Постанова № 140687182, 18.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/8521/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., за участі захисника Білоусова В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Канади, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614459 від 14.03.2026, 14.03.2026 року о 01 год. 30 хв. у м. Києві на проспекті Валерія Лобановського, 8А, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ S350 D», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці. Від керування відсторонений на 24 години. Зазначені дії кваліфіковані як порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Білоусов В.І. подав письмове клопотання від 12.08.2026 про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність правових підстав для притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні захисник клопотання підтримав, просив здійснювати судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній перебуває за кордоном.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначив, що постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.05.2026 матеріали справи були повернуті до органу поліції для належного оформлення через неправильне зазначення анкетних даних особи та незалучення перекладача. На думку захисника, після повернення матеріалів ці недоліки залишилися неусунутими, оскільки правильні анкетні дані повідомлені лише в окремому документі, а зміст протоколу залишився незмінним. Захисник вважав, що надана поліцією довідка не може замінювати відомості, які мають міститися безпосередньо у протоколі.

Також захисник посилався на те, що ОСОБА_1 є громадянином Канади, а його спілкування з поліцейськими та відсутність прохання про залучення перекладача не підтверджують належного розуміння ним змісту процесуальних дій, своїх прав та наслідків відмови від огляду. Зазначав, що відмова від надання пояснень і підписання протоколу не дозволяє встановити позицію особи щодо обставин події.

Крім того, захисник вказував на недоставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, відсутність медичного огляду та висновку за його результатами. Вважав суперечливим одночасне зазначення у протоколі ознак алкогольного сп`яніння та відмови від огляду, стверджував, що фактично єдиним доказом є протокол, а подію правопорушення, усвідомлений характер відмови та всі елементи його складу належними і допустимими доказами не підтверджено. Посилався на презумпцію невинуватості, заборону самостійної зміни судом обвинувачення, положення КУпАП, КАС України та судову практику.

Після повернення матеріалів до суду органом поліції надано довідку від 21.07.2026 щодо доопрацювання матеріалів відносно ОСОБА_1 , рапорт поліцейського ОСОБА_5 та відеозапис події.

У довідці від 21.07.2026 повідомлено, що під час оформлення матеріалів допущено технічну помилку в написанні прізвища та імені особи українською мовою, у зв`язку з чим запропоновано вважати правильними анкетні дані відповідно до пред`явленого документа: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Також зазначено, що під час спілкування з поліцейськими він розумів запитання, відповідав по суті обставин події, про нерозуміння української мови та необхідність перекладача не повідомляв. У довідці та рапорті наведено відомості про роз`яснення йому прав і обов`язків, передбачених КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, відеозапис події та доводи письмового клопотання захисника, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП обставини правопорушення та винуватість особи підлягають встановленню на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження доказів у їх сукупності. Протокол підлягає перевірці та оцінці поряд з іншими матеріалами справи і сам по собі не має наперед установленої доказової сили.

У цій справі обставини, викладені у протоколі серії ЕПР1 № 614459 від 14.03.2026, оцінюються у сукупності з доданим відеозаписом, довідкою від 21.07.2026 та рапортом поліцейського Максименка Ю.В. При цьому довідка та рапорт мають доказове значення щодо обставин оформлення матеріалів, ідентифікації особи та її спілкування з поліцейськими. Безпосереднє значення для встановлення обставин відмови від огляду має відеозапис події.

Зі змісту відеозапису встановлено, що поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від чого він відмовився. Йому також було запропоновано пройти відповідний огляд у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я. Від цієї пропозиції ОСОБА_1 також відмовився.

Отже, відеозапис фіксує зміст запропонованих поліцейськими дій та висловлену особою відмову від обох запропонованих способів проходження огляду.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України на водія покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 266 КУпАП передбачає проведення огляду за наявності підстав вважати, що водій перебуває у відповідному стані. У разі незгоди на огляд поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться у закладі охорони здоров`я. Відеозапис є передбаченим законом способом фіксації відповідних дій.

Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, визначено порядок оформлення відмови водія від огляду в закладі охорони здоров`я шляхом складення протоколу із зазначенням ознак сп`яніння та дій щодо ухилення від огляду, із застосуванням відеозапису, а за неможливості його застосування у присутності двох свідків.

У протоколі стосовно ОСОБА_1 наведені конкретні ознаки, які стали підставою для пропозиції пройти огляд: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Ці ознаки передбачені п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Виявлення таких ознак є підставою для проведення огляду. Воно не замінює медичного встановлення стану сп`яніння. Водночас предметом цього провадження є відмова водія від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, яка становить самостійну форму правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому доводи захисника про відсутність медичного підтвердження стану алкогольного сп`яніння не спростовують інкримінованої відмови від огляду. Для встановлення цієї форми правопорушення суддя перевіряє наявність підстав для огляду, дотримання порядку його пропонування водієві та факт усвідомленої відмови. Вимога обов`язково отримати медичний висновок щодо особи, яка відмовилася від відповідного огляду, не випливає зі змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відсутня також зазначена захисником суперечність між описом ознак можливого сп`яніння та відмовою від огляду. Ці обставини відображають послідовність події: виявлення ознак стало підставою для пропозиції пройти огляд, після чого водій відмовився від його проходження.

Посилання на недоставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я оцінюється з урахуванням зафіксованої на відеозаписі відмови від запропонованого огляду у лікаря-нарколога. Положення ст. 266 КУпАП та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, забезпечують водієві можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я. У цій справі така можливість йому була запропонована, однак він від неї відмовився. Фіксація цієї відмови не поставлена у залежність від попереднього примусового доставлення водія до лікаря.

Двогодинний строк, на який посилається захисник, стосується проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Він не встановлює обов`язку очікувати спливу цього строку після висловлення водієм відмови від запропонованого огляду.

Щодо доводів про незалучення перекладача суддя враховує, що передбачене ст. 268 КУпАП право користуватися його послугами пов`язане з володінням мовою провадження. Іноземне громадянство саме по собі не свідчить про незнання української мови та не зумовлює безумовної необхідності участі перекладача.

Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 спокійно спілкується з поліцейськими, розуміє звернені до нього запитання та відповідає українською і російською мовами. Його відповіді відповідають змісту запитань і предмету спілкування. Протягом зафіксованої розмови він жодного разу не повідомив про нерозуміння сказаного поліцейськими або про необхідність послуг перекладача.

Суддя враховує довід захисника про те, що побутове спілкування саме по собі не завжди підтверджує розуміння юридично значущих дій. У цій справі оцінено конкретне спілкування з приводу проходження огляду. На відповідні пропозиції поліцейських ОСОБА_1 висловлює відмову, зміст якої узгоджується зі змістом запропонованої дії. Це свідчить про розуміння ним того, що поліцейські пропонують пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у лікаря-нарколога.

Відсутність прохання про перекладача враховується поряд зі змістом і характером розмови. Визначальне значення має зафіксоване розуміння особою звернень поліцейських та надання змістовних відповідей. Сукупність цих обставин спростовує довід про те, що відмова від огляду була наслідком мовного непорозуміння.

Наведені у довідці від 21.07.2026 та рапорті відомості про розуміння ОСОБА_1 української мови узгоджуються з відеозаписом. Суддя оцінює ці документи разом із безпосередньо зафіксованим спілкуванням, що дозволяє перевірити повідомлені поліцейськими обставини.

Відмова від надання письмових пояснень та підписання протоколу не доводить незнання мови. Особа має право утриматися від надання пояснень, а ст. 256 КУпАП передбачає можливість фіксації відмови від підписання протоколу. Зазначена поведінка не використовується суддею як самостійний доказ винуватості. Усвідомлений характер відмови від огляду встановлюється за змістом відеозапису, який відображає пропозиції поліцейських та відповіді ОСОБА_1 .

Щодо неправильного зазначення анкетних даних суддя встановив, що у відповідній графі протоколу прізвище особи українською мовою зазначено як « ОСОБА_1 ». Водночас безпосередньо в описі події наведено ім`я та прізвище латиницею « ОСОБА_2 ». Протокол також містить дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Канади та реквізити паспорта, за яким установлено особу.

У довідці від 21.07.2026 орган поліції підтвердив технічний характер помилки та повідомив правильні анкетні дані відповідно до пред`явленого документа: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Ці відомості узгоджуються з латинським написанням у самому протоколі, датою народження та даними особи, в інтересах якої захисником подано клопотання.

Суддя враховує, що окремої процедури уточнення анкетних даних шляхом надсилання довідки КУпАП прямо не встановлює. Водночас п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, забороняє закреслення та виправлення відомостей у протоколі.

За встановлених у цій справі обставин суддя допускає уточнення анкетних даних шляхом подання органом поліції відповідної довідки. Таке уточнення стосується правильного написання прізвища тієї самої особи, ідентифікаційні відомості про яку вже містяться у протоколі. Воно не змінює особу, щодо якої здійснюється провадження, опис події, час і місце її вчинення, зміст інкримінованої відмови чи правову кваліфікацію.

Таким чином, уточнення анкетних даних у цьому випадку не впливає на оцінку доказів щодо події правопорушення та встановлення винуватості особи. Довідка враховується для усунення неточності в українському написанні прізвища. Факт відмови від огляду встановлюється на підставі досліджених доказів події.

Довід захисника про те, що довідка не є протоколом, не спростовує можливості оцінити її як інший документ у розумінні ст. 251 КУпАП у межах відомостей, які вона містить. Збереження первинного тексту протоколу також дозволяє перевірити характер допущеної помилки та виключає приховану зміну його змісту.

Суддя враховує факт повернення матеріалів для належного оформлення постановою від 13.05.2026. Таке процесуальне рішення не вирішувало питання про винуватість ОСОБА_1 та не містило остаточного вирішення справи по суті. Після повторного надходження матеріалів суддя зобов`язаний оцінити весь наданий обсяг доказів, включно з поясненнями органу поліції щодо виявлених недоліків та відеозаписом.

Наведений захисником висновок про неволодіння ОСОБА_1 українською мовою перевірено під час дослідження відеозапису. Зафіксоване спілкування дає підстави для висновку, що він розумів звернення поліцейських, зміст пропозицій пройти огляд і висловлював усвідомлену відмову. Сам факт попереднього повернення матеріалів не звільняє суддю від оцінки цих доказів та не утворює самостійної підстави для закриття провадження.

Посилання захисника на заборону самостійного формування судом обвинувачення, зокрема з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», враховане суддею. У цьому провадженні суддя оцінює подані органом поліції докази в межах первісно інкримінованої відмови від огляду. Уточнення написання прізвища та перевірка відеозапису не супроводжуються додаванням іншої події або зміною правової кваліфікації. Зміст письмового клопотання також свідчить про обізнаність сторони захисту з конкретною подією та суттю інкримінованих дій.

Наведені захисником посилання на постанови Верховного Суду у справах № 175/1982/16-а, № 204/8036/16-а та № 338/1/17 щодо необхідності доведення події, вини та всіх елементів складу правопорушення враховані при оцінці матеріалів. Висновок у цій справі ґрунтується на сукупності доказів, зокрема на відеозаписі, який дозволяє перевірити обставини відмови та доводи щодо мовного непорозуміння.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, усвідомлено відмовився виконати обов`язок щодо проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Технічна помилка в українському написанні прізвища за наведених обставин не створює невизначеності щодо особи, якої стосуються протокол і відеозапис. Доводи про нерозуміння мови спростовуються змістом зафіксованого спілкування.

Отже, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підстав для закриття провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не встановлено, у зв`язку з чим клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 КУпАП адміністративне стягнення накладається в межах установленої законом санкції. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає для водія стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 251, 252, 256, 266, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300; код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA698999980313040149000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, справа № 760/8521/26, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, стягнутий на користь держави у справі № 760/8521/26, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі примусового виконання постанови відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці.

Суддя Агафонов С.А.