ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
Справа №22-а-504/08 (№22-а-2716/2007) Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.
Категорія: 41 Доповідач: Шевцова Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2008 рокум.Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді – Філатова Ю.М.
Суддів Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.
за участю
секретаря Волошиної Я.В.
представника позивача: Гунько О.В.
представника відповідача:Фісун Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Полтавської області від 14.08.2007 року по справі №3/93
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат"
доКременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції
провизнання нечинним (недійсним) податкового рішення
ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство „Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат” (надалі по тексту позивач, ВАТ „Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат”) звернувся з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просило суд визнати нечинним рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.01.2007р. №0000102301/0/198, за яким позивачу визначено до сплати штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в сумі 726 616,55 грн.
Постановою господарського суду Полтавської області від 14.08.2007 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.01.2007р. №0000102301/0/198, за яким до Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі
726 616,55 грн.Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" - 3,40 грн. судових витрат.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме невірне застосування до спірних правовідносин ст.250 ГК України, оскільки Законом України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не встановлено будь-яких обмежень щодо строку, протягом, якого контролюючий орган може застосовувати фінансову санкцію. Крім того, відповідач зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов до висновку щодо не поширення на підприємство-позивача дії Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р.
Результати даної перевірки були відображені у акті перевірки №24/23-120/00191282 від 19 січня 2007 року, за яким працівниками податкової служби було констатовано про порушення позивачем - ВАТ „Полтавський ГЗК" ст. 1, п. 1 ст. 3 та п. 1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з огляду на те, що в 2005 році (квітень-грудень) та 2006 році (січень-березень) „підприємство здійснювало розрахункові операції в сфері торгівлі, при наявності торгових патентів на здійснення торгової діяльності та послуг по продажу товарів (будматеріалів, харчових добавок, палива, механізмів, запчастин та матеріалів, які були у використанні), а саме: реалізовувало продукцію не власного виробництва без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій", а готівкою через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів. Сума від такого продажу склала 145 323,31 грн.
Результатом вище зазначених висновків Кременчуцької ОДПІ стало застосування за оспорюваним рішенням до позивача - ВАТ „Полтавський ГЗК" фінансової санкції у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі встановленої суми виручки від продажу без застосування РРО, що склала 726 616,55 грн. (145 323,31 грн. х 5) з посиланням на п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті рішення не враховані приписи ст.250 ГК України, а дія Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не може бути поширена на готівкові операції ВАТ „Полтавський ГЗК”.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”визначено, що "реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (надалі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".
Нормативне визначення торговельної діяльності приведено в п. 2 Порядку заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 108, яким торговельна діяльність визначена, якініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку".
У відповідності до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 246 від 20.10.1999р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за N 751/4044, товари - матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Відкрите акціонерне товариство „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" створено відповідно до наказу №401 від 30 грудня 1994 року Міністерства промисловості України шляхом перетворення Полтавського державного гірничо-збагачувального комбінату у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. №210 „Про корпоратизацію підприємств" та наказу Мінекономіки України від 29.07.1994р. №93 „Про внесення змін та доповнень до переліку підприємств, що підлягають корпоратизації та графіків її проведення", на підставі Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №508 (п.1.1 Статуту товариства).
За довідкою Полтавського обласного управління статистики № 002/146 від 12.01.2005р., яка визначає основні статутні види діяльності позивача, та Статутом підприємства основним видом діяльності ВАТ „Полтавський ГЗК" є відкрите видобування залізної руди.
Відповідно до визначення за ст. 1 Гірничого закону України від 06.10.1999р. „гірничим підприємством" є цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).
З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач - ВАТ „Полтавський ГЗК" є гірничим підприємством і відноситься до групи промислових підприємств і ніяк не може бути віднесеним до сфери торгівлі, громадського харчування чи послуг.
За змістом статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосування РРО здійснюється при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування.
Таким чином, суд вірно визначив, що дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розповсюджується лише на підприємства, діяльність яких пов'язана з торгівлею товарами, громадським харчуванням та послугами.
Отже, оскільки ВАТ „Полтавський ГЗК" за своїм основним видом діяльності не належить до підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, дія зазначеного Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"не може бути поширена на готівкові операції цього підприємства, у разі відчуження за готівкові кошти матеріальних цінностей, що не є товаром, призначеним для торгівлі в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", та які були вилучені з активів ( списані з балансу), у зв'язку з їх продажем як не ліквідні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що грошові кошти, які були виручені від продажу вказаних цінностей оприбутковані в касу підприємства з дотриманням вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12. 2004 р. N 637, що не заперечувалось представниками відповідача та було відмічено в матеріалах перевірки Кременчуцькою ОДПІ.
Також, п. 12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються в випадку, якщо в місці отримання товарів розрахунки у готівковій формі не здійснювалися.
Як вбачається із матеріалів справи позивач здійснював операції по відпуску ТМЦ, перелічених в акті перевірки, зі складів, які за змістом п. 3 ст. З Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", не є пунктами продажу товарів, оскільки там не здійснювалась торгівля за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток, а здійснювався лише відпуск ТМЦ, списаного з балансу підприємства, який був раніше оплачений через касу підприємства з оформленням прибуткового касового ордера.
Крім того, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення приписів ст.250 ГК України.
За змістом ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Кременчуцької ОДПІ рішення про застосування штрафних санкцій №0000102301/0/198 від 30.01.2007р. прийняте на підставі акту перевірки від 19.01.2007р. Тобто датою виявлення податковим органом порушення позивачем норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є дата проведення перевірки.
Зазначені в цьому Акті перевірки порушення стосуються періоду з квітня 2005 року по березень 2006 року.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, приписів ст.250 ГК України, оскільки штрафні санкції до позивача за порушення, які на думку відповідача мали місце за період з квітня 2005 року по 19 січня 2006 року, а виявлені Кременчуцької ОДПІ 19.01.2007 року.
Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги виводів суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 14.08.2007 року по справі №3/93 – без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий (підпис) Ю.М.Філатов
Судді: (підпис) Н.В. Шевцова
(підпис) Н.С.Водолажська
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.В.Шевцова
Судове рішення № 1407226, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.01.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-504/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: