Рішення № 140665582, 15.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/12216/25

2/212/915/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В. С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив таке.

До суду звернувся представник позивача Шкапенко О.В. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд двічі надсилав відповідачці копію ухвали про відкриття провадження, проте вона правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася, заяви із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не направляла.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.03.2024 року у розмірі 149 391,30 грн станом на 21.10.2025 та судових витрат у розмірі 2 422,40 грн судового збору. Позов обґрунтував таким. 11.03.2024 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 11.03.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а відповідач не своєчасно та не у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання, в результаті чого станом на 21.10.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 149 391,30 грн, яка складається з: 85 237,81 грн заборгованість за кредитом, 63 203,49 грн заборгованість за відсотками, 950,00 грн пеня.

Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався.

Досліджені докази. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11.03.2024 року ОСОБА_1 власноруч підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» (а. с. 9). В той самий день на підставі Анкети-Заяви, Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (а. с. 10-11) сторони погодили відкриття для відповідача відновлювальної кредитної лінії із встановленим кредитним лімітом на платіжну карту кредитодавця до 200 000 грн з базовою процентною ставкою 40,8% річних строком на 240 місяців. Основні умови кредитування викладені у Паспорті споживчого кредиту, який підписано сторонами шляхом накладення електронного підпису (а. с. 14-15).

Обставина видачі відповідачу платіжних карток як засобу доступу до кредитних коштів, зміни кредитних лімітів підтверджується Довідкою за лімітами та Довідкою за картами на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 22-23).

Обставина користування кредитними коштами підтверджується Випискою по картці за період з 11.03.2024 до 21.10.2025 на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 16-21).

Позивач надав суду Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 11.03.2024 станом на 21.10.2025 року (а. с. 6-8), де видно, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 85 237,81 грн, загальний залишок заборгованості за процентами становить 63 203,49 грн, штраф становить 950,00 грн. Крім того, розрахунок свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього зобов`язань перед позивачем, оскільки відповідач здійснював заходи, спрямовані на погашення заборгованості.

Докази погашення заборгованості та/або спростування розрахунку заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач умови договору належним чином не виконала, чим порушила домовленості сторін, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, а також сплати процентів за його користування.

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Отже суд задовольняє вимогу про стягнення тіла кредиту та відсотків.

Щодо штрафу

Згідно з п. 2.1.4.6.4 Умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом штрафу та / або пені у встановленому розмірі. За розрахунком заборгованості, позивач нарахував 950,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу прямої норми закону нарахований кредитором штраф у розмірі 950,00 грн має бути списаний; вимога про стягнення такого штрафу не підлягає задоволенню.

Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 334,22 гривень судового збору.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 20.04.2024 року в розмірі в розмірі 148 441,30 (сто сорок вісім тисяч чотириста сорок одна грн 30 коп) гривень, яка складається з: загального залишку заборгованості за тілом кредиту 85 237,81 грн, заборгованості за відсотками 63 203,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» сплачений судовий збір в розмірі 2 334,22 грн.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-банк», ЄДРПОУ: 14360080, юридична адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 жовтня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець