Ухвала суду № 140654109, 15.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

15 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1498/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 14659/26 від 05.10.2026 р.) Фермерського господарства «Агропрорив» (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Фрнка, буд. 41; код ЄДРПОУ 43408068) про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства «Фортуна світ» (54031, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Троїцька, буд. 238№ код ЄДРПОУ 38525188) заборгованості в загальній сумі 72429,20 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2026 р. Фермерське господарство «Агропрорив» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Приватного підприємства «Фортуна світ» суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 220720-П від 22.07.2020 у розмірі 34000,00 грн., 3% річних у розмірі 6308,85 грн., інфляційних втрат у розмірі 32120,35 грн. Заяву обґрунтовано неналежним виконанням ПП «Фортуна Світ» умов договору купівлі-продажу №220720-П від 22.07.2020 р. в частині виконання зобов`язань з оплати за поставлений товар в порядку та розмірі, визначеному договором, внаслідок чого у боржника утворилась заборгованість в розмірі 34000,00 грн. Також заявником на підставі приписів ст. 625 ЦК України нараховано боржнику 3% річних за період з 30.07.2020 по 05.10.2026 у розмірі 6308,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 32120,35 грн., які заявлено до стягнення.

Так, наказне провадження відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

З аналізу вищенаведених норм законодавства випливає, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору та якщо з моменту виникнення права вимоги не пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або не пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою (п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України).

Як встановлено судом, заявник звернувся до суду з заявою про стягнення з боржника заборгованості за договором купівлі-продажу № 220720-П від 22.07.2020 р., який укладений між сторонами. Відповідно до умов п. 1.1. договору продавець зобов`язується передати у власність покупця пшеницю власного виробництва урожаю 2020 р., що відповідає по якості вимогам даного договору, надалі «товар», а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 4.2. договору загальна ціна за даним договором 184000,00 грн. (сто сімдесят чотири тисячі грн. 00 коп.).

Пунктом 5.2 договору визначено, що оплата за товар проводиться згідно рахунку в повному обсязі або частково за домовленістю сторін.

Також заявником додано до заяви:

- рахунок на оплату №1 від 22.07.2020 р. на суму 184000,00 грн.;

- видаткову накладну №1 від 22.07.2020 р. на суму 184000,00 грн.;

- товарно-транспортну накладну №22071 від 22.07.2020 р.;

- довіреність №0087 від 22.07.2020 р. на отримання цінностей;

- платіжну інструкцію №1453 від 22.07.2020 р. на суму 10000,00 грн.;

- платіжну інструкцію №337 від 30.07.2020 р. на суму 140000,00 грн.

Як вказує заявник, договір купівлі-продажу № 220720-П від 22.07.2020, видаткова накладна № 1 від 22.07.2020, товарно-транспортна накладна № 22071 від 22.07.2020, платіжна інструкція № 1453 від 22.07.2020 та платіжна інструкція № 337 від 30.07.2020 в повному обсязі підтверджують прийняття покупцем товару (вантажу) на суму 184000,00 грн. і оплати тільки на суму 150000,00 грн.

З огляду на викладене вище, заявник вказує, що ПП Фортуна Світ не виконало грошове зобов`язання згідно умов договору купівлі-продажу № 220720-П від 22.07.2020 на суму 34000,00 грн.

За загальним правилом, при розгляді вимог у порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Судом не здійснюється аналіз доказів, доданих до заяви про видачу наказу, суд не з`ясовує обставини, на які посилається заявник.

Між тим, як свідчить зміст заяви, з моменту виникнення у боржника зобов`язання з оплати товару до моменту звернення заявника з даною заявою до суду про видачу судового наказу пройшло більше 6 років.

Положеннями статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За змістом вказаної вище норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності).

Наразі слід зазначити, що в даному випадку мало місце продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, та у період дії воєнного стану в Україні згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX, що набрав чинності 17 березня 2022 року, а в подальшому зупинення строку позовної давності згідно із Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX, що набрав чинності 30 січня 2024 року.

Тобто трирічний строк позовної давності для пред`явлення заявником вимог до боржника щодо виконання грошового зобов`язання, починаючи з 22.07.2020 року, продовжувався після 22.07.2023 року до 29.01.2024 року, а з 30.01.2024 року перебіг позовної давності було зупинено до 03 вересня 2025 року, оскільки згідно із Законом України № 4434-IX від 14 травня 2025 року, що набрав чинності 4 вересня 2025 року, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК виключено і перебіг позовної давності відновився: строк, що перебував у стані зупинення, продовжує спливати з дати набрання чинності цим законом.

Суд зазначає, що на даній стадії та в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з`ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо. Водночас пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що з моменту виникнення права вимоги 22.07.2020 про стягнення з боржника заборгованості за надані послуги пройшов строк, який перевищує трирічний термін позовної давності, встановлений законом для такої вимоги.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно з ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 147-148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фермерського господарства «Агропрорив» про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства «Фортуна світ» заборгованості в сумі 72429,20 грн. відмовити.

2. Повідомити заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків або з відповідними вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 15.10.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва