Рішення № 140656957, 15.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/6797/26

В справі 760/30709/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

15 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

ІІ. Описова частина

31 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за договором позики № 1138133 від 04 травня 2021 року у розмірі 4.885,87 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 04 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Первісний кредитор) та Відповідачкою укладено договір позики № 1138133, підписаний Відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 28za0mmRbi, за яким Відповідачці надано позику в розмірі 1.470,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за базовою фіксованою ставкою 1,99 % на день. Кошти перераховано на платіжну картку Відповідачки № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес». Згідно з пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику Первісний кредитор має право нараховувати проценти за кожний день понадстрокового користування позикою, але не більше 90 календарних днів. Право вимоги за договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» за договором факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, а від нього - до Позивача за договором факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року. Відповідачка платежів не здійснювала, її заборгованість становить 4.885,87 грн, з яких: за основною сумою боргу - 1.470,00 грн, за процентами - 3.415,87 грн.

Позивач також просить витребувати в Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію щодо належності Відповідачці карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку за цим рахунком за період з 04 по 07 травня 2021 року, стягнути з Відповідачки судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4.500,00 грн та розглядати справу без участі його представника.

04 листопада 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В. 10 листопада 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею, 12 листопада 2025 року отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації Відповідачки.

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник Відповідачки - адвокат Крикунов О.В. подав відзив на позовну заяву від 05 лютого 2026 року, в якому зазначив, що ухвалу про відкриття провадження Відповідачка не отримувала і ознайомилася з матеріалами справи в приміщенні суду 23 січня 2026 року. Відповідачка визнає, що 04 травня 2021 року отримала від Первісного кредитора позику в сумі 1.470,00 грн строком на 30 днів зі сплатою 1,99 % на день, і вважає, що зобов`язана сплатити Первісному кредитору 2.347,59 грн, з яких 877,59 грн - проценти за 30 днів, однак не визнає, що право вимоги перейшло до Позивача, оскільки в реєстрі боржників до договору факторингу № 030423-ФК її прізвище відсутнє. Відповідачка стверджує, що Правил надання грошових коштів у позику не бачила і не підписувала, договором не передбачено пролонгації строку позики понад 30 днів, а дій щодо пролонгації вона не вчиняла; з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 вважає, що право нараховувати проценти припинилося зі спливом строку кредитування. Відповідачка просить зменшити витрати Позивача на правничу допомогу, оскільки справа є типовою, та стягнути з Позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн або пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких буде відмовлено.

Представник Позивача - адвокат Ткаченко Ю.О. подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що перехід права вимоги підтверджується договорами факторингу, витягами з реєстрів прав вимог і доказами оплати, а проценти нараховано відповідно до договору позики та Правил, з якими Відповідачка ознайомилася до підписання договору; проценти за ставкою за понадстрокове користування позикою 2,70 % на день не нараховувалися. Позивач заперечує проти відшкодування Відповідачці витрат на правничу допомогу, оскільки їх розмір у малозначній справі є завищеним, неспівмірним з предметом позову і перевищує ціну позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.

Матеріали справи не містять відомостей про вручення Відповідачці ухвали про відкриття провадження у справі раніше 23 січня 2026 року, а відзив подано протягом п`ятнадцяти днів з цієї дати, тому суд приймає відзив до розгляду.

Щодо укладення договору позики та отримання коштів

04 травня 2021 року між Первісним кредитором (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) в електронній формі укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1138133 (далі - Договір). Згідно з довідкою про ідентифікацію Договір підписано Відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 28za0mmRbi 04 травня 2021 року о 20:44, надісланим на її електронну адресу. Відповідно до пункту 2 Договору сума позики становить 1.470,00 грн, строк позики - 30 днів, дата надання позики - 04.05.2021, дата повернення позики (останній день) - 03.06.2021, процентна ставка (базова) - 1,99 % на день (фіксована), знижена процентна ставка - 0,01 % на день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % на день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3,65 %, орієнтовна загальна вартість позики - 1.474,41 грн. Пунктом 10 Договору передбачено, що інші умови правочину регулюються Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Правила), які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з копією платіжної інструкції № 3c8c40e3-6db5-4288-ba51-d03240cd5fa2 та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 25 вересня 2025 року № КД-000053555/ТНПП 04 травня 2021 року Первісний кредитор перерахував на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену в Договорі як рахунок Позичальника, кошти в сумі 1.470,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. У відзиві Відповідачка визнала укладення Договору та отримання позики в розмірі 1.470,00 грн. Отже, ці обставини є встановленими, а потреби у витребуванні в банку доказів зарахування коштів на картковий рахунок Відповідачки немає, тому клопотання Позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Щодо переходу права вимоги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 4.3 Договору Позичальник надав згоду на відступлення права вимоги за Договором без його особистого повідомлення.

