Рішення № 140668728, 01.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14023/26

пр. № 2/759/10899/26

01 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду, через систему «Електронний суд» з позовом до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення частки померлого в права спільної сумісної власності.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що після смерті батька позивача - ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала позивачу та його батьку ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Невизначеність частки спадкодавця в праві спільної сумісної власності на квартиру призвела до відмови у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину. Позивач просить визначити, що частка померлого батька в праві спільної сумісної власності на квартиру становила 1/2, а частка позивача становить 1/2.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості, посвідченого Київською Універсальною біржою від 31.07.1996 року, реєстраційний № В7291/8902, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 08.08.1996 року, записаного в реєстрову книгу за №5896, ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (батько позивача) стали власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності, оскільки частки власників у спільному майні не визначені.

Факт родинних відносин позивача з батьком підтверджується свідоцтвом про народження Позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.05.1976 року, відповідно до якого батьками ОСОБА_1 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 18.10.2023 року.

Спадкова справа №1184/2023 (номер у Спадковому реєстрі 71482526) після смерті ОСОБА_2 була заведена 31.10.2023 року у Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі (третя особа).

Дружина батька позивача, ОСОБА_4 , відмовилась від прийняття спадщини, що лишилася після померлого ОСОБА_2 , що підтверджується її заявою від 04.10.2023 року, зареєстрованою в реєстрі за №824, засвідченою приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Антоновою Т.В., оригінал заяви знаходиться в спадковій справі.

Із заявою про прийняття спадщини звернувся лише позивач, інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні, до складу спадкового майна входить право власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заповіт на випадок своєї смерті батько позивача ОСОБА_2 не складав.

Частка ОСОБА_2 у праві власності на квартиру підлягає успадкуванню за законом ОСОБА_1 , на підставі ст. 1226 ЦК України.

Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 та

співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 ,

загальною площею 34,1 кв.м. та житловою площею 18,5 кв.м., знаходиться в Святошинському районі міста Києва, в межах територіальної громади міста Києва, інтереси якої представляє Київська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом приймати від її імені рішення, здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, незалежно від делегування певних повноважень її окремим виконавчим органам.

Однак, оскільки частка у спільному майні померлого ОСОБА_2 не визначена, державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербиною Я.О. було відмовлено спадкоємцю - ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала його батьку - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з неможливістю визначити склад спадкового майна, а саме не визначено розмір частки померлого у спільній сумісній власності. Також державним нотаріусом було рекомендовано позивачу звернутись до суду за визначенням частки померлого у спільній сумісній власності та/або визнанням права власності в порядку спадкування за законом.

Договором купівлі-продажу нерухомості від 31.07.1996 року частки співвласників у праві власності на квартиру дійсно не визначені.

Оскільки нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру через відсутність правовстановлюючих документів, то Позивач позбавлений можливості набуття права власності на вказане спадкове майно у позасудовому порядку.

Спір полягає у визначенні часток спадкодавця та позивача у праві спільної сумісної власності на квартиру, що дозволить позивачу оформити право на спадщину, шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину. Позивач як співвласник позбавлений можливості визначити такі частки за домовленістю, оскільки інший співвласник помер, а позивач є його єдиним спадкоємцем, відтак визначення часток за домовленістю є неможливим. Розмір цих часток ніким не оспорюється.

Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року визначено головуючого суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. та 27.05.2026 року справу передано судді (а.с. 40-41).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Витребувано докази (а.с. 42).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 105-106).

В судове засідання учасники не з`явилися, про дату та час повідомлялися належним чином.

06.07.2026 року на виконання ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 02.09.2026 року надійшли витребуванні матеріали (а.с. 65-92).

09.07.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив, поданий представником відповідача Ліснюк Н.Д. , в якому вона зазначає, що Київська міська рада не була учасником правовідносин щодо набуття позивачем та спадкодавцем права власності на спірну квартиру, не володіє доказами, які б свідчили про інший розмір часток співвласників або спростовували викладені у позовній заяві обставини.

Позовні вимоги фактично спрямовані на усунення перешкод для оформлення

спадкових прав позивача у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. При цьому Київська міська рада не заявляє самостійних майнових прав чи інтересів щодо спірної квартири.

За умови підтвердження належними та допустимими доказами обставин, викладених у позовній заяві, питання щодо визначення розміру частки спадкодавця та визнання права власності на спадкове майно належить до компетенції суду.

Враховуючи викладене, Київська міська рада покладається на розсуд суду щодо

вирішення спору відповідно до вимог чинного законодавства України та оцінки наданих сторонами доказів.

Розгляд справи, просить проводити за відсутності представника КМР (а.с. 93-98).

01.10.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача, у якій вона просить розгляд справи провести без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі (а.с. 115-119).

З урахуванням частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості, посвідченого Київською Універсальною біржею від 31.07.1996 року, реєстраційний № В7291/8902, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 08.08.1996 року, записаного в реєстрову книгу за №5896, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності (а.с. 19-20).

Факт родинних відносин позивача з ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.05.1976 року, відповідно до якого батьками ОСОБА_1 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.10.2023 року (а.с. 22).

ОСОБА_4 - дружина ОСОБА_2 , відмовилась від прийняття спадщини, що лишилася після померлого ОСОБА_2 , що підтверджується її заявою, зареєстрованою в реєстрі за № 824, засвідченою приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Антоновою Т.В. (а.с. 15).

Спадкова справа №1184/2023 (номер у Спадковому реєстрі 71482526) після смерті ОСОБА_2 була заведена 31.10.2023 року у Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі (а.с. 16).

Державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербиною Я.О. було відмовлено спадкоємцю - ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала його батьку - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з неможливістю визначити склад спадкового майна, а саме не визначено розмір частки померлого у спільній сумісній власності (а.с. 17).

Відповідно до інформаційної довідки Київської міської ради КВ-2023 №35756 від 15.11.2023 року, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, кв. АДРЕСА_2 , на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Київською Універсальною біржею від 31.07.1996 року № В7291/8902, та зареєстрованого в Бюро 08.08.1996, за реєстровим № 5896 (а.с. 34).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Оскільки у договорі купівлі-продажу нерухомості, посвідченого Київською Універсальною біржею від 31.07.1996 року, реєстраційний № В7291/8902, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 08.08.1996 року, записаного в реєстрову книгу за №5896, частки співвласників квартири АДРЕСА_2 не були визначені, а квартира була передана у спільну сумісну власність двом співвласникам без визначення їхніх часток, суд вважає, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними та становлять по 1/2 частці.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За приписами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведені правові норми, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги щодо визначення часток ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 , з урахуванням того, що частки співвласників квартири не визначені, а визначення часток має значення для належного оформлення прав на спадкове майно, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.182, 321, 328, 355, 368, 369, 372 ЦК УКраїни, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності задовольнити.

Визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить 1/2;

- частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила 1/2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Інформація про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02883185, адреса: м. Київ, вул. Гната Юри,9.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.10.2026.

Суддя Ю.О. Твердохліб