Рішення № 140655934, 13.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/8631/26

Провадження № 2/756/7632/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 26.07.2025-100002191 від 26.07.2025 у розмірі 24 088,33 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом прийняття (акцептування) пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), укладено кредитний договір № 26.07.2025-100002191, за яким позичальнику надано кредит. У подальшому за ініціативою позичальника сторони уклали додаткові договори, якими суму кредиту збільшено до 15 800 грн. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та перерахував кредитні кошти позичальнику. Натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 06.05.2026 утворилася заборгованість у розмірі 24 088,33 грн, що складається з:

- заборгованості за тілом кредиту - 12 518,04 грн;

- заборгованості за процентами - 4 381,29 грн;

- відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, - 7 189,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.05.2026 відкрито провадження у справі. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у ній матеріалами.

Зазначеною ухвалою, направленою відповідачу в установленому порядку, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 26.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 26.07.2025-100002191, за яким позичальнику надано кредит у розмірі 3 000 грн строком на 168 днів, з датою повернення кредиту 09.01.2026 (пп. 1-4 заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти)).

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (пп. 6, 7 заявки).

Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 5% від суми кредиту та дорівнює 150 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 150 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (пп. 8, 9 заявки).

Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,91% = (4590 / 3000) / 168 ? 100% (п. 12 заявки). Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) або залишку від неї на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 13 заявки).

Пунктом 17 заявки сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України, із застосуванням установленого договором обмеження розміру таких процентів річних за відповідний день прострочення.

Згідно з п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти і комісії. Відповідно до п. 4.1 договору способом надання позичальнику коштів у рахунок кредиту є перерахування на рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_2.

Документи, що складають кредитний договір, підписані кредитодавцем електронним підписом, а позичальником - за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого у смс-повідомленні на вказаний ним як фінансовий номер телефону НОМЕР_1 (п. 10.1 договору).

Додатковими договорами від 27.07.2025, 14.09.2025, 22.09.2025 та 28.09.2025 сторони за ініціативою позичальника збільшували суму кредиту шляхом надання чергових траншів: 2-го траншу - 4 200 грн (сума кредиту 7 200 грн), 3-го траншу - 4 000 грн (сума кредиту 11 200 грн), 4-го траншу - 1 500 грн (сума кредиту 12 700 грн), 5-го траншу - 3 100 грн (сума кредиту 15 800 грн).

Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується квитанціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про перерахунок коштів від 26.07.2025, 27.07.2025, 14.09.2025, 22.09.2025 та 28.09.2025, згідно з якими на виконання укладеного з позивачем договору про переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 26.07.2025-100002191» перераховано: 26.07.2025 - 3 000 грн (номер транзакції в системі iPay.ua - 814834794), 27.07.2025 - 4 200 грн (номер транзакції - 815371936), 14.09.2025 - 4 000 грн (номер транзакції - 863051268), 22.09.2025 - 1 500 грн (номер транзакції - 870824859), 28.09.2025 - 3 100 грн (номер транзакції - 876611250), а всього 15 800 грн.

Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами електронного платіжного засобу позичальника, указаними у п. 4.1 кредитного договору (НОМЕР_2), що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.

Судом установлено, що на погашення заборгованості відповідачем здійснено платежі: 08.08.2025 - 1 326,00 грн, 22.08.2025 - 1 368,00 грн, 05.09.2025 - 4 000,00 грн, 19.09.2025 - 1 639,52 грн, 06.10.2025 - 2 506,52 грн, 17.10.2025 - 2 493,48 грн, 31.10.2025 - 1 752,53 грн, а всього 15 086,05 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 26.07.2025-100002191 від 26.07.2025, складеним позивачем станом на 06.05.2026, заборгованість відповідача становить 24 088,33 грн, з яких: основний борг - 12 518,04 грн, залишок відсотків - 4 381,29 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 7 189,00 грн; залишок комісій та залишок штрафів - 0,00 грн. Проценти за користування кредитом нараховані за період з 26.07.2025 по 09.01.2026 за ставками 1% та 0,5% за один день користування кредитом; проценти річних за ст. 625 ЦК України нараховані за період з 04.10.2025 по 15.12.2025.

Наведення в тексті позовної заяви розміру процентів «44 381,29 грн» суд розцінює як описку, оскільки ця сума не узгоджується ні з розрахунком заборгованості, ні із заявленою ціною позову та прохальною частиною позовної заяви, які становлять 24 088,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За таких обставин укладений сторонами електронний договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ч. 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивач не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка надає кошти у позику без відкриття рахунку і не складає первинних банківських документів, наданий ним розрахунок заборгованості у сукупності з квитанціями платіжної установи про перерахування коштів є належним і допустимим доказом розміру заборгованості. Наведений розрахунок відповідачем не спростований, доказів виконання зобов`язань за кредитним договором понад платежі, враховані у розрахунку, суду не надано.

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12 518,04 грн підтверджена наданими позивачем доказами, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Проценти за користування кредитом у розмірі 4 381,29 грн нараховані в межах строку кредитування - по 09.01.2026, тобто по визначену договором дату повернення кредиту. Кредитний договір укладено 26.07.2025, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, яким ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено правилом про те, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Денна процентна ставка за договором становить 0,91% (п. 12 заявки), а проценти нараховані за ставками 1% та 0,5% за один день користування кредитом, тобто в межах установленого законом обмеження. За таких обставин позовні вимоги про стягнення процентів у розмірі 4 381,29 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення 7 189,00 грн відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, суд вважає, що у цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: у періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування; у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, - договорі позики, кредитному договорі, у тому числі договорі про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання, які полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Заявлені до стягнення 7 189,00 грн нараховані позивачем за період з 04.10.2025 по 15.12.2025, тобто за прострочення, допущене під час дії воєнного стану, і за своєю правовою природою є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання, визначеною ст. 625 ЦК України. Та обставина, що договором установлено інший, ніж три проценти річних, розмір таких процентів, не змінює правової природи цього платежу і не виводить його за межі відповідальності, від якої позичальник звільнений пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що виключення пункту 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» на підставі Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX надає кредитодавцю право нараховувати такі платежі за договорами, укладеними після 24.01.2024. Зазначеним Законом пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не скасовано і не змінено, ця норма є чинною, поширюється на кредитні договори, у тому числі про споживчий кредит, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене, стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, у розмірі 7 189,00 грн за кредитним договором № 26.07.2025-100002191 від 26.07.2025, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені відповідними належними і достатніми доказами, а тому підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 899,33 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 518,04 грн та заборгованість за процентами - 4 381,29 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00106626 від 19.05.2026. З огляду на задоволення позову на суму 16 899,33 грн із заявлених 24 088,33 грн з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 867,82 грн.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Позивач поніс витрати на надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками у розмірі 156,18 грн, що підтверджується квитанцією Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост» № 2074915 від 19.05.2026. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову такі витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 109,57 грн зазначених витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.07.2025-100002191 від 26.07.2025 у розмірі 16 899,33 грн, судовий збір у розмірі 1 867,82 грн та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 109,57 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО