Ухвала суду № 140668738, 15.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/10972/26

ун. № 759/28547/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102080000054 від 29.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч.1 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102080000054 від 29.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч.1 ст.358 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що на території Святошинського району м. Києва невстановлені особи незаконно, за відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки та інших дозвільних документів, із порушенням встановлених норм і правил із благоустрою, розміщуються тимчасові споруди та використовують їх для здійснення підприємницької діяльності.

Так, 14.03.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Метком Корпорейшн» (ЄДРПОУ 39030289) зареєстровано право власності на наступне майно:

- виробничо-складський комплекс площею 920 кв.м (літ К) за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 7 (Івана Дзюби, 7) (310908680000):

- виробничо-складський комплекс площею 2 488 кв.м (літ М) за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 7 (Івана Дзюби, 7) (310901680000).

ТОВ «Метком Корпорейшн» право власності на вказані об`єкти набуло на підставі договорів купівлі-продажу від 14.03.2014, укладених з ТОВ «Інтергіпс Україна» (ЄДРПОУ 31204496). Єдиним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Метком Корпорейшн» та ТОВ «Інтергіпс Україна» є ОСОБА_4 .

В подальшому, на підставі висновку щодо технічної можливості об`єднання нерухомого майна від 18.06.2019 за ТОВ «Метком Корпорейшн» 21.06.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на виробничо-складські будівлі з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями загальною площею 5 484 кв.м (1857725780000), які складаються з:

- виробничо-складських приміщень площею 920 кв.м (літ К);

- приміщення виробничо-складських будівель з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями площею 2 488 кв.м літ М корпус 1 та 2076 кв.м літ. «М» корпус 2 (можливо 4-х поверхова будівля).

Вказане нерухоме майно знаходиться на комунальній земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:75:313:0043 площею 1,2 га, яка не надано та не надавалась у власність або користування для будівництва чи обслуговування вказаного майна.

При цьому, згідно даних сайту Google Earth вказане майно збудовано за період з 2004 по 2017 рік. До 2004 року земельна ділянка була вільна від забудови. Крім того, єдиний кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Метком Корпорейшн» та ТОВ «Інтергіпс-Україна» є ОСОБА_4 .

Так, відповідно до інформації з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що вказана земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:75:313:0043, площею 1,1997 га) на вул. Івана Дзюби (колишня назва - вул. Сосніних Сім?ї), 7 у Святошинському районі м. Києва, сформована та 26.01.2022 зареєстрована в Державному земельному кадастрі на виконання Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин», з видом цільового призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

За поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішення щодо передачі зазначеної земельної ділянки (її частини) у користування юридичним (фізичним) особам.

В Департаменті зареєстровано заяву дозвільного характеру Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТКОМ КОРПОРЕЙШН» від 22.02.2024 № 60085-008333727-031-03 щодо прийняття рішення Київської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:313:0043) для розміщення та експлуатації будівель та споруд (вид цільового призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) вул. Івана Дзюби (колишня назва - вул. Сосніних Сім?ї), 7 у Святошинському районі м. Києва з відповідними додатками за результатом розгляду якої, Департаментом було надано зауваження листом від 18.03.2024 № 05702-3579, станом на теперішній час до Департаменту звернень щодо усунення зазначених у вказаному листі зауважень та порушень не надходило.

Разом з тим згідно інформації із Департаменту містобудування та архітектури встановлено, відповідно до акту «Про нестачу справ (документів) у Департаменті» від 31.08.2018 встановлено відсутність оригіналу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.06.2013 № 9422/0/12/009-13.

Затверджені в установленому порядку рішеннями Київської міської ради детальні плани територій в межі якого потрапляє земельна ділянка, з кадастровим номером 8000000000:75:313:0043 відсутні.

Земельна ділянка потрапляє до меж території, на яку визначені такі планувальні обмеження: зона обмеження забудови за умови безпеки польотів; санітарно-захисна зона.

У Реєстрі адрес відсутні відомості про документи щодо присвоєння адреси будь-яким об?єктам нерухомого майна в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:313:0043.

Незаконне використання земельної ділянки комунальної власності та можливе розміщення на ній споруд без відповідних дозвільних документів суперечить вимогам чинного законодавства та порушує інтереси власника земельної ділянки - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради щодо реалізації повноважень відносно цієї землі.

Зазначена земельна ділянка належить до земель комунальної власності в силу положень ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України.

Таким чином, з метою забезпечення належного збереження речових доказів та запобігання можливості його відчуження, розпорядження та користування, під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту з позбавленням права на його перетворення шляхом проведення будь-яких будівельних робіт як ззовні, так і всередині об`єкта будівництва, а також заборони користування вказаним нерухомим майном третіми особами.

Прокурор для розгляду клопотання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Розгляд клопотання здійснюється згідно з вимогами ч. 2 ст. 172 КПК без участі власника майна.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Святошинською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне курівництво у кримінальному провадженні № 42024102080000054 від 29.08.2024 року, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:75:313:0043 по АДРЕСА_1 та самовільного будівництва, підроблення документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченх ч. 1 ст. 197-1, ч.1 ст.358 КК України.

Як вбачається із витягу з ЄРДР кримінальне провадження зареєстровано на підставі того, що невстановлені особи незаконно, за відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки та інших дозвільних документів, із порушенням встановлених норм і правил із благоустрою, розміщуються тимчасові споруди та використовують їх для здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що в даному випадку, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:313:0043, загальною площею 1,1997 га., є речовими доказами в кримінальному провадженні.

Звертаючись із клопотанням про накладення арешту на майно, прокурор обґрунтовує необхідність у такому заході забезпечення кримінального провадження насамперед, з метою збереження речових доказів, які є предметом кримінального правопорушення.

Незастосування на даній стадії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження як арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:313:0043, створить умови для подальшого перетворення, відчуження, що призведене до унеможливлення збереження речових доказів, встановлення істини у кримінальному провадженні та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Одним з процесуальних джерел доказів є, зокрема, речові докази.

Як вбачається із матеріалів клопотання, вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу, що завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.

Запропонований прокурором спосіб арешту майна шляхом заборони його перетворення шляхом проведення будь-яких будівельних робіт як ззовні, так і всередині об`єкта будівництва, а також заборони користування вказаним нерухомим майном третіми особами - релевантний потребам сторони обвинувачення у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його відчуженню чи пошкодженню.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102080000054 від 29.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч.1 ст.358 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:313:0043, загальною площею 1,1997 га, розташованої по вул. Івана Дзюби (колишня назва - вул. Сосніних Сім?ї), 7 у Святошинському районі м. Києва, а також на виробничо-складські будівлі з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями загальною площею 5 484 кв.м, які складаються з: виробничо-складських приміщень площею 920 кв.м (літ К); приміщення виробничо-складських будівель з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями площею 2 488 кв.м літ М корпус 1 та 2076 кв.м літ. «М» корпус 2, розташований на вказаній земельній ділянці, що перебувають у власності ТОВ «Метком Корпорейшн, шляхом накладення заборони на їх відчуження, розпорядження та користування, в тому числі на вчинення будь-яких правочинів, предметом яких може виступати вказане майно, заборони його перетворення шляхом проведення будь-яких будівельних робіт як ззовні, так і всередині об`єкта будівництва, а також заборони користування вказаним нерухомим майном третіми особами.

Ухвала виконується негайно, її оскарження не зупиняє виконання.

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу - протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1