Рішення № 140670010, 16.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/23667/25

Провадження № 2/369/8294/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

до суду звернулося Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг у розмірі 387 257,48 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 5 808,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 грудня 2018 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та іншими документами, які становлять договір, а також зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 150 000,00 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка «Monobank». Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався щомісячно здійснювати мінімальні платежі для погашення кредитної заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Однак відповідач належним чином своїх договірних зобов`язань не виконував, своєчасно не вносив обов`язкових щомісячних платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість. Позивач зазначає, що станом на 28 серпня 2024 року прострочення виконання відповідачем зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів, у зв`язку з чим відповідно до умов договору вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 28 серпня 2024 року банк направив відповідачу через мобільний додаток повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Проте відповідач вимоги банку не виконав, заходів щодо погашення заборгованості не вжив, у зв`язку з чим 26 вересня 2024 року кредит набув статусу «на вимогу». За твердженням позивача, станом на 21 жовтня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить 387 257,48 грн, з яких 387 257,48 грн заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн. Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, однак останній їх проігнорував та заборгованості не погасив, чим порушив умови укладеного договору та права банку як кредитора. Посилаючись на положення статей 509, 525, 526, 527, 530, 610, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 грудня 2018 року в розмірі 387 257,48 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 808,86 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.12.2025 року справа була прийнята до провадження, призначене судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» від 10 грудня 2018 року.

Відповідно до умов анкети-заяви відповідач погодився з тим, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становлять договір про надання банківських послуг.

Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив ознайомлення з відповідними документами, згоду з їх умовами та взяв на себе зобов`язання щодо їх виконання.

На підставі укладеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 150 000,00 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка «Monobank» № НОМЕР_1 .

За умовами договору банк зобов`язався надати відповідачу можливість користування кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту, а відповідач зобов`язався повернути використані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування ними та здійснювати обов`язкові щомісячні платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Таким чином, договір про надання банківських послуг «Monobank» за своєю правовою природою є договором приєднання, умови якого визначаються банком та приймаються клієнтом шляхом підписання відповідної анкети-заяви.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або у листах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Суд враховує, що особливістю банківського обслуговування в межах проєкту «Monobank» є дистанційне надання банківських послуг із використанням мобільного додатку, через який клієнт має можливість отримувати інформацію щодо кредитного ліміту, здійснювати банківські операції та виконувати зобов`язання за договором.

Відповідно до положень анкети-заяви сторони погодили можливість використання електронного підпису та інших аналогів власноручного підпису під час здійснення операцій за рахунками клієнта.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису у визначеному законом порядку.

Отже, використання електронних засобів комунікації під час банківського обслуговування саме по собі не свідчить про недотримання письмової форми договору.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що на підтвердження укладення договору та виконання банком своїх зобов`язань позивач посилається на анкету-заяву від 10 грудня 2018 року, довідку про наявність рахунку, довідку про розмір установленого кредитного ліміту, виписку про рух коштів за картковим рахунком, витяги з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифів банку, а також розрахунок заборгованості.

Згідно з пунктами 5.15.8 розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи банк установлює клієнту кредитний ліміт, який може використовуватися для отримання готівкових коштів та здійснення безготівкових розрахунків за товари і послуги.

Відповідно до пункту 5.11 розділу ІІ Умов клієнт зобов`язаний щомісячно сплачувати мінімальний платіж у розмірі та строк, зазначені в мобільному додатку.

За наведеними позивачем Тарифами розмір обов`язкового щомісячного платежу становить 4 % від заборгованості, але не менше 100,00 грн та не більше залишку заборгованості. Базова процентна ставка становить 3,1 % на місяць, а збільшена процентна ставка за наявності простроченої заборгованості 6,2 % на місяць.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач користувався наданими кредитними коштами, однак належним чином не виконував зобов`язань щодо їх повернення, зокрема не здійснював своєчасного погашення обов`язкових щомісячних платежів.

Станом на 28 серпня 2024 року прострочення виконання відповідачем зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів.

У зв`язку з цим банк 28 серпня 2024 року направив відповідачу через мобільний додаток повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Позивач зазначає, що відповідач заборгованості не погасив, унаслідок чого 26 вересня 2024 року кредит набув статусу «на вимогу».

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у випадках, передбачених договором, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення споживчого кредиту за умови дотримання встановленого законом порядку повідомлення споживача та строку для усунення порушення.

Отже, під час вирішення питання про дострокове стягнення заборгованості суд враховує не лише факт прострочення виконання кредитного зобов`язання, а й дотримання кредитодавцем передбаченого законом і договором порядку пред`явлення відповідної вимоги.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 21 жовтня 2025 року за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 грудня 2018 року обліковується заборгованість у загальному розмірі 387 257,48 грн, яка, за визначенням позивача, складається із заборгованості за тілом кредиту 387 257,48 грн. Заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання позивачем визначена в розмірі 0,00 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить висновку, що позивачем належним чином доведено факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг «Monobank» від 10 грудня 2018 року, надання відповідачу кредитних коштів, користування ними та неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту.

Надані позивачем анкета-заява, довідка про наявність рахунку, довідка про розмір встановленого кредитного ліміту, виписка про рух коштів за картковим рахунком та розрахунок заборгованості у своїй сукупності підтверджують наявність між сторонами кредитних правовідносин, факт користування відповідачем кредитними коштами та виникнення заборгованості за договором.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого станом на 21 жовтня 2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 387 257,48 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту. Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з іншими дослідженими судом доказами та підтверджує розмір заявлених позовних вимог.

Належних і допустимих доказів на спростування розміру заборгованості, а також доказів повного чи часткового погашення боргу відповідачем суду не надано.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт порушення відповідачем умов кредитного договору, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягає стягненню заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 грудня 2018 року в розмірі 387 257,48 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, а понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 808,86 грн підтверджені відповідними платіжними документами, суд доходить висновку про необхідність стягнення зазначеної суми з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23, заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 грудня 2018 року в розмірі 387 257 (триста вісімдесят сім тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 48 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 808 (п`ять тисяч вісімсот вісім) гривень 86 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Лапченко О.М.

16.10.2026 року