Рішення № 140650694, 14.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1389/26

Провадження №2/338/1231/26

14 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27 березня 2018 року.

Позов обґрунтовано тим, що 27 березня 2018 року відповідачка підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, на підставі якої їй відкрито поточний рахунок, видано платіжну картку та встановлено кредитний ліміт.

Підписанням анкети-заяви відповідачка підтвердила, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становлять договір про надання банківських послуг.

Позивач зазначив, що виконав свої зобов`язання та надав відповідачці можливість користуватися кредитними коштами. Відповідачка належним чином зобов`язань не виконувала, щомісячні платежі не сплачувала, унаслідок чого виникла заборгованість.

Станом на 07 червня 2026 року банк визначив заборгованість у розмірі 41203,11 грн, з яких: 36407,62 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, названий банком тілом кредиту; 4795,49 грн пеня.

Позивач просив стягнути з відповідачки зазначену заборгованість та 2662,40 грн судового збору.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка про розгляд справи повідомлялася належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи, відзиву не подала, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною або сторонами.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору загалом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Суд встановив, що 27 березня 2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank». На її ім`я відкрито рахунок та видано платіжну картку. Згідно з довідкою банку розмір установленого кредитного ліміту становив 15000 грн.

Факт укладення договору, відкриття рахунку, отримання та використання відповідачкою коштів підтверджується підписаною анкетою-заявою, довідками банку та випискою про рух коштів за картковим рахунком.

Виписка за рахунком є первинним банківським документом, який відображає здійснені за рахунком операції, використання відповідачкою кредитних коштів та внесення нею платежів. Відомостей про оспорювання відповідачкою конкретних платіжних операцій матеріали справи не містять.

Водночас суд не погоджується з визначеним позивачем складом заборгованості.

Банк назвав тілом кредиту суму 36407,62 грн, хоча встановлений кредитний ліміт становив 15000 грн. Із наданої виписки встановлено, що від`ємний залишок рахунку збільшувався не лише внаслідок здійснених відповідачкою видаткових операцій і платежів за послугою «Розстрочка на картку», а й унаслідок списання процентів та штрафів.

Відповідно до статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Архівна редакція Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», чинна на час підписання анкети-заяви, передбачала можливість виникнення овердрафту та надання додаткового кредиту для здійснення передбачених договором платежів. Тому саме перевищення від`ємного залишку над установленим кредитним лімітом не свідчить про відсутність у відповідачки обов`язку повернути фактично надані їй кредитні кошти.

Разом із тим відображення банком певної суми як тіла кредиту або овердрафту не є безумовним доказом її правової природи. Суми процентів і неустойки не перетворюються на основну суму кредиту лише внаслідок їх списання за рахунок кредитного ліміту та подальшого відображення у від`ємному залишку рахунку.

Випискою підтверджено списання банком процентів за користування кредитом у загальному розмірі 9180,93 грн, а саме: 259,10 грн, 896,94 грн, 484,30 грн, 646,41 грн, 458,38 грн, 947,98 грн, 67,77 грн, 478,21 грн, 947,98 грн, 223,74 грн, 856,24 грн, 350,26 грн, 458,22 грн, 12,67 грн, 947,98 грн, 564,08 грн, 17,88 грн, 473,90 грн, 14,82 грн та 74,07 грн.

Позивач не заявив вимоги про стягнення процентів як окремої складової заборгованості, а включив їх до суми, названої тілом кредиту.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог. Суд не вправі самостійно змінювати предмет позову та стягувати як проценти суми, які позивач заявив до стягнення як основну суму кредиту.

Крім того, анкета-заява від 27 березня 2018 року не містить конкретної процентної ставки. Додані до позову Тарифи встановлюють базову ставку 3,1 % на місяць, або 37,2 % річних, та підвищену ставку 6,2 % на місяць, або 74,4 % річних, тоді як архівна редакція тарифів на час укладення договору передбачала ставки 3,2 % та 6,4 % на місяць відповідно.

Позивач не надав доказів того, коли саме набрала чинності редакція Тарифів із застосованими банком ставками, яким способом відповідачку повідомлено про їх зміну та за якою ставкою здійснено кожне нарахування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що пересічний споживач банківських послуг не може ефективно реалізувати право бути поінформованим про умови кредитування за договором, який містить значний за обсягом текст Умов та правил, а банк має довести, які саме умови були запропоновані споживачеві та погоджені ним.

У постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20 Верховний Суд також указав, що за невстановлення домовленості сторін про сплату процентів та неустойки банк не вправі зараховувати внесені позичальником кошти на погашення таких непідтверджених нарахувань замість погашення фактично отриманої суми кредиту.

Тому включені банком до від`ємного залишку рахунку 9180,93 грн процентів не можуть бути стягнуті в межах заявленої вимоги про повернення тіла кредиту.

Суд також установив, що до від`ємного залишку включено штрафи та пеню на загальну суму 5145,49 грн.

До 02 квітня 2026 року банк уже включив до визначеного ним тіла кредиту штрафи на загальну суму 350 грн. Після цього у травні та червні 2026 року банк додатково нарахував 4795,49 грн пені, яку заявив до стягнення окремо.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки штрафу, пені за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальникові було надано кредит. Неустойка, нарахована з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання такого зобов`язання, підлягає списанню кредитодавцем.

Усі відображені у виписці штрафи та пеня нараховані в період дії воєнного стану. Тому вони не підлягають стягненню незалежно від того, відображені банком окремо чи попередньо включені до суми овердрафту та названі тілом кредиту.

Суд відхиляє можливість стягнення зазначених сум як додатково наданого кредиту, оскільки бухгалтерське списання забороненої законом неустойки за рахунок збільшення від`ємного залишку не змінює її правової природи та не може бути способом обходу імперативної норми закону.

Водночас виписка містить операції за послугою «Розстрочка на картку». Зокрема, у ній відображено зарахування коштів за такою послугою та подальші щомісячні списання на 910 грн, 195,04 грн, 77,67 грн, 155,24 грн і 65,22 грн.

Архівною редакцією Умов передбачено надання клієнтові кредитів за сервісом «Розстрочка», повернення яких здійснюється щомісячними платежами. Цією редакцією Умов також було передбачено можливість одночасного існування не більше п`яти кредитних договорів за відповідним сервісом.

За змістом частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором установлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором.

Згідно з Умовами в разі наявності заборгованості зі сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів банк мав право достроково припинити кредитні договори за сервісом «Розстрочка» та спрямувати кредитні кошти на погашення залишку заборгованості за ними.

У виписці 01 квітня 2026 року відображено п`ять операцій під назвою «Банківські операції» на 2009,45 грн, 6160 грн, 851,05 грн, 632,06 грн та 379,50 грн. Загальний розмір цих операцій становить 10032,06 грн.

Кількість проведених 01 квітня 2026 року операцій, їх одночасність та співвідношення із п`ятьма видами регулярних платежів, відображених у виписці під назвою «Розстрочка на картку», у сукупності з положеннями Умов щодо одночасного існування не більше п`яти договорів розстрочки дають підстави для висновку, що зазначені операції відображають перенесення непогашених залишків п`яти кредитів за розстрочками до загального дебетового залишку карткового рахунку.

Саме по собі позначення цих операцій як «Банківські операції» не спростовує їх зв`язку з кредитами за розстрочками, оскільки їх економічна природа встановлюється судом не лише за назвою окремої бухгалтерської проводки, а за змістом і послідовністю всіх операцій за рахунком.

Матеріалами справи підтверджено, що прострочення виконання відповідачкою грошових зобов`язань перевищило 90 днів. Відповідачка припинила вносити передбачені договором платежі, зазначених операцій не оспорила, їх здійснення не заперечила, доказів повернення кредитних коштів або іншого розміру непогашених залишків не надала.

Банк послався на направлення відповідачці 03 квітня 2026 року повідомлення через мобільний додаток про істотне порушення умов договору та необхідність погасити заборгованість. Позовна заява також містить вимогу про повернення всієї заборгованості, а її копія з доданими документами направлена відповідачці.

Станом на час ухвалення рішення передбачений частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» тридцятиденний строк для виконання вимоги сплив. Відповідачка порушення не усунула, заборгованості не погасила, розрахунку позивача у цій частині не спростувала.

За таких обставин суд визнає строк повернення непогашених залишків кредитів за послугою «Розстрочка на картку» таким, що настав, а суму 10032,06 грн складовою фактично неповернутого основного боргу.

Окремої оцінки потребують відображені у виписці комісії на загальну суму 2086,27 грн.

Із виписки вбачається, що ці суми не є щомісячними комісіями за управління кредитом, обслуговування кредитної заборгованості або надання інформації про її стан. Вони нараховані за конкретні операції, здійснені відповідачкою, зокрема за перекази кредитних коштів на інші картки та отримання готівки.

Такі операції є окремими платіжними послугами, фактично наданими банком за розпорядженням клієнтки.

Архівні Тарифи, чинні на час укладення договору, передбачали сплату комісії за переказ кредитних коштів на картку або поточний рахунок фізичної особи в іншому банку та за отримання готівки за рахунок кредитних коштів. Умовами також було передбачено можливість використання кредитного ліміту для оплати комісій і платежів, пов`язаних із проведенням ініційованих клієнтом операцій.

Відповідність фактично списаних комісій погодженому розміру підтверджується змістом окремих операцій. Зокрема, за переказ 8100 грн списано 324 грн комісії, за переказ 3000 грн 120 грн, за переказ 2830 грн 113,20 грн, що відповідає ставці 4 %.

Отже, зазначені комісії пов`язані з реально вчиненими платіжними операціями та є платою за окремі фактично надані банком послуги, а не платою за дії, які банк зобов`язаний вчиняти безоплатно у власних інтересах.

Кошти, надані банком за рахунок кредитного ліміту для проведення таких операцій та сплати пов`язаних із ними комісій, не є процентами за користування кредитом, неустойкою або комісією за обслуговування кредитної заборгованості. Тому підстав для виключення 2086,27 грн із фактично неповернутої суми кредиту суд не встановив.

Оцінивши в сукупності анкету-заяву, довідки банку, виписку за картковим рахунком, характер здійснених відповідачкою операцій, відображені платежі за розстрочками та положення договору, суд дійшов висновку, що належною до стягнення є фактично неповернута сума кредитних коштів у розмірі 26876,69 грн.

Цей розмір визначено шляхом виключення із загального заявленого банком дебетового залишку 41203,11 грн сум, які не належать до основного боргу та не підлягають стягненню в межах заявлених вимог: 9180,93 грн процентів, 350 грн штрафів, попередньо включених банком до тіла кредиту, та 4795,49 грн пені.

Отже, розмір заборгованості, який підтверджений належними та допустимими доказами і підлягає стягненню з відповідачки, становить: 41203,11 грн 9180,93 грн 350 грн 4795,49 грн = 26876,69 грн.

До зазначеної суми входять неповернуті кредитні кошти за картковим рахунком, залишки кредитів за послугою «Розстрочка на картку», строк повернення яких настав, а також кошти, надані банком для проведення ініційованих відповідачкою платіжних операцій.

Відповідачка не надала доказів повернення 26876,69 грн, неправильності відображених у виписці видаткових операцій, використання рахунку іншою особою чи іншого розміру основного боргу.

Тому з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» належить стягнути 26876,69 грн основного боргу.

У задоволенні позовних вимог про стягнення решти 14326,42 грн слід відмовити, з яких: 9180,93 грн проценти, неправомірно включені до тіла кредиту; 350 грн штрафи, попередньо включені до тіла кредиту; 4795,49 грн окремо заявлена пеня.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено в частині 26876,69 грн із заявлених 41203,11 грн, що становить 65,23 % позовних вимог.

Тому з відповідачки на користь позивача належить стягнути 1736,68 грн судового збору: 2662,40 грн ? 26876,69 грн ? 41203,11 грн = 1736,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 634, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1069 ЦК України, частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 26876 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 69 коп. заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27 березня 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 14326 (чотирнадцяти тисяч трьохсот двадцяти шести) грн 42 коп. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1736 (одну тисячу сімсот тридцять шість) грн 68 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий О. А. Шишко