Рішення № 140727128, 19.10.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2362/26

2/703/1888/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Сміла» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території,

установив:

ОК «Сміла» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування позову зазначив, що з 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

01.12.2022 ОСОБА_1 було направлено Типовий договір №1 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

01.04.2024 року ОСОБА_1 було повторно направлено Типовий договір №1 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території у зв`язку зі зміною розміру внеску на утримання будинку.

Однак відповідач з червня 2023 року і до цього часу ухиляється від оплати наданих комунальних послуг, у результаті чого станом на 01 квітня 2026 року утворилася заборгованість в розмірі 9870 грн. 70 коп.

Невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків призводить до того, що ОК «Сміла» позбавлений можливості підтримувати в належному стані житловий фонд, проводити ремонтні й відновлювальні роботи інженерних мереж будинків, що ним обслуговуються (в тому числі й у будинку, в якому проживає відповідач).

За твердженням позивача ОСОБА_1 систематично ухиляється від виконання своїх зобов`язань з утримання своєї частки в спільній власності багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим просив стягнути з неї витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з червня 2023 року по березень 2026 року в розмірі 9870 грн. 70 коп. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору.

15 червня 2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОК «Сміла» у повному обсязі. Зазначила, що позивач у порушення вимог ст.177 ЦПК України надіслав їй позовну заяву без усіх додатків, що перераховані у позовній заяві. Приховування позивачем додатків позбавляє її можливості повноцінно ознайомитися з доказами та побудувати належний правовий захист. Зокрема, без копій платіжних інструкцій відповідач позбавлений можливості перевірити, чи дійсно був здійснений переказ по сплаті судового збору, на який рахунок та з якого рахунку, чи є ці платіжні інструкції справжніми або ж узятими з іншої справи. Оскільки позивач у прохальній частині позову не вказує суму судового збору, яку просить стягнути з відповідача, тому суд не може ухвалити рішення про те, чого чітко не просить позивач. ОСОБА_1 також зауважила, що жоден із документів, що є додатком до позовної заяви, не завірений відповідно до п.2 ст.95 ЦПК України та п.5.27 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020. Вказала, що судом не встановлено належним чином повноваження позивача, оскільки в ЄДРПОУ відсутні відомості про повноваження керівника, який поставив підпис під позовною заявою до неї. А тому, до матеріалів справи мали б бути додані документи на підтвердження того, що ОСОБА_2 має підстави вважати себе головою ОК «Сміла». Оскільки ОСОБА_2 був призначений на посаду голови ОК «Сміла» ще в 2005 році, то у 2010 році він, навіть якби був законно обраним головою, мав би скласти свої повноваження. Однак він незмінно обіймає посаду голови із 2005 року, тобто перевищує допустимий термін майже на 15 років. Через цей факт та низку інших дій керівництва та представників ОК «Сміла» порушено кримінальне провадження. Наголошувала, що легітимність виготовлення печатки, якою позивач засвідчує документи, є предметом дослідження в матеріалах кримінального провадження. Тож позивачем не надано жодних доказів, що саме він є надавачем житлово-комунальних послуг та балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 , а також повноважень ОСОБА_2 як голови. За твердженням відповідача, позивач не підтримує в належному стані житловий фонд, не проводить відновлювальні і ремонті роботи інженерних мереж будинків, що ним обслуговуються, навіть за умови сплати коштів, що призвело до неодноразових аварій у її квартирі у системі водовідведення, а також до підтоплення будинку через несправність труб дощової каналізації. Договори, на які посилається позивач, вона не підписувала та надала вмотивовану відмову від їх укладення. Один договір взагалі її не стосувався, оскільки був написаний на ім`я ОСОБА_3 . Договір було запропоновано укласти «заднім числом», а не з дати підписання, і її не було ознайомлено із усією наявною документацією на підтвердження повноваження юридичної особи, яка висуває пропозицію. Наголошувала, що вона не ухилялась від договірних відносин, а договір про надання послуг між сторонами не укладений з вини самого позивача, оскільки ОК «Сміла» не має законних повноважень виступати управителем будинку та пропонувати відповідний договір. Наданий позивачем протокол загальних зборів від 18.04.2019 про затвердження внесків на управління багатоквартирного будинку є підробленим, оскільки у двох попередніх однотипних справах фігурував зовсім інший протокол. Крім того, позивач не долучив реєстр голосування присутніх та опитувальні листи, які є додатком до цього протоколу. 18.04.2019 збори відбулись з порушенням повідомлення про їх проведення, на них не було кворуму та з іншими порушеннями, що свідчить про їх недійсність. Слідчий у межах кримінального провадження виніс офіційну постанову про вилучення (виїмку) протоколів ОК «Сміла». Документи, які є предметом кримінального провадження за фактом їхньої підробки та будуть офіційно вилучені поліцією, не можуть бути визнані судом як допустимі докази у цивільній справі. До протоколу загальних зборів членів ОК «Сміла» від 19 березня 2024 року також не додано протоколів голосування присутніх, не додано опитувального листа і введено в дію розмір внеску з 01.04.2024, тобто без надання місячного терміну для пропозицій щодо удосконалення тарифу. Крім того, у ньому позивач зафіксував ігнорування усіх її звернень, чим грубо порушив її конституційні права. А тому, він є нікчемним по своїй суті. Наданий позивачем розрахунок боргу виписки з особового рахунку також не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказом, оскільки ці документи є виключно односторонніми внутрішніми записами самого позивача і не містять жодних відомостей про те, які саме роботи були фактично виконані, в якому обсязі та які матеріальні витрати поніс кооператив суто щодо будинку АДРЕСА_2 . За відсутності актів виконаних робіт, підписаних мешканцями, чи інших належних доказів, сам по собі розрахунок заборгованості не є підставою для стягнення коштів. Зазначила, що у квартирі АДРЕСА_3 зареєстрований її син ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем ЗСУ та учасником бойових дій. Відповідно, її син та члени його родини мають право на 75% знижку на оплату послуг з утримання будинків і прибудинкових територій. Документи про наявність пільг надавались позивачу, однак ОК «Сміла» продовжує здійснювати нарахування у розмірі 100% тарифу за весь період з червня 2023 року по березень 2026 року, що є неприпустимим. Окрім наведеного, ОСОБА_1 просила проголосити окрему ухвалу за фактом виявлення фальсифікації протоколу закритих загальних зборів членів ОК «Сміла» від 18.04.2019 по житловому будинку АДРЕСА_2 .

15 червня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я.

15 червня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

16 червня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів з архіву Смілянського міськрайонного суду Черкаської області матеріали цивільних справ № 703/1451/21 та № 703/2907/23.

22 червня 2026 року до суду надійшло клопотання ОК «Сміла» про витребування доказів у відповідачки ОСОБА_1 договору дарування квартири АДРЕСА_3 .

Ухвалою від 18 травня 2026 року суд залишив позовну заяву ОК «Сміла» без руху у зв`язку з недотриманням вимог ст.175,177 ЦПК України.

Ухвалою від 22 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 16 червня 2026 року суд визнав необґрунтованим заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід судді Биченку І.Я. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я. передано на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою від 22 червня 2026 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я. від розгляду цивільної справи №703/2362/26 відмовлено.

Ухвалами від 28 вересня 2026 року суд залишив без задоволення клопотання ОК «Сміла» про витребування доказів, відмовив відповідачу ОСОБА_1 у зупиненні провадження у справі, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та витребував в ОК «Сміла» оригінал протоколу загальних зборів.

Ухвалою від 19 жовтня 2026 року суд залишив без задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом установлено, що 27 вересня 2005 року проведено державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу «Сміла», ідентифікаційний код юридичної особи 22792252, з видом економічної діяльності: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцем та громадських формувань.

Засновниками ОК «Сміла» є: ЖБК-9 «Залізничник», ЖБК-16 «Супутник» та власники квартир по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 .

Органом управління ОК «Сміла» було визначено загальні збори. ОСОБА_2 вказано керівником ОК «Сміла» та зазначено як особу, уповноважену вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Згідно з довідкою Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Смілянської міської ради від 24 квітня 2026 року та не заперечується ОСОБА_1 , у період, за який позивач просить стягнути заборгованість, місце проживання відповідача було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, відповідач ОСОБА_1 не заперечувала проти твердження позивача про набуття нею у власність цієї квартири 23 лютого 2022 року за договором дарування.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Отже, ОСОБА_1 є співвласницею спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначені у Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який регулює правові, організаційні та економічні відносин, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

У ст. 1 цього Закону визначено, зокрема, що співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управитель багатоквартирного будинку - це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги.

За ч. 1 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, у тому числі - послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з п.п. 12-14 ст. 1 якого послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Частинами 1-3 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, зокрема, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування (ст. ст.12, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено те, що за період з червеня 2023 року по березень 2026 року позивачем надавались послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , співвласницею спільного майна якого є відповідач як власниця квартири у вказаному будинку.

Зазначена обставина відповідачем не спростована та підтверджується листом ОК «Сміла», адресованим виконавчому комітету Смілянської міської ради від 09.01.2024 вих. №2.

При цьому, доводи відповідача щодо неукладення позивачем з нею договору не заслуговують на увагу. Так, наявність договірних відносин між позивачем та безпосередньо відповідачем ОСОБА_5 у справі не встановлена, проте факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки відсутність письмово оформленого договору з надавачем послуг не звільняє споживача від оплати наданих послуг.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, де Велика Палата погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги та не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 6-2951цс15 (пункти 19-20).

В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом ураховано, що за вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.

Доказів того, що послуги відповідачу не надавались, що вона не користувалася наданими послугами і потреби в таких послугах не мала, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

При цьому, твердження відповідача про те, що позивач неналежним чином надає послуги, зокрема, не підтримує в належному стані житловий фонд, не проводить відновлювальні й ремонтні роботи інженерних мереж будинків, що ним обслуговуються, не знайшли своє підтвердження з огляду на наступне.

Так, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг (ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.

Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Таким чином, нормами чинного законодавства чітко встановлено порядок дій як споживача, так і надавача послуг у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.

Стверджуючи, що позивач надавав послуги неналежної якості та не в повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 жодного доказу на підтвердження того, що вона викликала управителя для перевірки якості наданих послуг, що складався акт-претензія щодо цього або вчинялись будь-які інші дії з цього приводу, не надала.

Надані відповідачем ОСОБА_1 повідомлення СКП «Комунальник» від 04 січня 2024 року та від 23 вересня 2024 року про те, що договір на послуги з поводження з побутовими відходами між СКП «Комунальник» та ОК «Сміла» було укладено лише 26 червня 2024 року, а до цієї дати були відсутні договірні відносини між цими юридичними особами, також не свідчить про ненадання позивачем відповідної послуги.

Відповідач не надала суду доказів на підтвердження того, що у спірний період зазначені комунальні послуги надавалися іншим виконавцем (управителем), а не позивачем.

На підтвердження своїх заперечень відповідач ОСОБА_1 приєднала також повідомлення СКП «Комунальник» від 10 червня 2026 року про те, що за період з червня 2023 року по березень 2026 року підприємство проводило заходи із санітарного очищення територій від стихійних навалів сміття, ліквідації стихійних сміттєзвалищ на території міста Сміла, в тому числі по вулиці Героїв Небесної Сотні біля будинку №15. Облік відходів за місцем утворення навалів не здійснювався, а обліковувався за визначеним маршрутом вивезення таких відходів. Також СКП «Комунальник» повідомив, що станом на березень 2026 року в ОК «Сміла» відсутня заборгованість перед СКП «Комунальник», а місячна плата була погоджена між ними у розмірі 14,69 грн.

Однак, з наданого доказу не вбачається, що заходи із санітарного очищення території від стихійних навалів сміття та ліквідації стихійних сміттєзвалищ, в тому числі біля будинку №15 по вулиці Героїв Небесної Сотні в м. Сміла, здійснювались внаслідок бездіяльності ОК «Сміла». Навпаки, указаним повідомленням СКП «Комунальник» підтверджується факт вивезення відходів та сміття не за рахунок місцевого бюджету. При цьому зазначено, що ОК «Сміла» заборгованості перед СПК «Комунальник» станом на березень 2026 року не має.

Суд також зауважує, що матеріали справи свідчать, що Бойко З.А. від споживання наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялась.

Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_1 також стверджує, що, на її думку, Гончаренко М.П. не є особою, яка уповноважена діяти від імені ОК «Сміла» та, відповідно, підписувати позовну заяву.

На таке твердження суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначено, що керівником ОК «Сміла» є Гончаренко Микола Петрович, обмеження повноважень керівника цей витяг не містить.

Згідно з ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Суд не ставить під сумнів законність діяльності ОК «Сміла» станом на день розгляду справи, а також легітимність повноважень керівника, оскільки порядок створення обслуговуючого кооперативу не було оспорено у встановленому законом порядку жодним із членів кооперативу, як і порядок обрання керівника та здійснення ним управління обслуговуючим кооперативом, і це питання не є предметом розгляду і в даній справі.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що ОСОБА_2 не є керівником ОК «Сміла» та не мав права підписувати позовну заяву, не відповідає дійсності.

Не є підставою для відмови в позові і посилання відповідача на нелегітимність печатки ОК «Сміла», якою позивач засвідчив наказ №1 від 01.10.2005 про призначення ОСОБА_2 на посаду голови ОК «Сміла», що доданий відповідачем до відзиву.

Так, підроблення печаток, штампів, бланків, а також їх використання в Україні є кримінальним правопорушенням, що регулюється статтею 358 Кримінального кодексу України. При цьому, важливою гарантією дотримання прав особи та обов`язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

На підтвердження викладеного ОСОБА_1 надала суд витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 29.04.2023 до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12023250350000338 з наступною фабулою: «28.04.2023 до ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшла ухвала Смілянського міськрайонного суду №703/1744/23 1-кс/703/361/23 від 24.04.2023 за скаргою ОСОБА_1 від 08.03.2023 про вчинення кримінальних правопорушень посадовою особою, головою правління обслуговуючого кооперативу «Сміла» ОСОБА_2 за ст.366 КК України як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інші підроблення офіційних документів». Попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення зазначено ч.1 ст.366 КК України.

Однак, указаний документ не є тим доказом, з якого можливо встановити факт підроблення печатки та її використання головою ОК «Сміла» ОСОБА_2 . Крім того, як уже зазначив суд наявність кримінального провадження на стадії досудового розслідування не доводить вину особи, оскільки в Україні діє конституційна презумпція невинуватості.

Щодо твердження відповідача про відсутність документів про передачу будинку АДРЕСА_2 на баланс ОК «Сміла», то суд зауважує, що відсутність статусу балансоутримувача у житлово-комунального підприємства чи управителя не є підставою для відмови у стягненні заборгованості, якщо послуги фактично надавалися на підставі закону або договору. Наявність або відсутність статусу балансоутримувача, акта приймання-передачі будинку на баланс чи інших реєстраційних процедур не спростовує факту виконання робіт ОК «Сміла» з управління будинком. Якщо підприємство прибирало, вивозило сміття, утримувало мережі, його витрати мають бути компенсовані споживачем.

У відзиві ОСОБА_1 також зазначила про неприйнятність всіх доказів, що додані позивачем до позовної заяви, з огляду на їх невідповідність п.2 ст.95 ЦПК України, якою визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях. Відповідач стверджує, що всі надані позивачем докази не завірені належним чином, зокрема на них відсутні слова «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її власне ім`я та прізвище, дата засвідчення копії, відбиток печатки юридичної особи, чим порушено вимоги п.5.27 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020.

Відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Згідно з частинами п`ятою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Зі справи вбачається, що ОК «Сміла» звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно, і позовна заява, і додані до неї письмові докази скріплені електронним підписом учасника справи.

У цій справі з огляду на встановлені судом обставини мова йде не стільки про те, чи відповідають подані ОК «Сміла» копії письмових доказів оригіналам, окрім протоколу загальних зборів за 18 квітня 2019 року, скільки про відповідність їх оформлення вимогам норм чинного законодавства, оскільки у своїх процесуальних документах ОСОБА_1 не ставила під сумнів подані позивачем докази з підстав їх невідповідності оригіналам, за виключенням протоколу загальних зборів за 18 квітня 2019 року, та не просила витребувати оригінали.

