Вирок № 14071638, 11.02.2011, Тетіївський районний суд Київської області

№ 1-17 / 2011 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2011 року , Тетіївський районний суд, Київської області в складі :

головуючого судді :Кравець О.А.

при секретарі:Мідзяновській І.С.

з участю прокурора : Защитинської Т.І

захисників :ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Пересічне, Дергачівського району, Харківської області та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, б/п, освіта вища, розведеного , тимчасово непрацюючого, раніше не судимого , військовозобовязаного по ст. 121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15 жовтня 2010 р. в м. Тетіїві, Тетіївського району, Київської області близько 23 год. неподалік магазину „Вояж” ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння , умисно наніс удар кухонним ножем в область грудей ОСОБА_4, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки з непроникаючим пораненням серця, які відповідно до висновку судово медичного експерта № 56 від 18.10.2010 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засідання підсудній ОСОБА_3 вину свою в предявленому йому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що він дійсно 15.10.2010 року близько 17 години дня посварився по телефону з своєю колишньою дружиною ОСОБА_6 і потім договорились зустрітись. Зустрілись біля школи № 4, хотіли йти до лісу, потім в кафе „Смерічка”, але воно закривалось, то вирішили піти в кафе „Максимум”, сіли за окремий столик, замовили двічі по 200 гр. горілки. ОСОБА_6 вийшла на вулицю перекурити, а він вийшов трохи пізніше. Бачив, що ОСОБА_6 розмовляє на сходах з якимсь незнайомим молодим чоловіком, як зараз йому стало відомо то був ОСОБА_4. Перекуривши, він повертався до кафе і побачив знову ОСОБА_6, що говорила з ОСОБА_4 Він забрав ОСОБА_6 в кафе та запропонував їй поїхати до нього додому. ОСОБА_6 погодилась, дала йому 20 гр. на таксі і вони повернулись за сумкою. В кафе ОСОБА_6 попросила його почекати щоб ще з кимсь переговорити. Він чекав її 10 хвилин, випив за цей час пляшку пива і вийшов на вулицю. Біля кафе ОСОБА_6 не було, він її побачив на автостоянці біля магазину „Вояж”, де вони вдвох розмовляли з ОСОБА_4 Він підійшов до ОСОБА_6, щоб забрати її додому, узяв її за руку і пропонував їй іти додому. ОСОБА_4, узяв його за куртку та хотів ударити махнувши правою рукою. Від даного удару він відхилився. Дістав із кишені куртки ніж кухонний та тримав його в руці лезом від кисті, попередив ОСОБА_4, щоб не зачіпав його, бо у нього в руці ніж. ОСОБА_4 не реагував, а накинувся на нього з кулаками та хотів побити. Він вчасно не зреагував і можливо він сам пішов на ніж. Зараз він вже не памятає, як наніс удар, але думав, що тільки розрізав йому куртку. ОСОБА_4 побіг в напрямку кафе, погрожуючи йому, а він перейшов вулицю, сів в таксі і поїхав додому. При виході із таксі, він викинув ніж. Вважає, що його дії необхідно кваліфікувати по ст.. 124 КК України, постільки він перевищив межі необхідної оборони. Визнав також, що обізвав ОСОБА_4 в той день наркоманом.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, вина його повністю знайшла своє підтвердження зібраними по справі та дослідженими в суді доказами.

Із пояснень в суді потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що близько 22.40. 15 жовтня 2010 року він з своїми друзями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відпочивали в кафе „Максимум”, де пили коньяк, потім , коли вони стояли біля барної стійки, до них підійшла незнайома жінка, яка розпочала з ними розмову, питала, чи вони не місцеві, відрекомендувалась працівником міліції. Це була, як він потім дізнався ОСОБА_6 з нею був також раніше незнайомий йому ОСОБА_3 Потім він вийшов, щоб провести на вулицю ОСОБА_7, який збирався їхати додому. Вони зупинилися біля входу в кафе та закурили. До них підійшла ОСОБА_6 і знову про щось почала говорити. Вона була нетвереза. Він перейшов з ОСОБА_7 на автостоянку біля магазину „Вояж” і ОСОБА_7 поїхав додому, а до нього знову підійшла ОСОБА_6 стала про щось розмовляти. ОСОБА_3 він не бачив зразу, повернув голову до ОСОБА_6, стояв спершись на підмурок правою рукою, а ліва була в кишені. Потім побачив ОСОБА_3, який ніби затримав руку біля його грудей, а потім прийняв її і він відчув, що з грудей щось вийшло, як потім зрозумів, це вийшов ніж. Під час нанесення удару ОСОБА_3 нічого йому не говорив. Він пішов в приміщення кафе, де попросив викликати швидку і втратив свідомість. В лікарні йому зробили операцію на серці , він став в даний час інвалідом другої групи. Просить стягнути матеріальну шкоду, постільки він витратився на лікування гроші в сумі 13000 гривень та 80000 гр. моральної шкоди, постільки терпів сильний фізичний біль, втратив здоров”я, йому протипоказано тяжка фізична праця. Також пояснив, що у відшкодування витрат на лікування йому було сплачено батьками підсудного 5000 гривень.

Із пояснень в суді свідка ОСОБА_6 встановлено, що підсудній є її колишнім чоловіком. Вони розлучились через те, що він її ревнував навіть до роботи, бив та ображав її, вона зверталась з скаргою на його поведінку в міліцію. 15 жовтня 2010 року вони розмовляли з ним по телефону і домовились зустрітись. В кафе „ Максимум” за окремим столиком замовили двічі по 200 гр. горілки, вона купила бутерброди, їли яблуко, яке ОСОБА_3 порізав своїм ножем. Де він взяв ножа, вона не питала. Потім вона вийшла покурити, то на сходах зустріла незнайомих їй хлопців, які курили, вона зробила їм зауваження, що курити треба на вулиці. Вони їй грубо відповіли, тому вона відрекомендувалась майором міліції. Один із хлопців відреагував на це якось не так, став нервувати, то вона запропонувала йому вийти на вулицю і порозмовляти, але там ходили люди, тому вона запропонувала йому перейти до магазину „Вояж” і порозмовляти там. Вона встигла лише запитати, як його звати і він відповів, що його звати ОСОБА_4. В цей час підійшов ОСОБА_3 , який спитав її чому вона спілкується з наркоманом, на що вона йому відповіла, що наркомани також люди. Знаючи запальний характер свого чоловіка, вона пішла в сторону кафе, чула словесну перепалку між ними, потім в кафе, коли забирала сумку, то побачила, що на полу біля бару лежить якийсь хлопець. Нічого не розпитуючи, вона вийшла з кафе, подзвонила ОСОБА_3, але той не брав слухавки, поїхала до нього додому, зрозуміла, що він вже дома спить і повернулась до себе додому. Також пояснює, що на початку листопада 2010 року до неї телефонував на домашній телефон ОСОБА_3, просив поповнити йому рахунок і сказати на допиті, що конфлікт розпочав ОСОБА_4

Із пояснень в суді свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 встановлено, що дійсно вони 15.10.2010 року перебували на роботі в кафе „Максимум”. Там відпочивали потерпілий з друзями ОСОБА_7 та ОСОБА_8, пили коньяк та чай. Також серед відвідувачів були ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які також замовили двічі по 200 гр. горілки. ОСОБА_10. чула, як ОСОБА_6 звала на сходах ОСОБА_4, щоб той зійшов нижче до неї. Потім через деякий час повернувся в кафе ОСОБА_4 і попросив викликати швидку допомогу, втратив свідомість та впав. Рука та футболка у нього були в крові.

Із пояснень в суді свідка ОСОБА_7 встановлено, що він дійсно з ОСОБА_4 15.10.2010 року перебував в приміщенні кафе „Максимум”, де пили коньяк. Потім вони вийшли з кафе, стояли курили на сходах, зустріли жінку, яка спитала чи вони не місцеві, відрекомендувалась майором міліції і завела розмову. Коли вона розмовляла, то з кафе вийшов її знайомий, як тепер він знає то був ОСОБА_3 Побачивши його , жінка ніби злякалась та замовчала. ОСОБА_4 його провів на вулицю і він поїхав додому. Потім йому зателефонував знайомий і повідомив, що ОСОБА_4 підрізали і він знаходиться в лікарні.

Із протоколу огляду місяця події ( а.с. 13) встановлено, що з лікарні було вилучено одяг ОСОБА_4 на якому маються сліди порізів в районі грудей та плями бурого кольору, схожі на кров.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 16.10.2010 року та від 19.10.2010 року встановлено, що ОСОБА_3 розповів та показав, як він наніс удар ОСОБА_4 і показав, де він викинув ножа ( а.с. 48-50, 59-60)

Із висновку судово медичної експертизи № 56 від 20.10.2010 року (а.с.78 81 ) встановлено, що у гр. ОСОБА_4 маються тілесні пошкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки з непроникаючим пораненням серця, тампонами серця, які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, які небезпечні для життя та утворились 15.10.2010 року.

