Рішення № 140630609, 13.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

13.10.2026 Справа № 756/13519/26

Справа № 756/13519/26

Провадження № 2/756/9815/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя Шролик І.С.,

секретар судового засідання Дулина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 9875689 від 13.07.2024 у розмірі 54991,44 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 9 000 грн, проте свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів та комісії у встановлені строки не виконав. 26.11.2024 ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право вимоги за цим договором. Заборгованість відповідача становить 54 991,44 грн, з яких: 9 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 990 грн - за комісією за надання кредиту, 40 501,44 грн - за процентами, 4 500 грн - за неустойкою. Претензію позивача від 01.07.2026 про погашення заборгованості відповідач залишив без виконання.

Рух справи

Ухвалою судді від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 9 000 грн від ТОВ «Мілоан».

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання судової кореспонденції на зареєствроану адресу місця проживання відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.07.2024 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 9875689 (індивідуальна частина), який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 163134. Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» від 02.06.2026 про надсилання одноразового ідентифікатора на номер телефону позичальника НОМЕР_2 , зазначений у преамбулі договору.

Відповідно до пп. 1.2-1.4 договору сума кредиту становить 9 000 грн, кредит надається строком на 345 днів з 13.07.2024 за умови виконання позичальником графіка платежів, остаточний термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів - 23.06.2025.

Згідно з п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 1 035 грн (11,50 % від суми кредиту) і нараховується одноразово в момент видачі кредиту. За пп. 1.5.2, 1.5.3 договору проценти за користування кредитом як протягом першого розрахункового періоду, так і протягом решти строку кредитування нараховуються за ставкою 511 % річних на фактичний залишок кредиту; тип процентної ставки - фіксована (п. 1.6 договору). Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості з розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 365 днів у році (п. 2.2.2 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору загальні витрати за кредитом становлять 35 773,20 грн, денна процентна ставка - 1,15 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 11 417,45 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 44 773,20 грн. Графіком платежів (додаток № 1 до договору) передбачено повернення кредиту, сплату процентів і комісії 23 платежами кожні 15 днів з 28.07.2024 до 23.06.2025.

Пунктом 4.1 договору передбачено штраф у розмірі 700 грн за кожен випадок прострочення платежу понад 6 днів. Згідно з п. 3.2.6 договору кредитодавець має право відступати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.

Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

Як вбачається з платіжного доручення № 136438618 від 13.07.2024, ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 9 000 грн із призначенням платежу «Кошти згідно договору 9875689», що таож доводиться випискою АТ КБ "ПриватБанку",яка надана на вимогу суду.

Відповідно до відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 9875689 відповідач 21.07.2024 сплатив 1 043 грн (1 008 грн - проценти, 35 грн - комісія) та 01.08.2024 - 892 грн (882 грн - проценти, 10 грн - комісія), після чого платежів не здійснював. За період з 14.07.2024 по 26.11.2024 ТОВ «Мілоан» нарахувало проценти за користування кредитом у загальному розмірі 16 057,44 грн, з них з 14.07.2024 по 12.08.2024 - по 126 грн на день, з 13.08.2024 по 20.08.2024 - по 123,48 грн на день, а також штраф на підставі п. 4.1 договору в загальному розмірі 4 500 грн, нарахований з 19.08.2024 по 17.11.2024.

26.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ, за умовами якого новий кредитор набув права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 112-МЛ від 26.11.2024 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 9875689 від 13.07.2024 на загальну суму 28 657,44 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача за період з 27.11.2024 по 23.06.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» нараховувало проценти за ставкою 1,40 % на день від суми кредиту 9 000 грн, тобто по 126 грн на день, і нарахувало 26 334 грн процентів. Згідно з випискою з особового рахунку заборгованість відповідача станом на 15.07.2026 становить 54 991,44 грн, з яких: 9 000 грн - тіло кредиту, 40 501,44 грн - проценти, 990 грн - комісія за надання кредиту, 4500 грн - неустойка. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Частину п`яту ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023. Відповідно до п. 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Мотиви та висновки суду

Договір про споживчий кредит № 9875689 від 13.07.2024 укладено в електронній формі та підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 207 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Договір відповідачем не оспорений і недійсним не визнаний.

Факт надання відповідачу кредиту у розмірі 9 000 грн підтверджується платіжним дорученням № 136438618 від 13.07.2024, згідно з яким кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої зазначені в п. 2.1 договору, а також тим, що 21.07.2024 та 01.08.2024 відповідач здійснив платежі в рахунок погашення заборгованості за договором. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ від 26.11.2024 оплачено новим кредитором, право вимоги до відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників.

Відступлення права вимоги відбулося 26.11.2024, тобто в межах строку кредитування, який сплив 23.06.2025. Тому до позивача на підставі ст. 514 ЦК України перейшло й право нараховувати передбачені договором проценти до закінчення строку кредитування. Проценти позивач нарахував по 23.06.2025, тобто в межах строку кредитування.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, кредит не повернув, а тому заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 000 грн підлягає стягненню.

Комісія за надання кредиту є разовою платою за дії кредитодавця з надання кредиту, її розмір визначений п. 1.5.1 договору, з нарахованих 1 035 грн комісії відповідач сплатив 45 грн, тому стягненню підлягає 990 грн.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, слід зазначити наступне. Договір укладено 13.07.2024, тобто після набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, яким ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положенням, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Договором встановлено фіксовану процентну ставку 511 % річних, що становить 1,40 % на день і перевищує максимальний розмір денної процентної ставки 1 %. Така умова договору обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», а тому в частині, що перевищує 1 % на день, є нікчемною в силу ч. 5 ст. 12 цього Закону.

За таких обставин суд здійснює перерахунок процентів за весь строк кредитування з 14.07.2024 по 23.06.2025 за денною процентною ставкою 1 %, що за 345 днів становить 31050 грн (9 000 грн х 1 % х 345 днів).

З урахуванням сплачених відповідачем процентів у розмірі 1 890 грн стягненню підлягає заборгованість за процентами у розмірі 29 160 грн (31 050 грн - 1 890 грн). У стягненні процентів у розмірі 11 341,44 грн (40 501,44 грн - 29 160 грн) слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про стягнення 4 500 грн неустойки, суд вважає, що у цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час. Штраф на підставі п. 4.1 договору нараховано за прострочення, що мало місце з 19.08.2024 по 17.11.2024, тобто в період дії воєнного стану. Тому в силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки (штрафу) за таке прострочення, а вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 9875689 від 13.07.2024 у розмірі 39150 грн, з яких: 9 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 990 грн - за комісією за надання кредиту, 29 160 грн - за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог на суму 15841,44 грн (проценти - 11 341,44 грн, неустойка - 4 500 грн) слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет»; ордер серії ВС № 1408806 від 20.10.2025, виданий адвокату Усенку М.І.; акт наданих послуг № Д/29670 від 15.07.2026 на суму 8 000 грн та детальний опис наданих послуг, згідно з яким адвокат надав усну консультацію (30 хв), ознайомився з матеріалами кредитної справи (2 год), погодив правову позицію клієнта (30 хв), склав позовну заяву (3 год 30 хв) та подав її до суду.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав їх неспівмірності не подав, тому підстав для зменшення цих витрат за ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України немає.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Справа належить до категорії незначної складності, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, не потребувала дослідження значного обсягу доказів чи формування нової правової позиції. Позовна заява має типовий для цієї категорії спорів зміст, представник позивача участі в судовому засіданні не брав. Окремі послуги, зазначені в детальному описі (усна консультація, погодження правової позиції клієнта, подання позовної заяви), є складовими підготовки та подання позову і не потребували окремих затрат часу у заявленому обсязі. Крім того, позов задоволено частково - на 71,19 % від заявлених вимог.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та з урахуванням часткового задоволення позову стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. У стягненні витрат на правничу допомогу у решті слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 895,44 грн ( 2662,40 грн х 39 150 грн / 54 991,44 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 9875689 від 13.07.2024 у розмірі 39150 грн, судовий збір у розмірі 1895,44 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина ШРОЛИК