році, АТ «Альфа-Банк» було перейменовано на АТ «Сенс Банк», до якого у повному обсязі перейшли права кредитора. У зв`язку з простроченням виконання заборгованості, 08.10.2020 приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 2323 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу в розмірі 4 135 170,51 грн станом на 03.08.2020. Відповідно до постанови приватного виконавця від 19.04.2021 у ВП № 63420261 виконавче провадження було закінчено у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки. У зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, відповідачу, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач відзив на позов не подав.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

14.04.2026 представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій недоліки було усунуто.

Ухвалою від 15.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

27.05.2026 представник позивача - адвокат Михніцький Г.Ю. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 49.41/42/08-НВз від 07.03.2008 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання, розраховану станом на 15.02.2021 у розмірі 219 477,91 грн, яка складається з: 66 476,60 грн - 3% річних та 153 001,31 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою від 25.06.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача, прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог; постановив продовжити розгляд справи з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки не повідомив.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

07.03.2008 між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 49.41/42/08-НВз, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 1 287 750,00 грн. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «Кредитпромбанк» та відповідачем було укладено іпотечний договір № 49.12/42/1209/08 від 07.03.2008.

26.06.2013 між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким відступлено право вимоги за зазначеним кредитним договором.

09.12.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Альфа-Банк» укладено договір № 2098/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 49.41/42/08-НВз перейшло до АТ «Альфа-Банк».

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування банку на АТ «Сенс Банк», про що 30.11.2022 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

08.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. було вчинено виконавчий напис № 2323 про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог кредитора за кредитним договором № 49.41/42/08-НВз у розмірі 4 135 170,51 грн.

На підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження ВП № 63420261, яке постановою приватного виконавця Пишного А.В. від 19.04.2021 було закінчено у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки.

ОЦІНКА СУДУ.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 ЦК України) (див. пункти 34, 35, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та пункти 6.20?6.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17). Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) (п. 110,111 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 04.08.2020 по 15.02.2021 судом встановлено, що сума заборгованості за ставкою 3% річних становить 66 476,60 грн, а сума інфляційних втрат становить 153 001,31 грн, що разом складає 219 477,91 грн.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог слід задовольнити повністю, виходячи з мотивів та розрахунку, дослідженого Судом.

Щодо розподілу судових витрат.

При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 10 731,68 грн з урахуванням коефіцієнту 0.8 за подання процесуальних документів в електронній формі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог до 219 477,91 грн, розмір судового збору, що підлягає сплаті за задоволені позовні вимоги з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0.8, становить 2 633,74 грн.

З огляду на це, різниця у розмірі 8 097,94 грн є надмірно сплаченим судовим збором у зв`язку зі зменшенням позовних вимог та підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог (зменшених) у розмірі 2 633,74 грн.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс банк» нараховані 3% річних та інфляційні втрати за період 04.08.2020 по 15.02.2021 на заборгованість за кредитним договором № 49.41/42/08-НВз від 07.03.2008 у розмірі 219 477,91 грн, судовий збір у розмірі 2 633,74 грн, разом - 222 111,65 грн.

Повернути Акціонерному товариству «Сенс банк» з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 8 097,94 грн, сплачений при поданні позовної заяви.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс банк», код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 19.10.2026.

Суддя В.М. Маркєлова