Рішення № 140650211, 08.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10381/26-Е

Провадження № 2/522/8983/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Мазовецької А.В.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 05.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором (офертою) № 27.07.2025-100001242 від 27.07.2025 року у розмірі 7846,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір (оферту) № 27.07.2025-100001242. Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 3000 грн на строк 140 днів, з датою повернення 13.12.2025 року. Процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом. Комісія за видачу кредиту складає 20% від суми кредиту, тобто 600 грн. Відповідач порушив умови договору та не повернув кредит у повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 29.05.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 7846,34 грн., яка складається з: тіла кредиту 3000 грн.; нарахованих процентів 3360 грн.; комісії 106,34 грн.; відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України 1380 грн.

Матеріали позовної заяви суддя отримала 08.06.2026 року.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 08.10.2026 року.

Про розгляд справи учасники справи повідомлені належним чином.

В судове засідання 08.10.2026 року учасники засідання не з?явились. Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений належним чином, процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв по суті справи суду не надав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 13.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферту) № 27.07.2025-100001242.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано у смс-повідомленні на номер телефону НОМЕР_1 , про що свідчать умови договору та дані BankID НБУ.

Відповідно до умов Кредитного договору, загальний розмір кредиту становить 3000 грн. Дата надання/видачі кредиту: 27.07.2025. Строк кредитування: 140 днів з дати надання. Дата повернення (виплати) кредиту: 13.12.2025. Процентна ставка: фіксована, 1% за кожен день користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту: 20% від суми кредиту, що дорівнює 600 грн.

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору, цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Сторони визнають усі документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними документам у письмовій формі, підписаним власноручно.

Виконання позивачем обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 27.07.2025 року у розмірі 3000 грн позивач підтвердив квитанцією про перерахунок коштів від 27.07.2025 року на картку № НОМЕР_2 через платіжну установу ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (транзакція № 815459976).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в кредитному договорі зазначено аналогічний номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : картку з номером НОМЕР_2 .

Доказів на підтвердження того, що вказана картка не належить відповідачу або що на неї не було зараховано грошові кошти у вищевказаному розмірі на виконання договору, матеріали справи не містять.

Наведені вище обставини відповідачем усупереч ст. 12, 81 ЦПК України не спростовані, що є його процесуальним обов`язком, у той час як докази, надані позивачем, підтверджують існування між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 29.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» становить 7846,34 грн., з яких: 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3360 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 106,34 грн. заборгованість по комісії; 1380 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем були здійснені часткові платежі: 756,83 грн (12.08.2025) та 696,83 грн (24.08.2025), які були зараховані в рахунок погашення комісії та процентів відповідно до черговості, встановленої ст. 534 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні висновки щодо юридичної сили електронних договорів викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що Кредитний договір (оферта) № 27.07.2025-100001242 від 27.07.2025 року із зазначенням в ньому усіх реквізитів відповідача, містить електронний підпис одноразового ідентифікатору, який відповідно до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був використаний відповідачем ОСОБА_1 для електронного підпису.

З огляду на вищенаведені норми права та надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено факт укладення 27.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору № 27.07.2025-100001242.

Враховуючи вищевикладене, позивачем належним чином доведено, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 3000 грн., користувався ними та не здійснив повного повернення кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за тілом кредиту у заявленому в позовній заяві розмірі 3000 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 нараховувалися відсотки за користування кредитом за ставкою 1% в день за період з 27.07.2025 року по 13.12.2025 року, тобто виключно в межах строку дії кредитного договору. Загальна сума нарахованих процентів за цей період склала 4200 грн. З урахуванням часткових оплат відповідача (756,83 грн та 696,83 грн), які відповідно до ст. 534 ЦК України були спрямовані на погашення комісії та процентів, залишок заборгованості за процентами становить 3360 грн.

Суд зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами у сумі 3360 грн. нараховано згідно із умовами договору та підтверджено належними доказами. Обумовлений у договорі розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості за відсотками у розмірі 3360 грн., та така позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо стягнення комісії.

Згідно з умовами Кредитного договору, комісія за видачу кредиту становить 20% від суми виданого кредиту, що складає 600 грн. Нарахування комісії здійснюється у день видачі кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Суд вважає обґрунтованою заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» комісії, оскільки ця комісія є разовою платою саме за видачу кредиту, її сплата обумовлена умовами договору, з яким відповідач погодився. З урахуванням часткового погашення, залишок заборгованості по комісії становить 106,34 грн., що підлягає стягненню.

Щодо стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Виходячи із положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 зазначив, що законодавець передбачив звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, у період дії воєнного стану.

Оскільки нарахування штрафних санкцій за ст. 625 ЦК України здійснено за період прострочення, який виник та триває під час дії воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1380 грн. відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України не підлягає задоволенню. Саме ця обставина є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн. Ціна позову становить 7846,34 грн. Сума задоволених позовних вимог складає 6466,34 грн. (3000 + 3360 + 106,34) . Отже, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 2196,82 грн. (2662,40 ? 6466,34 / 7846,34).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 27.07.2025-100001242 від 27.07.2025 року станом на 29.05.2026 року у розмірі 6466 (шість тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 34 копійки, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту 3000 грн.,

- заборгованість за нарахованими процентами 3360 грн.,

- заборгованість по комісії 106,34 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) судовий збір у розмірі 2196 (дві тисячі сто дев`яносто шість) гривень 82 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.