Суд зауважує, що питання достовірності доказів у контексті співставлення поданих копій документів з їх оригіналами досліджується судами насамперед у контексті їх автентичності, коли особа посилається на те, що такі документи або взагалі не видавалися, або їх копії містять відмінні від оригіналу умови.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження відповідача про недостовірність поданих позивачем письмових доказів з підстав їх неналежного посвідчення.

Суд зазначає, що заперечення ОСОБА_1 про визнання позовної заяви такою, що подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, що має наслідком залишення позовної заяви без руху, не є способом захисту цивільних прав та інтересів в розумінні ст.16 ЦК України та встановлення цих обставин були предметом дослідження суду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Щодо доводів відповідача про те, що ОК «Сміла» не мала права виставляти мешканцям рахунки за прибирання території, межі якої до 01 січня 2025 року юридично були не визначені, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.42 Земельного Кодексу України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема співвласників багатоквартирного будинку (п. 4 ч. 1 ст. 89 Земельного кодексу України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

За змістом п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Слід зауважити, що з аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526,625 Цивільного кодексу України, статей 1, 5, 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей 15, 20, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожний власник квартири у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійсно визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком включає зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, в абзаці восьмому частини третьої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені підстави і порядок нарахування плати за обслуговування прибудинкової території у разі відсутності зареєстрованого права власності чи користування прибудинковою територіє.

Зокрема, зазначено, що у разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати.

Слід також зазначити, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №190 від 27.07.2018 затверджено Обов`язковий перелік робіт (послуг), витрати які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Зокрема, до обов`язкового переліку робіт під пунктами 9 та 11 віднесено прибирання прибудинкової території та прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами.

Безпосередньо самим наказом, а саме пунктом 2, установлено, що Обов`язковий перелік, затверджений пунктом 1 цього наказу, є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території. Зменшення Обов`язкового переліку, затвердженого пунктом 1 цього наказу, можливе лише за об`єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього опорядження)

Зважаючи на наведене слід дійти висновку, що законодавством України не передбачено обов`язку ОК «Сміла» щодо оформлення за собою права користування земельною ділянкою, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, для того, щоб здійснювати прибирання такої території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

З листа Управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста від 05.05.2026 вбачається, що на підставі рішення сесії міської ради від 28.04.2021 №13-54/VІІ «Про інвентаризацію земель м. Сміла» сформована земельна ділянка площею 0,7067 га, кадастровий номер 7110500000:02:003:0695, під багатоквартирним будинком по на АДРЕСА_2 . Рішенням міської ради від 27.11.2024 №89-102/VІІ «Про надання співвласникам багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 в особі ОК «Сміла», в постійне користування» ця земельна ділянка надана в постійне користування співвласникам багатоквартирного житлового будинку в порядку, встановленому ст.123 ЗК України.

Таким чином, земельна ділянка під багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 є сформованою, має свої площу та межі. Відповідно вона перебуває у спільному користуванні співвласників багатоквартирного будинку.

Ураховуючи викладене, відсутні підстави для виключення з оплати за послуги управління багатоквартирним будинком послуг з прибирання прибудинкової території, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами.

Обґрунтовуючи відсутність підстав для стягнення з неї заявленої суми заборгованості, відповідач також зазначає, що її син, ОСОБА_4 , є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, відповідно і син, і члени його родини мають 75-процентну знижку на оплату комунальних послуг.

Так, згідно з рішенням про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг №23001-109081553-2025-1 від 02.12.2025 ОСОБА_4 призначено пільгу на оплату житлово-комунальних послуг як учаснику бойових дій за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір пільги з 01.11.2025 по 31.12.20254 2292,97 грн.

Факт проживання ОСОБА_4 у вказаній квартирі підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 09.06.2026.

Згідно з повідомленням про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_4 було нараховано пільги на наступні види послуг: оплата витрат на опалення місць загального користування; плата за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії; плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водопостачання; послуга з постачання електричної енергії; послуга з постачання природного газу на газову плиту і водонагрівач; послуга з постачання природного газу на опалення; послуга з управління побутовими відходами; послуга з централізованого водовідведення; послуга з централізованого водопостачання за відсутності централізованого постачання гарячої води.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів та гарантії їх соціального статусу» встановлено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі» від 17.04.2019 (далі постанова КМУ №373) з наступними змінами, затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, яким внесено зміни до механізмів відшкодування пільг та субсидій.

