Ухвала суду № 140715131, 19.10.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа №420/23382/26

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 (позивач) до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) на користь військової частини НОМЕР_1 заподіяну державі шкоду у розмірі 1 176 539, 58 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від від 04.08.2026 передано адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної державі для розгляду за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.

24.08.2026 адміністративна справа №420/23382/26 надійшла на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд головуючому судді Григорашу В.О.

Ухвалою суду від 31.08.2026 даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дня отримання копії ухвали. Для усунення недоліків позовної заяви запропоновано позивачу: належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 14118,48 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та докази надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу - АДРЕСА_1 .

На виконання вказаної ухвали суду позивачем подано до суду докази надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення позовної заяви та доданих до неї документів, та подано клопотання, в якому просив відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі, або після вирішення справи стягнути судовий збір за рахунок їхніх бюджетних асигнувань.

Ухвалою суду від 09.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. Продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 31.08.2026 - тридцять днів з дня отримання даної ухвали, враховуючи висновки викладені у такій ухвалі.

На виконання вказаних ухвал суду, 08.10.2026 позивачем повторно подано клопотання, в якому просив відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі, або після вирішення справи стягнути судовий збір за рахунок їхніх бюджетних асигнувань. Вказане клопотання мотивовано тим, що станом на дату подання цього клопотання військова частина НОМЕР_1 не має відкритих асигнувань за КЕКВ 2800 (інші поточні видатки), які є джерелом для сплати судового збору, що підтверджується випискою з рахунку. Крім того позивач звертає увагу, що військова частина НОМЕР_1 є органом державної влади, що фінансується виключно з державного бюджету в межах затверджених асигнувань і не має можливості самостійно акумулювати кошти на сплату судового збору.

У період з 07.10.2026 по 18.10.2026 головуючий по справі суддя перебував у відрядженні.

Розглянувши подане клопотання, перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За змістом статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Як слідує зі змісту поданого клопотання, необхідність відстрочення військовій частині НОМЕР_1 сплати судового збору мотивовано тим, що на час його подання військова частина не має належних бюджетних асигнувань.

Суд зазначає, що у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, яка не відноситься до жодної з пільгових категорій, передбачених пунктом 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір", а також не має підстав для застосування критерію, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 8 цього Закону, який поширює свою дію виключно на фізичних осіб.

При цьому слід зазначити, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Тоді як, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Так, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

З урахуванням викладених вище обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивачем не усунуто недолідки позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою від 31.08.2026, тому позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачеві.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, -відмовити.

2. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів повернути позивачу.

3. Роз`яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.О. Григораш