Рішення № 140665581, 15.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5577/26

2/212/4748/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив таке.

До суду звернувся представник позивача Усенко М.І. із зазначеною позовною заявою. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

Суд двічі надсилав відповідачу копію ухвали про відкриття провадження, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяви із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не направляв.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9405432 на загальну суму 29 053,63 грн, судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позов обґрунтував таким. 24.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 9405432, за яким ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кошти у розмірі 3 900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач умов кредитного договору не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. 24.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, за яким ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 9405432 за реєстром боржників. Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 053,63 грн, з яких: 3 900,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 19 116,63 грн сума боргу за відсотками, 5 600,00 грн заборгованість за сумою за порушення грошового зобов`язання; 437,00 грн заборгованість за комісією.

Відповідач своїм правом подання відзиву не скористався, будь-які клопотання, заяви відсутні.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

24.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора) було укладено Договір про споживчий кредит № 9405432 (далі договір, а. с. 7-12), за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 3 900,00 грн загальним строком на 360 днів. Згідно з п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту становить 437,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Згідно з п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Згідно з п. 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Денна процентна ставка складає 1,16 % (п. 1.5. договору). Кредитні кошти надаються безготівково на рахунок з використанням карти 473121*62 (п. 2.1. Договору).

Можливість укладення кредитного договору в електронній формі передбачена п. 6.1. самого договору. Разом з Договором відповідач підписав також Графік платежів (а. с. 12 зворот - 13).

В матеріалах справи наявна Довідка про ідентифікацію позичальника (а. с. 14 зворот).

Копія платіжного доручення № 129210237 від 24.04.2024 (а. с. 16), а також надана АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів інформація підтверджують обставину перерахування ТОВ «Мілоан» відповідачу кредитних коштів у сумі 3 900,00 грн.

24 вересня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ (а. с. 20 зворот - 25), відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників, зокрема до відповідача, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог (а. с. 32), в якому зазначено, що заборгованість відповідача становить 17 806,03 грн, з яких: 3 900,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7 869,03 грн сума боргу за відсотками, 437,00 грн заборгованість за комісією, 5 600,00 залишок за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання. 24.09.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило первісному кредитору ТОВ «Мілоан» плату за відступлення права вимоги за вказаним договором, що підтверджується платіжною інструкцією (а. с. 31 зворот).

Докази погашення заборгованості та/або спростування розрахунку заборгованості відповідач суду не надав.

Отже, між ТОВ «МІЛОАН» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини споживчого кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано за договором відступлення права вимоги позивачу. Обставини кредитування та переходу права вимоги суд вважає доведеними.

Щодо тіла кредиту та відсотків

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчить розрахунок первісного кредитора (а. с. 16 зворот - 17), проценти нараховані первісним кредитором за період з 24.04.2024 до 24.09.2024, в розмірі, обумовленому сторонами під час укладення договору. Позивач, після відступлення йому права вимоги за договором, продовжив нарахування процентів з 25.09.2024 до 18.04.2025, тобто в межах строку кредитування, визначеного договором, та у розмірі, обумовленому сторонами під час укладання договору.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Однак ані первісний кредитор, ані позивач, не дотрималися зазначеної вище вимоги закону. З урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд вважає за необхідне здійснити перерахунок нарахованих відсотків за період з 21.08.2024 до 18.04.2025 з урахуванням зазначених норм Закону. Відсотки у цей період мають бути нараховані за процентною ставкою 1 %, і становлять 9 399,00 грн.

Таким чином, загальний розмір правомірно нарахованих відсотків становить 15 951,00 гривень. В іншій частині заявлених вимог про стягнення нарахованих відсотків у зазначений період слід відмовити.

Щодо комісії

Законом України «Про споживче кредитування» в редакції станом на час укладення Договору про споживчий кредит визначав можливість встановлення комісії, пов`язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Як свідчить заява на отримання кредиту (а. с. 13 зворот) та сам Договір (п. 1.5.1., а. с. 8), мова йшла про одноразову комісію за надання кредиту. Відповідач був обізнаний про неї, зокрема, до укладення Договору і погодився на цю умову.

Отже, така вимога позивача підлягає задоволенню.

Щодо штрафу/пені

Позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості по сумі за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5 600,00 грн. Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі прострочення зобов`язань з повернення кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати, якщо порушення відповідної дати платежу триває понад 6 днів.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу прямої норми закону умова кредитного договору не може бути застосована, а нарахований первісним кредитором штраф у розмірі 5 600,00 грн має бути списаний, вимога про його стягнення не підлягає задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (усі, крім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн підтверджуються такими документами: Договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року (а. с. 35 зворот); Актом наданих послуг (а. с. 36 зворот), Детальним описом наданих послуг до Акту (а. с. 37).

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат позивача належно обґрунтовані та доведені, пов`язані з розглядом справи, клопотання відповідача про зменшення їх розміру відсутнє, дотримані критерії розумності їх вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовна заява підлягає частковому задоволенню, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 819,22 грн судового збору та 5 466,40 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 9405432 від 24.04.2024 року в загальному розмірі 19 851,00 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одна) гривню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 819,22 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 5 466,40 грн.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 жовтня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець