Рішення № 140636912, 14.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №344/12679/26

Провадження №2/338/1186/26

14 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.,

з участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 200323657124 від 21 лютого 2024 року в розмірі 142 085 грн 23 коп., у тому числі 99 355 грн 95 коп. за сумою кредиту та 42 729 грн 28 коп. за процентами, а також 2 662 грн 40 коп. судового збору.

Позивач послався на укладення з відповідачем договору, шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відкриття карткового рахунку з кредитним лімітом, використання відповідачем кредитних коштів, подальше збільшення ліміту та невиконання зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту й сплати процентів. На підтвердження своїх вимог банк надав заяву про приєднання, паспорт споживчого кредиту, витяг з ДКБО, довідку про зміну кредитного ліміту, виписку, розрахунок заборгованості, письмову вимогу про її погашення та список поштових відправлень. Просить позов задовольнити, оскільки відповідач не виконує своє зобов`язання.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 06 липня 2026 року позовну заяву передано до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області за підсудністю.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 03 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 26 серпня 2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача АТ ПУМБ в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті "Судова влада".

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 лютого 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву № 200323657124 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ» із застосуванням одноразового ідентифікатора, направленого на зазначений ним номер мобільного телефону.

У заяві визначено рахунок № НОМЕР_1 , кредитну картку НОМЕР_2 , первісний кредитний ліміт 5 000 грн, фіксовану стандартну процентну ставку 35,88 % річних, розрахунковий і платіжний день - 30 число місяця, строк дії кредитного ліміту - 12 місяців із подальшим автоматичним продовженням на такий самий строк за відсутності заперечень сторін або передбачених договором підстав для його скорочення.

Приєднання відповідача до ДКБО та погодження індивідуальних умов кредитування підтверджується змістом заяви, відомостями про її підписання та подальшим фактичним використанням індивідуального карткового рахунку.

Електронна форма правочину сама по собі не спростовує його дійсності. На підставі статей 207, 626, 628, 638, 639, 1054 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» суд виходить з наявності між сторонами договірних кредитних правовідносин у межах умов, які підтверджені належними доказами.

Щодо встановленого ліміту, судом встановлено, що заява від 21 лютого 2024 року містить суму 5 000 грн, а довідка про зміну кредитного ліміту свідчить, що 15 000 грн встановлено 11 липня 2024 року, 45 000 грн - 13 серпня 2024 року, 75 000 грн - 13 вересня 2024 року, 100 000 грн - 15 жовтня 2024 року. Надалі ліміт зменшувався до 99 355 грн 95 коп. станом на 28 грудня 2024 року.

Виписка за кредитним і пов`язаними рахунками та деталізований розрахунок відображають здійснені відповідачем кредитні операції й платежі з погашення заборгованості. Після 14 листопада 2024 року у наданій виписці не встановлено нових операцій з використання кредиту, зокрема відображені 27 квітня 2025 року платіж 1 000 грн, 4 травня 2025 року платіж 2 480 грн та 14 вересня 2025 року платіж 1 000 грн є надходженнями на погашення зобов`язань, а не новим кредитуванням. З платежу від 4 травня 2025 року банк зарахував 1 980 грн 23 коп. на сплату процентів та 499 грн 77 коп. на погашення основного боргу.

Досліджуючи розрахунок основного боргу, суд враховує, що переміщення заборгованості з рахунку обліку строкового боргу на рахунок простроченого боргу не свідчить про повторне надання кредитних коштів.

Зіставлення залишку, зазначеного банком після операцій листопада 2024 року, із зарахованим 4 травня 2025 року погашенням тіла в сумі 499 грн 77 коп. дає залишок непогашеного основного боргу 99 355 грн 95 коп. (99 855 грн 72 коп. 499 грн 77 коп.). Саме цей залишок, а не розмір встановленого ліміту як такий, підтверджується сукупністю даних про використання й погашення кредиту. У подальшому банк не відобразив нового погашення тіла, яке змінювало б зазначений залишок.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України взяті на себе зобов`язання підлягають належному виконанню у визначений договором строк. Позичальник зобов`язаний повернути фактично одержані кредитні кошти та сплатити погоджені проценти. За частиною другою статті 1050 ЦК України у разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення решти кредиту за умов, передбачених законом та договором.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи позивачем доведено, що кредитний договір № 200323657124 укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Ідентифікація ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням його особистих даних, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної пошти, номера платіжного засобу, на який необхідно перерахувати кошти, тощо.

Доказів, що вказаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, відповідачем не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 міг отримати кредитні кошти.

За таких обставин, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору між сторонами та перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів згідно з умовами договору. Крім того, відповідач приступив до виконання кредитного договору, шляхом часткового погашення заборгованості, що свідчить про його згоду з умовами кредитного договору № 200323657124.

При цьому слід зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Отже вимога про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 99 355 гривень 95 коп., підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами суд зазначає наступне.

Кожна складова заборгованості підлягає перевірці відповідно до статей 12, 7681, 89 ЦПК України. Докази не мають для суду наперед установленої сили, а погодженість залишку основного боргу сама собою не доводить кожного процентного нарахування.

У заяві про приєднання сторони погодили фіксовану стандартну ставку 35,88 % річних, а в паспорті споживчого кредиту наведено відомості про пільгову ставку 0 %. Реальна річна процентна ставка 42,36 %, зазначена в заяві та паспорті, є показником сукупної вартості кредиту за розрахунковою моделлю і не підміняє погоджену стандартну ставку для нарахувань на фактичну суму боргу. За наданим розрахунком проценти нараховано по 28 лютого 2026 року. Наступні періоди окремо позивачем не заявлені.

Перевіривши помісячний розрахунок, суд встановив, що за 23 розрахункові періоди банк нарахував 52 614 грн 19 коп. процентів та зарахував у їх погашення 9 884 грн 91 коп., у зв`язку з чим заявлений залишок становить 42 729 грн 28 коп. Перерахунок здійснено з урахуванням встановленої договором ставки, дат використання та часткового погашення кредиту.

За листопад 2024 року банком нараховано 3 465 грн 54 коп. процентів, тоді як обчислення за зазначеними банком датами та залишками використаного кредиту із застосуванням стандартної ставки за відповідний період становить 3 082 грн 72 коп., різниця - 382 грн 82 коп.

За грудень 2024 року заявлено 3 230 грн 21 коп., тоді як на залишок основного боргу 99 855 грн 72 коп. за відповідні 30 днів за ставкою 35,88 % річних припадає 2 944 грн 79 коп., різниця - 285 грн 42 коп.

Доказів того, які саме попередні операції та за якою погодженою із позичальником умовою підлягали додатковому перерахунку, банк не надав. Відтак, на думку суму додаткові 668 грн 24 коп. за ці місяці не доведені належними доказами.

У січніквітні 2025 року для обчислення процентів банк застосував розрахункову базу 99 955 грн 95 коп., хоча власний розрахунок відображає залишок основного боргу 99 855 грн 72 коп. За перерахунком на підтверджений залишок завищення становить відповідно 3 грн 05 коп., 2 грн 85 коп., 2 грн 95 коп. і 3 грн 05 коп.

За врахування цієї дати проценти за травень 2025 року не перевищують 2 932 грн 01 коп. проти заявлених 2 933 грн 59 коп., а непідтверджена різниця становить 1 грн 58 коп. За інші перевірені періоди від червня 2025 року до лютого 2026 року нараховані банком проценти відповідають обчисленню на підтверджений залишок за погодженою стандартною ставкою та кількістю днів періоду.

Таким чином, загальна сума непідтверджених процентів становить 681 грн 72 коп. (382,82 + 285,42 + 3,05 + 2,85 + 2,95 + 3,05 + 1,58). Отже, доведена сума непогашених процентів у межах заявлених вимог становить 42 047 грн 56 коп. (42 729,28 681,72). Підстав для зменшення суми належно підтверджених договірних процентів через саме по собі прострочення кредиту суд не встановив. Процентів, нарахованих після пред`явлення вимоги про дострокове повернення, у позові не заявлено.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України суд вирішує справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих сторонами. Неподання відповідачем відзиву, якщо така обставина підтверджена процесуальними матеріалами, не звільняє позивача від доказування заявленого розміру заборгованості. Водночас встановлені договором умови повернення кредиту, здійснені операції, строк кредитування та невиконана вимога банку свідчать про порушення відповідачем його обов`язку повернути використані кошти.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, зокрема: стягненню підлягають 99 355 грн 95 коп. непогашеного основного боргу, та 42 047 грн 56 коп. належно підтверджених процентів, усього 141 403 грн 51 коп. У частині 681 грн 72 коп. процентів слід відмовити як у недоведеній складовій заявленої заборгованості.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 163 від 15 червня 2026 року. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з урахуванням частки задоволених майнових вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 649 грн 63 коп. судового збору (2 662,40 ? 141 403,51 / 142 085,23).

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 223, 247, 263265, 280284, 287289, 354 ЦПК України, статтями 207, 253, 254, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 10481050, 1054 ЦК України, статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 200323657124 від 21 лютого 2024 року в сумі 141 403 (сто сорок одна тисяча чотириста три) гривні 51 копійку, з яких 99 355 (дев`яносто дев`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 95 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту; 42 047 (сорок дві тисячі сорок сім) гривень 56 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 2 649 (дві тисячі шістсот сорок дев`ять) гривень 63 копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заяву про перегляд подано протягом двадцяти днів із дня вручення повного заочного рішення, то строк може бути поновлено також з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення, а у випадках, передбачених статтею 354 ЦПК України, - із дня складення повного тексту рішення. Відповідач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку після залишення заяви про його перегляд без задоволення. У такому разі строк апеляційного оскарження обчислюється з дня постановлення відповідної ухвали.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо в установлені ЦПК України строки не подано заяви про його перегляд або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, IBAN НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса останнього відомого місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Решетов