Ухвала суду № 140720137, 16.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14872/26

1-кс/308/6137/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність органу прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність органу прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Мотивуючи скаргу тим, що 01.10.2026 на адресу Закарпатської обласної прокуратури ним направлена в порядку ст. 214 КПК України заява про вчинення посадовими особами Закарпатської обласної ради, Закарпатської обласної адміністрації та комісії з ліквідації ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород злочину, передбаченого ст.ст. 172, 175, 364 КК України.

02.10.2026 вказана заява за №091-1668ВИХ-26 перенаправлена для розгляду відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України до Ужгородської окружної прокуратури.

Заявник зазначає, що з цього часу, в порушення вимог ст.ст. 60, 214 КПК України, вказана заява в ЄРДР не внесена, рішення про розпочаток досудового розслідування у визначений законом термін не прийнято, відповідний витяг мені у передбачені законом терміни не направлений.

Заявник зазначає, що чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

На підставі викладеного та керуючись статтями 55, 56, 60, 115-117, 214, 216, 303-307 КПК України, заявник просить зобов`язати уповноважену особу Закарпатської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладене у моїй заяві від 01.10.2026 у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, та розпочати досудове розслідування.

У судовому засіданні ОСОБА_3 , скаргу підтримав, просив задоволити.

Уповноважена особа Закарпатської обласної прокуратури у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду скарги повідомна належним чином, заяв не надходило.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши скаргу та додані до неї матеріали слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Частиною 1ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема п. 1: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України. До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п.п.2 п.3 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов`язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України розмежовано такі дії як «внесення відомостей до ЄРДР» та «реєстрація відповідної заяви».

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 9.3 наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 №309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні»: При визначенні прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, ураховувати: територіальну юрисдикцію прокуратури;

Наказом Офісу генерального прокурора 17.02.2021 № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» Ужгородський район належить до територіальної юрисдикції Ужгородської окружної прокуратури (з місцем розташування у місті Ужгороді) .

Згідно Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 03.12.2012 № 125:

п.1.1 Інструкція встановлює єдиний порядок приймання,реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень, іншої інформації про злочини, а також; прийняття за ними рішень відповідно до кримінально-процесуального законодавства України. До єдиного порядку належать дії працівників прокуратури, які мають відповідні повноваження щодо: приймання заяв і повідомлень про злочини; надання кожній заяві або повідомленню про злочин порядкового номера і стисле фіксування (реєстрація) основних даних про діяння в обліково-реєстраційних документах (книзі обліку, реєстраційних картках), передавання їх виконавцю; перевірки відомостей, які містяться у зареєстрованих заявах і повідомленнях про злочини, а також прийняття за ними рішень відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (розгляд).

п.1.3. Заявою чи повідомленням про злочини слід вважати усні чи письмові звернення громадян, заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, матеріали службових перевірок, які містять відомості про вчинені чи підготовлювані злочини або про ознаки злочинного діяння за умови коли: усна заява після роз`яснення заявнику про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, яка занесена до протоколу, підтверджена підписом у протоколі, до якого вона занесена; письмова заява підписана фізичною особою, від імені якої зроблено цю заяву; письмові заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, громадськості, інших юридичних осіб підписані посадовими особами, що їх представляють.

п.2.1. Заяви і повідомлення про злочини незалежно від місця і часу їх вчинення, а також повноти повідомлених даних і форми подання обов`язково приймаються у прокуратурах усіх рівнів, у тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

п. 3.7. Анонімні заяви та повідомлення про злочини, які надійшли поштою, факсимільним або іншим видом зв`язку, після проставлення на них штампа з датою надходження передаються у підрозділ, працівники якого розглядають звернення для вирішення питання про їх спрямування до відповідних правоохоронних органів для використання в оперативно-розшуковій діяльності.

Слідчий суддя звертає увагу, що в межах розгляду даної скарги, оцінка самої заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину не надається, а лише перевіряється, чи містить така заява виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Слідчим суддею з матеріалів скарги встановлено, що:

01.10.2026 на адресу Закарпатської обласної прокуратури заявником направлена в порядку ст. 214 КПК України заява про вчинення посадовими особами Закарпатської обласної ради, Закарпатської обласної адміністрації та комісії з ліквідації ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород злочину, передбаченого ст.ст. 172, 175, 364 КК України, копія заяви додана до скарги.

Листом від 02.10.2026 №09/1-2206-25 (№09/1-1668ВИХ-26 31-2206-25) Закарпатською обласною прокуратурою звернення ОСОБА_4 , скеровано до Ужгородської окружної прокуратури (копія наявна в матеріалах справи), згідно з територіальною юрисдикцією та вимогами наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 №309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» для організації розгляду в порядку ст. 214 КПК України. При цьому міститься покликання на п. 3.7. Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125. Згідно якого, заяви та повідомлення про вчиненні кримінальні правопорушення, що надійшли до прокуратур обласного рівня, скеровуються до окружних прокуратур за територіальною юрисдикцією.

Таким чином, направлення заяви ОСОБА_4 до Ужгородської окружної прокуратури, «для організації розгляду в порядку ст. 214 КПК України», згідно з територіальною юрисдикцією, в розумінні ст. 303 КПК України, не є бездіяльністю уповноважених осіб Закарпатської обласної прокуратури.

Слідчий суддя вважає що в даному випадку посадові особи (уповноважені особи) Закарпатської обласної прокуратури діяли в межах чинного законодавства та наданих їм повноважень, з огляду на зазначені вище нормативні акти.

