Рішення № 140660685, 15.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 641/7152/26

Провадження № 2/466/4528/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря с/з Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

20 липня 2026 року, АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання банківських послуг від 15.11.2020 року, у розмірі 39 904,01 грн. та судовий збір.

В обґрунтування вимог зазначають, що АТ «Універсал Банк» здійснює банківське обслуговування фізичних осіб у межах банківського проєкту monobank, який передбачає дистанційне надання банківських послуг шляхом використання мобільного додатка та платіжних карток.

15 листопада 2020 року відповідачка, з метою отримання банківських послуг, встановила мобільний додаток monobank, пройшла процедуру ідентифікації та підписала Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank».

Відповідно до положень Анкети-заяви, вона разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг.

Підписання Анкети-заяви здійснювалося шляхом накладення електронного підпису за допомогою мобільного додатка, що, за твердженням позивача, підтверджує волевиявлення відповідачки на укладення договору та погодження його умов.

На підставі укладеного договору відповідачці було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank.

Як зазначає позивач, початковий розмір кредитного ліміту становив 10 000 грн. У подальшому розмір кредитного ліміту міг змінюватися відповідно до умов договору. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачці можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту.

Водночас відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснювала своєчасного погашення заборгованості та не сплачувала щомісячні мінімальні платежі у встановлені договором строки.

Позивач зазначає, що станом на 27.10.2025 року прострочення виконання відповідачкою зобов`язань зі сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів, у зв`язку з чим відповідно до положень договору вся заборгованість за кредитом набула статусу простроченої.

27 жовтня 2025 року Банк направив відповідачці повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості.

Оскільки відповідачка заборгованість не погасила, 26.11.2025 року кредит, за твердженням позивача, набув статусу «на вимогу».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 18.05.2026 року загальний розмір заборгованості становить 39 904,01 грн, з яких: 39 863,38 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 40,63 грн - заборгованість за пенею; Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, позивач просить стягнути зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 21.07.2026 року, справу скеровано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова, вказані матеріали надійшли на адресу суду 18.08.2026 року.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Від представника позивача разом з позовною заявою скеровано до суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечив .

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи. Відзиву на позовну заяву не подала.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.11.2020 року відповідачка підписала Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank».

Зі змісту Анкети-заяви вбачається, що відповідачка висловила намір отримати банківські послуги, у тому числі користуватися кредитним лімітом на платіжній картці, та погодилася на обслуговування відповідно до умов договору.

На підставі укладеного договору Банком було встановлено відповідачці кредитний ліміт у початковому розмірі 10 000 грн, який у подальшому міг змінюватися відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 5.3 Умов обслуговування Банк має право на власний розсуд переглядати кредитний ліміт у межах суми кредитування, визначеної договором, із повідомленням клієнта про відповідні зміни.

Відповідно до пункту 5.9 Умов обслуговування на суму наданого кредиту Банк нараховує проценти за кожний календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, визначеними Тарифами.

Пунктом 5.11 Умов передбачено обов`язок клієнта щомісячно сплачувати мінімальний платіж у розмірі та строки, визначені мобільним додатком.

У разі порушення клієнтом строків виконання грошових зобов`язань договором передбачено відповідні правові наслідки, зокрема право Банку вимагати дострокового повернення заборгованості.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Статтею 12 зазначеного Закону передбачено способи підписання електронного правочину, зокрема шляхом використання електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Отже, укладення кредитного договору шляхом підписання Анкети-заяви в електронній формі відповідає вимогам цивільного законодавства України за умови належного підтвердження електронного підписання та погодження сторонами умов договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з позовної заяви, АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачці можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту.

Натомість відповідачка належним чином не виконувала своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення використаних кредитних коштів та сплати щомісячних мінімальних платежів, унаслідок чого виникла заборгованість.

З матеріалів позову вбачається, що станом на 27.10.2025 року прострочення сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 календарних днів, у зв`язку з чим Банк сформував повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості.

Відповідно до пунктів 5.175.19 Умов обслуговування у разі істотного порушення клієнтом своїх зобов`язань Банк має право вимагати дострокового повернення заборгованості за кредитом із дотриманням передбаченого договором порядку повідомлення.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

При цьому суд враховує положення частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» щодо порядку пред`явлення вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту.

Оскільки відповідачка у встановлений строк допущеного порушення не усунула, заборгованість не погасила, строк виконання зобов`язання щодо повернення всієї суми кредиту настав, у зв`язку з чим Банк набув право вимагати її стягнення в судовому порядку.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 18.05.2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» становить 39 904,01 грн, з яких 39 863,38 грн - заборгованість за тілом кредиту та 40,63 грн - пеня.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що належними доказами фактичного отримання та використання кредитних коштів можуть бути банківські виписки, які відображають рух коштів за рахунком, здійснені операції, внесені платежі та залишок заборгованості.

Досліджені судом письмові докази у своїй сукупності підтверджують факт користування відповідачкою кредитними коштами та наявність непогашеної заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 39 863,38 грн.

Наявність укладеного між сторонами кредитного договору, фактичне використання відповідачкою кредитних коштів та невиконання обов`язку щодо їх повернення є підставою для задоволення позовних вимог у частині стягнення основної суми кредиту.

Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши період нарахування пені, її розмір та відповідні положення договору, суд встановив, що заявлена до стягнення пеня в сумі 40,63 грн нарахована відповідно до погоджених сторонами умов договору за період, на який не поширюються встановлені законом обмеження щодо відповідальності позичальника. У зв`язку з цим вимога позивача про стягнення зазначеної суми є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, за умови підтвердження належними та допустимими доказами всіх складових заявленої заборгованості, суд приходить до висновку, що позивач довів факт виникнення між сторонами договірних правовідносин, надання відповідачці кредитних коштів, неналежного виконання нею своїх зобов`язань, настання строку повернення заборгованості та правомірність заявленої до стягнення суми.

Відтак, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно з ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 84, 89, 141, 252, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд ,

у х в а л и в :

позов задовольнити. Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.11.2020 року в загальному розмірі 39 904,01 грн (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот чотири гривні 01 копійка)

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 3 328 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима