Рішення № 140731622, 19.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/601/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рішко С.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Жовтонецького Віктора Миколайовича

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 125 836 грн 82 коп. та суму понесених витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.06.2024 між сторонами укладено договір кредиту №М75.00213.011036966. Згідно вказаного кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 100 000 грн 00 коп., зі сплатою 65% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно наведеного кредитного договору, що підтверджується копіями доказів видачі кредиту, однак відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 17.12.2025 становить 125 836 грн 82 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитним договором, у тому числі проценти за кредитним договором, позивач просить заявлені вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 21.01.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04.05.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує позовні вимоги в частині правильності зазначеної суми до стягнення, оскільки з поданих позивачем матеріалів убачається істотна внутрішня неузгодженість між листом-вимогою банку від 04.11.2025 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 17.12.2025. Так, у листі вимозі від 04.11.2025 загальна заборгованість зазначена в сумі 125 836 грн 82 коп., яка складається з строкового основного боргу 88 527 грн 89 коп., простроченого основного боргу 4 997 грн 65 коп., прострочених процентів 30 479 грн 11 коп., строкових процентів 1 832 грн 08 коп. Натомість, у довідці-розрахунку заборгованості станом на 17.12.2025 визначено загальна сума заборгованості 125 836 грн 82 коп., яка складається з простроченого боргу 93 525 грн 63 коп., прострочених процентів 32 311 грн 19 коп. Відтак, між вказаними розрахунками є істотні зміни у структурі заборгованості.

Також зазначив про те, що позивачем не доведено редакцію ДКБОФО та чи була вона оприлюднена та чи була доступна відповідачу після підписання договору. Крім того, висловив сумнів щодо належного представництва позивача зі зверненням з цим позовом.

12.05.2026 представником відповідача подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно яких остання заперечує щодо наведених доводів. Зокрема, зазначає про те, що відповідач власноручно підписала кредитний договір та акцептувала договір, посилання на розміщення якого на офіційному веб-сайті Банку міститься безпосередньо в кредитному договорі, та в самому кредитному наявна вся інформація щодо умов кредитування, а саме: тип кредиту, сума кредиту, процентна ставка, строк кредиту та інші умови надання, користування та повернення кредиту. Вимога щодо дострокового повернення кредиту була належним чином направлена відповідачу. Щодо розбіжностей у структурі боргу зазначила про те, що у випадку прострочення платежів по тілу кредиту та сплаті строкових процентів, їхня сума переходить з строкових до простроченого боргу та прострочених процентів (простроченої заборгованості). Так, позивачем скеровано вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 04.11.2025, та, відповідно, строк виконання зобов`язання змінився, а отже вся сума боргу та проценти були переведені на прострочену заборгованість.

З приводу представництва, вказала, що з позовною заявою позивачем були долучені додатки до неї, серед яких: належним чином засвідчена копія сторінок, 1-4, 40-41 Статут АТ «Ідея Банк» та належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника АТ «Ідея Банк». Так, наказом № Hl2022-1474 від 28.10.2022 про самопредставництво АТ «Ідея Банк» в судах України серед інших вказано ОСОБА_3 Начальника управління примусового стягнення Департаменту по роботи з проблемною заборгованістю, в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як особу, яка може вчиняти дії від імені АТ «Ідея Банк». Відповідно до укладених трудових договорів та посадової інструкції, діяти в судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва АТ «Ідея Банк» з усіма правами учасників справ. Відтак, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.10.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» в частині стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 35 000 грн 00 коп. за кредитним договором залишено без розгляду.

У позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив врахувати факт часткового погашення заборгованості та дані про матеріальне і сімейне становище відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що представник відповідача не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 58 ЦПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно ч. 3 ст. 59 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 18 частини першої розділу XII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

02 червня 2016 року за № 1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (абзац перший пункту 11). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року (абзац другий пункту 11).

Пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Судом встановлено наступне.

Згідно наказу №Н/2022-1474 від 28.10.2022 про самопредставництво АТ «Ідея Банк» в судах України серед інших вказано Жовтонецького Віктора Миколайовича Начальника управління примусового стягнення Департаменту по роботи з проблемною заборгованістю, в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як особу, яка може вчиняти дії від імені АТ «Ідея Банк».

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Жовтонецький Віктор Миколайович має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи. Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України.

Так, згідно ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (постанова Великої палати Верховного суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зазначено, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Судом встановлено, що підписант позовної заяви - ОСОБА_3 , подав до суду для підтвердження його повноважень наказ №Н/2022-1474 від 28.10.2022 про самопредставництво АТ «Ідея Банк» в судах України та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, повноваження Жовтонецького В.М. діяти від імені АТ «Ідея Банк» у суді випливають з його трудових відносин з підприємством та внутрішніх документів юридичної особи, якими визначено відповідний обсяг його посадових повноважень.

Наведені вище обставини встановлені судом спростовують доводи представника відповідача щодо неналежного представництва та повноважень Жовтонецького В.М. звертатися до суду в інтересах АТ «Ідея Банк», а тому відхиляються судом.

Відтак, з урахуванням того, що Жовтонецький В.М. є працівником АТ «Ідея Банк», його посадові документи прямо передбачають повноваження щодо здійснення представництва підприємства в судах, а поданий ним процесуальний документ підписаний від імені юридичної особи в межах наданих повноважень, підстави вважати, що у цій справі у представника відсутнє право представництва АТ «Ідея Банк», відсутні.

Судом встановлено, що 24.06.2024 між сторонами укладено договір кредиту №М75.00213.011036966.

Згідно даного кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 100 000 грн 00 коп., зі сплатою 65% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Строк кредиту 48 місяців (п. 1.1-1-4 Договору кредиту №М75.00213.011036966 від 24.06.2024).

Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно кредитного договору, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін, не сплатила нараховані відсотки і комісію, а також інші платежі за кредитним договором.

Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 10.09.2026, за розрахунком позивача, становить 90 836 грн 82 коп. та включає у себе: прострочений борг ? 88 527 грн 98 коп.; прострочені проценти 2 308 грн 84 коп.

Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 10.09.2026 року.

Згідно п. 16 кредитного договору №М75.00213.011036966 від 24.06.2024, всі повідомлення сторін за договором, у тому числі вимога кредитодавця, вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійсненні у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв`язку, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін чи за адресами, зміненими відповідно до п. 11.4 цього договору, або надіслані у формі електронного документу на адресу електронної пошти, вказану в реквізитах договору, чи змінену відповідно до п. 11.4 цього договору. При цьому, кредитодавець та клієнт вважаються повідомленими належним чином (такими, що отримали повідомлення в день здачі його до установи зв`язку або в день надсилання на адресу електронної пошти) навіть при неотриманні такого листа, у разі наявності відмітки поштового відділення зв`язку про відправлення такого листа / факту надсилання електонного листа на вказану в договорі адресу, чи на адресу, змінену відповідно до умов цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 07.11.2026 на адресу відповідача, зазначену у реквізитах договору ( 80341, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Купичволя, вул. Свободи, 63 ) банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги, позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також, відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в 30-денний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №М75.00213.011036966 від 24.06.2024 нарахування заборгованості після 04.11.2026, тобто після скерування вимоги банком, не проводилась.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Згідно з положеннями ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористалась кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконала не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач порушила умови договору і з останньої на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в повному розмірі, що становить 3 028 грн 00 коп.

Щодо доводів відповідача та її представника про скрутне матеріальне становище ОСОБА_2 , то наведені обставини не звільняють останню від обов`язку виконання зобов`язання.

Відповідачем в ході розгляду справи до матеріалів справи долучено документи щодо скрутного фінансового становища ОСОБА_4 , зокрема акт обстеження матеріальних побутових умов проживання від 06.05.2026, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , згідно якого вид пенсії: по інвалідності , 3 гр., загальне захворювання, посвідчення серії НОМЕР_3 багатодітної сім`ї, свідоцтво про шлюб, рішення Жовківського районного суду Львівської області від 20.01.2025 про розірвання шлюбу між відповідачем та ОСОБА_5 , довідки про доходи відповідача №2749301477771723 за лютий березень 2026, довідка про доходи відповідача №5376993318362878 за січень-лютий 2026, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України №184/25/13451/ВП, рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю №184/25/13451/І, копія кредитного договору №R01.00203.013059302 від 03.06.2026 укладеного між позивачем та відповідачем.

В контексті виконання відповідного зобов`язання, суд звертає увагу на те, що навіть у випадку набрання рішенням про стягнення заборгованості законної сили, відповідач вправі звернутись до позивача з клопотанням не пред`являти до примусового виконання відповідний виконавчий документ, а узгодити порядок добровільного виконання рішення суду. Також, відповідач має право ініціювати перед судом питання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду після його ухвалення, що роз`яснено судом представнику відповідача безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року, справа №1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21).

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 90 836 гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 3 028 гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ? Акціонерне товариство «Ідея Банк»,

представник позивача Жовтонецький Віктор Миколайович, Касіян Роман Ростиславович,

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

відповідач ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

АДРЕСА_1 )

представник відповідача ОСОБА_1

( АДРЕСА_2 )

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький