Рішення № 140714449, 19.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15581/26

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи в особі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яке прийнято у формі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-18594 від 11.08.2025 про не встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі акта огляду медико-соціальної експертної комісії №5412 йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №1110375 від 30.11.2018. Однак рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.08.2025 №ЦО-18594 за результатами перевірки обґрунтованості попереднього рішення МСЕК встановлення ІІ групи інвалідності безстроково визнано необґрунтованим та визначено строк інвалідності на один рік, з 30.11.2018 до 01.01.2020, із датою переогляду 30.11.2019. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки ним фактично встановлено обов`язок пройти повторний огляд у минулому, що є неможливим для виконання. Крім того, зазначає, що його належним чином не повідомлено про проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та повторного оцінювання, чим порушено встановлену законодавством процедуру і позбавлено можливості взяти участь у відповідному розгляді. З огляду на викладене просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди від 11.08.2025 №ЦО-18594.

Ухвалою суду від 12.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що перевірка обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безстроково проведена на законних підставах, зокрема на виконання запитів правоохоронних органів, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338. За результатами аналізу матеріалів медико-експертної справи експертною командою встановлено, що наявні у позивача функціональні порушення відповідали критеріям встановлення ІІ групи інвалідності строком на один рік, а не безстроково, у зв`язку з чим попереднє рішення МСЕК скасовано.

Щодо доводів позивача про порушення процедури перевірки відповідач зазначає, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК може здійснюватися на підставі наявних медичних документів без безпосередньої участі особи. Обов`язок повідомлення особи виникає лише у разі прийняття рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, яке стосовно позивача не приймалося. Тому відповідач вважає, що відсутність повідомлення позивача та проведення перевірки без його участі не свідчать про порушення встановленої процедури.

Ухвалою суду від 12.08.2026 замінено відповідача - Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на її правонаступника - Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування".

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1110375, Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією 30.11.2018 встановлено позивачу ІІ групу інвалідності, безтерміново, причина інвалідності загальне захворювання (акт огляду МСЕК №5412).

11.08.2025 рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-18594, за результатами вивчення наданої медико-експертної документації, зроблено висновок, що ІІ група інвалідності загального захворювання безстроково, встановлена позивачу необґрунтовано. Водночас зазначено, що при оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності позивача мають місце виражені патологічні зміни з боку серцево-судинної системи, які відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності загального захворювання, строком на один рік з 30.11.2018 до 01.01.2020, переогляд 30.11.2019 (підстава: постанова Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15.12.2023 набрав чинності Закон України "Про адміністративну процедуру" від 17.02.2022 №2073-IX (далі - Закон №2073-IX), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №2073-IX адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 12 Закону №2073-ІХ встановлено, що учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Статтею 17 Закону №2073-ІХ гарантовано права особи на участь в адміністративному провадженні, у тому числі право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Статтею 18 зазначеного закону гарантовано ефективні засоби правового захисту, а саме: особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку.

Підпунктом 11 частини 1 статті 28 Закону №2073-IX встановлено право учасників адміністративного провадження оскаржити у передбаченому законом порядку адміністративний акт, процедурне рішення або дію, бездіяльність адміністративного органу.

Нормами статті 27 Закону №2073-IX встановлено, що учасником адміністративного провадження є: 1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі: а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акта (заявник); б) особа, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження; в) особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник); 2) інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа).

Статтею 36 Закону №2073-IX передбачено, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається: 1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги; 2) за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження. Адміністративне провадження продовжується у разі подання скарги в порядку адміністративного оскарження.

Процедуру прийняття рішення у справі в адміністративному провадженні встановлено статтею 69 Закону №2073-IX, відповідно до якої за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Стаття 71 Закону №2073-IX визначає зміст адміністративного акта, за правилами якої письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. Адміністративний акт містить підпис та/або печатку (у тому числі електронні), якщо інше не передбачено законом, та повне ім`я відповідальної посадової особи адміністративного органу. У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані. Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону. У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею. У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов`язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред`явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.

Відповідно до статті 72 Закону №2073-IX письмовий адміністративний акт повинен містити мотивувальну частину, яка має забезпечувати особі можливість правильно зрозуміти прийняте рішення та реалізувати право на його оскарження. У мотивувальній частині, зокрема, зазначаються фактичні обставини справи, зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи, докази та інші матеріали, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Оскільки предметом спору у даній справі є ухвалення відповідачем в процесі виконання своїх управлінських функцій адміністративного акта (рішення), а саме рішення про скасування другої групи інвалідності, суд, враховуючи публічно-правову природу спірних правовідносин, що виникли в межах адміністративної процедури прийняття рішень; наявність у спірних правовідносинах категорій адміністративної процедури (адміністративний орган; адміністративний акт; адміністративне провадження; адміністративна процедура; дискреційне повноваження; учасники адміністративного провадження (особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), та беручи до уваги те, що оскаржуване рішення відповідає формі адміністративного акта, вважає за необхідне зазначити, що спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини є відносинами адміністративної процедури, які регулюються Законом №2073-IX з урахуванням, зокрема, положень Закону №875-ХІІ та Порядку №1338.

Відтак, враховуючи наведені вище норми та підстави позову щодо порушення процедури прийняття рішення, у цій справі перевірці підлягає дотримання суб`єктом владних повноважень - державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" процедури прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог зокрема, положень Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон №875-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку №1338.

Закон №875-ХІІ визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Статтею 2 Закону №875-ХІІ визначено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Положення частин 1, 2 статті 6 Закону №875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом. Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Стаття 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV визначає, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", що введений в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови №1207 від 25.10.2024 та №1276 від 08.11.2024, якими були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи".

19.12.2024 прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" №4170-IX (далі - Закон №4170-ІХ) яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

За приписами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX особам, яким встановлена інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності. Рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями та документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо. Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

Наведене положення не виключає проведення у випадках, прямо передбачених спеціальним законодавством, перевірки обґрунтованості раніше прийнятого рішення МСЕК.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338), пунктом 1 якої затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Згідно пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Суд встановив, що підставами для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачу інвалідності, є лист НАБУ №544-013/5633 від 24.02.2025 кримінальне провадження №62024240010000369 від 01.07.2024 та лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024 (пункт 6.2 рішення від 11.08.2025 №ЦО-18594).

При цьому суд зазначає, що навіть за умови наявності належної процесуальної підстави для проведення перевірки, відповідач при здійсненні такої перевірки був зобов`язаний дотриматись порядку проведення перевірки.

Пункт 3 розділу ІІ Закону №4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Абзац 7 пункту 3 Постанови №1338 визначає, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Пункт 10 Порядку №1338 визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою №1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно з підпунктами 2, 5 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи, з поміж іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Отже, під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має обов`язок діяти відповідно до Порядку. Це не означає надання Постанові №1338 зворотної дії у часі, оскільки її приписи регламентують процедуру перегляду, що здійснюється після набрання ними чинності. Водночас оцінка обґрунтованості рішення МСЕК від 30.11.2018 у частині медичних критеріїв встановлення групи та строку інвалідності повинна здійснюватися з урахуванням нормативного регулювання, чинного на час прийняття такого рішення.

Як вбачається зі змісту рішення №ЦО-18594, експертна команда при визначенні відповідності стану позивача критеріям ІІ групи інвалідності послалася на постанову Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, тобто на нормативний акт, який діяв на час встановлення позивачу інвалідності.

Водночас правильність застосування відповідачем медичних критеріїв до стану позивача не усуває необхідності дотримання процедури прийняття нового адміністративного акта.

Суд зазначає, що визначальним для вирішення даної справи є питання дотримання відповідачем встановленої процедури у випадку, коли за результатами перевірки він дійшов висновку про необґрунтованість безстрокового встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та фактично змінив строк дії такого статусу.

Суд встановив, що рішення №ЦО-18594 від 11.08.2025 прийнято виключно за результатами вивчення наданої медико-експертної документації. Доказів повідомлення позивача про необхідність проведення повторного оцінювання, направлення його на повне медичне обстеження та проведення необхідних досліджень перед прийняттям цього рішення матеріали справи не містять.

Відповідач наведених обставин не заперечує, однак вважає, що оскільки рішення про необхідність проведення повторного оцінювання позивача експертною командою не приймалося, обов`язок повідомити його та провести медичне обстеження не виник.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2026 у справі №420/37294/25, застосовуючи Порядок №1338 у правовідносинах щодо прийнятого у 2025 році рішення цього ж відповідача, зазначив, що Порядок №1338 не передбачає права Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення МСЕК іншим шляхом, ніж проведення повторного оцінювання функціонального стану особи з її викликом та повідомленням.

Верховний Суд також вказав, що таке оцінювання повинно здійснюватися на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень. У випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності в експертної команди виникає сумнів щодо обґрунтованості такого рішення, відповідач повинен призначити повторне оцінювання відповідно до Порядку №1338 та повідомити про це особу, щодо якої таке оцінювання проводитиметься.

При цьому у справі №420/37294/25 відповідач також посилався на те, що рішення про необхідність проведення повторного оцінювання ним не приймалося. Верховний Суд відхилив такий підхід і зазначив, що за умови, коли за результатами перевірки відповідач вважає відсутніми підстави для раніше встановленої групи інвалідності, він повинен прийняти рішення про необхідність проведення повторного оцінювання та направити особу на повне медичне обстеження з належним повідомленням.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Варто зазначити, що у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного, нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

За обставинами цієї справи, експертна команда провела перевірку обґрунтованості рішення з урахуванням документів, які містилися у медико-експертній справі та історією хвороби за якими визначена група інвалідності, та 11.08.2025 прийняла рішення №ЦО-18594, яким встановлено наявність виражених патологічних змін з боку серцево-судинної системи, які відповідають критеріям встановлення інвалідності загального захворювання, строком на один рік з 30.11.2018 до 01.01.2020, дата чергового переогляду 30.11.2019.

Сам характер висновків, викладених у рішенні №ЦО-18594, свідчить, що експертна команда не обмежилася формальною перевіркою документації, а здійснила оцінку ступеня функціональних порушень позивача, визначила інший строк відповідності його стану критеріям ІІ групи інвалідності та фактично сформувала новий висновок щодо строку існування такого статусу.

За таких обставин наявність у експертної команди сумніву щодо правильності безстрокового встановлення ІІ групи інвалідності вимагала призначення повторного оцінювання з дотриманням передбачених Порядком №1338 процедурних гарантій.

Неприйняття самим відповідачем рішення про необхідність повторного оцінювання не може бути підставою для незастосування таких гарантій, оскільки в іншому випадку можливість особи бути повідомленою, пройти медичне обстеження та взяти участь у процедурі залежала б виключно від формального неприйняття адміністративним органом проміжного процедурного рішення, тоді як результатом перевірки фактично є зміна її правового статусу.

При цьому спірне рішення прийняте за відсутності особи, тобто без проведення медичного обстеження.

Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання стану його здоров`я, а також доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії.

Наведене свідчить про те, що позивач як особа з інвалідністю 2-ої групи не був належним чином повідомлений про розгляд зазначеного питання, без проведення будь-яких медичних досліджень та повного медичного обстеження, що є порушенням його прав та інтересів.

При цьому суд не надає власної оцінки медичним показникам позивача та не встановлює, чи існували у 2018 році медичні підстави для встановлення ІІ групи інвалідності безстроково або на визначений строк, оскільки вирішення цих питань потребує спеціальних медичних знань та належить до компетенції відповідних експертних органів.

Водночас, відповідач до суду не надав жодних доказів того, що рішення від 11.08.2025 №ЦО-18594 приймалось на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, із проведенням необхідних досліджень або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.

В протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди від 11.08.2025, в пункті 9 відсутня інформація про прийняття рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідач, здійснивши перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії та виявивши під час перевірки сумнів у обґрунтованості безстрокового встановлення позивачу ІІ групи інвалідності повинен був прийняти рішення про повторне оцінювання повсякденного функціонування позивача та направити позивача на повне медичне обстеження на базі закладу охорони здоров`я, як вимагає Порядок №1338, із повідомленням особи про таке обстеження.

Натомість відповідач без проведення повторного оцінювання та без виклику та участі позивача прийняв нове рішення про встановлення позивачу групи інвалідності до 01.01.2020, яким фактично припинив правові наслідки рішення МСЕК про безстрокове встановлення ІІ групи інвалідності - скасував встановлену позивачу другу групу інвалідності.

Встановлені судом обставини свідчать, що відповідачем порушена процедура перевірки рішення МСЕК щодо позивача з прийняттям нового рішення.

З урахуванням встановлених обставин у цій справі та наведених вище норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що недотримання відповідачем зазначеного порядку свідчить про порушення процедури при проведенні перегляду та повторного оцінювання осіб з інвалідністю, а тому рішення відповідача є необґрунтованим, має бути визнане протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про зазначення у рішенні №ЦО-18594 дати переогляду 30.11.2019 суд зазначає, що саме по собі наведення дати, що минула, не свідчить про покладення на позивача у 2025 році окремого юридичного обов`язку пройти переогляд у минулому. Зміст оскаржуваного рішення свідчить, що експертна команда ретроспективно визначила період, протягом якого, на її думку, медичний стан позивача відповідав критеріям ІІ групи інвалідності, та зазначила дату, на яку за такого висновку мав припадати наступний переогляд.

Разом з тим ця обставина додатково підтверджує, що експертна команда не обмежилася перевіркою формальної законності акта МСЕК, а фактично переглянула строк встановлення позивачу інвалідності та сформувала новий висновок щодо його правового статусу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн., тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" №ЦО-18594 від 11 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування"

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" (пров. Феодосія Макаревського, 1А, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49005 , код ЄДРПОУ - 03191673) Головуючий суддя Д.А. Божук