Сама по собі реєстрація відомостей про кримінальні правопорушення і початок розслідування іншим слідчим органом, ніж тим, який визначено в ст. 216 КПК України, не становить порушення кримінального процесуального законодавства й не свідчить про реалізацію повноважень, не передбачених КПК України. Слідчий, прокурор не має права відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР із підстав того, що виявлені кримінальні правопорушення йому не підслідні.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку, що факту бездіяльності уповноважених осіб Закарпатської обласної прокуратури в судовому засіданні не встановлено, а дії щодо направлення заяви про імовірне вчинення кримінальних правопорушень за належністю до Ужгородської окружної прокуратури в межах строку, передбаченого ч. 3 ст. 214 КПК України, для розгляду та прийняття рішення в межах компетенції, тобто до окружної прокуратури за територіальною юрисдикцією, відповідають вищезазначеним положенням процесуального закону, а тому, підстави для задоволення скарги відсутні.

Слідчий суддя враховує ту обставини, що заявник у вказаній скарзі не оскаржує бездіяльність уповноваженої особи Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області.

Також з матеріалів скарги слідчим суддею встановлено, що заява від 01.10.2026 передана до Ужгородської окружної прокурати 02.10.2026 та зареєстрована. Наявний у матеріалах справи лист вказує лише про направлення такої.

Відомостей про те, що було розпочате досудове розслідування в матеріалах скарги відсутні. Як наслідок, положення ст. 218 КПК України щодо прийняття прокурором постанови про визначення підслідності не підлягають застосуванню, оскільки підслідність визначається лише після реєстрації кримінального провадження.

Варто зазначити, що відповідно положень ч. 4 ст. 214 КПК України, заборонена відмова в прийнятті та реєстрації заяви та направлення заяви за підслідністю без реєстрації.

За наведеного слідчий суддя вважає, що дії уповноваженої особи були спрямовані на організацію розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, а не на уникнення цього обов`язку.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, відомості щодо потерпілої особи або заявника ПІБ. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду. Зокрема в постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та можуть бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У скарзі заявник порушує питання про внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення кримінальних правопорушень, однак зі змісту заяви слідчим суддею не встановлено об`єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов`язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину. Самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, з посиланням на те, що з засобів масової інформації, соціальних мереж та офіційного сайту ЗОР стало відомо про певні події, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Разом з тим, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.

Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).

Саме по собі наведення у заяві ОСОБА_3 переліку статей кримінального Закону не замінює викладення фактичних обставин можливого кримінального правопорушення.

Викладена у заяві від 01.10.2026 року та скарзі ОСОБА_3 інформація щодо вчинюваних на його думку певною групою осіб ряду кримінальних правопорушень (злочинів), має обширний і узагальнений характер, не спирається на конкретні обставини щодо суттєвих ознак кримінального правопорушення, у заяві скаржника відсутня конкретизація щодо вчинення суб`єктами кримінальних правопорушень, підслідних Закарпатській обласні прокуратурі тих чи інших злочинів. Заява містить загальний виклад певних обставин, при цьому конкретні суб`єкти та їх дії щодо порушення відповідних норм кримінального закону у заяві відсутні.

Слідчий суддя не ставить під сумнів суспільну важливість належної перевірки правомірності вчинення дій, однак суспільна значущість порушеної проблеми не замінює необхідності наведення заявником фактичних обставин конкретної можливої події кримінального правопорушення.

Сам лише факт невнесення відомостей до ЄРДР упродовж 24 годин після надходження звернення не є достатнім для висновку про бездіяльність, передбачену п.1 ч.1 ст.303 КПК, якщо у зверненні не наведено обставин, які могли б свідчити про конкретну подію кримінального правопорушення.

Указане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності / відсутності в діяннях особи складу злочину (злочинів). У той же час здійснення на стадії внесення до ЄРДР відомостей попередньої перевірки викладеної в заяві інформації покликано не допустити перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ж відкриття кримінального провадження є недопустимим, позаяк призводить до можливого порушення прав конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційовано, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Наведене не є висновком про наявність чи відсутність у діях будь-яких осіб складу кримінального правопорушення. Слідчий суддя перевіряє лише те, чи містила подана заява фактичні відомості про конкретну можливу подію (події) кримінального правопорушення, які, відповідно до ст.214 КПК могли бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР.

Таким чином, незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами, а тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що направлення заяви ОСОБА_3 , про вчинення кримінального правопорушення до відповідних органів задля прийняття рішення за наслідком розгляду такої заяви не суперечить положенням ст.ст. 214, 216, 218 КПК України і вказана обставина спростовує факт здійснення заявленої скаржником бездіяльності.

Дії або бездіяльність Ужгородської окружної прокуратури, в межах розгляду даної скарги не є предметом судового розгляду.

Крім того, розглядаючи скаргу в межах заявлених вимог, за змістом вимог КПК України (ст.ст. 26, 303 КПК України), слідчий суддя не може за власною ініціативою визначати чи змінювати конкретного суб`єкта оскарження.

Враховуючи вищевикладене, що заяву ОСОБА_3 від 01.10.2026, про вчинення кримінального правопорушення направленого до окружної прокуратури (Ужгородської окружної прокуратури) за територіальною юрисдикцією, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги, а відтак доходить до висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 214, 216, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Закарпатської обласної прокуратури, що полягає у невнесення відомостей до ЄРДР,- відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1