26 жовтня 2021 року між Первісним кредитором (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Фактор) укладено договір факторингу № 2610. Згідно з Реєстром прав вимог № 2 від 26 жовтня 2021 року, підписаним кваліфікованими електронними печатками сторін, Фактору відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором № 1138133 від 04.05.2021 із заборгованістю за тілом позики - 1.470,00 грн, за процентами - 3.416,23 грн, загалом - 4.886,23 грн. Розрахунки за цим договором факторингу підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків за період з січня 2021 року по грудень 2022 року.

03 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Клієнт) та Позивачем (Фактор) укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого права вимоги переходять до Фактора в момент підписання акта приймання-передачі Реєстру заборгованостей. Актом приймання-передачі Реєстру заборгованостей від 03 квітня 2023 року (додаток № 4 до договору) сторони підтвердили передачу Реєстру заборгованостей і перехід до Позивача прав вимоги. Згідно з Реєстром боржників від 03 квітня 2023 року (додаток № 1 до договору факторингу) Позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором № 1138133 від 04.05.2021 (порядковий номер 22166) із заборгованістю за тілом позики - 1.470,00 грн, за процентами - 3.416,23 грн, загалом - 4.886,23 грн. Розрахунки за цим договором факторингу підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків між його сторонами.

Твердження Відповідачки про відсутність її прізвища в реєстрі боржників до договору факторингу № 030423-ФК спростовуються змістом цього реєстру. Неповідомлення боржника про заміну кредитора відповідно до частини другої статті 516 ЦК України має наслідком лише те, що виконання боржником обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням; Відповідачка зобов`язання не виконувала ні первісному, ні новим кредиторам.

Отже, Позивач набув право вимоги до Відповідачки за Договором. Водночас відповідно до статті 514 ЦК України обсяг прав Позивача не може перевищувати обсягу прав Первісного кредитора, а тому правомірність кожної складової заборгованості суд перевіряє виходячи з умов Договору та вимог закону.

Щодо заборгованості за основною сумою боргу

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Строк повернення позики настав 03 червня 2021 року. Позику Відповідачка не повернула, що вона визнала у відзиві. Тому вимога про стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 1.470,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування позикою

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частиною третьою статті 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Договором для строку позики встановлено знижену процентну ставку 0,01 % на день, виходячи з якої визначено орієнтовну загальну вартість позики 1.474,41 грн (з яких проценти - 4,41 грн) та орієнтовну реальну річну процентну ставку 3,65 %. Згідно з пунктом 9.7 Правил, якщо під час дії особливих умов виконання договору позики, встановлених у рамках програми лояльності, позичальник порушить взяті на себе зобов`язання, такі особливі умови втрачають силу, а нараховані проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою за весь період дії договору позики. Пунктами 6.5, 6.8, 6.9 Правил передбачено право позикодавця у разі неповернення позики нараховувати проценти за кожний день понадстрокового користування позикою, але не більше 90 календарних днів, та змінити кінцеву дату строку дії договору на дату фактичного виконання зобов`язань.

Згідно з реєстрами прав вимог сума процентів у розмірі 3.416,23 грн нарахована Первісним кредитором до відступлення права вимоги 26 жовтня 2021 року і значно перевищує суму процентів за 30 днів строку позики як за зниженою ставкою (4,41 грн), так і за базовою ставкою (877,59 грн). Отже, проценти нараховано як за строк позики за базовою ставкою, так і за період після спливу строку позики.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України; після цього права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України. Аналогічного висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Пролонгація відповідно до розділу 7 Правил оформлюється Позичальником в особистому кабінеті шляхом обрання виду пролонгації та внесення відповідного платежу. Дій щодо пролонгації Відповідачка не вчиняла, платежів не здійснювала. Зміна кінцевої дати строку позики на дату фактичного виконання зобов`язань за пунктом 6.8.2 Правил відбувається не з волі Позичальника, а виключно внаслідок прострочення, і не подовжує строку правомірного нарахування процентів. Отже, строк позики сплив 03 червня 2021 року, а права на нарахування процентів після цієї дати Первісний кредитор не мав. Вимог на підставі статті 625 ЦК України Позивач не заявляв.

