Ухвала суду № 140666037, 13.10.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8221/26

Провадження № 2/0203/3577/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває вищезазначена цивільна справа.

26..08.2026 року представником позивача до суду було подано заяву про закриття провадження по справі на підставі клопотання про відмову від позову та закриття провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, посилаючись на погашенням відповідачем поточної заборгованості.

В призначене судове засідання представник позивача та відповідач не з`явились, що не перешкоджає вирішенню судом розгляду питання за поданим представником позивача клопотанням.

Пунктом 4 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачено закриття провадження по справі судом, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Таким чином, враховуючи подане представником позивача клопотання та наведені в ньому підстави, слід прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В частині поставленого в заяві представника позивача питання про повернення банку сплаченого при подачі позову судового збору, з посиланням на положення ч.3 ст.142 ЦПК України, суд враховує наступне.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у ст.142 ЦПК України.

Так, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст.142 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення ч.3 ст.142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06.05.2026 року у справі №726/2253/25, провадження №61-13391св25).

Вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2026 у справі №917/1161/25).

Таким чином, з урахуванням ч.3 ст.142 ЦПК України, оскільки у даній справі позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись, ст.ст.2,4,5,10-13,141,142,255,258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м.Київ, вул.Оленівська, буд.23, код ЄДРПОУ 21133352) витрати по сплаті судового збору в сумі 3328 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.Ю.Казак