Рішення № 140672857, 16.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18474/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державного нагляду (контролю) у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ1112475 від 01.07.2026, що винесена Державною службою України з безпеки на транспорті управління державного нагляду (контролю) у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ1112475 від 01.07.2026 було вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень. Позивач вказує на те, що відповідач, визначаючи перевізником саме позивача, фактично виходив лише з того, що саме позивач є власником транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення вантажу та щодо якого було проведено перевірку (тобто виключно на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб), що є неприпустимим. Так позивач не є фізичною особою підприємцем, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, а водій ОСОБА_2 , котрий керував її транспортним засобом не є її працівником і будь-яких договорів позивач не укладала. Відповідач не надав жодного доказу того, що під час перевірки автомобільним перевізником був позивач. Ці обставини відповідач зобов`язаний був установити під час належного розгляду по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, чого не здійснив і протиправно застосував адміністративну відповідальність до власника транспортного засобу. Відповідач не зібрав жодних доказів того, що 14.03.2026 позивач здійснювала перевезення вантажу саме як автомобільний перевізник у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт". Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 07.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Державна служба України з безпеки на транспорті подала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12 Порядку № 1567, 09.05.2026, на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км.+811м., старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області, був зупинений транспортний засіб марки Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме наказ 340 МТЗУ від 07.06.2010, відсутня тахокарта по режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 03.05.2026, 04.05.2026, 05.05.2026, 06.05.2026, 07.05.2026, або бланк підтвердження діяльності, перевізник не забезпечив водія оформленою ТТН № 45, а саме відсутній код ЄДРПОУ перевізника, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз. 3 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону. За результатами рейдової перевірки складено Акт № ОАР041179 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2026. Водій зі змістом Акту № ОАР 41179 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2026, ознайомився. За результатом розгляду справи, було винесено Постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу № ОПШ 112475 від 01.07.2026, за ч. 1 абз.3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12 Порядку № 1567, 09.05.2026, на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км.+811м., старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області, був зупинений транспортний засіб марки Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме наказ 340 МТЗУ від 07.06.2010, відсутня тахокарта по режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 03.05.2026, 04.05.2026, 05.05.2026, 06.05.2026, 07.05.2026, або бланк підтвердження діяльності, перевізник не забезпечив водія оформленою ТТН № 45, а саме відсутній код ЄДРПОУ перевізника, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз. 3 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону.

За результатами рейдової перевірки складено Акт № ОАР041179 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2026. Водій зі змістом Акту № ОАР 41179 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2026, ознайомився.

На виконання вимог п. 17 Порядку № 1567, позивачу було направлено, повідомленням № 49238/33.2/24-26 від 09.06.2026 про розгляд матеріалів справи про порушення (Запрошення на розгляд матеріалів справи), рекомендованим відправленням №R067196499730 засобами поштового зв`язку оператора «Укрпошта», яким останню було запрошено на розгляд матеріалів справи про порушення № 2301 який відбувся 01.07.2026 о 10:00 год, в приміщенні Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., с. Малехів, вул. Івасюка 8.

За результатом розгляду справи, було винесено Постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу № ОПШ 112475 від 01.07.2026, за ч. 1 абз.3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ1112475 від 01.07.2026 протиправною, тому звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закон № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).

Згідно з пунктом 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).

Пунктом 3 Порядку №1567 передбачено, що рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Відповідно до п. 4 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Згідно з п. 5 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12 Порядку № 1567, 09.05.2026, на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км.+811м., старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області, був зупинений транспортний засіб марки Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Відтак, відповідач є органом, уповноваженим на проведення рейдових перевірок на автомобільному транспорті.

Пунктом 11 Порядку 1567 передбачено, що у разі зупинення транспортного засобу під час звернення до водія посадова особа зобов`язана назвати свою посаду, прізвище, ім`я та по батькові і повідомити про причину зупинки транспортного засобу, пред`явити службове посвідчення та направлення для ознайомлення.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України 20.05.2013 №422 (чинний, станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №422).

Згідно з п. 4 Порядку №422 зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою:

для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт;

у разі виявлення нею таких порушень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та/або Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

- посадки (висадки) пасажирів у невстановлених місцях, порушення в розміщенні візуальної інформації на автобусах, перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах без надання їм місць для сидіння, експлуатації таксі з порушенням вимог законодавства щодо облаштування, експлуатації транспортного засобу, що здійснює перевезення пасажирів та/або вантажів з явними ознаками технічної несправності;

- характеру руху транспортного засобу, що викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку руху та (або) швидкісного режиму);

- відсутності номерних знаків на транспортному засобі, наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 10 Порядку №422 під час звернення до водія посадова особа зобов`язана привітатися, назвати свою посаду і прізвище, пред`явити службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) та повідомити про причину зупинення транспортного засобу.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеному в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 порушення, допущені під час призначення та проведення перевірки, можуть бути підставою для скасування рішення контролюючого органу у випадку, якщо такі порушення вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню у таких категоріях справ є причинно-наслідковий зв`язок між процедурними порушеннями допущеними (на переконання платників податків) під час перевірки та правильністю висновків сформованими за результатом такої перевірки.

У постанові від 17.07.2025 у справі №200/1560/22 Верховний Суд виснував, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до п. 13 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.

У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме наказ 340 МТЗУ від 07.06.2010, відсутня тахокарта по режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 03.05.2026, 04.05.2026, 05.05.2026, 06.05.2026, 07.05.2026, або бланк підтвердження діяльності, перевізник не забезпечив водія оформленою ТТН № 45, а саме відсутній код ЄДРПОУ перевізника, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз. 3 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону.

За результатами рейдової перевірки складено Акт № ОАР041179 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2026. Водій зі змістом Акту № ОАР 41179 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2026, ознайомився.

Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з п. 16-17 Порядку №1567 матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи.

Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Суд наголошує на тому, що пунктом 17, Порядку № 1567, передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України Про адміністративну процедуру. У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Відповідач, в свою чергу, зазначає, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності), (п. 26 Порядку № 1567). На виконання вимог п. 17 Порядку № 1567, позивачу було направлено, повідомленням № 49238/33.2/24-26 від 09.06.2026 про розгляд матеріалів справи про порушення (Запрошення на розгляд матеріалів справи), рекомендованим відправленням №R067196499730 засобами поштового зв`язку оператора «Укрпошта», яким останню було запрошено на розгляд матеріалів справи про порушення № 2301 який відбувся 01.07.2026 о 10:00 год, в приміщенні Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., с. Малехів, вул. Івасюка 8.

Пунктом 19 Порядку №1567 установлено, що за результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник:

за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5;

за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт (відповідальність за які не передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт") виносить припис щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - припис) за формою згідно з додатком 6.

за відсутності належного підтвердження порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт виносить постанову про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 7.

За результатами розгляду справи відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 112475 від 01.07.2026.

Зазначеною постановою встановлено, що автомобільним перевізником ОСОБА_1 допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Актом, на підставі якого винесена постанова № ОПШ 112475 від 01.07.2026, установлено те, що під час здійснення вантажних перевезень відсутня тахокарта по режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 03.05.2026, 04.05.2026, 05.05.2026, 06.05.2026, 07.05.2026, або бланк підтвердження діяльності, перевізник не забезпечив водія оформленою ТТН № 45, а саме відсутній код ЄДРПОУ перевізника.

Позивач не погоджується із спірною постановою, та вказує, що відповідач, визначаючи перевізником саме позивача, фактично виходив лише з того, що саме позивач є власником транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення вантажу та щодо якого було проведено перевірку (тобто виключно на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб), що є неприпустимим. Так позивач не є фізичною особою підприємцем, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, а водій ОСОБА_2 , котрий керував її транспортним засобом не є її працівником і будь-яких договорів позивач не укладала. Відповідач не надав жодного доказу того, що під час перевірки автомобільним перевізником був позивач. Ці обставини відповідач зобов`язаний був установити під час належного розгляду по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, чого не здійснив і протиправно застосував адміністративну відповідальність до власника транспортного засобу. Відповідач не зібрав жодних доказів того, що 14.03.2026 позивач здійснювала перевезення вантажу саме як автомобільний перевізник у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить з наступного.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частиною 1 статті 39 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм права вказує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються регулярні пасажирські перевезення, передбачених статтею 39 Закону № 2344-III, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статтях 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких виконуються перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування до автомобільного перевізника санкцій, визначених абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Водночас суд зауважує, що законодавець під час визначення документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень фактично не встановив їх вичерпного переліку, проте відзначив про необхідність наявності, в тому числі, інших документів, передбачених чинним законодавством.

Суд вказує на те, що статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Верховний Суд у постанові від 14.11.2024 № 420/24932/23, вказує, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Висновком Верховного Суду, який викладеним, у постанові від 19.10.2023 у справі №640/27759/21, вказано, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Водночас, у матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної № 45 від 08.05.2026, відповідно до якої автомобільний перевізник - ОСОБА_1 , водій - ОСОБА_2 , який також є і вантажоодержувачем.

Таким чином, товарно-транспортною накладною № 45 від 08.05.2026 підтверджується статус ОСОБА_1 як автомобільного перевізника.

Отже, суд відхиляє твердження позивача про те, що позивач у даному випадку не наділений такою характеристикою автомобільного перевізника як «здійснення перевезення на договірних умовах», а тому він не є автомобільним перевізником у розумінні вимог абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з чим, відповідно, не може нести відповідальність, визначеною даною нормою.

За змістом статті 1 Закону № 2344-ІІІ, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Частиною першою статі 34 Закону № 2344-III, визначено, що автомобільний перевізник серед іншого повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/ чи вантажів; Частиною другою статті 48 Закону № 2344-III, визначено, що Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною другою статті 49 Закону № 2344-ІІІ, визначено, що водій транспортного засобу серед іншого зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Непред`явлення документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 у справі № 826/2239/16, підставою для накладення на позивача штрафу серед іншого слугувало непред`явлення водієм транспортного засобу товарно-транспортної накладної.

При цьому, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону до автомобільного перевізника застосовуються адміністративно-господарський штраф передбачений абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Позивачем не оспорюються зафіксовані в акті № ОАР041179 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2026, порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Отже, позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" та під час здійснення вантажних перевезень перевізник не забезпечив водія тахокартами по режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 03.05.2026, 04.05.2026, 05.05.2026, 06.05.2026, 07.05.2026, або бланком підтвердження діяльності, а також належно оформленою ТТН № 45, оскільки у такій відсутній код ЄДРПОУ перевізника.

Таким чином, під час судового розгляду відповідачем доведено правомірність прийнятої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ1112475 від 01.07.2026, що винесена Державною службою України з безпеки на транспорті управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, а тому підстав для її скасування немає.

Отже, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішень відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (03150, Україна, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 39816845) в особі Управління Державного нагляду (контролю) у Львівській області (80383, Львівська обл., Львівський р-н, с. Малехів, вул. Володимира Івасюка, 8).

Суддя Сидор Н.Т.