Перерахунок процентів за строк позики за базовою ставкою замість зниженої відповідно до пункту 9.7 Правил також зумовлений виключно порушенням Позичальником зобов`язань, тобто простроченням. Відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» «у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті». Договір укладено 04 травня 2021 року, тобто до 22 січня 2024 року включно, а прострочення допущено в період, визначений цією нормою.

Визнання Відповідачкою у відзиві обов`язку сплатити проценти за базовою ставкою 1,99 % на день стосується не фактичних обставин, а правової оцінки умов Договору, яку здійснює суд, тому відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати зазначену норму закону.

Таким чином, правомірно нарахованими є лише проценти за зниженою ставкою за 30 днів строку позики в розмірі 4,41 грн (1.470,00 грн ? 0,01 % ? 30 днів), які підлягають стягненню. У решті вимоги про стягнення процентів у розмірі 3.411,46 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» підлягають частковому задоволенню - на суму 1.474,41 грн, з яких основна сума боргу - 1.470,00 грн, проценти - 4,41 грн. У решті позовних вимог на суму 3.411,46 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28 жовтня 2025 року № 579939319.1. Позов задоволено на 30,18 % (1.474,41 грн / 4.885,87 грн), тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 731,01 грн.

Згідно з частиною третьою статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої - третьої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті; для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг). Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Відповідно до частин п`ятої, шостої цієї статті у разі недотримання вимог частини четвертої суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивачем подано договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О., пунктом 4.1 якого визначено фіксовану винагороду за вивчення документів, визначення правової позиції і збір доказів у малозначній справі - 500,00 грн та за підготовку і подання позовної заяви у малозначній справі - 4.000,00 грн, витяг з акта № 2-ФП від 01 жовтня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги та платіжну інструкцію від 15 жовтня 2025 року № 579939274.1 про оплату за цим актом. Доводи Відповідачки про типовість справи самі по собі не свідчать про неспівмірність погодженої фіксованої винагороди, а інших доводів і доказів неспівмірності Відповідачка не навела. Враховуючи, що позов задоволено на 30,18 %, з Відповідачки на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1.357,97 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Відповідачкою подано договір про надання правової допомоги № 1/15/10/25 від 15 жовтня 2025 року, укладений з адвокатом Крикуновим О.В., відповідно до пункту 3.1 якого винагорода адвоката становить 2.000,00 грн за годину роботи, акт виконаних послуг (робіт) від 05 лютого 2026 року та довідку-розрахунок - детальний опис робіт, згідно з якими адвокатом надано правову консультацію (0,5 години) вартістю 1.000,00 грн та підготовлено і подано відзив на позовну заяву (3,0 години) вартістю 6.000,00 грн, загалом на суму 7.000,00 грн. Позивач заперечив проти розміру цих витрат з мотивів їх неспівмірності з ціною позову та складністю справи. Суд враховує, що справа є малозначною, ціна позову становить 4.885,87 грн, а заявлені Відповідачкою витрати її перевищують; відзив значною мірою складається з відтворення текстів норм ЦПК України та ЦК України і загальних правових висновків Верховного Суду, тому час, необхідний для його підготовки, не міг становити трьох годин. За таких обставин співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт і ціною позову є розмір витрат 4.000,00 грн (консультація - 0,5 години, підготовка відзиву - 1,5 години). Оскільки в задоволенні позову відмовлено на 69,82 %, з Позивача на користь Відповідачки підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2.792,92 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 526, 1046, 1048, 1049, 1056-1, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 84, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1138133 від 04 травня 2021 року у розмірі 1.474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) грн 41 коп., з яких:

- основна сума боргу - 1.470,00 грн;

- проценти за користування позикою - 4,41 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - про стягнення процентів за користування позикою у розмірі 3.411,46 грн - відмовити.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про витребування доказів відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 731 (сімсот тридцять одна) грн 01 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1.357 (одна тисяча триста п`ятдесят сім) грн 97 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2.792 (дві тисячі сімсот дев`яносто дві) грн 92 коп.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ: 43311346.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: