Рішення № 140727134, 19.10.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5426/26

2/703/3171/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 930988258, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит на суму 6 750,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за ініціативою відповідача, який оформив заявку на сайті первісного кредитора. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора A92X2UX9.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами цього договору.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, з подальшим підписанням додаткових угод про продовження строку дії договору факторингу, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 930988258 від 10.07.2020.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 930988258 від 10.07.2020.

14.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» було укладено договір факторингу № 14/02/22-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 930988258 від 10.07.2020.

Позивач стверджує, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 18 935,24 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 6 750,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 12 185,24 грн.

При цьому, позивач просить урахувати, що розрахунки заборгованості підготовлені первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» за відповідні періоди перебування прав вимог у первісного кредитора та ТОВ «Таліон плюс». ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 18 935,24 грн. Крім того, позивач просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Ухвалою від 17 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно суд частково задоволив клопотання позивача про витребування в АТ КБ «Приватбанк» доказів, що містять банківську таємницю.

Ухвалою від 19 жовтня 2026 року суд постановив провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем відзиву, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд ураховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач у позовній заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Судом установлено, що 10 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 930988258.

За цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 6750 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору кредит надається (договір укладається) строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Відповідно до п.1.3-1.5 договору на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,59 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення). Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом, вказаного в п. 1.2. договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4 цього договору.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.4.3 договору).

Як визначено п. 1.7 договору розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього договору, зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до договору).

Судом також досліджено додаток №1 до договору № 930988258 від 10.07.2020, яким є Графік розрахунків. Згідно з цим Графіком датою терміном платежу є 07.08.2020, сума кредиту 6750,00 грн., нараховані проценти 3005,24 грн., до сплати разом 9755,24 грн. Сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 144,52% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 9755 грн 24 коп. (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 44,52% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 3005 грн 24 коп. (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 6750 грн (у грошовому вираженні). У випадку надання Кредиту не в день укладення договору, сторони погодили, що термін платежу автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту, та є 28 днем користування кредитом,починаючи з дати отримання кредиту позичальником. У разі користування кредитом понад строк, вказаний в п. 1.2 договору, до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в порядку, передбаченому договором.

Ці докази в сукупності підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A92X2UX9. Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» одноразовий ідентифікатор A92X2UX9 було відправлено відповідачу 10.07.2020 о 12:20:02 на номер телефону НОМЕР_1 та введено позичальником/відправлено товариству 10.07.2020 о 13:52:45.

В цей же день ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно з указаним договором на рахунок відповідача у сумі 6750,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 18 квітня 2025 року, повідомленням АТ КБ «Приватбанк» від 01.09.2026 та випискою по рахунку відповідача за договором б/н за період з 10.07.2020-15.07.2020.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).

28 листопада 2019 року до вказаного договору факторингу було внесено зміни додатковою угодою № 19 в частині строку дії договору та визначено строк його дії до 31 грудня 2020 року.

Додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було викладено в новій редакції.

31 грудня 2021 року до вказаного договору факторингу було внесено зміни додатковою угодою № 27 в частині строку дії договору та продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року до вказаного договору факторингу було внесено зміни додатковою угодою № 31 в частині строку дії договору та продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року до вказаного договору факторингу було внесено зміни додатковою угодою № 32 в частині строку дії договору та продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 930988258 від 10.07.2020 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», позивачем надано витяг з реєстру прав вимоги № 98 від 08.09.2020, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 13 635 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 6 750,00 грн, заборгованість по процентам 6 885,00 грн.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).

В реєстрі прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», вказано, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 930988258 від 10.07.2020, а саме заборгованість по основному боргу 18 935,24 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 6750,00 грн, заборгованість по процентам 12 185,24 грн.

14 лютого 2022 року між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 14/02/22, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).

У реєстрі прав вимоги № 1 від 14 жовтня 2022 року, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», указано, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 930988258 від 10.07.2020, а саме заборгованість по основному боргу 18 935,24 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 6750,00 грн, заборгованість по процентам 12 185,24 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Судом установлено, що 10 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 930988258 від 10.07.2020.

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором A92X2UX9, що свідчить про укладеність цього договору.

Суд зауважує, що особа, що укладає електронний договір, має бути ідентифікована за допомогою особистих даних (паспорт, ІПН, телефон, банківська картка тощо). Відповідно до законодавства, факт входу користувача в особистий кабінет, подання заявки, акцепт умов та підтвердження через одноразовий ідентифікатор свідчать про волевиявлення на укладення договору.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20, від 08.08.2022 року у справі № 234/7298/20.

Відповідачем не надано доказів, що у цій справі договір № 930988258 від 10.07.2020 був укладений з порушенням вимог законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність позивачем укладання договору № 930988258 від 10.07.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанові Верховного Суду від 7.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

У справі також установлено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором № 930988258 від 10.07.2020, укладеним з ОСОБА_1

05.08.2020 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором № 930988258 від 10.07.2020, укладеним з ОСОБА_1

14.02.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу № 14/02/22-01, за умовами якого ТОВ «Юніт капітал» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором № 930988258 від 10.07.2020, укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідачем не оспорюється правомірність відступлення права вимоги за договором договором № 930988258 від 10.07.2020.

Таким чином, на думку суду, ТОВ «Юніт капітал» наділено правом вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Щодо доведеності заборгованості, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із дослідженого судом Договору убачається, що сторони узгодили суму кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору.

Відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів в сумі 6 750 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов договору в строки, передбачені цим правочином, що є його обов`язком в силу ст.81 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і його правонаступникам у спірних правовідносинах - ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» то ТОВ «Юніт капітал», суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 6 750,00 грн в рахунок погашення основної суми боргу підлягає задоволенню.

Сторони також узгодили розмір відсотків за користування кредитними коштами.

З наданих позивачем розрахунків, здійснених первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс», убачається, що вказані відсотки були нараховані відповідачу у сумі 12 185,24 грн. з дотриманням узгоджених сторонами істотних умов договору та чинного законодавства. Відтак, вимоги позивача про стягнення відсотків у розмірі 12 185,24 грн. є доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 22662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Так, повноваження адвоката Тимошенка О.О. підтверджені договором про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року та довіреністю, виданою ТОВ «Юніт Капітал» 12 лютого 2026 року.

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026, адвокат надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви 5000 грн., вивчення матеріалів справи 1 000 грн., підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 500 грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн.

Враховуючи наведене суд вважає доведеним розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Разом з тим, суд також ураховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

При цьому, переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

Для звернення до суду із указаним позовом (враховуючи обставини справи), на думку суду, адвокату не потрібно опрацювання великої кількості законодавчих актів, які підлягають застосуванню; матеріали справи не містять великої кількості документів для дослідження; виконані адвокатом роботи для кваліфікованого юриста, яким є адвокат Тимошенко О.О., не передбачають складності та витрати значної кількості часу та є типовими.

А тому суд констатує, що визначений в наданих позивачем документах розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу та обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт.

Підсумовуючи суд ураховує, що справа є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, участі у судовому засіданні представник позивача не брав, справа не містить складних фактичних чи правових питань, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн 00 коп. є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи та характером наданих послуг.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Крім того, за змістом ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №53514 від 12 серпня 2026 року позивач сплатив 2662,40 грн. судового збору за звернення до суду з наведеним позовом.

Таким чином, позивачем документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ураховуючи, що позов підлягає до повного задоволення з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 2662,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 7,12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України суд,-

ухвалив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 18 935 грн 24 коп заборгованості за договором № 930988258 від 10 липня 2020 року, 2662 грн. 40 коп судового збору та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 25 597 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн. 64 (шістдесят чотири) коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: І.Я. Биченко