Рішення № 140638616, 15.10.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 128/368/26

Номер провадження 2/142/416/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Тульчинського районного суду Вінницької області на підставі ухвали суду від 07 квітня 2026 року про направлення справи за підсудністю надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) суму заборгованості в розмірі 10 795,63 гривень, що складається з: - заборгованість за основним боргом в сумі 4 299,20 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4 554,43 гривень, - інфляційні втрати в сумі 1 484,70 гривень; - три проценти річних в сумі 457,30 гривень, та стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69) судові витрати: - зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 гривень, - на оплату послуг поштового зв`язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв`язку; - на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7200,00 гривень.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04/02/2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі Позичальник/Відповідач) уклали кредитний договір №R01.10730.004878822 (далі Кредитний договір). Кредитний договір був підписаний Позичальником власноручно. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 6 806,36,00 гривень, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору (п.1.2.) кредит надається шляхом переказу коштів з позичкового рахунку Позичальника на рахунок Банку з метою погашення кредитної заборгованості на іншим раніше отриманим Позичальником кредитом в цьому ж Банку. У п.1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 16 місяців з дня підписання Договору, тобто до 04/06/2020 року включно. За користування кредитом Позичальник сплачує Банку проценти від неповернутої/залишкової суми кредиту, в розмірі, визначеному п.1.3. Кредитного договору. Згідно до п.2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту. Відповідно до п.2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами в 16 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 6 806,36,00 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника. У подальшому Позичальник виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 3 186,40 гривень. Останній платіж проведено 14/08/2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 04/06/2020 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв`язку із зазначеним, станом на 04/06/2020 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: - заборгованість за основним боргом в сумі 4 299,20 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4 554,43 гривень, що разом становить 8 853,63 гривень. Станом на 16.11.2023 року розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився. 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23, за яким ТОВ "Сонаті" набуло право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.10730.004878822 від 04/02/2019 року. Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов`язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право. Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу №29/12-23. Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами. Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.10730.004878822 від 04/02/2019 року. Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.10730.004878822 від 04/02/2019 року, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 року заборгованість Боржника/Позичальника становить: - заборгованість за основним боргом в сумі 4 299,20 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4 554,43 гривень, що разом становить 8 853,63 гривень. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги 16.11.2023 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в в даній цивільній справі, розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 16 годину 00 хвилин 03 червня 2026 року.

03 червня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 09 години 00 хвилин 01 липня 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді Нестерука В. В. у відпустці.

01 липня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 09 години 00 хвилин 03 серпня 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді Нестерука В. В. у відпустці.

03 серпня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 16 годину 00 хвилин 31 серпня 2026 року.

31 серпня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 16 години 00 хвилин 15 жовтня 2026 року у зв`язку із зайнятістю головуючого судді Нестерука В.В. в іншому провадженні.

Позивач з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" повноважного представника в судове засідання 15 жовтня 2026 року не направив, проте в позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у жодне судове засідання у даній цивільній справі, у тому числі призначене на 15 жовтня 2026 року, не з`явилася. Про дату, час та місце проведення судових засідань, призначених на 03 червня 2026 року та 01 липня 2026 року, відповідач була повідомлена належним чином, що підтверджується її підписом про отримання судових повісток у рекомендованих поштових відправленнях № R067169727853 та № R067197444336. Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку.

Крім того, про дату, час та місце проведення судових засідань, призначених на 03 серпня 2026 року, 31 серпня 2026 року та 15 жовтня 2026 року, відповідач була належним чином повідомлена шляхом направлення судових повісток про виклик у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, зазначений нею у поданій до суду 01 липня 2026 року заяві про отримання судових повісток в електронній формі. Факт доставки зазначених SMS-повідомлень підтверджується відповідними довідками про доставку, наявними в матеріалах справи. Зазначений висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 666/6309/13-ц (провадження № 61-1121св22), від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19 (провадження № 61-8993св22), від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21 (провадження № 61-11611св22), від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20 (провадження № 61-3992св23), відповідно до яких повідомлення учасника справи за допомогою SMS-повідомлення є належним способом судового повідомлення за наявності відповідної заяви учасника справи та технічної можливості здійснення такого повідомлення.

Будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі щодо неможливості прибуття в судові засідання, причин неявки або розгляду справи за її відсутності, а також відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 04 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.10730.004878822. (а.с. 18-19)

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у сумі 6806,36 грн, а Позичальник, у свою чергу, зобов`язується одержати кредит та повернути його разом із процентними платежами, а саме процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості, згідно з умовами договору.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору Позичальник укладенням договору надав доручення Банку, а Банк, за дорученням Позичальника, зобов`язався надати кредит у день підписання договору шляхом перерахування коштів у сумі 6806,36 грн з позичкового рахунку Позичальника на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Ідея Банк», МФО 336310. У договорі зазначено призначення платежу: «Погашення кредитної заборгованості договір № F94.269.70997 від 18.05.2017р.» Кредит надається строком на 16 місяців. Датою видачі кредиту визначено дату списання коштів з позичкового рахунку Позичальника для їх зарахування за призначенням. Відповідно до п. 1.3 договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 32,38 % річних від залишкової суми кредиту.

