Рішення № 140650213, 08.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12998/26-Е

Провадження № 2/522/10051/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Мазовецької А.В..

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 07.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 11721-02/2024 від 11.02.2024 року у розмірі 10 650,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір № 11721-02/2024. Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 100 днів під фіксовану процентну ставку 2,50% в день. Відповідач порушив умови договору та не повернув кредит. 29.07.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем (ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу, за яким до позивача перейшли права грошової вимоги до відповідача. Станом на дату відступлення права вимоги (29.07.2024) заборгованість становить 10 650,00 грн, з яких: 5 000,00 грн основна сума боргу, 5 650,00 грн проценти, 0,00 грн пеня. Позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму.

Матеріали позовної заяви суддя отримала 08.07.2026 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2999439 від 08.07.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 19.02.2019 року.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 08.10.2026 року.

В судове засідання 08.10.2026 року учасники засідання не з?явились. Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Про розгляд справи учасники справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений належним чином, процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв по суті справи суду не надав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 13.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 11721-02/2024.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W5218, про що свідчить розділ 8 Кредитного договору («Реквізити та підписи сторін»).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Дата надання кредиту 11.02.2024, дата погашення 20.05.2024, строк кредитування 100 днів (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.4.1 Кредитного договору, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору, нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування, починаючи з дня надання кредиту Клієнту.

Виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 11.02.2024 року у розмірі 5 000,00 грн позивач підтвердив листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 29.05.2026 року, згідно з яким кошти були успішно перераховані на платіжну картку клієнта (маска НОМЕР_1 ), номер транзакції в системі iPay.ua 342282008.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в кредитному договорі у розділі 8 «Реквізити та підписи сторін» зазначено аналогічний номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : картку з номером 5167-80xx-xxxx-8022.

Доказів на підтвердження того, що вказана картка не належить відповідачу або, що на неї не було зараховано грошові кошти у вищевказаному розмірі на виконання договору, матеріали справи не містять.

Наведені вище обставини відповідачем усупереч ст. 12, 81 ЦПК України не спростовані, що є його процесуальним обов`язком, у той час як докази, надані позивачем, підтверджують існування між сторонами кредитних правовідносин.

29.07.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 29072024, на підставі якого до позивача перейшли права грошової вимоги до відповідача. Згідно з витягом з Реєстру боржників до цього Договору, заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.07.2024 становить: тіло кредиту 5 000,00 грн, проценти 5 650,00 грн, всього 10 650,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що Кредитний договір № 11721-02/2024 від 11.02.2024 року із зазначенням в ньому усіх реквізитів відповідача, а також інформація щодо умов кредитування, містять електронний підпис одноразового ідентифікатору W5218, який відповідно до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» були власноручно введені відповідачем ОСОБА_1 для електронного підпису.

З огляду на вищенаведені норми права та надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено факт укладення 11.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 кредитного договору № 11721-02/2024.

Враховуючи вищевикладене, позивачем належним чином доведено, що відповідач отримав кредитні кошти у загальному розмірі 5 000,00 грн, користувався ними та не здійснив повернення кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за тілом кредиту у заявленому в позовній заяві розмірі 5 000,00 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 зробила висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися виключно в межах строку кредитування, який згідно з п. 1.2 Кредитного договору становить 100 днів (з 11.02.2024 по 20.05.2024 включно). Нарахування процентів поза межами цього строку є неправомірним.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено тимчасові обмеження: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (з 24.12.2023) не більше 2,5%, протягом наступних 120 днів (з 23.04.2024) не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%.

Враховуючи, що Кредитний договір укладено 11.02.2024, тобто після набрання чинності зазначеними змінами, на спірні правовідносини поширюються законодавчі обмеження щодо розміру процентної ставки. Оскільки договірна ставка становить 2,50% в день, вона підлягає коригуванню відповідно до імперативних вимог закону.

Таким чином, розрахунок процентів за користування кредитом у розмірі 5 000,00 грн у межах строку дії договору (з 11.02.2024 по 20.05.2024 включно) з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування» здійснюється наступним чином:

1) з 11.02.2024 по 22.04.2024 включно (72 дні) за ставкою 2,5% (що не перевищує ліміт 2,5% для цього періоду): 5 000 грн ? 2,5% ? 72 дні = 9 000,00 грн;

2) з 23.04.2024 по 20.05.2024 включно (28 днів) за ставкою 1,5% (оскільки договірна ставка 2,5% перевищує ліміт 1,5%, що діє з 23.04.2024): 5 000 грн ? 1,5% ? 28 днів = 2 100,00 грн.

Загальний розмір процентів, нарахованих законно та обґрунтовано в межах строку кредитування, становить 11 100,00 грн (9 000,00 + 2 100,00).

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 5 650,00 грн. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд не має права вийти за межі заявлених позовних вимог. Оскільки розрахована судом сума законно нарахованих процентів (11 100,00 грн) перевищує суму, яку позивач просить стягнути (5 650,00 грн), суд задовольняє вимогу в частині процентів у заявленому розмірі 5 650,00 грн, оскільки ця сума не суперечить закону та не порушує права відповідача, застосовано межу позовних вимог (ст. 13 ЦПК).

У частині вимог про стягнення процентів понад 5 650,00 грн (які могли б бути нараховані за повним розрахунком) суд відмовляє, оскільки позивачем ці вимоги не заявлені до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Ціна позову становить 10 650,00 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі заявлених вимог (стягнуто 10 650,00 грн, що складає 100% від ціни позову), судовий збір підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2) заборгованість за кредитним договором № 11721-02/2024 від 11.02.2024 року у розмірі 10 650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок;

- заборгованість за нарахованими процентами 5 650 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.