Ухвала суду № 140637111, 14.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9947/24

Провадження № 1-кп/344/390/26

У Х В А Л А

14 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглядаючи у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч.4 ст.111-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.02.2023 у справі № 344/2073/26 (провадження № 1-кс/344/946/23) у кримінальному провадженні № 22023090000000042 від 31.01.2023), на нерухоме майно обвинуваченої ОСОБА_5 , шляхом скасування заборони на його відчуження та розпорядження, а саме на: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 32249069, номер запису: 7114 в книзі: д349-262, частка 1.

Клопотання обґрунтоване тим, що арешт зазначеного майна накладено незаконно та необґрунтовано, оскільки прокурором не доведено існування підстав та обставин, передбачених ст.170 КПК України. Арешт накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, проте сам факт того, що санкції інкримінованих статей допускають призначення конфіскації, не свідчить про необхідність арешту. Відповідно до ст.ст. 132, 173 КПК України прокурор мав довести наявність конкретних ризиків та співмірність втручання у право власності, чого зроблено не було.

Крім того, захисники зазначили, що: по-перше, відсутня обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення через порушення процедури вручення повідомлення про підозру, внаслідок чого особа не набула статусу підозрюваного; по-друге, слідчий суддя не врахував, що майно перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та її чоловіка, який не є учасником кримінального правопорушення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив скасувати арешт накладений на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити в його задоволенні, вважаючи його необґрунтованим.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд встановив, що арешт на майно обвинуваченої накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а санкції статей, за якими їй пред`явлено обвинувачення, передбачають таку можливість. Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, вирок не ухвалено, тому підстави, з яких було накладено арешт, не відпали і ризик відчуження майна зберігається. Стороною захисту не наведено нових обставин, які б свідчили про відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Доводи захисту про відсутність обґрунтованої підозри та про перебування майна у спільній сумісній власності подружжя вже були предметом розгляду слідчим суддею при накладенні арешту, а питання допустимості доказів і дотримання процесуального порядку підлягають оцінці при ухваленні рішення по суті обвинувачення. Арешт не позбавляє інших співвласників права в установленому порядку звернутися до суду для захисту свого права власності. Застосований захід є тимчасовим і співмірним меті кримінального провадження.

За таких обставин суд дійшов висновку, що стороною захисту не доведено відсутність потреби в арешті майна чи його необґрунтованість, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У клопотанні захисників обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.02.2023 у справі № 344/2073/26 (провадження № 1-кс/344/946/23) у кримінальному провадженні № 22023090000000042 від 31.01.2023), на нерухоме майно обвинуваченої ОСОБА_5 , шляхом скасування заборони на його відчуження та розпорядження, а саме на: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 32249069, номер запису: 7114 в книзі: д349-262, частка 1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7