Ухвала суду № 140656699, 05.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/1082/26

ун. № 759/26694/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши подання головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2026 головний державний виконавець Святошинського ВДВС у м. Києві Мариніна В.В. засобами поштового зв`язку звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до повного виконання боржником ПрАТ «СК АКВ Гарант» вимог виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2022 у справі №640/282/20 про стягнення штрафу у розмірі 6 800 грн. 00 коп. на користь Національного банку України.

Дане подання державний виконавець обґрунтовує тим, що на виконанні Святошинського ВЛВС у м. Києві перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва, виданого 05.07.2022 про стягнення із ПрАТ «СК «АКВ Гарант» на користь НБУ штрафу у розмірі 6 800 грн. 00 коп.

В рамках виконавчого провадження виконавцем вживалися заходи з метою розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення. Також у ході здійснення виконавчого провадження виконавцем з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань встановлено, що керівником боржника є ОСОБА_1 . На переконання виконавця, обмеження керівника боржника у виїзді за межі України буде спонукати боржника до вчинення дій щодо погашення заборгованості.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 дане подання передано для розгляду судді Святошинського районного суду м. Києва Єросовій І.Ю.

Дослідивши матеріали подання та долучені до нього докази, суддя вважає, що подання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

В силу приписів ч. 2 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом. У судовій практиці трапляються приклади мотивування судових рішень про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють "необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів".

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону №606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

У ході розгляду подання суддею встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №640/282/20 стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "АКВ Гарант" (код ЄДРПОУ - 22887185), зареєстрованого за адресою: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника (код бюджетної класифікації за доходами 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції") штраф у сумі 6 800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

На виконання вказаного рішення судом 03.07.2022 видано виконавчий лист, яким стягувачем було пред`явлено до Святошинського ВДВС у м. Києві (т. 1 а.с. 5).

Однак, державний виконавець Святошинського ВДВС у м. Києві 16.10.2023 не на підставі виконавчого листа від 05.07.2022 у справі №640/282/20, а саме на підставі виконавчого листа №160/66876 від 31.08.2022 року відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 4).

В рамках даного виконавчого провадження постановою виконавця від 17.10.2023 накладено арешт на кошти боржника ПрАТ «СК «АКВ Гарант» (т. 1 а.с. 12).

У свою чергу, постановою від 17.03.2025 накладено арешт на майно боржника ПрАТ «СК «АКВ Гарант» (т. 1 а.с. 13).

24.08.2026 державним виконавцем оформлено вимогу до боржника ПрАТ «СК «АКВ Гарант», вимоги якої, як вказує заявник, проігноровані боржником ПрАТ «СК «АКВ Гарант» та його уповноваженими особами (т. 1 а.с. 7-8).

25.08.2026 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ПрАТ «СК «АКВ Гарант» (т. 1 а.с. 6).

Суддя констатує, що долучені до подання документи стосуються виключно боржника ПрАТ «СК «АКВ Гарант» за зобов`язаннями перед Національним банком України, що встановлено рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва. Водночас, докази не містять згадки про ОСОБА_1 як особи, яка відповідає за зобов`язаннями ПрАТ «СК «АКВ Гарант».

Таким чином, долучені державним виконавцем Мариніною В.В. документи не підтверджують, що станом на день звернення із даним поданням ОСОБА_1. дійсно є керівником боржника ПрАТ «СК «АКВ Гарант». Документального підтвердження такого у розпорядження суду не надано, відомостей із Реєстру не долучено.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 ЦПК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В силу приписів ч. 2, 3 ст. 244 ЦК України, представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що боржником в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 є саме ПрАТ «СК «АКВ Гарант», а не конкретно ОСОБА_1 , більше того, повноваження якого, як представника боржника ПрАТ «СК «АКВ Гарант», не доведені державним виконавцем під час звернення до суду із даним поданням, суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1 ст. 6, ч. 4 ст.6 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», ст. 258-261, 352-355, 441 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Подання головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.