Із висновку додаткової судової медичної експертизи № 61 від 20.12.2010 року встановлено, що при ревізії зондом напрямок раневого каналу у ОСОБА_4 був з права наліво, з верху до низу і по напрямку в м”яких тканинах осердя по діафрагмі з ліва, тобто покази ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 сам наштовхнувся на ніж є неправдивими, постільки така травма виникла від нанесення правою рукою, лезо ножа було направлено донизу і удар наносився з права наліво , зверху в низ. Даний висновок підтвердив в суді експерт ОСОБА_11

Із висновку судово медичної криміналістичної експертизи № 281 МК від 02.12.2010 року встановлено, що пошкодження на праві полі куртки потерпілого ОСОБА_4 з ознаками колото різаного пошкодження, утворене дією гострого колюче ріжучого плоского клинкового знаряддя типу з односторонньою заточкою. Можливість нанесення досліджуваного пошкодження на куртці потерпілого ОСОБА_4 клинком наданого на експертизу ножа не виключається.

Із доданих до справи виписок з Тетіївської ЦРЛ від 10.02. 2011 року та 11.02.2011 року встановлено, що на лікування потерпілого затрачено 7693 гр.23 коп.

Аналізуючи таким чином зібрані по справі докази, суд вважає, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_3 по ст. 121 ч.1 КК України, постільки він умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

До пояснень підсудного ОСОБА_3 про те, що він причинив ОСОБА_4 тяжкі тілесні пошкодження, перевищивши межі необхідної оборони, суд відноситься критично , як обрану ним форму захисту, постільки в суді не встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 намагався нанести, чи наніс якісь тілесні пошкодження ОСОБА_3, постільки будь які тілесні пошкодження у нього не виявлені. Він, як особа неврівноважена, що постійно ревнував свою колишню дружину, перебуваючи в стані алкогольного спяніння , побачивши, що ОСОБА_6 декілька разів розмовляла з потерпілим, сам розпочав конфлікт, обізвав потерпілого наркоманом, хоча раніше його не знав, потім просив свою колишню дружину сказати, що ОСОБА_4 розпочав сварку. Неодноразово міняв свої покази, а саме говорив, що ОСОБА_4 міг сам наштовхнутись на ніж, а коли судмедексперт вказав на неправдивість його показів, взагалі сказав, що не памятає, як наніс удар.

Вирішуючи питання про міру покарання для підсудного ОСОБА_3, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та характер скоєного.

Як помякшуючі його вину обставини, суд враховує те, що він раніше не судимий, вину свою під час судового слідства визнав частково, що позитивно характеризується по місцю проживання та колишньої роботи, що він частково погасив потерпілому матеріальну шкоду в сумі 5000 гр.

Як обтяжуючу його вину обставину, суд враховує те, що злочин він скоїв в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах повязаних з позбавленням волі .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 суд задовольняє частково на суму 7693 гр.23 коп., що підтверджено документально і стягує матеріальну шкоду на суму 2693 гр. 23 коп., постільки підсудній виплатив на лікування потерпілому 5000 гривень, і моральну шкоду в сумі 50000 гривень ,постільки дійсно підсудній наніс йому тяжкі тілесні пошкодження, від яких він переніс операцію, продовжує лікуватись, терпить фізичний біль та втратив здоров”я та працездатність, став інвалідом 2 групи у віці 24 років.

Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України і призначити йому міру покарання по даній статті у виді позбавлення волі строком 5 ( пять ) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 16 жовтня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою в Слідчому ізоляторі № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2693 ( дві тисячі шістсот девяносто три ) гривні 23 коп. матеріальної шкоди та 50000 ( пятдесят тисяч ) гр. моральної шкоди, а всього 52693 (пятдесят дві тисячі шістсот девяносто три ) гр.. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 за проведення дактилоскопічної експертизи 668 гр. 73 коп. та за проведення експертизи холодної зброї 334 гр. 36 коп., а всього 1003 ( тисяча три ) гр.. 09 коп. одержувач НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713, рахунок № 35222002000460, банк одержувач УДК в Київській області МФО 82108.

Речові докази пакет з одягом ОСОБА_3 а саме джинсові штани, спортивну куртку з капюшоном, куртку вітрову, світер, туфлі повернути матері ОСОБА_3 ОСОБА_12, пакет з одягом потерпілого ОСОБА_4 футболку та спортивну кофту повернути потерпілому ОСОБА_4, коробку з кухонним ножем, що знаходиться в кімнаті речових доказів Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського обласного апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя