Рішення № 140715256, 19.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/1052/26

Провадження № 2/156/749/26

рядок статзвіту 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/1052/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не з`явилися,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 892095538 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 15 874,00 грн.

За цим договором товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що є невід`ємною частиною договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше, ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання Позичальником чергового траншу за Договором.

На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 (АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"), яка була вказана відповідачем при укладанні Договору. Відповідно до п. 5.3. Договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок. Кредитні кошти були перераховані ним саме у відповідності з умовами кредитного договору та Правил, Закону України «Про платіжні послуги» та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої виключно від відповідача при заповненні ним Заявки. Проте, порушуючи умови договору та правила, позичальник не повернула надані їй кредитні кошти та не сплатила проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. Загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення позивачем становить 46 650,17 грн, з них: заборгованість за кредитом 14 999,96 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 30 697,77 грн; заборгованість за комісією за надання кредиту 952,44 грн.

23.12.2025 відповідно до ст. 1077 ЦК України товариство відступило право вимоги за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/78.

З врахуванням наведеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" суму заборгованості за кредитним договором № 892095538 від 01.09.2025 в розмірі 46 650,17 гривень, а також понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

ІІ. Позиції сторін

В судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві просив про розгляд справи без участі представника товариства та вказав про відсутність заперчень щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоч належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить довідка про доставку 02.10.2026 електронного документу - судової повістки до електронного кабінету ОСОБА_1 (а.с. 215). Причин неявки ОСОБА_1 суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву від неї не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевської І. Є. від 25.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази у справі.

В судове засідання 19.10.2026 учасники справи не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторона позивача подала заяву про розгляд спарви без їхньої участі.

Про дату, час і місце розгляду справи відповідачка повідомлялася у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання. Відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення судову повістку ОСОБА_1 отримала особисто.

Також відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить довідка про доставку 02.10.2026 електронного документу - судової повістки до електронного кабінету ОСОБА_1 (а.с.215). Причин неявки ОСОБА_1 суду не повідомила.

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про такі причини, не подала відзиву на позовну заяву, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, 19.10.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 892095538 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 15 874,00 грн.

Умовами Кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало ОСОБА_1 грошові кошти у кредит у формі відновлювальної кредитної лінії на умовах строковості, зворотності та платності.

Загальний кредитний ліміт: 15 000,00 грн. Сума першого траншу: 7 000,00. Спосіб надання: цілодобово (24/7) шляхом безготівкового переказу коштів на банківську картку позичальника через особистий кабінет.

Загальний строк кредитування: до 1826 днів. Кінцева дата повернення кредиту: 01.10.2030 року. Початковий Дисконтний період: 20 календарних днів (з 01.09.2025 по 21.09.2025 включно) з можливістю його подальшого продовження (пролонгації).

Базова (стандартна) процентна ставка: 0,98% в день від залишку суми кредиту (357,70% річних), яка є фіксованою та нараховується щоденно.

Дисконтна (знижена) процентна ставка: 0,60% в день (219,00% річних), яка надається у вигляді знижки 38,78% від Базової ставки на перші 20 днів Дисконтного періоду за умови належного виконання зобов`язань. Відповідно до п. 8.2, п. 8.7, п. 8.10, п. 8.11 та п. 8.12 Договору, застосування пільгової (дисконтної) ставки є правом кредитора та діє за умови вчасного й повного виконання зобов`язань. Якщо позичальник не здійснив повного погашення заборгованості протягом 6 календарних днів після закінчення Дисконтного періоду, всі знижки скасовуються, а нарахування процентів здійснюється (або здійснюється їх перерахунок) за Базовою процентною ставкою 0,98% в день (357,70% річних) за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу і до закінчення строку дії Договору (п. 8.2, п. 8.10, п. 8.11).

Індивідуальна процентна ставка: на період після 21.09.2025 р. (у разі оформлення пролонгації) з урахуванням знижки 0,00% розрахунок здійснювався за ставкою 0,98% на день (357,70% річних) (п. 8.7.2).

Реальна річна процентна ставка: 2247,43% річних (обчислена відповідно до вимог та методики НБУ).

Комісія за надання кредиту: 420,00 грн нараховується одноразово при видачі першого траншу. При видачі кожного наступного траншу нараховується окрема комісія на умовах відповідних додаткових угод.

Відповідно до умов Договору відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надала згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом введення у спеціальному полі одноразового ідентифікатора (8953), відправленого на її номер телефону, та натиснення кнопки підтвердження.

Аналогічні умови містить паспорт споживчого кредиту до Договору № 892095538 від 01.09.2025 р., який також підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з Розділом 3 Паспорта кредиту та п. 7.3 Кредитного договору, кінцева дата повернення кредиту встановлена до 01.10.2030 року (загальний строк кредитування до 1826 днів).

01.09.2025 року між первісним кредитодавцем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 1 (підписано одноразовим ідентифікатором 4318) за умовами якої: видано додатковий транш: 1 000,00 грн; нараховано комісію за транш: 60,00 грн; сума неповернутого тіла кредиту в користуванні стала 8 000,00 грн.

01.09.2025 року (14:52:04) між первісним кредитодавцем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 2 (підписано одноразовим ідентифікатором 8779) за умовами якої: видано додатковий транш: 1 000,00 грн; нараховано комісію за транш: 60,00 грн; сума неповернутого тіла кредиту в користуванні стала 9 000,00 грн.

01.09.2025 року між первісним кредитодавцем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 3 (підписано одноразовим ідентифікатором 2073) за умовами якої: видано додатковий транш: 2 000,00 грн; нараховано комісію за транш: 120,00 грн; сума неповернутого тіла кредиту в користуванні стала 11 000,00 грн.

01.09.2025 року між первісним кредитодавцем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 4 (підписано одноразовим ідентифікатором 3040) за умовами якої: видано додатковий транш: 1 500,00 грн; нараховано комісію за транш: 90,00 грн; сума неповернутого тіла кредиту в користуванні стала 12 500,00 грн.

14.09.2025 року між первісним кредитодавцем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 5 (підписано одноразовим ідентифікатором 6797) за умовами якої: видано додатковий транш: 800,00 грн; нараховано комісію за транш: 48,00 грн; загальний залишок боргу за тілом (з урахуванням здійсненого 08.09.2025 часткового погашення) став 12 427,00 грн.

20.10.2025 року між первісним кредитодавцем та відповідачкою укладено Додаткову угоду Додаткову угоду № 6 (підписано одноразовим ідентифікатором 3871), за умовами якої: видано додатковий транш: 2 574,00 грн; нараховано комісію за транш: 154,44 грн; загальний залишок заборгованості за тілом кредиту досяг граничного ліміту 14 999,96 грн.

Угоди укладалися в електронній формі в особистому кабінеті позичальника шляхом уведення одноразового електронного ідентифікатора (SMS-коду), надісланого на фінансовий номер мобільного телефону. За надання кожного додаткового траншу кредитодавець нараховував одноразову комісію у розмірі 6% від суми виданого траншу. У кожній додатковій угоді сторони письмово підтверджували суму нарахованих та несплачених процентів, а також суму накопиченої непогашеної комісії на момент підписання угоди. Угодами підтверджувалася Базова процентна ставка в розмірі 0,98% на день (357,70% річних) від залишку суми кредиту, а також здійснювався автоматичний перерахунок орієнтовної загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки з урахуванням нового розміру виданих коштів до кінця строку кредитування (до 01.10.2030).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі, що підтверджується копіями підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 та випискою про рух коштів по банківському рахунку, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», зокрема, про отримання кредитних коштів за траншами у загальному розмірі 15 874,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості первинного кредитора та матеріалами справи, відповідач отримала кредитні кошти загальною сумою 15 874,00 грн шляхом перерахування окремих траншів на її картковий рахунок:

01.09.2025 (10:43) 7 000,00 грн (перший транш при укладенні договору)[2];

01.09.2025 (11:26) 1 000,00 грн (додатковий транш);

01.09.2025 (14:52) 1 000,00 грн (додатковий транш);

01.09.2025 (15:04) 2 000,00 грн (додатковий транш);

01.09.2025 (15:36) 1 500,00 грн (додатковий транш);

14.09.2025 (21:44) 800,00 грн (додатковий транш);

20.10.2025 (12:50) 2 574,00 грн (додатковий транш).

Всього видано кредитних коштів: 15 874,00 грн.

Протягом дії договору ОСОБА_1 здійснила оплат на загальну суму 5 123,00 грн: 08.09.2025 1 398,00 грн; 19.09.2025 792,00 грн; 19.10.2025 2 933,00 грн.

Відповідно до черговості погашення вимог (п. 7.9 Договору) та даних первинного розрахунку, сплачені 5 123,00 грн були розподілені кредитором наступним чином: 874,04 грн спрямовано на погашення тіла кредиту; 4 248,96 грн спрямовано на погашення нарахованих процентів за користування кредитом; 0,00 грн на комісію та неустойку (залишилися непогашеними).

Первісний кредитор (ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») здійснював нарахування процентів за період користування з 01.09.2025 року по 23.12.2025 року (дата відступлення права вимоги за договором факторингу). Оскільки ця дата наступила значно раніше граничного строку (01.10.2030), зазначені нарахування відбулися в межах діючого строку кредитування (п. 7.3, п. 8.10). Заборгованість первісним кредитором нарахована в межах строку кредитування.

23.12.2025 року за Договором факторингу № МВ-ТП/78 право вимоги було відступлено ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». У Реєстрі прав вимоги заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.12.2025 року визначена в сумі 32 982,15 грн: тіло кредиту: 14 999,96 грн (15 874,00 грн видано ? 874,04 грн погашено); проценти за користування кредитом: 9 529,77 грн (13 778,73 грн нараховано первинним кредитором ? 4 248,96 грн сплачено); комісія за надання кредиту: 952,44 грн; неустойка (штраф, пеня): 7 499,98 грн.

