Рішення № 140650696, 14.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1415/26

Провадження №2/338/1250/26

14 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 75807,39 грн, судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 31.01.2020 між між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем укладено два кредитні договори, за якими відповідачу надано кредитні кошти. За договором №491019464 відповідачу надано кредит у розмірі 8629,27 грн зі сплатою 39,9% річних та кінцевим строком повернення 03.02.2022. За договором №491019465 відповідачу надано кредит у розмірі 27358,66 грн зі сплатою 39,9% річних та кінцевим строком повернення 03.02.2023. Банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, однак позичальник належним чином не виконав зобов`язань щодо повернення кредитів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість.

На підставі послідовно укладених договорів факторингу право грошової вимоги до відповідача перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Флексіс», надалі до ТОВ «Вердикт Капітал», а згодом до ТОВ «Коллект Центр».

Згідно з розрахунками позивача заборгованість за договором №491019464 становить 15672,75 грн, із яких 8629,27 грн заборгованість за тілом кредиту, 6890,53 грн заборгованість за процентами, 14,89 грн три проценти річних та 138,06 грн інфляційні втрати; заборгованість за договором №491019465 становить 60134,64 грн, із яких 27358,66 грн заборгованість за тілом кредиту та 32775,98 грн заборгованість за процентами.

Представник позивача у поданій заяві просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 31 січня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №491019464, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8629,27 грн зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою ставкою 39,9 процента річних. Строк кредитування становив 24 місяці, кінцевий строк повернення кредиту 03 лютого 2022 року. Кредитні кошти надано для рефінансування заборгованості за попереднім кредитним договором №631144403 від 15 квітня 2019 року.

Також 31 січня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №491019465, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 27358,66 грн зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою ставкою 39,9 процента річних. Строк кредитування становив 36 місяців, кінцевий строк повернення кредиту 03 лютого 2023 року. Кредитні кошти за цим договором надано для рефінансування заборгованості за кредитним договором №630674147 від 03 липня 2017 року.

У підписаних клопотаннях від 31.01.2020 відповідач просив банк надати нові кредити для погашення заборгованості за попередніми договорами у зв`язку з фінансовими труднощами.

Отже, сторонами погоджені суми кредитів, порядок їх надання, процентна ставка, строки та порядок повернення коштів.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах та він підписаний його стороною або сторонами.

За ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Статтею 1055 ЦК України передбачено укладення кредитного договору в письмовій формі.

Надані анкети-заяви, оферти, акцепти та графіки платежів у сукупності підтверджують укладення кредитних договорів із погодженням їх істотних умов. Процентна ставка визначена безпосередньо в документах, якими оформлено кредитні зобов`язання.

Згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №2/2022 від 18 серпня 2022 року, найменування АТ «Альфа-Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».

Виконання банком зобов`язань із надання кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами №3242911 та №3242985 від 03.02.2020, якими підтверджено надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 8629,27 грн та 27358,66 грн відповідно, а також виписками за відповідними рахунками відповідача, наданими АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали суду від 20.08.2026.

Між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу №2 від 17 травня 2021 року, за яким банк відступив фактору права грошової вимоги до визначених у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитними договорами №491019464 та №491019465. Оплату за договором факторингу підтверджено платіжним дорученням №253 від 17 травня 2021 року на суму 16500000 грн.

Між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року. Передання прав вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та відповідними витягами з реєстру. ОСОБА_1 включено до реєстру щодо обох спірних кредитних договорів.

Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року. Відповідно до пункту 5.2 цього договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників у паперовій формі. Відповідний акт підписано 10 січня 2023 року. Витяги з реєстру підтверджують передання позивачу прав вимоги до відповідача за кредитними договорами №491019464 та №491019465. Проведення розрахунків між сторонами договору факторингу підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року.

За розрахунками первісного кредитора станом на 17 травня 2021 року заборгованість за кредитним договором №491019464 складалася з 8629,27 грн неповернутого кредиту та 4428,50 грн процентів, а за кредитним договором №491019465 з 27358,66 грн неповернутого кредиту та 14054,12 грн процентів.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів.

Неподання відповідачем відзиву та його неявка в судове засідання не звільняють позивача від обов`язку довести підстави та розмір заявленої до стягнення заборгованості.

За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

За статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику в строк та в порядку, установлених договором.

Надані кредитні документи, меморіальні ордери, виписки та розрахунки заборгованості в сукупності підтверджують виникнення між банком і відповідачем кредитних правовідносин та надання відповідачу коштів у погоджених договорами розмірах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Досліджені договори факторингу, акти приймання-передачі та витяги з реєстрів боржників підтверджують послідовний перехід прав вимоги за обома кредитними договорами від первісного кредитора до позивача.

При цьому відступлення права вимоги не змінює умов кредитних договорів, не продовжує строку кредитування та не створює для нового кредитора права на стягнення платежів, які не могли бути стягнуті первісним кредитором.

Отже, ТОВ «Коллект Центр» є належним кредитором у спірних зобов`язаннях.

Щодо строків кредитування та процентів.

Суд окремо перевірив відповідність періодів нарахування процентів установленим сторонами строкам кредитування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 викладено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після закінчення визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

За кредитним договором №491019464 строк кредитування становив 24 місяці, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 03 лютого 2022 року. Сума процентів, нарахованих банком станом на 17 травня 2021 року, становить 4428,50 грн. За наступний період із 18 травня 2021 року до 02 лютого 2022 року включно, тривалістю 261 день, нараховано 2462,03 грн процентів. Загальна заборгованість за процентами за цим договором становить 6890,53 грн. Отже, за договором №491019464 заявлено до стягнення проценти, нараховані до закінчення строку кредитування.

За кредитним договором №491019465 строк кредитування становив 36 місяців, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 03 лютого 2023 року. Сума процентів, нарахованих банком станом на 17 травня 2021 року, становить 14054,12 грн. За період із 18 травня 2021 року до 09 січня 2023 року включно, тривалістю 602 дні, нараховано 18004,09 грн процентів. За період із 10 січня до 02 лютого 2023 року включно, тривалістю 24 дні, нараховано ще 717,77 грн процентів. Таким чином, загальна заборгованість за процентами за договором №491019465 становить 32775,98 грн. Усі зазначені проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Загальний розмір процентів, які підлягають стягненню за обома договорами, становить 39666,51 грн.

Щодо інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Позивач також за договором №491019464 просить стягнути 138,06 грн інфляційних втрат за лютий 2022 року та 14,89 грн трьох процентів річних за період із 03.02.2022 до 23.02.2022.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна норма п.6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній у період нарахування спірних платежів.

Ця норма передбачала звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період із 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця, у якому завершувалася дія встановленого Кабінетом Міністрів України карантину.

Карантин, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 та продовжений наступними постановами, діяв до його скасування з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651.

У постанові від 03.06.2026 у справі №757/8409/22-ц Верховний Суд роз`яснив, що передбачене п.6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» звільнення поширюється на будь-які платежі за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, зокрема на платежі, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України.

Обидва договори відповідача є договорами споживчого кредитування. Період, за який позивач заявив інфляційні втрати та три проценти річних, повністю припадає на дію спеціального карантинного звільнення.

Перехід права вимоги до нового кредитора не усуває такого звільнення, оскільки відповідно до ст.514 ЦК України новий кредитор набуває права в тому самому обсязі та на тих самих умовах, які існували в попереднього кредитора.

Тому у стягненні 138,06 грн інфляційних втрат та 14,89 грн трьох процентів річних, разом 152,95 грн, слід відмовити.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням загальної заборгованості в розмірі 75654,44 грн, яка складається з 35987,93 грн неповернутих кредитних коштів та 39666,51 грн процентів за користування кредитами, а саме:

- за кредитним договором №491019464 підлягає стягненню 15519,80 грн, із яких 8629,27 грн заборгованість за кредитом та 6890,53 грн заборгованість за процентами;

- за кредитним договором №491019465 підлягає стягненню 60134,64 грн, із яких 27358,66 грн заборгованість за кредитом та 32775,98 грн заборгованість за процентами.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки із заявленої заборгованості 75807,39 грн суд визнав обґрунтованою суму 75654,44 грн, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2657,03 грн судового збору, що визначено за розрахунком: 2662,40 грн ? 75654,44 грн / 75807,39 грн.

Позивач також просить стягнути 25000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження цих витрат надано договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладений із Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку №598 від 04 липня 2026 року та акт наданих послуг №24 від 31 липня 2026 року.

Згідно з поданими документами вартість послуг складається з 4000 грн за усну консультацію та вивчення документів тривалістю дві години, 18000 грн за підготовку позовної заяви тривалістю шість годин та 3000 грн за письмове вивчення документів, судової практики й підготовку аналітичної довідки.

За статтями 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Їх розмір для цілей розподілу визначається на підставі умов договору та доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує їхній зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 розмежувала зменшення витрат за клопотанням іншої сторони та їх розподіл за встановленими законом критеріями. Під час розподілу суд може не покладати на іншу сторону всі заявлені витрати, навівши відповідні мотиви.

Дослідивши документи, суд ураховує, що спір стосується стягнення заборгованості за двома однорідними кредитними договорами, має типовий характер, а представник позивача участі в судових засіданнях не брав.

Послуги з усної консультації та вивчення документів частково перетинаються з окремо зазначеною послугою щодо письмового вивчення тих самих матеріалів. Самостійної аналітичної довідки, вартість підготовки якої визначено в розмірі 3000 грн, суду не надано.

Зміст позовної заяви та характер спірних правовідносин не підтверджують необхідності покладення на відповідача всієї заявленої вартості її підготовки в розмірі 18000 грн. Саме погодження сторонами договору правничої допомоги певного розміру винагороди не означає обов`язку іншої сторони відшкодувати її в повному обсязі.

З урахуванням обсягу фактично підтверджених послуг, складності справи, ціни позову та необхідності цих витрат для судового захисту суд визначає обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає розподілу між сторонами, у сумі 4000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на суму 75654,44 грн із заявлених 75807,39 грн, визначені судом обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн також підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 3991,93 грн таких витрат, що визначено за розрахунком: 4000 грн ? 75654,44 грн / 75807,39 грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

На підставі викладеного, ст. 512, 514, 516, 526, 530, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», керуючись ст.12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 263265, 280284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №491019464 від 31 січня 2020 року в розмірі 15519,80 грн, із яких 8629,27 грн заборгованість за кредитом, 6890,53 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №491019465 від 31 січня 2020 року в розмірі 60134,64 грн, із яких 27358,66 грн заборгованість за кредитом, 32775,98 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню за обома кредитними договорами, становить 75654,44 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 138,06 грн інфляційних втрат та 14,89 грн трьох процентів річних відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2657,03 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3991,93 грн.

У задоволенні заяви про відшкодування решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи або оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя????????????????? О. А. Шишко