Ухвала суду № 140715132, 19.10.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5759/26-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2026 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (правонаступник - Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) №9260 від 13.03.2025.

Ухвалою суду від 05.10.2026 відмовлено в задоволенні заяви позивача про визнання поважними причин пропуску позивачем звернення до суду з позовом до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення. Визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення. Даний адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду.

На виконання вказаної ухвали суду 13.10.2026 позивач подав до суду заяву в якій просив поновити строк звернення до суду. В обґрунтування поданої заяви позивач вказував, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки зміна групи інвалідності з ІІ на ІІІ негативно вплинула на його психоемоційний та фізичний стан. Також вказував, що у зв`язку з наявними хронічними захворюваннями та загостренням стану здоров`я перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, на підтвердження чого надав електронні лікарняні листи за період тимчасової непрацездатності за наступні періоди: з 17.02.2025 по 28.02.2025, 01.03.2025 по 14.03.2025, з 03.06.2025 по 06.06.2025, з 28.07.2025 по 01.08.2025, з 23.02.2026 по 27.02.2026, з 02.03.2026 по 05.03.2026, з 02.07.026 по 15.07.2026, з 16.07.2026 по 25.07.2026. Фізична неспроможність та постійна потреба у медичній допомозі позбавили його можливості вчасно звернутися за правовою допомогою та підготувати позов до суду.

В період з 07.10.2026 по 18.10.2026 головуючий по справі суддя перебував у відрядженні.

Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із поданого позову, позивачем оскаржується рішення Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (правонаступник - Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) №9260 від 13.03.2025.

Однак із даним позовом позивач звернувся лише 30.09.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення з позовом до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Позивач у поданій заяві вказує, що був вимушений тривалий час займатися лікуванням, на підтвердження чого надав електронні лікарняні листи за період тимчасової непрацездатності за наступні періоди: з 17.02.2025 по 28.02.2025, 01.03.2025 по 14.03.2025, з 03.06.2025 по 06.06.2025, з 28.07.2025 по 01.08.2025, з 23.02.2026 по 27.02.2026, з 02.03.2026 по 05.03.2026, з 02.07.026 по 15.07.2026, з 16.07.2026 по 25.07.2026. Позивач вказує, що оскільки тривалий час займався лікуванням це унеможливило своєчасне звернення до суду.

Разом з тим, суд критично оцінює вказані доводи позивача, як поважні причини пропуску строку звернення до суду, оскільки тимчасове перебування на лікуванні не змінює моменту з якого позивач дізнався про порушення своїх прав і мав можливість особисто, або через свого представника звернутися до суду за захистом своїх прав.

Суд звертає увагу, що доказів об`єктивної неможливості звернення до суду (з причин хвороби, перебування на стаціонарному лікуванні, тощо) у шестимісячний строк починаючи з 13.03.2025 позивачем суду не надано.

Суд констатує, що згідно наданих листків непрацездатності, позивач в період з 13.03.2025 (початок перебігу строку звернення до суду) перебував на лікуванні в наступні періоди: з 01.03.2025 по 14.03.2025 - 14 днів; з 03.06.2025 по 06.06.2025 - 4 дні, з 28.07.2025 по 01.08.2025 - 5 днів, з 23.02.2026 по 27.02.2026 - 5 днів, з 02.03.2026 по 05.03.2026 - 4 дні, з 02.07.2026 по 15.07.2026 - 14 днів, з 16.07.2026 по 25.07.2026 - 10 днів, тобто сумарно 56 днів.

Оцінивши наведені обставини, суд доходить висновку, що позивач пропустив значний строк звернення з цим позовом, адже з моменту винесення оскаржуваного рішення (13.03.2025) до дня подання заяви (01.10.2026) минуло понад півтора року. Перебування позивача на лікуванні протягом 56 днів із зазначеного періоду не може слугувати беззаперечною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та його поновлення, оскільки це не пов`язано з дійсно істотними об`єктивними обставинами, перешкодами чи труднощами, які б унеможливили своєчасне пред`явлення позову

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово робив висновок про те, що: 1) порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.

Отже, законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Нереалізація цього права у встановлений строк зумовлена власною поведінкою позивача.

Позивачем, до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк.

Доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду за наведених представником позивача причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи позивача, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними. Дотримання процесуальних строків у цьому випадку залежало виключно від волевиявлення самого позивача й не було пов`язане з дійсно істотними об`єктивними обставинами, перешкодами чи труднощами, які б унеможливили своєчасне подання позову

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви позивача про визнання поважними причин пропуску звернення до суду з позовом до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення.

3. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачу.

4. Роз`яснити, що відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.О. Григораш