Рішення № 140666572, 15.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11299/26

№ 2-о/183/275/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Ігольнікової М.О.,

за участю секретаря судового засідання Спицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою - ОСОБА_1 , заінтересована особа: ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, ГУ ПФУ у Миколаївській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

в с т а н о в и в:

12 серпня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа заінтересована особа: ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, ГУ ПФУ у Миколаївській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком. Для підтвердження необхідного страхового стажу та для обчислення вказаного виду пенсії, ОСОБА_1 надав трудову книжку серії НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підтвердження навчання у Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім.І.Франка з 1978 року по 1983 рік, ним було надано диплом серії НОМЕР_2 від 01.07.1983 року, а також виписку із залікової відомості (додаток до диплома). У дипломі зазначалося, що такий видано ОСОБА_1 в тому, що він в 1978 році вступив до Дрогобицького державного педагогічного інституту ім.І.Франка і в 1983 році закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю «Математика і фізика». Крім того, на підтвердження навчання ОСОБА_1 надав архівну довідку Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка від 01.12.2023 №165-«А», якою засвідчено, що ОСОБА_1 навчався у Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім.І.Франка на фізико математичному факультеті за спеціальністю «Математика і фізика» (денна форма навчання) з 01 вересня 1978 року (наказ про зарахування від 30 серпня 1978 року №2330 до 28 червня 1983 року (наказ про відрахування з числа студентів від 28 червня 1983 року №242). Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 25 червня 1983 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію вчителя математики і фізики та видано диплом НОМЕР_2 від 01 липня 1983 року (реєстраційний №2623). Зазначено, що у 1998 році Дрогобицький державний педагогічний інститут ім.І.Франка перейменовано на Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка на підстав постанови КМУ від 04.09.98 №1382. Наказ МО України від 01.09.98 №333. 01 листопада 2023 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , який проводився за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Миколаївській області, було прийнято рішення №046450012656 про відмову у призначені пенсії за віком. Зокрема у рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1978 по 25.06.2983, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 01.07.1983, оскільки на українській стороні диплому зазначено « ОСОБА_1 », що не відповідає паспортним даним особи українською мовою « ОСОБА_3 ». Ігор Беручи до уваги наведене, ОСОБА_1 змушений у судовому порядку встановлювати факт належності йому диплому НОМЕР_2 від 01.07.1983, виданого Дрогобицьким державним педагогічним інститутом ім.І.Франка для підтвердження того, що заявник та особа, на ім`я якої виданий диплом, а також архівна довідка на підтвердження навчання, це одна і та ж особа.

Беручи до уваги те, що диплом видавався ОСОБА_1 . Дрогобицьким державним педагогічним інститутом ім.І.Франка у 1983 році, до отримання ним паспорта громадянина України, відсутні підстави для внесення виправлень у прізвище заявника. Встановлення факту належності ОСОБА_1 диплома НОМЕР_2 від 01.07.1983 необхідне йому на підтвердження стажу для призначення пенсії за віком.

Підтвердженням того, що диплом НОМЕР_2 від 01 липня 1983 року належить саме ОСОБА_1 , є не тільки архівна довідка Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка від 01.12.2023 №165-«А», а також трудова книжка Позивача, у якій зазначено, що з 25.10.1983 року по 31.08.1988 року він працював на посаді вчителя математики і фізики Горондівській середній школі (рос.). Вчителем математики і фізики він також працював у Дніпроруднівській СШ №2 з 02.02.1996 по 01.09.1996 роки. З 18.11.1997 по 01.01.1998 роки ОСОБА_1 працював вчителем математики у Дрогобицькому педліцеї. Згодом, з 03.09.2012 по 29.07.2012 роки, Позивач працював на посаді вчителя фізики ліцею «Самара», а з 2017 року по даний час працює вчителем фізики в гімназії №15 м.Новомосковська. Наведене засвідчує, що Позивач після отримання диплому у 1983 році про закінчення Дрогобицького державного педагогічного інституту ім.І.Франка за спеціальністю «Математика і фізика», працював постійно за спеціальністю, що у свою чергу вимагало підтвердження кваліфікації дипломом вищого навчального закладу. Невірний запис прізвища Позивача (з апострофом) і по батькові у дипломі, можна лише пояснити застосуванням української граматики після його перекладу на українську мову з російської. Крім того, просив суд звернути увагу, що студент не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів у навчальному закладі, та у свою чергу неналежний порядок заповнення диплому та іншої документації з вини адміністрації навчального закладу, що не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії у належному розмірі. Встановлення факту належності ОСОБА_1 вищевказаного диплому НОМЕР_2 від 01 липня 1983 року породжує для нього настання правових наслідків, оскільки таким чином він зможе підтвердити свій стаж з 01.09.1978 по 25.06.1983 роки та оформити пенсію за віком із врахуванням його навчання.

У зв`язку з викладеним заявник просить:

-встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплом НОМЕР_2 від 01 липня 1983 року, виданого Дрогобицьким державним педагогічним інститутом ім.І.Франка на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

У наданих суду письмових поясненнях представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Кібка А.А. зазначає, що 20.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України №1058-ІV. У Пенсійному фонді України призначення та перерахунки пенсій здійснюються за екстериторіальним принципом мінімізація особистих контактів з громадянами, відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколавській області від 01.11.2023№046450012656 відмовлено за відсутністю віку на дату звернення Щодо призначення пенсії за віком Головне управління пояснює наступне. При призначенні пенсії Управління керується «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005. Вимоги, встановлені цим Порядком є безумовними для Управління та регламентують процедуру встановлення на підставі поданих особою документів права на призначення відповідного виду пенсії. Відповідно, підставою для призначення будь-якої пенсії, окрім визначеного нормами матеріального закону права на таку пенсію (матеріальна складова), є виконання вимог Порядку, тобто подання документів, які підтверджують право особи на пенсію, визначене нормою матеріального закону (процесуальна складова). Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону №1058-IV114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування). Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, регулюються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058 IV). Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України № 1058 у разі відсутності страхового стажу, починаючи з 1 січня 2018 року, передбаченого частиною першою цієї статті,право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу : по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років. Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України № 1058 У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Згідно з п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058-ІV, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), визначено, що до заяви про призначення (перерахунок) пенсії додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами):- паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи;- документ про присвоєння реєстраційного номеру;- трудова книжка (відомості про роботу);- диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання;- свідоцтво про шлюб (для жінок);- свідоцтво про народження дітей (для жінок);- довідка про заробіток за 60 календарних місяців підряд за будь - який період (за бажанням заявника) до 01.07.2000 року та підтверджуюча довідка підприємства про наявність первинних документів;- та інші документи, які підтверджують періоди роботи особи, яка звертається за призначенням пенсії. Таким чином, обов`язок щодо надання документів чинним законодавством покладено на заявника. Згідно п. 4.2. розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при прийманні документів орган, що призначає пенсію має право перевіряти правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряти зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряти копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Згідно із пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. За правилами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно із ст. 48 КЗОТ України, п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 визначено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Зокрема, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N637 (далі - Порядок № 637), якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов`язана необхідність встановлення цього стажу. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Далі Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п. 1, 2 Порядку). Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 2-1 (далі - Порядок №22-1). Пунктами 4.1 та 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший на підставі звернення особи з відповідною заявою. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 розділу ІV), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ. Водночас, у разі незгоди з рішенням органу, що призначає пенсію, особа має звертатися за захистом свого права, але не із заявою про встановлення факту належності архівних довідок, а оскаржити рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства. Згідно з п. 4.2 Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. З зазначеного вбачається, що заява та документи для призначення, перерахунку пенсії можуть бути подані в будь - якому сервісному центрі, що здійснює обслуговування громадян, незалежно від місця проживання особи. Разом з тим, розгляд документів та винесення рішення про призначення пенсії /відмову в призначенні пенсії здійснюється за принципом екстериторіальності шляхом автоматизованого розподілу до структурного підрозділу органу, що призначає пенсію. Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Водночас, у разі незгоди з рішенням органу, що призначає пенсію, особа має звертатися за захистом свого права, оскаржити рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства. Звертаємо увагу суду, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Перш ніж звертатися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, Заявник має звернутися до органу (установи, організації, тощо) із заявою (зверненням, проханням) про виправлення помилки в документі який їй видали.

У наданих суду письмових запереченнях представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Миколаївській області Сідорова А.О. зазначає, що згідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Частиною 2 пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 26 Порядку № 637 передбачено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.05.1995 № 5 (далі Постанова №5) справи, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутись до суду в інтересах інших осіб, а також за заявою прокурора. Пункт 12 Постанови № 5 визначає, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвище, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. 25.10.2023 заявник звернулась до територіального органу управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). 01.11.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, було прийняте рішення № 046450012656 про відмову в призначенні заявнику пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема під час аналізу документів встановлено, що на українській стороні диплому ИВ-1 № 148898 від 01.07.1983 року зазанчено ОСОБА_4 , на російській стороні ОСОБА_5 , що не відповідає паспортним даним особи українською мовою Ластовя ОСОБА_5 . к Ігор Нестеро вич, російською мовою Вищезазначений документ не міг бути врахований під час вирішення питання про призначення заявнику пенсії за віком, оскільки містять неповну, або неточну інформацію про заявника та не відповідають встановленим вимогам. Оскільки заявник звернувся до територіального органу управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було прийнято рішення про відмову заявнику в призначенні пенсії за віком, у даних правовідносинах наявний спір про право і заявник у разі незгоди з рішенням Головного управління від 01.11.2023 року № 046450012656 повинен був оскаржувати вищевказане рішення в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 6 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Таким чином, встановити факт належності, Заявнику диплому НОМЕР_2 від 01.07.1983 року, виданого Дрогобицьким державним педагогічним інститутом ім. І. Франка , для зарахування страхового стажу для призначення пенсії за віком не передбачено чинним законодавством . Отже, представник просив залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності диплому НОМЕР_2 від 01.07.1983 року, виданого Дрогобицьким державним педагогічним інститутом ім. І. Франка, без розгляду.

15.09.2026 року представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала заяву, згідно якої не висловила позицію не погодження із твердженням заінтересованої сторони про наявність спору про право, виходячи з наступного. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо оформлення пенсії за віком. На підтвердження навчання у вищому навчальному закладі - Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім.І.Франка з 1978 року по 1983 рік, ним був наданий диплом серії НОМЕР_2 від 01.07.1983 року, а також виписка із залікової відомості (додаток до диплома). Крім того, навчання ОСОБА_1 підтверджується архівною довідкою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка від 01.12.2023 №165-«А». Однак через те, що на українській стороні диплому зазначено « ОСОБА_1 », що не відповідає паспортним даним особи українською мовою « ОСОБА_1 », заявник отримав рішення про відмову у призначені пенсії за віком через не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 по 25.06.1983 роки, коли він насправді навчався у вищому навчальному закладі. Згідно приписів пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до п.п. 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 , основним документом, що підтверджує трудовий стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У судовому порядку, відповідно до п. 26 вказаного Порядку, встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Згідно пункту 1 Постанови пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник немає іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВС від 25 вересня 2019 року по справі № 280/1535/16-ц,справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. Згідно правової позиції, висловленої в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВП ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Зазначене також відповідає висновкам, які викладено у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 733/324/21, провадження № 61-11108св21, від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 провадження № 61 - 13847св20. Для реалізації прав та законних інтересів заявника у сфері пенсійного забезпечення, необхідним є встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу, ИВ-1 №148898 від 01 липня 1983 року, виданого Дрогобицьким державним педагогічним інститутом ім.І.Франка на ім`я ОСОБА_1 , так як наявним є факт допущення помилки у написанні його прізвища та по батькові в цьому дипломі, виправлення помилки у позасудовому порядку є неможливим, а встановлення цього факту має юридичне значення, так як після встановлення цього факту буде реалізована можливість включення періоду навчання в вказаному вищому навчальному закладі до його страхового стажу заявниці, що дає право на пенсію. У відповідності до ст. 43, 182 ЦПК України, заперечили проти доводів ГУ ПФУ у Миколаївській області та просили задоволити зявлені вимоги у повному обсязі.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, звернувшись до суду з проханням розгляд справи провести без їх участі, заявлені вимоги підтримували, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Кібка А.А. в судове засідання не з`явилася, одночасно у поданих до суду письмових поясненнях просила розглядати справу без участі представника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Миколаївській області Сідорова А.О. в судове засідання не з`явилася, просила розглядати справу без участі представника ГУ ПФУ в Миколаївській області та ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України ім`я заявника вказано як « ОСОБА_1 ».

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , що видана на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні відомості про навчання Позивача.

Згідно наданого надано диплому серії НОМЕР_2 від 01.07.1983 року, а також виписки із залікової відомості (додаток до диплома) суд встановив, що такий документ видано ОСОБА_1 в тому, що він в 1978 році вступив до Дрогобицького державного педагогічного інституту ім.І.Франка і в 1983 році закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю «Математика і фізика».

Згідно наданої суду архівної довідки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка від 01.12.2023 №165-«А», якою засвідчено, що ОСОБА_1 навчався у Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім.І.Франка на фізико математичному факультеті за спеціальністю «Математика і фізика» (денна форма навчання) з 01 вересня 1978 року (наказ про зарахування від 30 серпня 1978 року №2330 до 28 червня 1983 року (наказ про відрахування з числа студентів від 28 червня 1983 року №242). Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 25 червня 1983 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію вчителя математики і фізики та видано диплом НОМЕР_2 від 01 липня 1983 року (реєстраційний №2623). Також зазначено, що у 1998 році Дрогобицький державний педагогічний інститут ім.І.Франка перейменовано на Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка на підстав постанови КМУ від 04.09.98 №1382. Наказ МО України від 01.09.98 №333.

Згідно рішення №046450012656 про відмову у призначені пенсії за віком від 01 листопада 2023 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , який проводився за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Миколаївській області, було прийнято рішення що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1978 по 25.06.2983, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 01.07.1983, оскільки на українській стороні диплому зазначено « ОСОБА_1 », що не відповідає паспортним даним особи українською мовою « ОСОБА_3 »

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6).

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові якої, що зазначені в документі - не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Відповідно до роз`яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з листом ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оскільки внести виправлення в позасудовому порядку до диплому ИВ-1 №148898 від 01 липня 1983 року неможливо, заявник обґрунтовано звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України.

Встановлення факту належності дипломів має юридичне значення для заявника, оскільки від його встановлення залежить реалізація його особистих майнових прав на пенсійне забезпечення, для підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, а встановити цей факт іншим чином неможливо. Спір про право відсутній.

При цьому суд вважає, що усі досліджені докази узгоджуються між собою за часом та змістом, є належними та допустимими, тому суд приймає їх при ухваленні цього рішення.

Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що невірний запис прізвища Позивача (з апострофом) і по батькові у дипломі, можна лише пояснити застосуванням української граматики після його перекладу на українську мову з російської.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому НОМЕР_2 від 01 липня 1983 року, виданого Дрогобицьким державним педагогічним інститутом ім.І.Франка на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Заявником при поданні заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн., який відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, ГУ ПФУ у Миколаївській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому НОМЕР_2 від 01 липня 1983 року, виданого Дрогобицьким державним педагогічним інститутом ім.І.Франка на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

- заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, адреса м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, Дніпропетровська область, 49094 ЄДРПОУ 21910427 .

- заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, адреса м.Миколаїв, вул.Морехідна, 1, Миколаївська область, 54020 ЄДРПОУ 13844159.

Повне судове рішення складено і підписано 15 жовтня 2026 року.

Суддя М.О.Ігольнікова