Так, згідно п. 3 зазначеної постанови визначено уповноваженим банком, який забезпечує банківське обслуговування реалізації механізму надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Пунктом 3-1 постанови встановлено, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються у грошовій безготівковій або готівковій формі до грудня 2022 року включно. Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України.

Отже, згідно із Порядком, затверджених постановою КМУ № 373, змінився механізм надання та розрахунку громадянам пільг на оплату житлово-комунальних послуг, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, витрат з управління багатоквартирним будинком (для громадян, що проживають у будинках, де визначено управителя або створено об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, житловобудівельні (житлові) кооперативи).

За новим механізмом пільги на оплату житлово-комунальних послуг та інших витрат до 01 січня 2023 року розраховувалися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, а з січня 2023 року - органами пенсійного Фонду, а не управителями багатоквартирним будинком чи виконавцями комунальних послуг, об`єднаннями.

Пунктом 7 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг встановлено, що пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою.

З урахуванням положень зазначеного Порядку при наданні пільг у грошовій формі (готівковій чи безготівковій формі) управителі, виконавці комунальних послуг нараховують повну плату за спожиті житлово-комунальні послуги без урахування розміру пільг.

Отже, аналіз змісту положень вказаного Порядку свідчить, що право громадян на пільгу при оплаті житлово-комунальних послуг реалізується шляхом компенсації державою витрат пільговиків на оплату житлово-комунальних послуг, а не шляхом зменшення розміру тарифу.

Таким чином правильним є те, що позивачем обґрунтовано виставлялися рахунки на оплату житлово-комунальних послуг по особовому рахунку відповідача на повну суму, враховуючи законодавчо визначений порядок їх нарахування та відповідної компенсації.

Крім того, суд ураховує, що з наданого відповідачем повідомлення про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг не вбачається, що ОСОБА_4 було нараховано пільги за видом послуг з управління багатоквартирним будинком. Відповідачем не надано суду доказів того, що вона як член сім`ї ОСОБА_4 , чи ОСОБА_4 самостійно вживали заходів з реалізації права на отримання пільг на оплату послуг з управління будинком у порядку, передбаченому Порядком №373, а кошти на покриття витрат з оплати внесків на утримання будинку за розпорядженням відповідача чи ОСОБА_4 перераховувались на рахунок ОК «Сміла».

Щодо розміру витрат, які позивач просить сягнути з відповідача на утримання будинку та прибудинкової території, то суд зазначає наступне.

Протоколом загальних зборів членів ОК «Сміла», власників квартир по багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 , від 19 березня 2024 року затверджено розмір внеску на управління багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , за 1 кв.м. корисної площі квартири в сумі 5,507 грн., який введено в дію з 01.04.2024. Кошторис внесків на управління багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , за 1 кв.м. корисної площі квартири в сумі 5,507 грн.

Позивачем також надано документ, що містить детальний опис назви послуг та вартість кожної з послуг за 1 кв.м. корисної площі квартири, що в цілому становлять 5,507 за 1 кв.м. корисної площі, а також фінансові завіти за 2023-2025 роки.

З приєднаного до матеріалів справи розрахунку заборгованості по внескам на витрати по управлінню багатоквартирного будинку АДРЕСА_14 станом на 01.04.2026, власник ОСОБА_6 , вбачається, що позивачем за період з червня 2023 року по березень 2026 року включно нараховано відповідачу 9 870,00 грн. боргу. При цьому, борг відповідача з квітня 2024 року по березень 2026 року становить 7612,80 грн. з розрахунку 317,20 щомісячного платежу та 24-х місяців за звітний період.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечувала проти зазначеного позивачем розміру щомісячного платежу по внескам на витрати по управлінню багатоквартирним будинком, починаючи з квітня 2024 року. Про необґрунтованість чи неправильність розрахунку пред`явленої до стягнення суми заборгованості відповідачка не зазначала та не стверджувала, а посилалась лише на незаконність протоколу, яким затверджено внески та недостатність такого доказу як розрахунок без актів виконаних робіт, підписаних мешканцями чи інших належних доказів.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 05.09.2020 у справі №906/884/19 виснував, що рішення загальних зборів, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов`язковими для власників житлових приміщень, які в силу прямої норми закону несуть тягар утримання належного їм майна та зобов`язані виконувати прийняті відповідно до статуту рішення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 06.07.2018 у справі № 910/582/17, від 17.07.2018 у справі №910/6356/16, від 15.05.2019 у справі №761/10136/16-ц, від 24.01.2020 у справі №910/1395/19.

Рішення загальних зборів членів кооперативу ОК «Сміла», яке спрямоване на регулювання господарських відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, є чинним, в судовому порядку не скасоване та не визнане недійсними.

Крім того, Верховний Суд у своїй практиці чітко дотримується правової позиції щодо шляху захисту інтересів боржників, направленого на встановлення обґрунтованої, на їх думку, та такої, що відповідає дійсності заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: шляхом доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з нього заборгованості шляхом надання контррозрахунку.

Поряд з цим, відповідачами власного контррозрахунку, належних і допустимих доказів, в розумінні чинного ЦПК України, на спростування розрахунку ОК «Сміла» про нарахування та сплату внесків по триманню будинку та прибудинкової території, не надано та матеріали справи не містять.

Судом ураховано, що наявний у справі розрахунок заборгованості повністю узгоджується з протоколом загальних зборів щодо встановлення розміру внеску з 01.04.2024, з урахуванням погоджених його сторонами змін до кошторису витрат на утримання та встановленими у даній справі фактичними обставинами.

Зустрічних розрахунків, заперечень щодо рахунків позивача, доказів оплати, підтвердження застосування інших тарифів чи неправильності врахованої площі або будь яких доказів, які б могли спростувати наведені у позовній заяві доводи позивача та наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаний період відповідачем суду не надано.

Таким чином, з наведеного вище судом установлено, що позивач довів факт виникнення у відповідача обов`язку з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком та невиконання вказаного обов`язку відповідачем з 01 квітня 2024 року. Відповідачем доказів сплати заборгованості з оплати вказаних послуг станом на час розгляду справи за вказаний період не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову та стягнення з відповідачазаборгованості за надані позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком, яка виникла за період з 01 квітня 2024 року по 31 березня 2026 року (включно) у сумі 7612,80 грн.

У той же час суд уважає недоведеною позивачем суму боргу за зазначені послуги за період часу з червня 2023 року по березень 2024 року включно з огляду на наступне.

Так, на підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем приєднано до матеріалів справи протокол закритих загальних зборів членів ОК «Сміла» по житловому будинку АДРЕСА_2 , від 18 квітня 2019 року, згідно з яким власниками квартир по АДРЕСА_2 , у кількості 33 особи, було вирішено затвердити кошторис внесків на управління ЖБК «Тясмин» по АДРЕСА_2 за 1 кв.м. корисної площі квартири в розмірі 3,92 грн. та ввести його вдію з 01.05.2019.

Заперечуючи проти цього доказу відповідач ОСОБА_1 зазначила, що він є сфальсифікованим, оскільки в попередніх судових справах, зокрема, № 703/2907/23 та № 703/1451/21, позивачем було приєднано на підтвердження своїх вимог протокол закритих загальних зборів від цієї ж дати, які різняться за своїм змістом з протоколом, що поданий позивачем в межах цієї справи. Копію цього протоколу відповідачем надано суду.

Судом ухвалою від 28 вересня 2026 року було витребувано оригінал протоколу загальних зборів від 18 квітня 2019 року, копію якого приєднано до матеріалів цієї справи.

З наданого позивачем оригіналу протоколу вбачається, що копія, яка приєднана до позовної заяви, відповідає оригіналу.

Разом з тим оглянувши та проаналізувавши протокол, що наданий відповідачем (а.с.99), судом установлено, що вони містять певні відмінності у своєму змісті щодо назви кооперативу, членами якого затверджувались внески на управління будинком, хоча стосуються одних і тих же питань, зокрема, щодо затвердження розміру зазначених внесків з 01.05.2019. Відповідачем також надано довідку про те, що була допущена помилка в назві протоколу закритих загальних зборів від 18 квітня 2019 року (а.с. 100). Указаний доказ відповідачем було надано на підтвердження факту фальсифікації протоколу загальних зборів.

У постанові від 01 вересня 2025 року по справі № № 712/10063/21 Верховний Суд виснував, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Суд зауважує, що доказ визнається судом достовірним, якщо в результаті його дослідження та оцінки з`ясовується, що в ньому містяться відомості, що відповідають дійсності. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює достовірність кожного доказу окремо та в їх сукупності.

Достовірним доказом буде той доказ, який характеризується точністю та не викликає сумнівів щодо визначення наявності або відсутності фактів (обставин), що входять до предмету доказування. Виявлення суперечливих, взаємовиключних відомостей, що містяться у доказах, говорить про недостовірність певного доказу.

Ураховуючи, що наданий позивачем доказ, а саме протокол закритих загальних зборів членів ОК «Сміла» по житловому будинку АДРЕСА_2 , від 18 квітня 2019 року у порівнянні з протоколом, наданим відповідачем, та довідкою ОК «Сміла» про допущену помилку, викликає сумнів щодо того, що в ньому містяться відомості, що відповідають дійсності, відтак суд уважає такий доказ недостовірним та відхиляє його.

Оскільки будь-яких інших доказів на підтвердження розміру внеску на управління багатоквартирним будинком у період часу з червня 2023 року по березень 2024 року матеріали справи не містять, суд уважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Всі інші надані сторонами докази та наведені обґрунтування своїх вимог та заперечень не спростовують встановлених обставин.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжних інструкцій від 20 лютого 2026 року та 14 квітня 2026 року ОК «Сміла» сплатило в загальному 2728 грн. 96 коп. судового збору за звернення до суду з наведеним позовом. Згідно виписки вказані кошти були зараховані до спеціального фонду державного бюджету.

Водночас, ураховуючи вимоги ч.1,3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачу належало сплатити 2662,40 грн. судового збору.

Таким чином, судом установлено, що позивачем здійснена переплата судового збору на суму 66 грн. 56 коп.

Зважаючи на те, що позов підлягає до часткового задоволення, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог виходячи із загального його розміру, що підлягав сплаті, у сумі 2662,40 грн, що становить 2053 грн. 38 коп.

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із клопотання про повернення переплаченого судового збору.

Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, суд зазначає наступне.

Питання про постановлення окремих ухвал регламентується ст. 262 ЦПК України.

Частинами 1, 5, 6 цієї статті передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення, чи запобігти їх повторенню.

Право суду постановляти окрему ухвалу також ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 68 Конституції України, яка передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.

Наведені норми вказують на те, що в суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (п. 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 990/131/22 (провадження № 11-137заі23)).

У позовній заяві ОСОБА_1 просила проголосити окрему ухвалу за фактом виявлення фальсифікації протоколу закритих загальних зборів членів ОК «Сміла» по житловому будинку АДРЕСА_2 , від 18 квітня 2019 року.

Однак, у клопотанні про зупинення провадження у справі від 11.09.2026 ОСОБА_1 , зокрема, зазначила, що органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 04.07.2026 було внесено відомості до ЄРДР за № 12026255350000124 за ч.1 ст.358 КК України за фактом фальсифікації та підроблення указаного протоколу. На підтвердження викладеного приєднала до матеріалів справи відповідний витяг.

Відтак, суд не убачає підстав для постановлення окремої ухвали з цього приводу, оскільки встановлення факту наявності або відсутності ознак кримінального правопорушення із вказаного приводу вже здійснюється органом досудового розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Сміла» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Сміла» витрати на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2024 року по 31 березня 2026 року (включно) у сумі 7612 грн. 80 коп. та 2053 грн. 38 коп. судових витрат по сплаті судового збору, а всього 9666 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 18 (вісімнадцять) коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Обслуговуючий кооператив «Сміла», адреса місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Ротондівська, 26, код ЄДРПОУ 22792252;

відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.Я. Биченко