Рішення № 140630601, 14.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

14.10.2026 Справа № 756/2778/26

Справа № 756/2778/26

Провадження № 2/756/4617/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 999650 від 14.09.2023 у розмірі 126 039,98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14.09.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 20 000 грн. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав. 21.06.2024 ТОВ «Селфі Кредит» відступило право грошової вимоги за цим договором позивачу на підставі договору факторингу. Заборгованість відповідача становить 126 039,98 грн, з яких 19 999,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 106 040 грн - заборгованість за процентами.

Рух справи

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_2 від 04.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу за протоколом повторного автоматизованого розподілу від 20.08.2026 передано для розгляду судді Шролик І.С. Ухвалою від 25.08.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.09.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (споживач) укладено договір № 999650 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який з боку споживача підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С300 14.09.2023 о 15 год 12 хв:51 (розділ 10 договору, Додаток № 1 до договору).

Згідно з довідкою ТОВ «Селфі Кредит» про ідентифікацію одноразовий ідентифікатор С300 направлено позичальнику 14.09.2023 на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено в розділі 10 договору як номер мобільного телефону споживача.

За умовами договору сума кредиту становить 20 000 грн (п. 1.3 договору), строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.4 договору). Графіком платежів (Додаток № 1 до договору) визначено дату останнього платежу з повернення кредиту - 08.09.2024.

За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою 2,2% на день у межах строку кредиту (п. 1.5.1 договору). Знижена процентна ставка 0,66% на день застосовується до 14.10.2023 за умови сплати споживачем до цієї дати (або протягом трьох календарних днів після неї) коштів у сумі, не меншій першого платежу за графіком (п. 1.5.2 договору). Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (п. 3.1 договору).

Кошти кредиту надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1 договору). Кредит вважається наданим у день перерахування суми кредиту за реквізитами, зазначеними в п. 2.1 договору (п. 2.4 договору).

На виконання договору ТОВ «Селфі Кредит» перерахувало відповідачу 20 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 20.10.2025 вих. № 20251020-5373, згідно з яким на підставі договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022 14.09.2023 о 15 год 14 хв:45 на платіжну картку № НОМЕР_3 успішно перераховано 20 000 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - e0b681f7-2962-4b40-83db-4c2f284a2d0e, код авторизації - 383817, призначення платежу - зарахування на картку. Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами платіжної картки відповідача, вказаними в п. 2.1 договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 999650 станом на 21.06.2024, за період з 14.09.2023 по 13.10.2023 проценти нараховано за зниженою ставкою по 132 грн на день, а з 15.10.2023 по 21.06.2024 - за стандартною ставкою по 440 грн на день; всього нараховано процентів 114 400 грн. Відповідач 14.10.2023 сплатив 3 960 грн процентів та 0,01 грн тіла кредиту, 24.10.2023 - 4 400 грн процентів та 0,01 грн тіла кредиту, після чого платежів не вносив. Заборгованість станом на 21.06.2024 становить 126 039,98 грн, з яких 19 999,98 грн - тіло кредиту, 106 040 грн - проценти. Неустойка (штраф) не нараховувалась.

21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 21062024, за яким клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (п. 1.1 договору факторингу).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 999650 від 14.09.2023 із залишком тіла кредиту 19 999,98 грн, залишком процентів 106 040 грн, загальною сумою заборгованості 126 039,98 грн. Реєстр боржників передано актом приймання-передачі від 21.06.2024.

Позивач направив відповідачу досудову вимогу від 12.01.2026 вих. № 23685171 про погашення заборгованості в сумі 126 039,98 грн. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Мотиви та висновки суду

Договір № 999650 від 14.09.2023 укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 207 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». За правовими наслідками такий договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Договір відповідачем не оспорено.

Факт надання кредиту доведено листом платіжного провайдера ТОВ «Пейтек», який містить дату й час операції, суму, номер транзакції та повний номер платіжної картки отримувача, що збігається з маскованими реквізитами картки, визначеними в п. 2.1 договору. Крім того, відповідач після отримання коштів 14.10.2023 та 24.10.2023 вносив платежі за договором, що свідчить про визнання ним договірних зобов`язань.

Позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 999650 на підставі договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024; витяг з реєстру боржників містить дані саме цього кредитного договору та обсяг відступленої вимоги, що відповідає розрахунку заборгованості первісного кредитора. Договір факторингу у встановленому порядку не оспорено та недійсним не визнано.

Суд перевірив розрахунок заборгованості за кожною складовою.

Заборгованість за тілом кредиту становить 19 999,98 грн (20 000 грн - 0,02 грн сплачених відповідачем).

Проценти за період з 14.09.2023 по 13.10.2023 обчислено за зниженою ставкою 0,66% на день: 20 000 грн х 0,66% = 132 грн на день, за 30 днів - 3 960 грн. Оскільки відповідач сплатив 3 960 грн 14.10.2023, тобто в межах строку, визначеного п. 1.5.2 договору, застосування зниженої ставки відповідає умовам договору. З 15.10.2023 проценти обчислено за стандартною ставкою 2,2% на день (п. 1.5.1 договору): 20 000 грн х 2,2% = 440 грн на день; за 251 день з 15.10.2023 по 21.06.2024 - 110 440 грн. Всього нараховано процентів 114 400 грн (3 960 грн + 110 440 грн), сплачено відповідачем 8 360 грн (3 960 грн + 4 400 грн), залишок - 106 040 грн. Розрахунок позивача арифметично правильний.

Проценти нараховано в межах строку кредиту, визначеного п. 1.4 договору та графіком платежів (до 08.09.2024), - по 21.06.2024 включно, тобто по день відступлення права вимоги. Після відступлення права вимоги позивач процентів не нараховував. Договір укладено 14.09.2023, тобто до набрання чинності 24.12.2023 Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, яким обмежено максимальний розмір денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит; строк дії договору після цієї дати не продовжувався, тому зазначене обмеження до спірних правовідносин не застосовується. Неустойка, штрафи, 3% річних та інфляційні втрати до стягнення не заявлені.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі відповідач не надав, розрахунок заборгованості не спростував.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 999650 від 14.09.2023 у розмірі 126 039,98 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначила: «у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково» (п. 144). У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що «подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи» (п. 148).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер серії ВС № 1381377 від 02.07.2025 на ім`я адвоката Усенка М.І., акт наданих послуг № 739 від 12.01.2026 та детальний опис наданих послуг від 12.01.2026. Згідно з п. 2.3 договору вартість послуг правничої допомоги за одну кредитну справу становить 8000 грн.

Суд враховує, що справа належить до категорії малозначних, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, участі адвоката в судових засіданнях не вимагала. Спір є типовим, не потребував дослідження значного обсягу доказів чи застосування складних правових норм, а позовна заява ґрунтується на стандартних документах кредитора. Усна консультація клієнта та погодження з ним правової позиції стосуються внутрішніх відносин адвоката і клієнта та не є самостійними діями, пов`язаними з розглядом справи судом, а подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» є технічною дією. Витрачений на ознайомлення з матеріалами та складання позовної заяви час з урахуванням типового характеру спору є завищеним.

З огляду на наведене, керуючись критеріями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає обґрунтованим, пов`язаним з розглядом справи та пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція № 3243 від 16.01.2026).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 999650 від 14.09.2023 у розмірі 126 039,98 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у решті - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК