Ухвала суду № 140655759, 13.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

"13" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3198/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І"про визнання банкрутомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал" , код ЄДРПОУ 41617928за участю:

представника ТОВ "Гермес Пром І" - Демчан О.І.

представника ТОВ "Сегура - Капітал" - Бєлінський О.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал". В обґрунтування заяви кредитор зазначає, що у боржника ТОВ "Сегура-Капітал" наявна заборгованість перед кредитором у розмірі 3 680 000,00 грн. неповернутої фінансової допомоги, яка виникла на підставі Договору про наміри від 10.11.2020, укладеного між сторонами.

Розглянувши зазначену заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сегура-Капітал", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою від 16.09.2026 суд відмовив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" про відстрочення сплати судового збору.

Залишив без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал".

Повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал".

Надав заявнику десятиденний строк на усунення недоліків шляхом надання суду:

- доказів оплати судового збору у розмірі 26 624,00 грн;

- доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у розмірі 77 823,00 грн.

Роз`яснив Товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І", що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

25.09.2026 до суду від ТОВ "Гермес Пром І" надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 23674), до якої заявник на виконання вимог ухвали від 16.09.2026 надав докази сплати судового збору та докази авансування винагороди арбітражному керуючому.

Ухвалою від 29.09.2026 суд прийняв заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання по справі призначив на "13" жовтня 2026 р. о(б) 16:10 год.

08.10.2026 до суду від представника ТОВ "Сегура - Капітал" надійшов відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. У наданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сегура-Капітал" заперечує проти її задоволення, посилаючись на наявність спору про право, недоведеність грошового зобов`язання, строк виконання якого настав, відсутність ознак неплатоспроможності та зловживання заявником процесуальними правами.

Зокрема, боржник зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 у справі № 922/3873/23 (922/1206/26), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2026, відмовлено у стягненні з нього 3 680 000 грн, які є предметом вимог у цій справі. На думку боржника, зазначена обставина має враховуватися під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Боржник також наголошує на неоднозначності правової природи заявленої вимоги, оскільки заявник визначає сплачені кошти як оплату за нерухоме майно за договором про наміри від 10.11.2020, водночас у прохальній частині заяви зазначає їх як заборгованість за неповернутою фінансовою допомогою, договір щодо надання якої між сторонами не укладався.

Крім того, боржник вважає спірними питання належності права вимоги заявнику після укладення договору відступлення права вимоги, правової природи договору про наміри та настання строку повернення коштів за його пунктом 5.1. За твердженням боржника, вирішення цих питань потребує дослідження умов договору й обставин його виконання в порядку позовного провадження.

Окремо боржник зазначає, що основними його активами є права вимоги за кредитними та іпотечними договорами, щодо реалізації яких здійснюється претензійно-позовна робота, а обставини, пов`язані з дією воєнного стану, впливають на строки реалізації таких активів, проте самі по собі не свідчать про неплатоспроможність.

Крім того, боржник вважає звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство зловживанням процесуальними правами, стверджуючи, що заявник, попри відмову в стягненні відповідної суми в попередній справі, повторно використовує її як підставу для ініціювання банкрутства з метою блокування господарської діяльності боржника та встановлення контролю над його активами.

З огляду на викладене, боржник просить відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу другого частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а за наявності встановлених судом ознак зловживання процесуальними правами - залишити заяву без розгляду відповідно до частини третьої статті 43 ГПК України.

13.10.2026 до початку судового засідання до суду від ТОВ "Гермес Пром І" надійшли письмові пояснення (вх. №25181 від 13.10.2026), які були долучені судом до матеріалів справи.

Також від ТОВ "Сегура - Капітал" до початку судового засідання до суду надійшли додаткові пояснення (вх. №25285 від 13.10.2026), які були долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник ініціюючого кредитора наполягав на задоволенні заяви та просив суд відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сегура - Капітал", визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал" у розмірі 3 680 000,00 грн заборгованості за неповернутою фінансовою допомогою з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів та ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал" та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Марчука Германа Володимировича.

Також представник ініціюючого кредитора просив вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном боржника) приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

В обґрунтування заяви представник ініціюючого кредитора зазначає, що 10.11.2020 між ТОВ "Гермес Пром І" та ТОВ "Сегура-Капітал" укладено договір про наміри, на виконання якого заявник перерахував боржнику 3 680 000,00 грн. Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна у визначений договором строк укладений не був, а отримані кошти боржником не повернуті, заявник вважає, що відповідно до пункту 5.1 договору у боржника виник обов`язок повернути зазначену суму, строк виконання якого настав.

Посилаючись на рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 у справі № 922/3873/23 (922/1206/26), залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2026, яким визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 15.06.2021, заявник вважає себе належною стороною зобов`язання за договором про наміри та кредитором ТОВ "Сегура-Капітал".

Заперечуючи проти доводів боржника, викладених у відзиві, представник ініціюючого кредитора зазначає, що визначення заявленої суми як заборгованості за неповернутою фінансовою допомогою у прохальній частині заяви є технічною опискою, оскільки зі змісту заяви та доданих документів убачається, що вимога ґрунтується на договорі про наміри від 10.11.2020.

Також представник кредитора зазначив, що попередня відмова у стягненні коштів не спростовує заявлених вимог, оскільки в межах справи № 922/3873/23 (922/1206/26) питання про стягнення коштів розглядалося у взаємозв`язку з вимогами про недійсність правочинів та застосування наслідків їх недійсності. При цьому, як зазначає заявник, у вказаному рішенні суд звернув увагу на передбачене пунктом 5.1 договору право ініціювати питання про повернення коштів у зв`язку з неукладенням договору купівлі-продажу у визначений строк.

Крім того, представник ініціюючого кредитора вважає, що заперечення боржника самі по собі не свідчать про наявність спору про право в розумінні частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки, за його твердженням, боржник до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не звертався до суду з позовом щодо оспорення заявлених вимог.

Доводи про відсутність у боржника можливості виконати грошове зобов`язання та про зловживання заявником процесуальними правами ліквідатор також вважає необґрунтованими, наголошуючи, що право вимоги до ТОВ "Сегура-Капітал" у розмірі 3 680 000,00 грн є майновим активом ТОВ "Гермес Пром І".

З огляду на викладене, представник ініціюючого кредитора просить врахувати наведені пояснення, вважати правильною редакцією відповідної частини прохальної частини заяви вимогу про визнання грошових вимог у розмірі 3 680 000,00 грн заборгованості за договором про наміри від 10.11.2020 та відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сегура-Капітал".

Представник боржника в судовому засіданні проти відкриття провадження у справі про банкрутство заперечував з мотивів, викладених у відзиві на заяву, зазначивши про наявність між сторонами спору про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні.

Крім того, боржник заперечує проти уточнення заявником прохальної частини заяви шляхом заміни формулювання про заборгованість за неповернутою фінансовою допомогою на заборгованість за договором про наміри від 10.11.2020, вважаючи таку зміну не технічною опискою, а зміною правової підстави вимоги, яка має здійснюватися з дотриманням установленого процесуального порядку.

Боржник наголошує, що спір щодо стягнення 3 680 000,00 грн виник ще до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки відповідна вимога розглядалася в межах справи № 922/3873/23 (922/1206/26), за результатами якої у стягненні коштів відмовлено. На думку боржника, відсутність окремого позову з його боку не спростовує наявності спору, оскільки вимоги самого заявника вже були предметом судового розгляду.

Посилаючись на обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 922/3873/23 (922/1206/26), боржник зазначає, що кошти були використані на придбання прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами, а договір про наміри передбачав подальше відчуження нерухомого майна після проведення претензійно-позовної роботи. При цьому, на думку боржника, висновок суду про можливість ініціювати питання повернення коштів відповідно до пункту 5.1 договору не є встановленням факту існування простроченого грошового зобов`язання, його розміру чи строку виконання.

Крім того, боржник вважає недоведеним настання строку повернення коштів, оскільки заявник не визначив конкретної дати прострочення та не надав відповідного розрахунку. Також зазначає, що після набрання законної сили судовим рішенням про недійсність договору відступлення права вимоги заявник не звертався до боржника з вимогою про повернення коштів. Боржник наголошує й на необхідності з`ясування правових наслідків недійсності договору відступлення та взаємних розрахунків між заявником і Севрюковою І.В.

Окремо боржник звертає увагу на суперечливість позиції ліквідатора, який у попередньому позовному провадженні обґрунтовував недійсність договору про наміри, а в цій справі посилається на його умови як на підставу грошової вимоги. На думку боржника, наведене додатково підтверджує необхідність вирішення спору в позовному провадженні.

Заперечуючи доводи ліквідатора щодо неповноти відзиву, боржник зазначає, що відсутність окремих відомостей у відзиві не звільняє заявника від обов`язку довести існування грошового зобов`язання, строк виконання якого настав.

Також боржник стверджує, що заявником не надано доказів його неплатоспроможності, тоді як ТОВ "Гермес Пром І" має інші підтверджені судовими рішеннями права вимоги, які є його майновими активами.

Крім того, боржник підтримує доводи про зловживання процесуальними правами, посилаючись на звернення із заявою про банкрутство невдовзі після набрання законної сили судовим рішенням про відмову у стягненні тієї самої суми, первісне визначення підстави вимоги як фінансової допомоги та прохання застосувати заходи, які, на його думку, можуть обмежити господарську діяльність боржника.

З огляду на викладене, ТОВ "Сегура-Капітал" просить не враховувати уточнення прохальної частини заяви, викладене у письмових поясненнях ліквідатора від 13.10.2026, розглядати заяву в первісній редакції, відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу другого частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а за наявності ознак зловживання процесуальними правами залишити заяву без розгляду відповідно до частини третьої статті 43 ГПК України.

Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал", відзив боржника та надані сторонами докази, суд зазначає наступне.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до частин 1-3, 6 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

- наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (див. постанову Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 вчергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

У цій справі, заявник вказує на те, що станом на момент звернення кредитора - ТОВ "Гермес Пром І" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, сума безспірної заборгованості ТОВ "Сегура-Капітал" перед кредитором становить 3 680 000,00 грн., що виникла внаслідок невиконання останнім договору про намірі від 10.11.2020.

Так, судом встановлено, що 10.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал" (далі ТОВ "Сегура-Капітал", Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" (далі ТОВ "Гермес Пром І", Сторона-2) укладено договір про наміри.

Відповідно до пункту 1 договору сторони підтвердили наявність спільного інтересу в набутті права власності на нерухоме майно, що належить Стороні-2, та погодилися співпрацювати з метою успішної реалізації цього попереднього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору предметом майбутнього договору купівлі-продажу нерухомого майна визначено:

- будівлю № 1 пансіонату сімейного відпочинку загальною площею 238,6 кв. м, житловою площею 100,2 кв. м;

- квартиру № 167 розрахунковою площею 70,72 кв. м, розташовану на 20-му поверсі будинку № 1 багатоповерхового житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру № 61 розрахунковою площею 105,10 кв. м, розташовану на 8-му поверсі будинку № 2 багатоповерхового житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру № 97 розрахунковою площею 106,38 кв. м, розташовану на 12-му поверсі будинку № 2 багатоповерхового житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1.

Відповідно до пункту 3.1 договору Сторона-1 зобов`язалася відчужити на користь Сторони-2 зазначене нерухоме майно не пізніше 30.11.2021. Згідно з пунктом 3.4 договору погоджена сторонами ціна відчуження всього зазначеного нерухомого майна становить 3 680 000,00 грн.

Пунктом 4.1 договору визначено порядок розрахунків: Сторона-2 мала перерахувати кошти на рахунок Сторони-1 частинами, зокрема 2 000 000,00 грн 10.11.2020, 1 025 000,00 грн 10.11.2020 та 655 000,00 грн 26.11.2020. Загальна сума передбачених договором платежів становила 3 680 000,00 грн.

За змістом пункту 5.1 договору, в разі не укладання Стороною-1 зі Стороною-2 - Договору купівлі-продажу у строк, передбачений п. 3.1. цього попереднього договору, Сторона-1 повертає Стороні-2 грошові кошти, отримані у відповідності до п. 4.1. та 4.2. цього попереднього договору грошові кошти протягом 20 (двадцяти) банківських днів з визначеної в п. 3.1. цього попереднього договору строку.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що він припиняє свою дію з дня укладення основного договору або з інших підстав, передбачених договором.

Заявник вказує, що на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором ТОВ "Гермес Пром І" перерахував 3 680 000,00 грн.

В підтвердження перерахування грошових коштів заявником надано виписку по рахунку ТОВ "Гермес Пром І", відкритому в АТ "Скай Банк", згідно з якою 10.11.2020 на користь ТОВ "Сегура-Капітал" перераховано грошові кошти трьома платежами: у розмірі 2 000 000,00 грн за платіжним дорученням № 332, 1 025 000,00 грн за платіжним дорученням № 333 та 655 000,00 грн за платіжним дорученням № 337. Загальна сума перерахованих коштів становить 3 680 000,00 грн. Призначення платежів оплата за нерухоме майно згідно з договором про наміри від 10.11.2020.

15.06.2021 між ТОВ "Гермес Пром І" як первісним кредитором та ОСОБА_1 як новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги.

За умовами цього договору первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до ТОВ "Сегура-Капітал", що виникло з договору про наміри від 10.11.2020, разом із пов`язаними з ним правами та документами. Вартість відступленого права вимоги, визначена пунктом 3.1 договору, становила 3 680 000,00 грн, а порядок оплати передбачав сплату новим кредитором первісному кредитору винагороди в розмірі 368 000,00 грн.

На підтвердження передання документації сторони підписали акт приймання-передачі від 15.06.2021.

Водночас рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 у справі № 922/3873/23 (922/1206/26) договір відступлення права вимоги від 15.06.2021 визнано недійсним. У цій справі суд також відмовив у задоволенні вимог про визнання недійсним договору про наміри від 10.11.2020 та про стягнення з ТОВ "Сегура-Капітал" 3 680 000,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 зазначене рішення залишено без змін.

Посилаючись на наведені обставини, ТОВ "Гермес Пром І" вважає, що договір відступлення права вимоги, на підставі якого право вимоги за договором про наміри від 10.11.2020 передавалося ОСОБА_1 , визнано недійсним, а отже, заявник залишився кредитором за зазначеним договором. Оскільки передбачений договором договір купівлі-продажу нерухомого майна у встановлений строк укладений не був, а отримані кошти боржником не повернуті, заявник стверджує про виникнення у ТОВ "Сегура-Капітал" безспірного грошового зобов`язання з повернення 3 680 000,00 грн.

В цій частині слід зауважити, при розгляді питання обґрунтованості грошових вимог кредитора, ключове значення має не лише дійсність такого правочину, а й підтвердження наявності такого зобов`язання за вказаним договором кредитором-заявником, а відсутність рішення суду про визнання недійсним договору, у даному випадку не може бути беззаперечною підставою для їх визнання судом.

У прохальній частині заяви кредитором заявлену суму визначено як заборгованість за неповернутою фінансовою допомогою, тоді як фактичні обставини, наведені заявником на обґрунтування вимог, пов`язують виникнення обов`язку з повернення коштів із виконанням договору про наміри від 10.11.2020.

В своїх поясненнях представник ініціюючого кредитора зауважив про технічну описку щодо визначення підстави виникнення відповідного зобов`язання та з огляду на зміст заяви, викладені в ній обставини та правове обґрунтування заявлених вимог, ліквідатор ТОВ "Гермес Пром І" просив вважати правильним формулювання пункту 4 прохальної частини заяви в такій редакції: "3 680 000,00 грн заборгованості за договором про наміри від 10.11.2020 - четверта черга задоволення".

Вирішуючи питання про характер поданих ліквідатором письмових пояснень, суд враховує, що сама по собі зміна правової кваліфікації обставин або уточнення правового обґрунтування не є тотожними зміні фактичних підстав вимоги. Водночас визначальним є зміст первісної заяви та те, чи ґрунтувалася заявлена вимога від самого початку на тих самих фактичних обставинах, на які заявник посилається у поданих згодом поясненнях. Отже, правова природа заявленої грошової вимоги та підстави виникнення відповідного зобов`язання підлягають оцінці з урахуванням змісту договору, обставин його виконання та судових рішень, ухвалених у спорах між цими сторонами.

Як установлено судом, питання щодо договору про наміри від 10.11.2020, відступлення права вимоги за ним та стягнення коштів у сумі 3 680 000,00 грн уже були предметом судового розгляду у справі № 922/3873/23 (922/1206/26).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 у зазначеній справі позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 15.06.2021, натомість у задоволенні вимог про визнання недійсним договору про наміри від 10.11.2020 та стягнення з ТОВ "Сегура-Капітал" 3 680 000,00 грн відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 зазначене рішення залишено без змін.

У відзиві на заяву ТОВ "Сегура-Капітал" заперечує проти наявності у нього грошового зобов`язання перед ТОВ "Гермес Пром І", строк виконання якого настав і яке може бути покладене в основу відкриття провадження у справі про банкрутство. Боржник посилається на обставини, встановлені під час розгляду справи № 922/3873/23 (922/1206/26), та зазначає, що для визначення наявності, змісту й підстав виникнення обов`язку з повернення коштів необхідно дослідити договірні відносини сторін, обставини виконання договору про наміри та правові наслідки невиконання його умов.

Так, у справі № 922/3873/23 (922/1206/26) суд відмовив у стягненні з ТОВ "Сегура-Капітал" 3 680 000,00 грн, а договір про наміри від 10.11.2020 недійсним не визнав. Водночас, як убачається зі змісту рішення, вимога про стягнення коштів розглядалася в межах позову, який, зокрема, обґрунтовувався недійсністю договору про наміри та необхідністю застосування відповідних правових наслідків. За результатами розгляду суд не застосував таких наслідків, оскільки договір про наміри недійсним не визнав.

При цьому в мотивувальній частині рішення суд звернув увагу на пункт 5.1 договору про наміри, зазначивши, що у зв`язку з неукладенням договору купівлі-продажу у визначений строк ТОВ "Гермес Пром І" може порушити питання про повернення коштів на підставі відповідної договірної умови. Однак зазначення цієї обставини не змінює результату розгляду раніше заявленої вимоги про стягнення коштів, у задоволенні якої було відмовлено, та саме по собі не підтверджує встановлення судом безумовного обов`язку боржника сплатити заявнику 3 680 000,00 грн.

Суд вважає, що зазначене судове рішення має враховуватися під час оцінки вимог заявника, однак його зміст не дає підстав ані вважати, що попереднім судовим розглядом остаточно вирішено всі можливі вимоги, які можуть ґрунтуватися на пункті 5.1 договору про наміри, ані стверджувати, що наявність цієї договірної умови сама по собі підтверджує існування безспірної грошової вимоги заявника до боржника.

Так, в основною підставою виникнення зобов`язань у ТОВ "Сегура - Капітал" у розмірі 3 680 000,00 грн. кредитор зазначає договір про наміри від 10.11.2020. Водночас зі змісту зазначеного договору вбачається, що головним зобов`язанням боржника за вказаним договором було саме укладення договору купівлі-продажу та передача у власність ініціюючого кредитора обумовленого нерухомого майна, тоді як обов`язок повернення отриманих коштів передбачений пунктом 5.1 договору як наслідок неукладення основного договору у визначений строк.

За таких обставин для встановлення дійсного змісту правовідносин сторін необхідно з`ясувати не лише факт сплати коштів, а й умови та підстави виникнення обов`язку щодо їх повернення, а також настання строку виконання такого зобов`язання.

Відповідно до пункту 5.1 договору про наміри від 10.11.2020 у в разі не укладання Стороною-1 зі Стороною-2 Договору купівлі-продажу у строк, передбачений п. 3.1. цього попереднього договору, Сторона-1 повертає Стороні-2 грошові кошти, отримані у відповідності до п. 4.1. та 4.2. цього попереднього договору грошові кошти протягом 20 (двадцяти) банківських днів з визначеної в п. 3.1. цього попереднього договору строку.

При цьому у другий частині цього пункту договору, сторони визначили, що Рахунок Сторони-2 для повернення грошових коштів згідно даного пункту попереднього договору зазначений в реквізитах цього попереднього договору, якщо Сторона-2 не зазначить інший спосіб повернення коштів у письмовій вимозі Стороні-1.

Отже, зі змісту пункту 5.1 договору про наміри вбачається, що сторони передбачили механізм повернення отриманих коштів, який, з огляду на формулювання умов договору щодо можливості визначення Стороною-2 іншого способу повернення коштів у письмовій вимозі, допускає тлумачення про необхідність вчинення кредитором відповідних дій для ініціювання їх повернення саме у вигляді надіслання відповідної вимоги. Проте питання щодо необхідності пред`явлення Стороною-2 письмової вимоги про повернення коштів, її змісту та моменту пред`явлення також потребує з`ясування в сукупності з іншими умовами договору та фактичними обставинами правовідносин сторін.

Разом з тим, суд констатує, що до матеріалів справи не додано доказів звернення ТОВ "Гермес Пром І" до ТОВ "Сегура - Капітал" з відповідною вимогою про повернення суми заборгованості.

Крім того, як вже зазначалось судом, заперечуючи проти відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "Сегура-Капітал" посилається на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 у справі № 922/3873/23 (922/1206/26). Зокрема, боржник зазначає, що отримані від ТОВ "Гермес Пром І" кошти були використані за цільовим призначенням для придбання в АТ "ОКСІ БАНК" прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами, пов`язаними з нерухомим майном, яке відповідно до договору про наміри від 10.11.2020 мало бути відчужене заявнику. На підтвердження цього боржник посилається, зокрема, на платіжні доручення № 246 на суму 1 570 750,00 грн та № 247 на суму 1 339 000,00 грн від 10.11.2020.

За твердженням боржника, подальше виконання договору про наміри передбачало проведення претензійно-позовної роботи щодо звернення стягнення на предмети іпотеки, після чого мали бути виконані умови щодо відчуження відповідного нерухомого майна заявнику. ТОВ "Сегура-Капітал" наголошує, що суд у попередній справі врахував зазначені обставини, відмовляючи у визнанні договору про наміри недійсним та у стягненні 3 680 000,00 грн.

Оцінюючи наведені заперечення в сукупності з матеріалами заяви та попереднім судовим рішенням, суд зазначає, що в цьому випадку йдеться не лише про незгоду боржника з розміром заявленої вимоги чи формальне заперечення проти її задоволення. Між сторонами існують розбіжності щодо наявності грошового зобов`язання, підстав його виникнення та настання строку його виконання.

Суд, при розгляді вказаної заяви враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування статті 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Суд зауважує, що встановлення факту відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Одним з методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Суди під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні виходити саме з обґрунтування (доведення) відповідно до вимог процесуального закону: наявності грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутності між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; можливості до підготовчого засідання суду задоволення вимог кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі. Наведені вище висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23.

Суд зауважує, що Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21 зазначив, що спір про право - це суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом.

Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

У постанові від 16.11.2023 у справі № 910/2423/23 Верховний Суд також зауважив, що правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (аналогічний висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 911/2235/22, на яку посилається скаржник).

При цьому законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору.

Суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

Частиною 2 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2, частині першій статті 13 ГПК України.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарт доказування - спеціальні норми, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто, в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

У розгляді господарським судом у справі про банкрутство питання обґрунтованості грошових вимог кредитора, ключове значення має не лише дійсність такого правочину, а й урахування підвищеного стандарту доказування та належного документального підтвердження таких вимог кредитором-заявником.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При дослідженні матеріалів заяви ТОВ "Гермес Пром І", судом встановлено, що останнім до матеріалів заяви доданий Звіт за результатами проведення у 2023 році аналізу фінансово - господарської діяльності інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "Гермес Пром І". Дослідивши вказаний доказ судом встановлено, що у наданому звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "Гермес Пром І" за 20192021 роки, зокрема в розділі 2.2.4 "Поглиблений аналіз дебіторської заборгованості", сума 3 680 000,00 грн не відображена як дебіторська заборгованість ТОВ "Сегура-Капітал" перед ТОВ "Гермес Пром І". В розділі 2.2.10 "Аналіз об`єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення" лише наведено відомості про перерахування 10.11.2020 ТОВ "Сегура-Капітал" коштів на загальну суму 3 680 000,00 грн із призначенням платежів "оплата за нерухоме майно згідно договору про наміри від 10.11.2020".

Крім того, судом досліджено надані ТОВ "Гермес Пром І" інвентаризаційні документи, зокрема акти інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами станом на 07.08.2025 та 31.08.2026.

Як убачається зі змісту зазначених актів та доданих до них відомостей, у переліках дебіторів ТОВ "Гермес Пром І" наведено відомості про інших осіб і суми заборгованості, однак ТОВ "Сегура-Капітал" та заборгованість за ним станом на 31.08.2026 у розмірі 3 680 000,00 грн у цих документах не зазначені. Тобто, надані інвентаризаційні документи не містять відомостей про відображення спірної суми як дебіторської заборгованості ТОВ "Сегура-Капітал" перед ТОВ "Гермес Пром І" станом на відповідні дати проведення інвентаризації.

У сукупності з відомостями фінансового аналізу, в якому також не виокремлено зазначену суму як дебіторську заборгованість ТОВ "Сегура-Капітал", наведене свідчить про відсутність у поданих ініціюючим кредитором фінансових та інвентаризаційних документах прямого відображення заявленої суми як непогашеної безспірної заборгованості боржника. Водночас така обставина сама по собі не є достатньою для висновку про відсутність грошового зобов`язання, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами та обставинами, на які посилаються сторони.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що у цій справі наявна сукупність обставин, які свідчать про існування між сторонами розбіжностей щодо самого факту виникнення у ТОВ "Сегура-Капітал" обов`язку повернути ТОВ "Гермес Пром І" 3 680 000,00 грн, правової підстави такого обов`язку, умов його виникнення та настання строку виконання.

Для усунення цих розбіжностей необхідно дослідити зміст договірних відносин сторін, обставини виконання договору про наміри, правові наслідки неукладення основного договору, а також оцінити наведені сторонами доводи й докази в межах змагального позовного провадження.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені ТОВ "Гермес Пром І" вимоги на цій стадії не дають змоги достовірно встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника. Наявні суперечності виходять за межі формального заперечення боржника проти вимог кредитора та стосуються істотних елементів спірного зобов`язання, а тому свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників у справі про банкрутство), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

З огляду на викладене, враховуючи положення пункту 2 частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сегура-Капітал" вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Суд зазначає, що відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сегура-Капітал" унеможливлює подальший розгляд інших заяв і клопотань, які залишились не розглянутими у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала підписана 15.10.2026.

СуддяКононова О.В.