Згідно з п. 1.4 договору за обслуговування кредиту Банком Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості. При цьому в договорі визначено, що обслуговування кредиту включає: надання інформації по рахунках Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, у тому числі зі стаціонарних телефонів по Україні, через Контакт-центр; направлення SMS-повідомлень щодо суми платежу за договором; направлення SMS-повідомлень щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; опрацювання запитів Позичальника, направлених Банку з використанням різних каналів зв`язку тощо. Плата за обслуговування кредитної заборгованості сплачується Позичальником щомісячно у строки та в розмірах, визначених Графіком щомісячних платежів за кредитним договором.

Згідно з п. 2.1 договору Позичальник зобов`язаний повернути кредит разом із процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості у 16 щомісячних внесках включно до 4 числа кожного місяця, відповідно до Графіка щомісячних платежів. Платежі мають здійснюватися на транзитний рахунок № НОМЕР_3 у Банку, МФО 336310.

Договором встановлено таку черговість погашення заборгованості: оплата простроченої заборгованості за кредитом; погашення нарахованої заборгованості за договором, строк сплати якої не минув; сплата штрафних санкцій (пені) згідно з п. 3.3.1 договору; погашення іншої заборгованості, у тому числі дострокове погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.2 договору погашення простроченої заборгованості, крім штрафних санкцій, здійснюється шляхом списання Банком із транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на рахунок обліку заборгованості. Погашення іншої заборгованості здійснюється у строки погашення заборгованості, визначені Графіком щомісячних платежів.

Згідно з п. 2.3 договору строк внесення платежу для погашення заборгованості повинен відповідати строку щомісячного платежу, передбаченого Графіком. За відсутності прострочених зобов`язань сума платежу, яка перевищує суму чергового щомісячного платежу, зараховується Банком як дострокове погашення кредиту в дату наступного чергового платежу, визначеного Графіком. При цьому Банк здійснює відповідне коригування кредитних зобов`язань у бік їх зменшення та за письмовою заявою Позичальника надає йому новий Графік щомісячних платежів.

Відповідно до п. 2.4 договору Позичальник доручає Банку здійснювати договірне списання коштів з будь-яких рахунків Позичальника в АТ «Ідея Банк» у розмірі наявної простроченої заборгованості за кредитом, нарахованих процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, неустойки, штрафів та пені. Таке договірне списання може здійснюватися Банком на підставі договору будь-яку кількість разів.

Відповідно до п. 2.5 договору нарахування процентів здійснюється двічі на місяць за методом «факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати видачі кредиту. Нарахування процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення кредиту, а також в інших випадках, передбачених договором. Банк може припинити нарахування процентів та/або плати за обслуговування кредитної заборгованості з моменту звернення Банку із заявою до суду з вимогою про дострокове повернення суми кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів.

Припинення нарахування процентів та інших платежів також відбувається після повного повернення кредиту та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту, а базою для нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості є початкова сума кредиту.

Графік щомісячних платежів Позичальника у розрізі сум погашення кредиту, процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості визначений невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.6 договору у разі вимоги Банку про дострокове повернення кредиту: строк повернення кредиту вважається таким, що настав; Банк має право, але не зобов`язаний, нараховувати проценти та плату за обслуговування кредитної заборгованості до повного повернення кредиту; Позичальник зобов`язаний повернути заборгованість за договором, сплатити неустойку, штрафи, пеню та відшкодувати завдані Банку збитки.

Пунктом 3.1.4 передбачено обов`язок Позичальника не рідше одного разу на 11 місяців з моменту укладення договору або на першу письмову вимогу Банку протягом 10 робочих днів з моменту отримання такої вимоги підтвердити свій фінансовий стан шляхом надання Банку відповідних оригіналів та/або копій документів про доходи.

Пунктом 3.2.3 передбачено право Позичальника відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом письмового повідомлення Банку з одночасним поверненням коштів, одержаних за договором, та сплатою процентів за період від дня отримання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором.

Згідно з п. 3.3.1 договору за невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов`язань Банк має право нараховувати пеню за кожен день прострочення на прострочену суму кредиту, процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості.

Розмір пені встановлено: 0,15 % за кожен день прострочення - у період прострочення від 1 до 60 календарних днів; 0,85 % за кожен день прострочення - у період прострочення з 61 календарного дня і до дня повного погашення заборгованості. При цьому пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період прострочення. Сукупна сума неустойки (пені), нарахованої за порушення зобов`язань Позичальником, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної споживачем за договором, та не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 3.3.2 у разі неподання Позичальником документів відповідно до п. 3.1.4 договору Банк має право стягнути з Позичальника штраф у розмірі 500 грн за кожен випадок такого неподання.

Згідно з п. 3.3.3 Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу Банку зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 3.3.4 встановлено, що Позичальник може бути звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань лише у випадках та в порядку, прямо передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 4.1.1 Банк зобов`язується видати Позичальнику кредитні кошти на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 5.2 договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє протягом строку кредитування, але у будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за договором.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, включаючи тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі, на момент укладення договору становить 8460,63 грн.

Зазначені показники діють за умови своєчасного погашення Позичальником грошових зобов`язань відповідно до п. 2.1 договору та дії процентної ставки, визначеної п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 5.9 у разі невиконання Позичальником умов договору або відсутності у нього коштів Банк має право вимагати відшкодування збитків та витрат шляхом примусового стягнення, віднести на рахунки простроченої заборгованості всі суми заборгованості Позичальника та пред`явити до нього позов.

Відповідно до п. 5.12 усі зміни та доповнення до договору оформляються додатковими угодами, крім випадків, передбачених самим договором. Такі додаткові угоди є невід`ємними частинами договору та набирають чинності з моменту їх підписання Сторонами або уповноваженими представниками Сторін та скріплення печаткою Банку.

Відповідно до п. 6.1 договору щомісячні внески наведені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит і сплачуються на транзитний рахунок № 29092000574288.

Відповідно до графіка щомісячних платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, погашення кредиту визначено шляхом здійснення Позичальником 16 щомісячних платежів. Зокрема, перший платіж підлягав сплаті 04 березня 2019 року та становив 528,80 грн, з яких 359,74 грн припадало на погашення основної суми кредиту, а 169,06 грн на сплату процентів. Другий платіж, зі строком сплати 04 квітня 2019 року, також становив 528,80 грн, у тому числі 351,51 грн погашення основної суми кредиту та 177,29 грн проценти. Третій платіж, зі строком сплати 04 травня 2019 року, становив 528,80 грн, з яких 366,59 грн погашення основної суми кредиту та 162,21 грн проценти. Четвертий платіж, зі строком сплати 04 червня 2019 року, становив 528,80 грн, у тому числі 371,26 грн погашення основної суми кредиту та 157,54 грн проценти. П`ятий платіж, зі строком сплати 04 липня 2019 року, становив 528,80 грн, з яких 386,22 грн погашення основної суми кредиту та 142,58 грн проценти. Шостий платіж, зі строком сплати 04 серпня 2019 року, становив 528,80 грн, у тому числі 392,09 грн погашення основної суми кредиту та 136,71 грн проценти. Сьомий платіж, зі строком сплати 04 вересня 2019 року, становив 528,80 грн, з яких 402,87 грн погашення основної суми кредиту та 125,93 грн проценти. Восьмий платіж, зі строком сплати 04 жовтня 2019 року, становив 528,80 грн, у тому числі 417,66 грн погашення основної суми кредиту та 111,14 грн проценти. Дев`ятий платіж, зі строком сплати 04 листопада 2019 року, становив 528,80 грн, з яких 425,44 грн погашення основної суми кредиту та 103,36 грн проценти. Десятий платіж, зі строком сплати 04 грудня 2019 року, становив 528,80 грн, у тому числі 440,10 грн погашення основної суми кредиту та 88,70 грн проценти. Одинадцятий платіж, зі строком сплати 04 січня 2020 року, становив 528,80 грн, з яких 449,26 грн погашення основної суми кредиту та 79,54 грн проценти. Дванадцятий платіж, зі строком сплати 04 лютого 2020 року, становив 528,80 грн, у тому числі 461,78 грн погашення основної суми кредиту та 67,02 грн проценти. Тринадцятий платіж, зі строком сплати 04 березня 2020 року, становив 528,80 грн, з яких 477,95 грн погашення основної суми кредиту та 50,85 грн проценти. Чотирнадцятий платіж, зі строком сплати 04 квітня 2020 року, становив 528,80 грн, у тому числі 487,56 грн погашення основної суми кредиту та 41,24 грн проценти. П`ятнадцятий платіж, зі строком сплати 04 травня 2020 року, становив 528,80 грн, з яких 501,82 грн погашення основної суми кредиту та 26,98 грн проценти. Шістнадцятий, останній, платіж зі строком сплати 04 червня 2020 року становив 528,63 грн, з яких 514,51 грн погашення основної суми кредиту та 14,12 грн проценти (а.с.19)

04 лютого 2019 року ОСОБА_1 підписала заяву № R01.10730.004878822 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 висловила бажання акцептувати публічну оферту АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку від 16 вересня 2015 року, розміщену на офіційному вебсайті Банку, на запропонованих Банком умовах. Заява містить підпис клієнта та дату її підписання 04 лютого 2019 року, а також відмітку Банку про її прийняття. Разом із заявою ОСОБА_1 підписала згоду-повідомлення фізичної особи - клієнта Банку, відповідно до якої надала АТ «Ідея Банк» згоду на обробку її персональних даних на паперових носіях, у бланках картотек та в інформаційних (автоматизованих) системах Банку, у тому числі на реєстрацію та зберігання таких даних у переліку клієнтів Банку. (а.с.18)

Відповідно до заяви-анкети від 04 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Ідея Банк» із запитом про надання кредиту в розмірі 6806,36 грн, зазначивши свої персональні, паспортні, адресні та контактні дані, сімейний стан, відомості про місце роботи, доходи та контактну особу, а також підтвердивши достовірність наданої інформації та власноручне підписання заяви (а.с18)

З виписки за рахунком, відкритим на ім`я ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.10730.004878822 від 04 лютого 2019 року, вбачається, що основний рахунок, зазначений у виписці, має номер НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 . 15 лютого 2019 року на рахунок НОМЕР_6 було зараховано 6806,36 грн із призначенням платежу «Видача кредиту згідно кредитного договору № R01.10730.004878822 від 04.02.2019». Цього ж дня з рахунку НОМЕР_2 списано 21,38 грн із призначенням «Перерахування коштів згідно заяви ОСОБА_1 15.02.2019», а також з цього ж рахунку списано 6390,92 грн на погашення кредиту № F94.269.70997 від 18.05.2017. Надалі з 04 березня 2019 року з рахунку НОМЕР_6 списано 225,00 грн на повернення кредиту, а з рахунку НОМЕР_7 - 169,06 грн на сплату процентів за кредитним договором. 06 березня 2019 року на рахунок НОМЕР_8 зараховано 540,00 грн із призначенням «погашення кредиту, ОСОБА_1 ». Цього ж дня з рахунку НОМЕР_7 списано 0,12 грн на сплату процентів, а з рахунку НОМЕР_9 - 134,74 грн на повернення кредиту. 04 квітня 2019 року з рахунку НОМЕР_6 списано 227,85 грн на повернення кредиту, а з рахунку НОМЕР_7 - 177,29 грн на сплату процентів. 09 квітня 2019 року на рахунок НОМЕР_8 зараховано 530,00 грн із призначенням «Погашення кредиту зг. договору № R01.10730.004878822 від 04.02.2019». Цього ж дня з рахунку НОМЕР_9 списано 123,66 грн на повернення кредиту, а з рахунку НОМЕР_7 - 0,44 грн на сплату процентів. 06 травня 2019 року з рахунку 22080020574288 списано 162,21 грн на погашення строкових процентів за кредитним договором, а з рахунку НОМЕР_6 - 243,69 грн на погашення строкового основного боргу. 07 травня 2019 року на рахунок НОМЕР_8 зараховано 528,80 грн із призначенням «Погашення кредиту зг. договору № R01.10730.004878822 від 04.02.2019». Цього ж дня з рахунку НОМЕР_9 списано 122,90 грн на погашення простроченого основного боргу. 04 червня 2019 року з рахунку 22034010574288 списано 248,36 грн на погашення строкового основного боргу, а з рахунку НОМЕР_7 - 157,54 грн на погашення строкових процентів. 06 червня 2019 року на рахунок НОМЕР_8 зараховано 528,80 грн із призначенням «Погашення кредиту зг. договору № R01.10730.004878822 від 04.02.2019». Цього ж дня з рахунку НОМЕР_9 списано 122,90 грн на погашення простроченого основного боргу, а з рахунку НОМЕР_7 - 0,11 грн на погашення строкових процентів. 04 липня 2019 року з рахунку 22034010574288 списано 263,21 грн на погашення строкового основного боргу, а з рахунку НОМЕР_7 - 142,58 грн на погашення строкових процентів. 09 липня 2019 року на рахунок НОМЕР_8 зараховано 530,00 грн із призначенням «Погашення кредиту зг. договору № R01.10730.004878822 від 04.02.2019». Цього ж дня з рахунку НОМЕР_9 списано 123,01 грн на погашення простроченого основного боргу, а з рахунку НОМЕР_7 - 0,44 грн на погашення прострочених процентів. 05 серпня 2019 року з рахунку 22034010574288 списано 269,84 грн на погашення строкового основного боргу, а з рахунку НОМЕР_7 - 136,71 грн на погашення строкових процентів. 14 серпня 2019 року на рахунок НОМЕР_8 зараховано 528,80 грн із призначенням «Оплата згідно кредитного договору № R01.10730.004878822». Цього ж дня з рахунку НОМЕР_7 списано 0,87 грн на погашення строкових процентів, а з рахунку НОМЕР_9 - 122,25 грн на погашення простроченого основного боргу. 04 вересня 2019 року з рахунку 22034010574288 списано 279,75 грн на погашення строкового основного боргу, а з рахунку НОМЕР_7 - 125,93 грн на погашення строкових процентів (а.с.16)

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № R01.10730.004878822 від 04 лютого 2019 року станом на 16 листопада 2023 року за ОСОБА_1 має заборгованість за основним боргом у розмірі 4299,20 грн, за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 4554,43 грн, заборгованість за комісіями відсутня, а загальний розмір заборгованості становить 8853,63 грн. (а.с.17)

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодних судових рішень про визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або встановлення його нікчемним суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що 16.11.2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» ( Клієнт), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» ( Фактор), було укладено Договір факторингу № 16/11-23, відповідно до якого Клієнть відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується Сторонами в день укладанняцього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №1), щ надсилається разом з Актом приймапня-персдачі Реєстру Боржників в електронному вигля/ (Додаток №3) Клієнтом Фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного йог підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору.Фактор зобов`язується сплатити Клієнту Суму фінансування у розмірі 2 795 777,00 гри (Два мільйони сімсот дев`яносто п`ять тисяч сімсот сімдесят сім гривень 00 коп.) шляхом перерахунку 100% вказаної суми на рахунки Клієнта протягом 3 (трьох) робочих днів післ) отримання Реєстру Боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку та підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді друкованого Реєстру Боржників, Договору за допомогою сервісу електронної документообігу «Вчасно».Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора саме в день підписання Сторонами друкованого Реєстру Боржників та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов`язань передбачених п. 4.1. цього Договору. (Додаток в електронному вигляді).

Відповідно до платіжної інструкції № 608 від 17 листопада 2023 року ТОВ «ФК «Сонаті» перерахувало на рахунок АТ «Ідея Банк» грошові кошти в сумі 2 795 777,00 грн як фінансування відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 16/11-23 від 16 листопада 2023 року, без ПДВ (а.с.21)

Відповідно до друкованого реєстру боржників №1 від 16.11.2023 року до договору факторингу № 16/11-23 від 16.11.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ»» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , зазначеної в реєстрі під номером 1938, на суму в розмірі 8853,63 грн, з яких: заборгованість за основним боргу 4299,20 грн; заборгованість за відсотками 4554,43 грн. (а.с.8-9)

29.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор), було укладено Договір факторингу № 29/12-23, відповідно до якогоЗа цим Договором Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі 201460702,30 (Двісті один мільйон чотириста шістдесят тисяч сімсот дві гривні 30 коп.) що складає розмір Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) Клієнтом Фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п. 4.1. даного договору факторингу фактор зобов`язується сплатити Клієнту Суму фінансування у розмірі 2 933 447.18 грн. (два мільйони дев`ятсот тридцять три тисячі чотириста сорок сім гривень 18 копійок) наступним шляхом: Фактор сплачує частину Суми фінансування в розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) шляхом перерахунку вказаної суми на рахунки Клієнта в строк до 31.12.2023 року включно; Фактор сплачує залишок Суми фінансування в розмірі 2 903 447,18 грн. (два мільйони дев`ятсот три тисячі чотириста сорок сім гривень 18 копійок) шляхом перерахунку вказаної суми на рахунки Клієнта в строк до 01.03.2024 року. Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора з моменту підписання Сторонами цього Договору. (а.с.5-8)

Відповідно до платіжних інструкцій № 13 від 29 грудня 2023 року, № 1 від 28 лютого 2024 року, № 3 від 29 лютого 2024 року, № 4 від 29 лютого 2024 року, № 5 від 29 лютого 2024 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «СОНАТІ» згідно договору Факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року грошові кошти в загальній сумі 2933447,28 грн (додатки в електролнному вигляді)

Відповідно до Витяг з друкованого реєстру боржників №1, що є додатком до договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , зазначеної в реєстрі під номером 1938, на суму в розмірі 8853,63 грн, з яких: заборгованість за основним боргу 4299,20 грн; заборгованість за відсотками 4554,43 грн. (а.с.4)

Перевіряючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд виходить із того, що відповідно до умов кредитного договору № R01.10730.004878822 від 04 лютого 2019 року відповідачці було надано кредит у розмірі 6806,36 грн строком на 16 місяців, зі сплатою процентів за ставкою 32,38 % річних.

Згідно з графіком щомісячних платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, погашення кредиту мало здійснюватися у 16 платежів, перший з яких підлягав сплаті 04 березня 2019 року, а останній - 04 червня 2020 року.

Відповідно до зазначеного графіка загальна сума платежів за весь строк кредитування становила 8460,63 грн, з яких 6806,36 грн - сума основного боргу та 1654,27 грн - проценти за користування кредитом.

Отже, сторонами при укладенні договору було погоджено, що за умови виконання договору відповідно до графіка загальна сума процентів за користування кредитом за весь 16-місячний строк кредитування становить 1654,27 грн.

Разом із тим із довідки-розрахунку заборгованості станом на 16 листопада 2023 року вбачається, що позивач визначив за відповідачкою заборгованість за основним боргом у розмірі 4299,20 грн та за нарахованими і несплаченими процентами у розмірі 4554,43 грн.

Перевіряючи правильність визначення заборгованості за основним боргом, суд бере до уваги виписку за кредитним рахунком, з якої вбачається, що за даними виписки, загальна сума коштів, внесених позичальницею після отримання кредиту, становить 3186,40 грн, а саме: 540,00 грн, 530,00 грн, 528,80 грн, 528,80 грн, 530,00 грн та 528,80 грн. Із зазначеної суми на погашення основного боргу було спрямовано 2282,16 грн, а на погашення процентів - 904,24 грн.

При цьому загальна сума погашення за кредитним договором, з урахуванням 394,06 грн, сплачених 04 березня 2019 року за рахунок залишку первісно виданих кредитних коштів, становить 3580,46 грн, з яких 2507,16 грн спрямовано на погашення основного боргу та 1073,30 грн - на погашення процентів. Отже, саме за рахунок власних платежів позичальниці погашено 2282,16 грн основного боргу та 904,24 грн процентів, тоді як 225,00 грн основного боргу та 169,06 грн процентів погашено за рахунок залишку кредитних коштів, отриманих за цим же кредитним договором.

З виписки за кредитним рахунком вбачається, що за період з березня по вересень 2019 року на погашення основного боргу було спрямовано 2507,16 грн, а саме: 359,74 грн за першим платежем, 351,51 грн за другим платежем, 366,59 грн за третім платежем, 371,26 грн за четвертим платежем, 386,22 грн за п`ятим платежем, 392,09 грн за шостим платежем та 279,75 грн за сьомим платежем. Таким чином, загальна сума погашення основного боргу становить: 6806,36 грн 2507,16 грн = 4299,20 грн.

Отже, визначений позивачем залишок основного боргу у розмірі 4299,20 грн арифметично відповідає даним виписки та сумі фактично проведених банком списань на погашення основного боргу.

Разом із тим при перевірці процентної складової розрахунку судом встановлено наступне.

Так, відповідно до графіка платежів за перші сім платежів, строк сплати яких настав з 04 березня по 04 вересня 2019 року, відповідачка мала сплатити процентів у загальному розмірі 1071,32 грн, а саме: 169,06 грн, 177,29 грн, 162,21 грн, 157,54 грн, 142,58 грн, 136,71 грн та 125,93 грн.

З виписки за рахунком вбачається, що за цей же період на погашення процентів було спрямовано загалом 1073,30 грн, у тому числі 169,18 грн за першим платежем, 177,73 грн за другим, 162,21 грн за третім, 157,65 грн за четвертим, 143,02 грн за п`ятим, 137,58 грн за шостим та 125,93 грн за сьомим платежем.

Таким чином, станом на 04 вересня 2019 року сума фактично сплачених процентів навіть перевищувала суму процентів, передбачену графіком за перші сім платежів, на 1,98 грн.

Водночас щодо основного боргу станом на 04 вересня 2019 року за графіком мало бути погашено 2630,28 грн, тоді як фактично було погашено 2507,16 грн. Таким чином, невиконаною залишилася частина основного боргу у розмірі 123,12 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачка здійснювала погашення кредиту та процентів відповідно до графіка, однак окремі платежі здійснювалися з відступленням від визначених договором дат, унаслідок чого станом на 04 вересня 2019 року залишилася непогашеною частина основного боргу у розмірі 123,12 грн.

При цьому суд звертає увагу, що загальна сума процентів, передбачена графіком за весь строк кредитування, становить 1654,27 грн. Фактично за даними виписки відповідачкою було сплачено процентів у розмірі 1073,30 грн. Отже, арифметична різниця між усією сумою процентів, передбаченою графіком за весь строк кредитування, та фактично сплаченою сумою становить 580,97 грн.

Таким чином, навіть за умови невиконання відповідачкою частини зобов`язань за графіком за весь погоджений сторонами строк кредитування, сума несплачених процентів, визначена шляхом порівняння загальної суми процентів за графіком із фактично сплаченою сумою, не може становити 4554,43 грн.

Визначена позивачем сума процентів 4554,43 грн на 2900,16 грн перевищує загальну суму процентів у розмірі 1654,27 грн, передбачену графіком платежів за весь 16-місячний строк кредитування.

При цьому суд враховує положення п. 2.5 кредитного договору, відповідно до якого нарахування процентів здійснюється двічі на місяць за методом «факт/факт», а базою для їх нарахування є неповернена сума кредиту. Тому сам по собі розрахунок шляхом простого віднімання фактично сплачених процентів від суми процентів за графіком не виключає необхідності врахування фактичних дат внесення платежів та фактичного залишку основного боргу при визначенні процентів, які могли бути нараховані до закінчення строку кредитування.

Однак позивачем не надано такого деталізованого розрахунку, з якого суд міг би встановити по кожному періоду нарахування суму неповерненого основного боргу, кількість днів користування кредитом, застосовану процентну ставку, суму нарахованих процентів, проведені погашення та періоди, за які здійснювалося нарахування.

Більше того, строк кредитування за договором був визначений до 04 червня 2020 року, тоді як заборгованість позивачем розрахована станом на 16 листопада 2023 року. Отже, заявлена позивачем сума 4554,43 грн включає нарахування, здійснені після спливу погодженого сторонами строку кредитування, якщо інше не буде доведено належним та деталізованим розрахунком.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України проценти є платою за користування позикою, а відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена, зокрема, у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, полягає в тому, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після спливу такого строку та за наявності прострочення виконання грошового зобов`язання правовідносини сторін переходять у площину відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема передбаченої статтею 625 ЦК України.

Умовами укладеного сторонами договору, зокрема п. 3.3.3, також передбачено окремий наслідок прострочення грошового зобов`язання, відповідно до якого позичальник на вимогу Банку зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, після закінчення строку кредитування кредитодавець не може безмежно продовжувати нарахування саме договірних процентів за користування кредитом, якщо такі нарахування фактично є платою за користування кредитними коштами за межами встановленого договором строку.

Суд також враховує, що позивач у розрахунку визначив суму 4554,43 грн саме як «заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками», а не як інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України. При цьому детального розрахунку, який би підтверджував законність нарахування зазначеної суми після 04 червня 2020 року, суду не надано.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині 4554,43 грн процентів не дає можливості встановити правову та арифметичну підставу їх виникнення, не узгоджується із загальною сумою процентів, визначеною графіком платежів за весь строк кредитування, та містить нарахування за період, що виходить за межі погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому суд не має права самостійно визначати за кредитодавця періоди та порядок нарахування процентів, яких не наведено у належному та зрозумілому розрахунку, оскільки саме позивач відповідно до положень цивільного процесуального законодавства повинен довести розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Суд також бере до уваги, що відступлення права вимоги за договором факторингу не змінює обсягу прав кредитора та не створює для нового кредитора прав, яких не мав первісний кредитор. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав.

Таким чином, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» як новий кредитор набуло право вимоги до відповідачки лише в тому обсязі, в якому таке право існувало у АТ «Ідея Банк», а відступлення права вимоги саме по собі не підтверджує правильність розрахунку заборгованості.

За таких обставин суд вважає доведеним розмір непогашеного основного боргу за кредитним договором у сумі 4299,20 грн.

Щодо процентів, то суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами виникнення заборгованості у заявленому розмірі 4554,43 грн. Зокрема, позивачем не надано деталізованого розрахунку, який би підтверджував нарахування зазначеної суми виключно в межах строку кредитування та з урахуванням фактичного руху коштів за рахунком.

При цьому з наданих суду доказів вбачається, що загальна сума процентів за графіком за весь строк кредитування становила 1654,27 грн, а фактично сплачена відповідачкою сума процентів становить 1073,30 грн.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 року по справі № 559/1622/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

З урахуванням наведеного судом проведено власний розрахунок заборгованості за кредитним договором, виходячи з погоджених сторонами умов кредитування, визначеного договором строку кредитування та графіка платежів, із врахуванням фактично здійснених позичальницею платежів та їх зарахування в рахунок погашення основної суми кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

За результатами проведеного судом розрахунку встановлено, що із наданої позичальниці суми кредиту в розмірі 6806,36 грн фактично погашено 2507,16 грн основної суми кредиту, у зв`язку з чим залишок непогашеної суми основного боргу становить 4 299,20 грн.

Відповідно до графіка платежів загальна сума процентів за користування кредитом за весь строк кредитування становить 1654,27 грн. За даними виписки за кредитним рахунком у погашення процентів фактично зараховано 1073,30 грн. Таким чином, несплачений залишок процентів за користування кредитом становить 580,97 грн (1 654,27 грн 1 073,30 грн).

Отже, за результатами проведеного судом розрахунку загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню, становить 4880,17 грн, з яких: 4299,20 грн.- заборгованість за основною сумою кредиту; 580,97 гр. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 921/542/20, інфляційні втрати та три проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання та відрізняються від процентів за користування кредитом, передбачених статтею 1048 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з 05 червня 2020 року по 23 лютого 2022 року, виходячи із суми заборгованості 8853,63 грн, а також три проценти річних за цей же період.

Разом з тим, як встановлено судом, заявлений позивачем розмір основної заборгованості не відповідає фактично встановленому судом розміру заборгованості. За результатами перевірки умов кредитного договору, графіка платежів та фактичного руху коштів судом встановлено, що залишок основної суми кредиту становить 4299,20 грн, а залишок процентів за користування кредитом, передбачених графіком платежів - 580,97 грн., а загальний розмір заборгованості, встановлений судом, становить 4880,17 грн.

За таких обставин розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, здійснений позивачем виходячи із суми 8853,63 грн, не може бути визнаний правильним, оскільки його здійснено виходячи із суми заборгованості, розмір якої судом не встановлений та яка включає, зокрема, 4554,43 грн процентів, нарахування яких у заявленому розмірі належними та допустимими доказами не підтверджено.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19, при розрахунку інфляційних втрат враховується основний борг, а нарахування здійснюється за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому до розрахунку включаються також місяці, у яких індекс інфляції становив менше 100 відсотків, тобто мала місце дефляція.

Таким чином, включення позивачем до розрахунку інфляційних втрат індексу інфляції за червень 2020 року, тобто за місяць, у якому настав строк виконання зобов`язання, не відповідає наведеному порядку розрахунку. Нарахування інфляційних втрат у цьому випадку має здійснюватися починаючи з липня 2020 року. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 751/4086/24.

Щодо трьох процентів річних суд також встановлює, що наведений позивачем розрахунок не може бути прийнятий у заявленому розмірі, оскільки здійснений виходячи із суми 8853,63 грн, тоді як судом встановлено інший розмір заборгованості.

Отже, наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 1484,70 грн та трьох процентів річних у сумі 457,30 грн не може бути покладений в основу рішення суду, оскільки здійснений виходячи з непідтвердженої суми заборгованості та з порушенням порядку визначення періоду і бази відповідних нарахувань.

Разом з тим суд враховує, що право на стягнення передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інфляційних втрат та трьох процентів річних у разі прострочення грошового зобов`язання виникає незалежно від нарахування договірних процентів, оскільки такі платежі мають різну правову природу.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем інфляційні втрати та три проценти річних підлягають перевірці судом виходячи з фактично встановленого розміру простроченого грошового зобов`язання, фактичного періоду прострочення та правил їх нарахування.

З урахуванням встановленого судом розміру заборгованості, суд вважає за необхідне провести власний розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, заявлених позивачем на підставі статті 625 ЦК України.

Встановлено, що відповідно до умов кредитного договору кінцевий строк виконання позичальницею зобов`язань зі сплати кредиту та процентів настав 04 червня 2020 року, а тому прострочення виконання грошового зобов`язання виникло з 05 червня 2020 року.

Як встановлено судом, за результатами власного розрахунку заборгованість за кредитним договором становить 4880,17 грн, з яких 4299,20 грн -непогашена сума основного боргу, а 580,97 грн - проценти за користування кредитом, передбачені договором.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний, зокрема, відшкодувати суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції.

Оскільки строк виконання зобов`язання настав 04 червня 2020 року, розрахунок інфляційних втрат має здійснюватися починаючи з липня 2020 року, а не з червня 2020 року.

Відповідно до наведених позивачем індексів інфляції за період з липня 2020 року по лютий 2022 року включно їх сукупний коефіцієнт становить 1,165363324.

Оскільки інфляційні втрати відповідно до усталеної практики Верховного Суду нараховуються на суму основного боргу, суд проводить розрахунок виходячи з установленої судом суми непогашеного основного боргу 4299,20 грн: 4299,20 грн х 1,165363324 4299,20 грн = 710,93 грн.

Отже, розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідачки, становить 710,93 грн.

Щодо трьох відсотків річних суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України їх розмір визначається від простроченої суми за весь період прострочення.

Встановлена судом прострочена заборгованість становить 4880,17 грн. Період прострочення, за який позивач просить стягнути три відсотки річних, визначено з 05 червня 2020 року по 23 лютого 2022 року.

З урахуванням кількості календарних днів прострочення та тривалості відповідних календарних років суд проводить розрахунок таким чином: за період з 05 червня 2020 року по 31 грудня 2020 року, що складає 210 днів: 4880,17 грн х 3 % х 210 / 366 = 83,98 грн; за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, що складаж 365 днів: 4880,17 грн х 3 % х 365 / 365 = 146,41 грн; за період з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року, що складає 54 дні: 4880,17 грн х 3 % х 54 / 365 = 21,68 грн. Таким чином, загальний розмір трьох відсотків річних становить: 83,98 грн + 146,41 грн + 21,68 грн = 252,07 грн.

Отже, за встановленої судом суми заборгованості стягненню підлягають 710,93 грн інфляційних втрат та 252,07 грн трьох відсотків річних.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором № R01.10730.004878822 від 04 лютого 2019 року становить 5843,17 грн., з яких: 4299,20 грн.- заборгованість за основною сумою кредиту; 580,97 гр. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 710,93 грн. - інфляційні втрати, та 252,07 грн. - 3% річних.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов`язок позичальника повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, визначені договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в розмірі 1441,03 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 1/04 про надання правової допомоги від 01 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ "Санфорд Капітал" та Адвокатським об`єднанням "Альянс ДЛС", копію акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 6 від 09 січня 2026 року, копію ордеру серії АЕ № 1310920 на надання адвокатом Маслюженком М. П. правничої допомоги ТОВ "Санфорд Капітал" та копію свідоцтва на право зайняття адвокатської діяльністю Маслюженком М. П., відповідно яких вартість наданої професійної правничої допомоги по даній справі оцінюється в сумі 7200,00 грн.

Враховуючи наведене, часткове задволення позовних вимог, та обсяг виконаних представником позивача робіт та наданих послуг, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаними адвокатами роботами, обсягом наданих послуг, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 2500,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

До позовної заяви позивачем долучено список № відправлення idea (1.5) згрупованих відправлень "Рекомендований лист" замовником ТОВ "Санфорд Капітал" від 28 січня 2026 року, відповідно до якого варітсть відправлення ОСОБА_1 рекомендованого листа в якому згідно опису вкладення були копія позовної заяви з додатками, становила 96,00 грн., які у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог підягають сятненню з відповідача на користь позивача також пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 51,95 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) суму заборгованості в розмірі 5843,17 грн., з яких: 4299,20 грн.- заборгованість за основною сумою кредиту; 580,97 гр. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 710,93 грн. - інфляційні втрати, та 252,07 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69) судовий збір в розмірі 1441,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69) витрати на оплату послуг поштового зв`язку в розмірі 51,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69) на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 2500,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал", що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ: 43575686.

Відповідач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , про стягнення заборгованості, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: