Рішення № 140656956, 15.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

________________

Провадження 2/760/5376/26

В справі 760/21206/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

15 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

01 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 849470057 від 26 вересня 2021 року у розмірі 21.052,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 26 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 849470057 на суму 5.000,00 грн. Як зазначає Позивач, Відповідач зареєструвався на сайті Первісного кредитора www.moneyveo.ua, створив особистий кабінет, заповнив заявку на отримання кредиту із зазначенням своїх персональних даних і номера банківської картки, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV698CV, що відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. 26 вересня 2021 року Первісний кредитор перерахував 5.000,00 грн на банківську картку Відповідача № НОМЕР_2, що підтверджується платіжним дорученням, довідкою та поясненнями Первісного кредитора. Отримати від банку-емітента відомості про зарахування коштів на адвокатський запит Позивач не зміг, у зв`язку з чим на випадок недостатності доказів заявив клопотання про витребування доказів.

Право вимоги за кредитним договором, як зазначає Позивач, перейшло до нього за таким ланцюгом: від Первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з додатковими угодами, якими продовжувався строк його дії) та Реєстру прав вимоги № 162 від 30 листопада 2021 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року та Реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до Позивача на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, Реєстру боржників та акта приймання-передачі реєстру від 04 червня 2025 року. Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» нарахувань за договором не здійснювали.

Відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 21.052,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5.000,00 грн, за процентами - 16.052,00 грн.

Позивач також просить стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн, розгляд справи здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.

01 серпня 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В. 04 серпня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею, 05 серпня 2025 року отримано довідку відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 28 жовтня 2025 року, в якому підтвердив, що 26 вересня 2021 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі договір № 849470057, підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV698CV і отримав кредит у розмірі 5.000,00 грн. Водночас Відповідач заперечує перехід права вимоги до Позивача. На його думку, договір факторингу № 28/1118-01 укладено 28 листопада 2018 року, тобто до укладення кредитного договору, коли права вимоги до Відповідача у Первісного кредитора ще не існувало; продовження строку дії договору факторингу додатковими угодами та підписання реєстру прав вимоги не свідчать про набуття права вимоги; передача невизначених майбутніх вимог свідчить про неукладеність правочину (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17); крім того, Позивач не надав доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01. Оскільки перший перехід права вимоги не доведений, наступні відступлення, на думку Відповідача, також не підтверджують набуття Позивачем права вимоги. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Відповіді на відзив Позивач не подав.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 849470057 (далі - Договір) за продуктом «СМАРТ», невід`ємною частиною якого є паспорт споживчого кредиту та Правила надання грошових коштів у позику. Згідно з платіжним дорученням від 26 вересня 2021 року Первісний кредитор перерахував на платіжну картку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 5.000,00 грн з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 849470057 від 26.09.2021».

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У відзиві на позовну заяву Відповідач визнав, що уклав Договір, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, та отримав кредит у розмірі 5.000,00 грн. Визнання зроблено у заяві по суті справи і узгоджується з наданими Позивачем доказами, а підстав сумніватися в його достовірності чи добровільності суд не має. Отже, факт укладення Договору та отримання Відповідачем кредиту в розмірі 5.000,00 грн є встановленим.

З огляду на це потреби у витребуванні в банку доказів зарахування кредитних коштів на картковий рахунок Відповідача немає, а тому клопотання Позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Щодо переходу права вимоги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з частинами першою, другою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Підпунктом 2.1.1.5 Договору передбачено право Кредитодавця відступити право вимоги до Позичальника будь-якій третій особі в будь-який час.

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (Фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор - прийняти їх та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату. Відповідно до пункту 4.1 цього договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Додатковою угодою № 19 від 28 листопада 2019 року строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року, а додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року, якою текст договору викладено в новій редакції, - до 31 грудня 2021 року (пункт 8.2); у подальшому додатковими угодами № 27 від 31 грудня 2021 року та № 31 від 31 грудня 2022 року строк дії договору продовжувався до 31 грудня 2022 року та до 31 грудня 2023 року.

Таким чином, договір факторингу № 28/1118-01 є рамковим, а відступлення конкретних прав вимоги за ним відбувалося підписанням окремих реєстрів. Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги № 162 від 30 листопада 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором № 849470057 від 26.09.2021 із заборгованістю за тілом кредиту 5.000,00 грн та за процентами 8.155,00 грн. Станом на 30 листопада 2021 року право вимоги за Договором вже існувало, а договір факторингу був чинним. Протоколом узгодження предмету факторингової операції від 30 листопада 2021 року сторони підтвердили, що предмет відступлення за Реєстром № 162, у тому числі ПІБ і РНОКПП боржників, номери і дати кредитних договорів та суми заборгованості, індивідуалізовано належним чином, а права вимоги перейшли 30 листопада 2021 року. Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2021 року сторони підтвердили сплату Фактором 02 грудня 2021 року суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 162 у розмірі 8.058.931,57 грн. Отже, доводи Відповідача про те, що на час укладення договору факторингу права вимоги до нього не існувало, а предмет відступлення не був визначений, та про відсутність доказів оплати суд відхиляє.

27 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01. Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до цього договору відступлено право вимоги до Відповідача за Договором із заборгованістю за тілом кредиту 5.000,00 грн та за процентами 16.052,00 грн. Платіжною інструкцією від 30 травня 2024 року № 6617 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» сплатило 5.602.405,52 грн за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги № 1.

04 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до пункту 1.2 якого права вимоги переходять до Позивача в момент підписання акта приймання-передачі реєстру боржників. Згідно з витягом з Реєстру боржників до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за Договором на суму 21.052,00 грн (тіло кредиту - 5.000,00 грн, проценти - 16.052,00 грн); акт приймання-передачі Реєстру боржників підписано 04 червня 2025 року. Платіжною інструкцією від 25 червня 2025 року № 483 Позивач сплатив 810.635,54 грн часткової оплати за відступлення прав вимоги згідно з цим договором факторингу.

Отже, Позивач набув право вимоги до Відповідача за Договором. Водночас відповідно до статті 514 ЦК України обсяг прав Позивача не може перевищувати обсягу прав Первісного кредитора, а тому правомірність кожної складової заборгованості суд перевіряє виходячи з умов Договору та вимог закону.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 29 днів (Дисконтний період) - до 25 жовтня 2021 року, перший транш у сумі 5.000,00 грн має бути повернено до 25 жовтня 2021 року. З розрахунку заборгованості Первісного кредитора вбачається, що Відповідач здійснив один платіж - 28 жовтня 2021 року в розмірі 80,00 грн, який зараховано в погашення процентів; тіло кредиту не погашалося. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5.000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Згідно з підпунктом 1.9.1 Договору протягом Дисконтного періоду проценти нараховуються щоденно за Дисконтною процентною ставкою 704,45 % річних, що становить 1,93 % від суми кредиту за кожний день користування. Відповідно до пункту 1.8 Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом оплати протягом Дисконтного та Пільгового періоду всіх фактично нарахованих процентів за умови активації функції продовження в особистому кабінеті. Підпунктом 1.9.3 Договору передбачено, що якщо Позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною ставкою скасовуються з дати надання кредиту і застосовується Базова процентна ставка 722,70 % річних (1,98 % на день) за весь строк користування кредитом. Згідно з пунктом 1.12 Договору факт користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту при ненадходженні платежу щоразу відкладається на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів, а Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати проценти з розрахунку 1087,70 % річних (2,98 % на день). У розділі 6 паспорта споживчого кредиту «Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань» зазначено процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, - 1087,70 % річних.

З розрахунків заборгованості Первісного кредитора та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» вбачається, що заявлена сума процентів 16.052,00 грн складається з: процентів за Дисконтною ставкою за 29 днів Дисконтного періоду по 96,50 грн на день - 2.798,50 грн; донарахування 28 жовтня 2021 року різниці між Базовою і Дисконтною ставками за Дисконтний період - 72,50 грн; процентів за ставкою 2,98 % на день по 149,00 грн за період з 26 жовтня по 30 листопада 2021 року, нарахованих Первісним кредитором, - 5.364,00 грн, та за період з 01 грудня 2021 року по 22 січня 2022 року, нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», - 7.897,00 грн; за вирахуванням сплачених Відповідачем 80,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України; після цього права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України. Аналогічного висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Дій, спрямованих на продовження строку кредитування в порядку пункту 1.8 Договору, Відповідач не вчиняв: нарахованих за Дисконтний період процентів у розмірі 2.798,50 грн не сплатив, а єдиний платіж у розмірі 80,00 грн здійснено вже після закінчення Дисконтного періоду. Продовження строку дії кредитної лінії за пунктом 1.12 Договору відбувається не з волі Позичальника, а виключно внаслідок неповернення ним кредиту, тобто є наслідком прострочення. Таке продовження не подовжує строку правомірного нарахування процентів, тому строк кредитування сплив 25 жовтня 2021 року, а договірна умова про нарахування процентів після його спливу права на їх стягнення не створює. Вимог на підставі статті 625 ЦК України Позивач не заявляв.

Крім того, донарахування процентів за Базовою ставкою за Дисконтний період та нарахування процентів після його закінчення за ставкою 2,98 % на день замість 1,93 % зумовлені виключно простроченням Позичальника, що прямо випливає з підпунктів 1.9.3, 1.12.2 Договору та розділу 6 паспорта споживчого кредиту. Відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» «у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті». Договір укладено 26 вересня 2021 року, тобто до 22 січня 2024 року включно, а прострочення допущено в період, визначений цією нормою. Застереження пункту 1.15 Договору про те, що застосування Базової ставки та ставки після закінчення Дисконтного періоду не є зміною істотних умов Договору, висновку суду не спростовує, оскільки правова природа платежу визначається підставою його нарахування, а не найменуванням у договорі.

Отже, правомірно нарахованими є лише проценти за Дисконтною ставкою за Дисконтний період у розмірі 2.798,50 грн. З урахуванням сплачених Відповідачем 80,00 грн, які відповідно до статті 534 ЦК України зараховано в погашення процентів, заборгованість за процентами становить 2.718,50 грн. У решті вимоги про стягнення процентів у розмірі 13.333,50 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню - на суму 7.718,50 грн, з яких тіло кредиту - 5.000,00 грн, проценти за користування кредитом - 2.718,50 грн. У решті позовних вимог на суму 13.333,50 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30 липня 2025 року № 22676. Позов задоволено на 36,66 % (7.718,50 грн / 21.052,00 грн), тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 888,15 грн.

Згідно з частиною третьою статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої - третьої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті; для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг). Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивачем подано договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладений з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додаткову угоду № 25770718392 від 05 червня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року на суму 7.000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність адвоката. Згідно з актом адвокатом надано такі послуги: складання позовної заяви (2 години) - 5.000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 години) - 1.000,00 грн, підготовка адвокатського запиту (1 година) - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів (1 година) - 500,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виснувала, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України не заявляв. Враховуючи, що позов задоволено на 36,66 %, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2.566,48 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 534, 629, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 84, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 849470057 від 26 вересня 2021 року у розмірі 7.718 (сім тисяч сімсот вісімнадцять) грн 50 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 5.000,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 2.718,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 13.333,50 грн - відмовити.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про витребування доказів відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн 15 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2.566 (дві тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн 48 коп.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: