Рішення № 140695156, 15.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/14602/25

2/296/489/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором №0986418615 від 09.12.2019 у розмірі 46 252,33 грн;

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн;

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №0986418615, який підписано останнім електронним цифровим підписом, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановлення відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн, в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору і зобов`язався повернути його, а також сплатити відсотки за його користування. Також вказує, що 14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" було укладено договір №14-07/21, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" право грошової вимоги за договором №0986418615. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" згідно договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" право грошової вимоги за договором №0986418615. Оскільки відповідач не повернув в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язаннями, у нього виникла заборгованість, яка становить 63 586,07 грн та складається з наступного: 3 499,99 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 60 086,08 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. При цьому, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості за нарахованими відсотками, а саме в розмірі 42 752,34 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. від 13 січня 2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. від 15 січня 2026 року у даній справі витребувано докази за клопотанням представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою - повідомленням у цивільній справі, двічі направлялися на адресу відповідача за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 09 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0986418615 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.2. договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору: Додатку №1 та Додатку №2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).

Згідно з п.1.5. договору, загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000 гривень.

Положеннями п.1.6. договору передбачено наступні умови кредитування: до умов даного договору застосовуються фіксована процентна ставка; порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом договору та правилами. Максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) - 30 календарних днів; діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) - 20 000,00 гривень; максимальна відсоткова (ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості) - 1,75 %.

Пунктом 1.10. договору визначено, що строк останнього траншу не може перевищувати строк, вказаний в п.1.2. договору. Максимальна вартість кредиту за діючим лімітом у грошовому вираженні становить: 490 грн. Максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75 %.

Згідно з п.1.11. договору, за продовження/зміну строку дії користування поточним кредитом (траншем), позичальником сплачуються нараховані відсотки (у разі наявності, штрафні санкції) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту.

Відповідно до п.1.15 договору, розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

31 грудня 2019 року ОСОБА_1 електронним підписом акцептував оферту від 31 грудня 2019 року на отримання 3 траншу кредиту згідно з Заявкою - анкетою №2628809778 від 31 грудня 2019 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0986418615 від 09 грудня 2019 року на наступних умовах: - розмір кредиту (траншу) 3 500 грн; - користування кредитом (траншем) 30 днів; - строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0986418615 від 09 грудня 2019 року - 3 роки; - відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; - річна відсоткова ставка 638,75 %; - загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 1 838 грн; - загальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" №7084_25703142728 від 03.07.2025, а також повідомлення Акціонерного Товариства "Універсал Банк" та виписки про рух коштів на картці наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що 31 грудня 2019 року о 16:20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" з використанням системи iPay переказало на банківську платіжну картку відкриту в АТ "Універсал Банк" на ім`я відповідача по справі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" вбачається, що станом на 14.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №0986418615 від 09 грудня 2019 року становить 32 164,91 грн, з яких: 3 499,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28 664,92 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно умов якого ТОВ "Інфінанс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до боржників за договорами про надання фінансових послуг.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з реєстру боржників від 14 липня 2021 року до договору факторингу №14-07/21 та акту приймання - передавання реєстру боржників за договором факторингу №14-07/21 від 14 липня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №0986418615 від 09 грудня 2019 року на загальну суму 32 164,91 грн (3 499,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28664,92 грн - заборгованість по відсотках).

На виконання умов договору факторингу №14-07/21 від 14 липня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" грошові кошти в сумі 1 561 454,09 грн, згідно платіжного доручення №М1 від 14 липня 2021 року, з зазначенням в ньому наступного призначення платежу: оплата згідно договору відступлення прав вимоги №14-07/21 від 14.07.2021.

У відповідності до розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", вбачається, що станом на 10.01.2023 (фактично обраховано по 08.12.2022 включно) загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №0986418615 від 09 грудня 2019 року становить 63 586,07 грн та складається з наступного: 3 499,99 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 28 664,92 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 31 421,16 грн - нараховані відсотки згідно кредитного договору.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та позивачем по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" було укладено договір про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до п.2.1. якого

первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 та акту прийому - передачі реєстру боржників від 10.01.2023, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №0986418615 в загальному розмірі 63 586,07 грн, з яких: 3 499,99 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 60 086,08 грн - заборгованість за відсотками.

Актом від 28.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями по договорам відступлення прав вимоги, в тому числі №10-01/2023 від 10.01.2023.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", вбачається, що станом на 03.12.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №0986418615 складає 63586,07 грн (3 499,99 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 60 086,08 грн - заборгованість за відсотками). Загальна заборгованість заявлена до стягнення за договором складає 46 252,33 грн (3 499,99 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 42 752,34 грн - заборгованість за відсотками).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір позики №0986418615 від 09 грудня 2019 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: повідомленням Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" №7084_25703142728 від 03.07.2025, повідомленням Акціонерного Товариства "Універсал Банк" та випискою про рух коштів на картці.

Також, дослідженими судом договорами факторингу, реєстрами відступлення прав вимоги, платіжним дорученням, актом зарахування зустрічних вимог, підтверджено, що право вимоги за договором позики №0986418615 від 09 грудня 2019 року було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", яке в свою чергу відступило його позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр".

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Досліджений судом розрахунок заборгованості ТОВ "Коллект Центр" свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по відсотках в сумі 42 752,34 грн включає період по 28.02.2022, який виходить за межі 30-денного строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування позикою в сумі 42 752,34 грн є безпідставною.

Враховуючи, що заявкою - анкетою на отримання кредиту та офертою від 31.12.2019 передбачено строк кредитування 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,75 % від суми позики щоденно, то заборгованість за процентами за користування позикою становить 1 837,50 грн за період з 31.12.2019 по 30.01.2020.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що після закінчення строку дії договору ОСОБА_1 продовжували нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим сплачені останнім 03.04.2020 кошти на погашення заборгованості за договором в розмірі 5 959,70 грн (згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора) неправомірно зараховано на погашення заборгованості за відсотками, оскільки після 30.01.2020 такі не могли бути нараховані.

Виходячи з викладеного, cуд вважає, що сплачена відповідачем по справі ОСОБА_1 після закінчення строку кредитування, а саме 03.04.2020, сума коштів в розмірі 5 959,70 грн мала бути зарахована первісним кредитором в рахунок погашення заборгованості по нарахованих в період дії договору відсотків і тілу кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 499,99 грн, а також і в частині заборгованості за відсотками, сума яких згідно розрахунку зробленого судом становить 1 837,50 грн, оскільки внесена відповідачем на рахунок первісного кредитора ТОВ "Інфінанс" 03.04.2020 сума коштів повністю покриває вищевказаний борг (5 959,70 грн - 3 499,99 грн - 1 837,50 грн = 622,21 (залишок))

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" не підлягає задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 15.10.2026.

Суддя М. В. Петровська