Перехід права вимоги за кредитним договором № 892095538 від 01.09.2025 року від первісного кредитора (ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») до нового кредитора (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») підтверджується сукупністю таких документів та доказів:

- договором факторингу № МВ-ТП/78 від 23.12.2025 року укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України;

- витягом з Реєстру прав вимоги від 23.12.2025 року, який є невід`ємною частиною Договору факторингу. Згідно з п. 4.1 Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора саме з моменту підписання Реєстру прав вимоги. У витягу зазначено конкретні дані боржника ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), номер кредитного договору та деталізовано суму відступленої заборгованості на дату продажу (32 982,15 грн);

- платіжною інструкцією (№ 4192 від 15.01.2026 року), яка підтверджує факт реального виконання фінансових зобов`язань ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» щодо сплати первісному кредитору суми фінансування за відступлені права вимоги згідно з Договором факторингу.

- розрахунком заборгованості від первісного кредитора (ТОВ «Манівео»), який охоплює період з дати укладення договору (01.09.2025) по дату відступлення (23.12.2025), де підсумковий рядок зафіксував обліковий продаж заборгованості новому кредитору.

Отже, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 32 982,15 грн, з яких: 14 999,96 грн заборгованість по основному боргу (тілу кредиту); 9 529,77 грн заборгованість по процентах; 952,44 грн заборгованість по комісії; 7 499,98 грн заборгованість по неустойці.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», набувши 23.12.2025 року право вимоги за Договором факторингу № МВ-ТП/78, застосувало підхід, за яким воно продовжило обслуговування кредитної лінії та щоденне нарахування процентів аналогічно до первісного кредитора: починаючи з наступного дня після придбання боргу (з 24.12.2025 по 16.05.2026 включно протягом 144 днів), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» щоденно нараховувало по 147,00 грн в день. Ця сума вираховувалася за Базовою процентною ставкою договору 0,98% в день від залишку основного боргу (14 999,96 грн ? 0,98% = 147,00 грн).

Загальний обсяг нарахованих новим кредитором процентів: 144 дні ? 147,00 грн = 21 168,00 грн.

ТОВ «Таліон Плюс» надіслало повідомлення відповідачу ОСОБА_1 про відступлення права вимоги та також про дострокове розірвання Договору з 17.05.2026. Як стверджує позивач, заходи досудового врегулювання спору виявилися безрезультатними (неодноразові нагадування щодо необхідності сплати за Договором на номер телефону Відповідача про погашення боргу проігноровано ним повністю, письмова вимога про повернення коштів залишилась проігнорована).

У позовній заяві ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» об`єднало проценти первісного кредитора та власні нарахування (9 529,77 грн + 21 168,00 грн = 30 697,77 грн), визначивши загальну суму позову в розмірі 46 650,17 грн (без урахування неустойки).

Таким чином загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 46 650,17 грн, у тому числі: 14 999,17 грн тіло кредиту, 30 697,77 грн проценти за користування кредитом, 952,44 грн комісія за надання кредиту.

Позивач не заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості по неустойці в сумі 7 499,98 грн.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві чи контррозрахунку від відповідачки не надходило. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачкою не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачкою не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

V. Застосоване судом законодавство

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

VI. Висновки суду

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що 01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 892095538 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 15 874,00 грн. Договір містить усі істотні умови, передбачені законодавством України, зокрема щодо суми кредиту, процентної ставки, строку та графіку повернення коштів.

Матеріали справи підтверджують факт виконання кредитодавцем зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів. Водночас відповідачка станом на день розгляду справи зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

Позивачем належними доказами доведено факт набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 892095538 від 01.09.2025.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за Договором кредитної лінії № 892095538 від 01.09.2025 станом на та встановлено, що він відповідає умовам договору, додаткових угод до нього та вимогам закону. Заборгованість відповідача становить 46 650,17 грн (у тому числі 14 999,17 грн тіло кредиту, 30 697,77 грн проценти за користування кредитом, 952,44 грн комісія за надання кредиту).

Оскільки відповідачка не надала доказів погашення боргу або спростування розрахунку позивача, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 46 650,17 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

VIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 1 ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі: судовий збір за подання позову у розмірі 2 662,40 гривень. При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, з урахуванням того, що позовна заява позивачем подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, то з урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень, суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зі змісту позову слідує, що позивач просить суд стягнути з відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, укладений між адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс» з додатною угодою від 12.08.2026 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 12.08.2026 року відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, платіжна інструкція про сплату 5 000 гривень.

В детальному описі наданих адвокатом послуг зазначені наступні дії:

1) підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій 4 год вартістю 1 000,00 грн;

2) підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) 2 год вартістю 500,00 грн;

3) підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних документів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду 10 год у розмірі 3 500,00 грн.

Відповідач не заявляла клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

На підставі ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" заборгованість за кредитним договором № 892095538 від 01.09.2025 у розмірі 46 650 (сорок шість тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 17 коп., з яких: 14 999,17 грн тіло кредиту, 30 697,77 грн проценти за користування кредитом, 952,44 грн комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, 14017; Реквізити рахунку в банку: Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», п/р: НОМЕР_3 , код банку отримувача: 305299;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 15.11.2022 органом 0711; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська